Найталановитіший індійський футболіст. Забивав, щоб було на що ставити

Майкл Чопра неофіційно вважається найталановитішим індійським футболістом усіх часів. У збірній Індії він не грав через неможливість отримати індійський паспорт (в Індії заборонене подвійне громадянство), але виступав у Лізі чемпіонів, забивав у єврокубках і Прем'єр-лізі, був досить помітним форвардом в англійському футболі на початку 2000-х. При цьому в самій Індії Чопра пограв лише на схилі кар'єри, коли був далекий від найкращої форми настільки, що зміг забити лише один гол за майже 20 матчів у I-лізі.

Утім, відомий Чопра насамперед не своїми футбольними досягненнями, а ще одним неофіційним статусом – найвідомішого лудомана англійського футболу. Практично в будь-якому матеріалі про Чопру є солідний шматок тексту про його проблеми з гемблінгом. Та й поруч із його ім’ям у пошукових системах найчастіше фігурують терміни, пов’язані з ігровою залежністю, а не футбольні новини.

Майкл Чопра справді був одним із найбільш «клінічних» лудоманів англійського футболу, якого від згубної залежності врятувала клініка «Спортивний шанс» Тоні Адамса, а від великих неприємностей із кримінальним світом – один із його численних клубів, «Іпсвіч».

Чопра, як і практично всі футболісти з ігровою залежністю, змінив безліч клубів, оскільки регулярно потребував підйомних для погашення боргів. Але, здається, саме стабільно жахливе фінансове становище гравця було двигуном його кар'єри. Після того як «Іпсвіч» виплатив усі борги Чопри - він практично перестав забивати і докотився до ганебних виступів за «Керала Бластерс», де зіткнувся з глузуванням місцевої публіки.

Найкращий на тренуваннях

У Майкла однозначно був талант, і його ставлення до футболу було максимально професійним - в академії рідного «Ньюкасла» його дуже цінували і навіть ставили в приклад іншим молодим гравцям. Легенда «сорок» Пітер Бірдслі, який працював наприкінці 90-х в академії «Ньюкасла», відгукувався про Чопру у винятково позитивному плані: «Він був діамантом на тренуваннях - кращим у плані самовіддачі. У нього був голод до голів - якби всі хлопці в академії були такими як він, моя робота була б дуже простою».

Чопра народився в Ньюкасл-апон-Тайні в сім’ї індуса й англійки і ніколи особливо не страждав від расизму, оскільки його індійське походження видавало тільки прізвище батька, але не зовнішність. Він виступав за всі версії збірної Англії від U-16 до U-20, але перехід у дорослий футбол Чопрі давався непросто. «Ньюкасл» у ту пору був одним із топ-клубів Англії, а в нападі у «сорок» були Алан Ширер і Крейг Белламі, а також темношкіра парочка Шола Амеобі - Ломана Луа-Луа.

Саме Луа-Луа замінив Чопра під час свого дебюту в матчі Кубка Ліги проти «Евертона», але його перший матч у футболці «Ньюкасла» був затьмарений незабитим пенальті в післяматчевій серії. Погано пробив пенальті не тільки Чопра і «Ньюкасл» програв 1:3, але молодий гравець був буквально спустошений такою невдачею. Його тоді підтримав сам Алан Ширер: «Слухай, Чопс, не переживай про це, я не забив пенальті у вирішальний момент у матчі з «Сандерлендом» - уяви собі, що я відчував! Головне, що в тобі є - сміливість. Ти підійшов до м'яча і пробив, тоді як багато хто з тих, хто отримує в рази більше за тебе і були куплені за мільйони, не захотіли взяти на себе відповідальність».

У той час «Ньюкасл» грав у Лізі чемпіонів, і Чопра навіть став учасником матчу проти «Барселони» на «Камп Ноу» («сороки» програли 1:3), а також вийшов на заміну в грі з «Баєром». Більшу частину часу, проведеного на контракті в «Ньюкаслі», Чопра роз’їжджав по орендах і був непоганий у «Вотфорді» (5 голів у 5 матчах) і «Барнслі» (17 м’ячів у повноцінному сезоні 2004/05). Чим і привернув увагу міцного клуба першого дивізіону - «Кардіфф Сіті».

За «Ньюкасл» Чопра забив лише один гол, але це був помітний момент - Майкл відзначився в матчі з «Сандерлендом» через 15 секунд після виходу на заміну. Деякий час цей гол навіть був найшвидшим в історії Прем'єр-ліги, але пізніше Ніклас Бендтнер зміг добігти до штрафного після заміни та відправити м'яч у сітку за 6 секунд.

З «Кардіффа» - тільки за грошима

Поки Чопра сидів на лавці за широкими спинами Амеобі та Луа-Луа, то настільки зголоднів за регулярною грою, що провів ураганний сезон за «Кардіфф» - найкращий у своїй кар'єрі. Чопра забив 22 голи в 44 матчах. Команда навіть лідирувала певний час, бо особливо хорошим для Чопри був вересень (отримав нагороду Гравця Місяця), але поступово «сині птахи» скотилися в середину таблиці.

Фінансове становище «Кардіффа» було не найкращим, а «Сандерленд» пропонував за Чопру 5 мільйонів фунтів - удесятеро більшу за суму, за яку придбали форварда у «Ньюкасла». Для вихованця «сорок» перехід до табору «чорних котів» був ризикованим рішенням, але окрім великих грошей для «Кардіффа» були мотиви і в самого Чопри - він повертався до Прем'єр-ліги, куди «Сандерленд» повернувся з Роєм Кіном у якості менеджера.

У «Сандерленді» Чопра здебільшого виходив на заміну, забивши вже після першої появи з лави. Але період, проведений у таборі ворогів «Ньюкасла», був для нього скоріше розчаруванням - його регулярно освистували й ображали вболівальники, що в підсумку призвело до втечі нападника під час зимового трансферного вікна. Оформити його оренду зумів «Кардіфф», який боровся за підвищення в класі в першому дивізіоні.

У «Кардіффі» Чопра завжди почувався комфортно, а трохи пізніше говорив про те, що перейшов до «Сандерленда» передусім через хороші преміальні, які допомогли оплатити ігрові борги.

Як «трактористи» викупили Чопру в бандитів

Свої стосунки з гемблінгом Чопра почав у 16 років і не зміг позбутися залежності до кінця своєї кар'єри. Починав Майкл із гри за компанію на автоматах у молодіжній команді «Ньюкасла», а завершилася його історія сумарним програшем 2 мільйонів фунтів, кількома походами в клініки для ігроманів і забороною на відвідування скачок у Британії.

Історія із забороною на відвідування конних перегонів трапилася вже в «Іпсвічі», куди Чопра перейшов за 3 мільйони фунтів після кількох продуктивних для нього (40 голів за 2,5 роки в першому дивізіоні), але поганих для команди сезонів. Знову ж таки основною причиною трансферу було бажання заробити - і у клубу, і у самого форварда, який потребував підйомних для погашення боргів.

В «Іпсвічі» куля накопичених за роки футбольної кар’єри проблем просто накрила Чопру з головою. Сам перехід до табору «трактористів» був кроком, який Чопра прийняв під тиском кредиторів, які розуміли, що це допоможе їхньому клієнту отримати якісь гроші. А коли Чопра вже як гравець «Іпсвіча» не дуже охоче віддавав борги, на нього спустили «кредитних акул» - громил, які вибивали борги через погрози і фізичний вплив.

Апогеєм став прихід одного з таких хлопців на тренування «Іпсвіча». Розповідає Джиммі Буллард: «Одного ранку на тренування заявився сумнівного вигляду персонаж. Він виглядав справжнім виродком. Гаффер (Пол Джюелл - менеджер «Іпсвіча» тих часів) викликав охорону, яка відвела бандита, але він чекав через дорогу біля бази. Після тренування він схопив Чопру за шию і запитав: «Ти Чопра?», на що той відповів: «Ні, приятель, Чопра он там» і вказав на Аарона Крессвелла».

У підсумку клуб втрутився і погасив частину боргів Майкла (150 000 фунтів) за умови, що він пройде курс лікування від ігрової залежності. Гравця навіть поселили поруч із клінікою, але за його власними спогадами, одразу ж після походу до фахівців він ішов до букмекерської контори або на іподром, щоб робити ставки.

Утім, зі ставками на конячок йому все ж таки довелося зав’язати після заборони на відвідування іподромів на 10 років. Це покарання прилетіло Чопрі та низці його товаришів за зв’язок із жокеєм Ендрю Геффернаном, якого викрили на корупції та порушенні правил перегонів. Жокей спеціально гальмував своїх коней, які часто були фаворитами перегонів, щоб отримати премію від зацікавлених осіб, які робили ставки проти коня. Чопра, а також його колишній товариш по академії «Ньюкасла» Джеймс Коппінджер і колишній гравець «МЮ» Марк Вілсон були в цьому «синдикаті» разом зі своїми агентами та іншими бажаючими поживитися завдяки діям Хеффернана. Саме їхні великі ставки в підсумку і стали причиною для розслідування Британського управління скачок.

Чопра не став захищатися в суді, оскільки у нього не було 50 000 фунтів на адвоката. Сказав, що ця заборона буде для нього благом - він не проти позбутися залежності, але не може нічого з собою вдіяти. У той період з Чопрою трапилася ще одна дика історія - він розлучився зі своєю дружиною Хізер Сван через місяць після весілля. Якраз через ігрову залежність Майкла. Пара ще кілька разів сходилася і розходилася, оскільки Чопра кілька разів давав обіцянку виправитися і відвідував курси реабілітації, але постійно зривався.

Впоратися зі своєю залежністю Майкл зміг тільки після того, як разом із погрозами від бандитів, забороною на відвідування іподромів, проблемами в сім'ї, йому прилетів ще й судовий процес у справі про наркотики. Лише коли Чопра пішов у клініку усвідомлено - він все ж зумів зав'язати з ігроманією. Він навіть якось зумів придбати будиночок в Амстердамі, де й проводить свій вільний час.

Завершення кар’єри Майкла було ганебним - він прийняв рішення поїхати на історичну батьківщину батька до Індії, але запустив себе настільки, що був посміховиськом навіть на не дуже високому рівні індійської ліги. У клубі Девіда Джеймса «Керала Бластерс» він провів лише 9 матчів і зазнав різкої критики вболівальників. У мережі виникло чимало мемів і насмішок над убогою фізичною формою Чопри, який ніяк не міг забити. У підсумку він перебрався на деякий час у шотландську трясовину («Аллоа Атлетик»), а потім все ж повернувся в «Кералу», щоб забити свій останній гол у кар’єрі.

Не тільки для індусів, а й для багатьох уболівальників в Англії Майкл Чопра став футболістом-мемом, але в «Кардіфф Сіті», де нападник провів свої найкращі сезони, його дуже люблять і поважають, нагородивши статусом легенди клубу. Можливо, кар’єра Чопри склалася б інакше, якби він не потребував регулярних підйомних і преміальних для покриття ігрових боргів, але на піку ігрової форми гольовий голод Чопри підживлювався, зокрема, необхідністю забивати якомога більше, адже однієї зарплати для вирішення стабільних фінансових проблем йому не вистачало.