Провал, фіаско чи... браво? Як оцінити сезон «Бостона» після вильоту в першому раунді плей-оф
Швидкі думки за підсумками сезону.
Це не провал, аж ніяк, взагалі в жодному разі.
Сезон мав стати перехідним після розвантаження зарплатної відомості (мінус Порзі, Джрю, Хорфорд) та травми Тейтума. Він таким і став, але бонусом долетіли шикарні результати в регулярці. «Бостон» легко пробив сезонний тотал і заліз на друге місце конфи, хоча перед стартом були розмови максимум про 5-6 сходинку (я орієнтувався на плей-ін).
Можна взагалі закрити очі на результати і виділити низку очевидних плюсів:
– Браун потягнув роль лідера на дистанції (зросли як юзейдж – з 17,5 кидка до 21,6 кидка, так і ефективність).
– величезний прогрес Кети, точкове використання Гарзи без відчутної просадки.
– прекрасне розкриття Шаєрманна (40% влучання трьох), Уго Гонсалес одразу отримав важливу епізодичну роль, граючи по 15 хвилин.
– Вайт перетворився в дефенсів монстра.
І це все, нагадаю ще раз, після розв'язання питання з податком. Браво, Джо Маззулла. Браво, Бред Стівенс.
Топова ігрова етика, якісний захист, хороша (як для такого підбору виконавців) атака – з розумними розіграшами. Джо не боявся експериментувати і довіряти неочевидним персонажам. Десь виходило, десь були провали, але випробувана маса опцій, тренер отримав купу цінної інформації щодо складу.
В критичні моменти дуже багато залежало від того, чи полетять трійки (зокрема у Прітчарда). Власне, як і в серії з «Філадельфією». Однак весь сезон «Бостон» знаходив ресурси, щоб залишатись конкурентним. З Роном Харпером і Джорданом Волшем.
Сильно не пощастило з суперником у першому раунді плей-оф. Я дуже боявся протистояння з «Філою» і дико не розумів, звідки взялись прогнози в 75% на прохід (апендицит африканця?) і насмішки про нуль шансів для «76-х». Найстрашніший опонент на Сході. Ембіід, Пол Джордж, Мексі, Еджкомб – їхній оптимальний склад зараз банально сильніший індивідуально за наш.
Потрібно було закривати серію до повернення Ембііда – з ним і без нього то різні команди. Різкий констраст між першою грою, де возили «Філу» носом по паркету, і останньою, де Джоель швидко посадив Кету на фоли і далі знущався зі всіх під кошиком. Мабуть, Маззулла намагався передбачити такий сценарій, не випустивши португальця в старті. Не допомогло.
Ключовою стала поразка в другій грі, яку не можна було відпускати. Проти Ембііда вдалось виграти лише один матч – коли аномально полетіли трійки (24/53). По суті, це і була єдина зброя, бо проходи під кільце раз по раз завершувались сумно. Не забуваємо, що в ключовій грі довелось обходитись без Тейтума, тому розрив у класі став катастрофічним. І все одно «Селтікс» нав'язували боротьбу, двічі камбекнувши з -15.
Звісно, по ходу сезону з'явився апетит. Особливо на фоні такого убогого Сходу. Особливо після повернення в гарній формі Джей Ті. Але розчарування мінімальне. В регулярці стрибнули вище голови, в плей-оф – не стрибнули. Ґрунт під наступний сезон готовий. Поточний – на 8/10.
Підписуйтесь на блог – тут деколи ділюсь спостереженнями про «Бостон» і НБА.
Вембі чи ШГА, Флегг чи Кнюппель – максимально суб'єктивні нагороди за регулярку НБА