Три тисячі квадратів скла, зруйнована стіна і порожні доріжки: РФ знищила спортивне серце Сум

22 квітня. Їду на ліквідацію наслідків масштабного обстрілу Сум, що стався напередодні. Більше десятка безпілотників «лягли» вздовж одного проспекту. Пошкоджено ПТО, супермаркет, сотні квартир, десятки машин, приватні подвір’я.

У прильотах по цивільній інфраструктурі та будинках звичайних людей уже немає нічого особливого. Прифронтовий обласний центр вже два роки живе в подібній реальності.

Для волонтерів, що займаються первинною відбудовою, ці задачі вже доведені до автоматизму. Вибухи, повідомлення в чат, збираєш амуніцію, аптечку – і вперед.

Цього разу, окрім масштабів руйнувань, нічого не могло викликати подив. Раз за разом знімаєш розміри з віконних рам (якщо власникам «пощастило» і вони залишилися!), йдеш вниз різати ОСБ листи, підіймаєшся назад, збираєш до купи все те, що колись називалося вікном чи балконом. Потім процес запускався знову.

Але цього разу нескінченно непокоїло тло, на якому відбувалися ці події. Увесь час спостерігали за понівеченим приміщенням одного з найважливіших, якщо не найважливішого, спорткомплексу області – Універсального легкоатлетичного манежу Української академії банківської справи, якщо казати максимально офіційно.

Стіна головної зали вщент зруйнована ударами, гуртожиток поруч зазнав ушкоджень, як і басейн – озвучено цифру у три тисячі квадратних метрів скління, що знищив цей обстріл.

Легкоатлетичний манеж – це далеко не перший пошкоджений корпус СумДУ (сумний лічильник уже точно розміняв понад 10 об’єктів), проте спортивний центр мав особливе значення для міста і всієї України.

Ще з мого дитинства зала манежу була місцем проведення буквально всього глобального і великого не просто неба. Олімпійські дні, баскетбольні ігри, футзал, університетські заходи – це завжди був «Манеж».

Магучіх, Онопрієнко, баскетбол, футзал, топовий індорхокей

Тритисячна арена за 24 роки існування приймала численні змагання. Чемпіонати України з легкої атлетики – так, колись його проводили не в київському мініатюрному залі з балкончиками, а на серйозній арені. У 2010-му «Сумчанка» приймала тут елітний клубний турнір з індорхокею загальноєвропейського значення.

Баскетбольний «СумДУ» проводив матчі «вишки» – гра проти дубля «Прометея» у 2021-му тоді була моїм першим нефутбольним досвідом. Численні змагання з професійного футзалу, гандболу, боксу, гімнастики, волейболу.

Уперше я свідомо прийшов дивитися баскетбол саме у цей зал. Тоді в моєму юнацькому оточенні цей вид спорту вважався маргінальним, а рішення йти дивитися на якусь там університетську команду могло викликати лише рухи пальцем біля скроні.

Так, з погляду глядача – це далеко не найкращий зал, в якому я був. Усе ж це профільна легкоатлетична арена, і бігові доріжки значно віддаляють фанів від ігрового майданчика. У результаті цей досвід можна було порівняти з чимось на кшталт перегляду американського футболу з верхніх ярусів 80-тисячної арени – особисто подібних вражень, на жаль, не мав, але ви мали б зрозуміти.

Глобально ти відчував себе відверто маленьким на цій чималій критій арені, перші рази це викликає невимушене «Вау!»

Мабуть, першочергово треба було виділяти, авжеж, профільні змагання з атлетики – проте, перепрошую, зважаючи на мій баскетбольний профіль, це першим прийшло в голову.

Усі без виключення чемпіонати України з легкої атлетики в приміщенні з 2003 по 2021 роки відбулися в «Манежі». Тут виступали і готувалися, мабуть, всі наші сучасні зірки, яких ви тільки можете згадати. Наприклад, власниця чинного світового рекорду зі стрибків у висоту Ярослава Магучіх.

«Приємно, що реклама подіяла і на наших змаганнях було доволі багато глядачів. Зізнаюся, що під час зборів на початку січня в мене була думка, щоб внутрішній чемпіонат пропустити. Але потім порадилися з тренером Тетяною Степановою і вирішили виступити. Усе ж варто іноді змагатися й удома, привертати до нашого виду спорту більшу увагу», – розповідала уродженка Дніпра в коментарі після змагання.

До речі, лишилося відео, на якому 18-річна й ще зовсім юна Ярослава Магучих бере 2,01 в «Манежі»: ДИВИТИСЯ

Іншою подією, яку просто неможливо не згадати, був Клубний кубок з індорхокею у 2010-му. «Сумчанка» – є, була і ще буде найтитулованішою командою регіону поза рамками видів спорту. Тоді єдиний раз в історії елітне змагання з індору приїхало в Суми, показавши місто купі іноземних фанів. Господарі турніру дійшли до стадії півфіналу, а в головному матчі всього змагання спортсменки з німецького «Дер Клуб ан дер Альстер» перемогли іспанських опоненток.

Останні три роки перед початком повномасштабного вторгнення «Манеж» також був домівкою для нашого футзального гранда (обласного значення, авжеж!) АФФК «Суми». Команда приймала тут матчі Екстра-ліги. Вище сьомого місця в регулярному сезоні ніколи підіймалися, але мати представника в еліті – вже було великим привілеєм.

Також сумська арена п’ять разів приймала чемпіонати України з художньої гімнастики – востаннє у 2015-му. Тоді тут блискуче виступила майбутня чемпіонка Європи Вікторія Онопрієнко.

Нині ж зала, що цілими днями була зайнята тренуваннями та іграми – так, навіть зараз, коли фронт впритул наближається до Сум – непридатна для занять. Університет уже розпочав процес первинного відновлення, збирає кошти, щоб вберегти вціліле від впливу погодних умов. Авжеж, останні роки тут не виступала Магучіх, Бех-Романчук, Саладуха, Левченко та інші суперзірки, але манеж залишався центром нашого спортивного життя – останнім великим залом міста Суми.

Це не перший знищений спортивний обʼєкт на Сумщині

За останні чотири роки росіяни систематично нищили спортивну інфраструктуру міста. Удари БПЛА здійнялися в лічених метрах від 25-тисячного «Ювілейного», унікальний критий майданчик для пляжного волейболу вигорів разом із корпусом «політеха». Басейни, лижні бази, шкільні спортзали, «качалки» – розповісти про всі вибиті вікна, розтрощені дахи не вистачить ні часу, ні сил.

«Молодець, містере Трамп, у «регулюванні» війни в Україні»: РФ знищила спортивний комплекс СумДУ

У 00-х та 10-х його конкурентом був «Олімп», що був домівкою нині неіснуючого «Сумихімпрома». Цю двотисячну залу росіяни перетворили на пустку ще у 2022-му: за період повномасштабної війни арена біля артучилища пережила декілька ударів ракетами, БПЛА та навіть вуличні бої із залученням бронетехніки. Її актуальний стан невідомий, але кількість ремонтів і повторних ударів вже неможливо порахувати – очевидно, що паркет з легендарними колонами перед трибунами ще не скоро почує стукіт м’яча.

😭 Росія знову вдарила по нашому баскетболу – дісталося колишній арені «Хімпрому» у Сумах

Після десятків прильотів, вирв від КАБів, понівечених багатоповерхівок, вщент вигорілих авто і зірваних дахів – це все перестає торкати тебе. Така людська природа, що коли це стає частиною твого життя, то наша психіка все нормалізує, захищає нас від божевілля, що коїться навколо. Але пошкодження манежу – не просто вікна, шмаття металу і куски дерева, а об’єкт, що підтримував спортивне життя прифронтового міста, яке і без того має купу важких випробовувань.

Маю впевненість, що більшість пошкоджених об’єктів будуть відновлені. На це існує попит, в місті залишається надзвичайно міцне ком’юніті, і загальними зусиллями ми зможемо відбудувати те, що росія намагалася у нас відібрати.

Фото: Ксенія Кавчуга для Tribuna.com | Федерація легкої атлетики України, СумДУ, МСК «Сумчанка», Кордон Медіа, Суспільне, Главком, АФФК «Суми»