💰 Михайлюк отримав найбільший контракт своєї НБА-кар’єри – аж на $15 млн. Але не все так просто
Все, що потрібно знати про угоду українця із «Ютою».
Через півтора місяці після відкриття ринку вільних агентів в НБА Святослав Михайлюк отримав-таки свій контракт – чинного чемпіона у складі «Бостона» покликала до себе «Юта».
Угода українця розрахована на чотири роки, за які Михайлюк може заробити до 15 мільйонів доларів – це найкращі умови за всю заокеанську кар’єру шутера і в частині терміну контракту (раніше ніколи не підписувався більше, ніж на три сезони), і по грошах також (за перший сезон гарантовано заробить 3,5 мільйона, тоді як до цього ніколи не мав більше 2 за рік).
Але не все так просто, як здається – відзначаємо найважливіші аспекти, які потрібно розуміти для того, щоб правильно оцінити цей контракт.
🔸 Угода Михайлюка, як повідомляють інсайдери, повністю гарантована лише на один рік – перший. Це не означає, що українець точно відіграє весь наступний чемпіонат НБА за «Джаз» (актуальна ліга так не працює), але гарантує Святославу зазначені вище 3,5 мільйона доларів до оподаткування.
Враховуючи, що у два попередніх сезони НБА українець заходив на річних частково гарантованих мінімальних угодах (спочатку з «Нью-Йорком», а потім і з «Бостоном»), що принесли йому 1,8 та 2 мільйони відповідно, приходимо до висновку, що агенту Михайлюка вдалося монетизувати його чемпіонський титул з «Селтікс» і забезпечити ситуативне підвищення заробітної плати. Це, безумовно, позитивний момент.
🔸 Інший плюс – Святослава вперше за тривалий час підписують влітку, а не під відкриття тренувального табору, як це було у попередніх сезонах. В українця та його команди буде вдосталь часу вивчити команду, де йому доведеться грати, влаштувати усі побутові питання і загалом спокійно вирішити моменти, що впливають на адаптацію.
Так само і в тренерського штабу «Юти» – враховуючи повну гарантію угоди на перший сезон, – буде більша мотивація знайти українцеві місце в команді. Це, знову ж, не ситуація у «Нікс» дворічної давнини, де в Михайлюка була зовсім інша задача – довести у тренувальному таборі, що він вартий одного з останніх місць у ростері, а потім просто сидіти і чекати свого шансу (який він у повній мірі так і не отримав, зігравши за команду 41 хвилину в офіційних матчах).
🔸 Уважні вболівальники помітили, що контракт з українцем «Юта» уклала за два дні після того, як домовилась про реструктуризацію і продовження угоди зі своєю головною зіркою, Лаурі Маркканеном. Це не випадковість – інтереси фінського бігмена та українського захисника представляє одна і та сама агенція, SIG Group Бориса та Майкла Лельчицьких (Олексій Лень, який ще на сезон залишився із «Сакраменто», також співпрацює з нею).
Новий контракт з Маркканеном – величезне полегшення для «Юти», бо в інакшому випадку фін або виходив би на ринок вільних агентів наступного літа (і був би там ледь не найцікавішою з доступних опцій), або міг би форсувати трейд перед початком чи впродовж нового сезону (і «Джаз» довелося б мінятися, щоб не втратити Лаурі без будь-якої компенсації). Тепер же він точно залишається у Солт-Лейк Сіті принаймні до драфту-2025 – піврічний мораторій на обмін у його випадку спливає вже після дедлайну.
🔸 Враховуючи, наскільки важливо для «Юти» було вирішити контрактне питання Маркканена, угода з Михайлюком виглядає як частина домовленості між клубом та агенцією, що представляє фіна та українця одночасно – і це, насправді, теж непогана робота представників Михайлюка.
Для «Джаз» підписати Святослава не було проблемою: до реструктуризації угоди з Лаурі клуб знаходився у 20+ мільйонах доларів від досягнення підлоги заробітних плат. За існуючими правилами кожен клуб має витратити на контракти баскетболістів не менш як 90% від зарплатного ліміту (зараз це 140,5 мільйона доларів) – тож «Юта» все одно мала б добирати гравців. Михайлюк, якому зараз 27, і який, за логікою, має знаходитись на піку власних кондицій – точно не найгірша з можливих опцій для команди, тоді як для самого українця це величезний шанс.
🔸 Нинішня «Юта» дуже тісно пов’язана із «Бостоном», де Михайлюк відіграв минулий сезон. Президентом клубу з баскетбольних операцій є Денні Ейндж, який починав будувати чемпіонський кістяк «Селтікс», а головний тренер Вілл Харді і низка його асистентів (Еван Бреддс, Скотт Моррісон, Джейсон Террі) теж раніше працювали у клубі, що виграв попередній чемпіонат – хтось рік-два, хтось три-чотири, але коннект очевидний.
Це означає, що у «Джаз» більш ніж достатньо інформації стосовно того, яким для Михайлюка був останній рік – не на баскетбольному майданчику, бо там українець не був особливо впливовим для «Селтікс» (41 вихід у регулярці і в середньому 10,1 хвилини на майданчику у них), а за його межами. Гравці з чемпіонським досвідом важливі для молодих команд у стані перебудови – у попередньому сезоні за нього в «Юті» відповідав Тейлен Хортон-Такер, – і цілком можливо, що саме цей аспект був для нової команди Святослава вирішальним при його підписанні.
🔸 Прямо зараз «Джаз» мають один з найменш сформованих ростерів у всій лізі. Обмінявши Руді Гобера та Донована Мітчелла у «Міннесоту» та «Клівленд» відповідно, «Юта» знаходиться на тій стадії перебудови, коли ще тільки збирає активи – драфт-піки, недооцінених іншими баскетболістів чи не до кінця розкритих талантів, яким можна дати більше часу та простору для прогресу.
Більш-менш зрозуміла ієрархія в команди є тільки у передній лінії – тут зібрані Маркканен, Джон Коллінз та Вокер Кесслер, які точно гратимуть, якщо будуть здорові (і якщо того ж умовного Коллінза кудись не обміняють), плюс молоді Тейлор Хендрікс та Кайл Філіповський з двох останніх драфтів, яких однозначно будуть розвивати. У задній немає ані якоїсь структури, ані якоїсь системи – лише певний набір опцій на м’ячі, з яких Харді ще потрібно буде щось зліпити.
Втім, жоден з трійки найкращих гардів «Юти» – а це Кійонте Джордж (з ноги увірвався в лігу у дебютному сезоні і виглядав дуже непогано в окремих матчах – точно вартий того, щоб до нього придивитися), Коллін Секстон та Джордан Кларксон, – не є прямим конкурентом Михайлюка за функціоналом. А от на флангах в «Джаз» майже порожньо – Брайс Сенсабо, щойно задрафтований Коді Вільямс, молодший брат Джейлена Вільямса з «Оклахома-Сіті», Джонні Юзенг, підписаний влітку на контракт, схожий за структурою на той, що отримав Михайлюк, і, власне, все.
🔸 Із загальної молодості ростеру та відсутності надійних шутерів в «Джаз» у попередньому сезоні» випливла цікава статистична аномалія – «Юта» була у десятці лідерів ліги за кількістю виконаних триочкових спроб (36,6 в середньому за матч) і водночас у десятці найгірших за відсотком їхньої реалізації (35,5, з учасників плей-оф менший показник мав лише «Орландо»).
Не факт, що Михайлюк точно допоможе це виправити (39% українця у «Бостоні» навряд чи варто сприймати як серйозний орієнтир, бо набиті вони були переважно у сміттєвий час), однак його головна чеснота в НБА чітко збігається із тим, у чому його новій команді потрібно додавати. Це має забезпечити українцю достатню кількість шансів впродовж регулярного сезону.
🔸 «Юта» не буде боротись за щось значне у новому сезоні НБА – попередній «Джаз» завершили на 12-й позицій на Заході, а зараз, напевно, впадуть ще нижче, якщо «Мемфісу» вдасться поставити на ноги усіх своїх травмованих зірок на чолі із Джа Морентом. Клубу потрібні ще один або навіть два сильних драфти для того, щоб почати підйом нагору, тож завдання на найближчий чемпіонат – оцінити, хто з гравців і наскільки вдало може функціонувати разом з Маркканеном (знову повертаємось до того, що для «Джаз» ще щонайменше один гарантований рік із Лаурі – це значний успіх), вирішити, кого з наявних ветеранів можна конвертувати у нові драфт-активи, і забезпечити собі хороші позиції у драфт-лотереї на 2025-й, не програючи при цьому багато домашніх матчів.
Михайлюк зі своїм недорогим і не гарантованим повністю контрактом ідеально вписується у цю концепцію. Якщо в українця піде, його можна буде включити в якусь велику угоду як актив або обміняти в контендер на набір других раундів – нам ще тільки доведеться з’ясувати, як працюватиме ринок після введення апронів, однак зимовий обмін Зев’єра Тіллмена у той-таки «Бостон» тут цілком може слугувати орієнтиром.
Ну а якщо не піде – «Джаз», за великим рахунком, нічим особливим не ризикують. Вони не роблять ставку на наступний чемпіонат і можуть дозволити собі ось таким чином переглядати рольових гравців – і потім робити висновки з побаченого вже безпосередньо в офіційних матчах. Це ще один бонус для Михайлюка від такої співпраці: українець отримає можливість грати без великого тиску та щоденної відповідальності за результат, як це було у другій половині позаминулого сезону у складі «Шарлотт».
Тоді це не завжди виглядало гарно (хоча й допомогло українцю зібрати хорошу статистику), але «Юта» навіть у статусі одного з аутсайдерів Заходу – все одно краща як команда та організація, ніж «Хорнетс» зразка останніх декількох сезонів. Наскільки це допоможе Михайлюку, залежатиме виключно від нього самого. Але необхідність пробиватися в лігу через тренувальні табори, шукати варіанти у Лізі розвитку чи взагалі дивитися у бік Європи відкладається – і це головна перемога українця і його агентів у всій цій історії.
Михайлюк та Маркканен тепер будуть одноклубниками в «Юті». А чи знали ви, що у них є дещо спільне
Михайлюк стане не першим українцем, який буде виступати за «Юту» в НБА
Фото: Chris Young/Keystone Press Agency/Globallookpress.com, Boston Celtics/Facebook, Utah Jazz/Facebook
Інші пости користувача
