Мій перший матч Суперліги: перегляд поруч з дискваліфікованим тренером, політ тактичної дошки та впевнена перемога «Будівельника»

На превеликий жаль, сучасний український баскетбол не надто захоплює нову аудиторію і не збільшує свою фанбазу.

Мені 16 років, я соцредактор розділу баскетбол на Tribuna.com і лише декілька останніх сезонів я слідкую за укрбаскетом. Наразі спорт переживає далеко не найкращі часи, але, незважаючи на рівень чемпіонату, десять годин у потязі та чимало складнощів – я все ж вирішив завітати на свій перший матч Суперліги: «Будівельник» – «Дніпро».

Звичайно, до цього моменту я бував на стадіонах: спостерігав Вищу лігу у рідних Сумах, навіть мав змогу бачити наживо матч Кубка України проти «Дніпра» (того «Дніпра», який мав у складі Санона, Кравцова, Боброва та інших збірників). Моє рідне місто на північному сході країни не бачило елітний дивізіон з 2009 року. Чекати на баскетбол будь-якого рівня у Сумах було б безглуздо – через війну та наближеність до країни-терориста нам не мріяти про професійний спорт до перемоги.

Тож я взяв квиток до столиці і попрямував у гості до «Будівельника».

Домашня арена київського клубу, на якій проходив бабл Суперліги за участі киян, «Дніпра» та «Запоріжжя», «GymMaxx Arena», лежить у елітному районі столиці – Новопечерських Липках. Перші «очі на лоба» спостерігач-початківець отримає ще на вході до житлового кварталу, де розташований стадіон.

Далі більше. Знайшовши новеньку арену «Будівельника» та пройшовши контроль охорони (через військовий стан у країні та заборону проведення ігор із глядачами лише певне коло облич має змогу наживо спостерігати матчі – для цього треба акредитуватися заздалегідь та сподіватися, що твоє прізвище потрапить у перелік допущених до матчів представників медіа) на мене чекав дуже сучасний, хоча і зовсім невеликий зал.

Як ви вже могли зрозуміти, я обрав одне з найкращих протистоянь цього сезону – тож баскетбол зовсім не засмутив мене.

Будь-який спорт крутіше спостерігати наживо: живі емоції гравців, тренерів та відчуття «повного занурення» у гру – як же ми всі скучили за цим. (Фото зроблене до повномасштабного вторгнення рф).

Сказати, що результат зустрічі (76:65) став для мене несподіванкою – не можна. Дебютна поразка «Будівельника» на домашній арені проти «Дніпра» виглядала малоймовірною. Тим паче, декілька тижнів тому кияни вже перегравали дніпрян на їхній території.

Хоча і цікавих сюжетів вистачало: травма Приймака змусила Дмитра Забірченка використовувати незвичну ротацію, а персональний захист «Дніпра» виявився провальним і швидко був замінений «зоною».

Приємною несподіванкою стала гра бігменів обох команд. Сандул та Загреба з усіх сил билися за кожен клаптик «фарби» – під обома кошиками було гаряче.

Пошуки плеймейкера «Дніпра» тривали увесь матч, і, на превелике здивування, одним з найкращих рішень стало використання Михайла Шкоди (зі зростом усього лише 175 см). Навіть незважаючи на те, що перший номер «Дніпра» провів свої хвилини наприкінці матчу, коли питання щодо переможця було фактично знято.

Також на трибунах були і зіркові гості – дискваліфікований на п’ять матчів коуч «Дніпра» Володимир Коваль палко підтримував свою команду, сидячи поруч зі мною. У той час, коли наприкінці першої половини його колега-тренер Павло Агапов уже жбурляв тактичну дошку об паркет через невдалі дії своїх підопічних у захисті (на жаль, цей момент не потрапив у трансляцію): вони не змогли завадити Олександру Кольченку виконати більш-менш зручний кидок під сирену про завершення першої половини.

Найяскравішим гравцем не лише цього матчу, а і усієї Суперліги-2022/23 я вважаю Володимира Конєва, який без зайвих складнощів може критично вплинути на результат будь-якого протистояння. Колишній гравець збірної України швидко нівелював усі ривки «Дніпра», утримуючи комфортну перевагу, і приніс «Будівельнику» 22 очки.

Також я, як журналіст, отримав перший досвід прес-конференції на рівні Суперліги. Задати декілька питань Дмитру Забірченку – було дуже цікавим і, скажу відверто, хвилюючим досвідом.

Загалом, моя перша гра Суперліги залишила позитивні спогади. Так, рівень цього баскетболу поступається минулим сезонам, але живе споглядання цікавої гри справляє незабутні враження.

А ви пам’ятаєте свою першу гру Суперліги, яку побачили наживо? Що це був за матч?

Фото: ФБУ

Дмитро Забірченко: «Я повністю довіряю своїм гравцям, і в нас не буде підсилення легіонерами, вони не найкращі»

😱 Шалений епізод від «Дніпра»: блок-шот і данк від Загреби та політ Закурдаєва за межі майданчика