Фіаско Лайлза на двохсотметрівці: прибіг лише третім, програвши титул 21-річному таланту з Ботсвани

Майже всі топові спринтери називають своєю улюбленою дистанцією саме 200, а не королівські 100 метрів – тут більше можливостей виправити помилки на старті (якщо вони, звісно, трапляються) і показати власну вибухову швидкість.

Про це навіть на піку власної суперзіркової кар’єри нерідко казав Усейн Болт – і про це неодноразово казав Ноа Лайлз, одна з найбільших зірок Олімпіади у Парижі.

Американський спринтер з перевагою у 0,005 секунди виграв стометрівку – і вважався головним претендентом на перемогу й на 200 метрах. Тим більше, що на цій дистанції в нього вже була олімпійська нагорода – бронза Токіо-2020.

Однак 200 метрів у Парижі виявились дистанцією гучних апсетів.

Перші з них трапились ще на півфінальній стадії. Відібратись у фінал не зміг переможець попередньої Олімпіади канадець Андре де Грасс, а сам Лайлз програв півфінальний забіг Летсілю Тебого з Ботсвани – 21-річному спринтеру, який у Парижі дебютує на Іграх і поступово вривається в еліту.

Це не здавалось чимось несподіваним – на стометрівці Лайлз теж економив сили, не вигравши жодного з кваліфікаційних забігів (усі стадії відбору проходив з другої позиції) і показавши свій максимум саме у фіналі.

Однак вирішальний забіг на легкоатлетичних доріжках «Стад де Франс» довів невипадковість поразки Ноа – він програв фінал не лише Тебого, а й своєму співвітчизнику Кеннету Беднареку (для нього це друге олімпійське срібло поспіль на 200 метрах):

Вже після поразки Лайлза американські медіа (зокрема, USA Today) повідомили, що два дні тому Ноа нібито здав позитивний тест на ковід – принаймні, про це повідомила матір спортсмена. У цьому, можливо, й полягає причина його поразки, хоча фінал американець все одно пробіг значно швидше обох кваліфікаційних дистанцій – 19,70 проти 20,19 у кваліфікації та 20,08 у півфіналі.

Тебого ж подолав дистанцію за 19,46 секунди – далеченько від олімпійського (19,30) і тим більше світового (19,19) рекордів, які все ще належать Болту, однак достатньо швидко для того, щоб впевнено залишити за спиною усіх американців і встановити рекорд Африки:

Для США перемога на 200 метрах залишається недосяжною з 2004 року, коли в Афінах переміг Шон Кроуфорд. Потім цю дистанцію тричі поспіль забирав Болт, у 2020-му перемогу святкував канадець де Грасс, а ось тепер – Тебого, чиє золото стало для Ботсвани взагалі першим за всю історію виступів на Олімпійських іграх:

Враховуючи вік Летсіля та його конкурентів (Лайлзу, наприклад, 27), здається, що саме він є майбутнім олімпійського спринту. На стометрівці у Парижі він показав шостий результат у фіналі, але вже має срібло чемпіонату світу на цій дистанції – і достатньо часу, щоб стати найкращим в світі вже у наступному циклі.

Лайлзу ж доведеться відкласти мрії про золотий олімпійський хет-трик – на чотири роки, а, може, взагалі назавжди. У нього в Парижі-2024 залишається лише одна дисципліна – естафета 4х100 метрів, але навіть перемога там не перекриє його фіаско на двохсотметрівці.

Переможця стометрівки називають найшвидшою людиною світу. З чого все почалось і до чого тут Ліндон Джонсон

Бачили незвичне святкування Лайлза після перемоги у Парижі? Розібралися, звідки воно і що означає

Не повірите, але Лайлз був впевнений, що програв стометрівку. Навіть встиг привітати ямайця до оголошення результатів

🤔 І що вони скажуть тепер? Рік тому зірки НБА рознесли Лайлза – він відповів олімпійським золотом

Фото: скриншоти трансляції Eurosport