Плавання України на Олімпіаді не потішило. Жодного фіналу у Парижі – вперше в історії
Останній шанс мав Михайло Романчук, але знявся з 1500 метрів через хворобу.
Олімпіада у Парижі наразі загалом не є надто успішною для України, але у плаванні вкрай особлива ситуація – результати нижче очікувань на тлі захворювань плавців.
Підсумок – жодної навіть не нагороди (у Токіо було дві – срібло та бронза в Михайла Романчука), а й просто потрапляння у фінальні запливи. Таке з українським плаванням на Іграх трапилось вперше за час незалежності.
Романчук завалив дисципліну, у якій тримав олімпійський рекорд – і не знає, з чим повʼязано падіння результатів
Михайло Романчук входив у цю Олімпіаду як одна з надій України, але сходу відверто провалився – причому у дисципліні, у якій до старту ОІ у Парижі тримав олімпійський рекорд.
Йдеться про дистанцію 800 метрів вільним стилем – у своєму запливі став 8-м, а загалом показав 17-й результат у кваліфікації, не пробившись навіть до півфіналу.
Одразу після запливу Михайло дав коментар, у якому ледве знаходив пояснення:
💬 «Не знаю, що сказати. У повному розпачі. Це не те, для чого готувався, для чого увесь рік пропрацював. Більше нічого сказати не можу. Слів просто немає. Було дві дистанції, вже одна залишилася. Треба зробити висновки, чому воно так і підходити з холодною головою до 1500 м».
Трохи згодом він детальніше відповів на питання:
💬 «Останніх півтора року були для мене досить важкими, не знаю, з чим це повʼязано. На тренуваннях ми робили все можливе і неможливе, щоб показувати гарний результат.
Але я не знаю, з чим повʼязано падіння результатів за останній рік, починаючи з ЧС у Фукуоки. Це я ще можу якось пояснити, але ми з тренером зробили все можливе.
Так, були провали у тренуваннях, але знову ж таки, це спорт, всіляке трапляється. Намагалися з холодною головою та вірою підійти [до змагань], що потрібно просто показувати результат.
Звісно, що вся ситуація, яка відбувається в нашій країні, впливає на підготовку. Але я приїхав представляти країну на високому рівні. Звісно, все відіграє роль, останні 10 тижнів не були вдома, я дуже туди хочу. Просто хотілося закінчити цей сезон на хорошій ноті».
Символічно, що вже наступного дня рекорд українця впав – ірландець Деніел Віффен показав кращий результат та здобув золото. Та і загалом одразу кілька плавців випередили показник Романчука у Токіо-2020.
У суботу, 3 серпня, Романчук теоретично мав останній шанс виправити ситуацію – на дистанції 1500 метрів, на якій українець у Токіо взяв срібло. Однак не склалося: за півтори години до початку сесії Михайло знявся зі змагань через високу температуру та погіршення фізичного стану.
«Якби це було 50, 100 чи 200, на морально-вольових можна було б, але 1500 метрів просто неможливо», – передав слова Михайла у своєму телеграм-каналі кореспондент Суспільного у Парижі Віталій Волочай.
Але Романчук – не єдиний представник України, якому Олімпіада у Парижі не вдалась. Інші плавці теж не дійшли хоча б до фіналу.
Желтяков сказав, що «майже усі плавці» захворіли – сам він жодного разу не пройшов кваліфікацію з двох спроб
18-річний Олександр Желтяков приїхав у Францію у статусі чемпіона Європи на дистанції 200 метрів на спині.
Втім, дебютна Олімпіада не вдалася в плані результатів – ні на дистанції 200 метрів, ні на 100-метрівці він жодного разу не пройшов кваліфікацію.
Пояснив все частковим впливом хвороби, яка, за словами Олександра, зачепила «майже всіх плавців»:
💬 «Що стало причиною такого виступу? Вважаю, що неправильно було захворіти перед цим стартом. Коли ми приїхали, у день відкриття [Олімпіади] – майже всі плавці захворіли.
Але це не головна проблема була. Вважаю, що мій настрій на ці змагання був не найкращим після багатьох тижнів поганих тренувань. Не знаю, що ще сказати. Я зовсім не очікував такого результату, але як вийшло. Ми не здаємося, а будемо йти далі».
За часом Желтяков все ж був близький до півфіналу – 20-те місце на 200 метрах при 16 слотах. Зі стометрівкою гірше – 24-та позиція.
Бухов теж поскаржився на хворобу – він єдиний, хто хоча б потрапив у півфінал
На 50 метрах вільним стилем були надії на перший фінал України – Владислав Бухов, який є чемпіоном світу на цій дистанції, зумів пройти кваліфікацію – показав 11-й час.
Натомість після запливу теж публічно оголосив, що на форму впливає самопочуття:
💬 «Зараз я хворію, але треба виконувати свою роботу. Тож роблю все, що можу.
Я десь так і думав, що закриється [кваліфікація] на 21,9 секунди. Нешвидкий басейн? Він просто неглибокий і тяга набагато менша. Коли ти гребеш, твій гребок відштовхується від дна і йде до тебе. А коли басейн глибокий, тоді це не так помітно».
Тож не дивно, що ввечері все закінчилось на стадії півфіналу – поганий захід у воду та підсумкове 11-те місце (далі пройшли 8 найшвидших).
Кесіль та Шарафутдінова теж вилетіли у кваліфікації – Ніка сказала, що їй важче пливти зранку
Двома іншими представниками України були Денис Кесіль та Ніка Шарафутдінова.
Кесіль 30 липня не відібрався до півфіналу на дистанції 200 метрів батерфляєм, показавши 24-й результат, а Шарафутдінова вилетіла ще за день до того – 22-ге місце у кваліфікації 100-метрівки на спині.
Після запливу Ніка сказала, що тиснули емоції, а також послалася на те, що у півфіналах історично пливе краще:
💬 «Дуже важко емоційно. Не думала, що перед стартом у мене будуть такі хвилювання. Я завжди дуже спокійна. А тут усе серйозно, велика напруга.
Але для ранкової частини, зважаючи на інші мої змагання, це гарний результат. Звісно, хотілося б краще, але я вважаю, що це непогано.
Мені дуже важко зранку пливти свої найкращі результати. Найліпше в мене завжди виходить у півфіналі. Але ми працюватимемо над тим, щоб зранку я могла пливти з кращим результатом, тому що так мені важко буде по життю далі».
Шарафутдіновій лише 19 (дебютантка ОІ) – тому часу для виправлення цієї неприємної тенденції достатньо.
Фото: The Associated Press, Mathias Schulz/ZUMA Press Wire, DPPI Media, Insidefoto di Andrea Staccioli