Увага! Увага!
Блог

Чому повернення Кучука – головний трансфер сезону

Роман Бебех згадує, як білоруський тренер поставив УПЛ на вуха, і очікує на повторення.

 

Коли влітку 2011-го Леоніда Кучука представляли головним тренером київського “Арсеналу”, в Україні про нього знали лише одиниці. Для більшості він був невідомим закордонним спеціалістом. Хто він такий і чому обрали саме його, аргументувати не зміг навіть президент “Арсеналу” Вадим Рабінович, який ніколи не лізе за словом у кишеню. На першій зустрічі з пресою Кучук був надзвичайно спокійним: не робив гучних заяв, обережно відповідав на запитання. Зовсім інакше поводив себе у грі, на тренерській лаві – підказки, драйв, суцільний круговерть. В цьому він завжди брав приклад з навіженого аргентинця Марсело Б’єлси.

Силу того “Арсеналу” було відчутно з перших турів – гостросюжетні 3:3 з “Дніпром”, винос вперед ногами “Чорноморця” 3:0 та нічия з “Шахтарем”. Мало хто очікував такого успішного старту, адже ми звикли, що для побудови команди потрібен не один рік. А тут за літнє міжсезоння команда почала грати. Для того “Арсеналу” була не проблема грати з грандами. Коли програвали 0:1 “Дніпру”, а на останній хвилини вийшов Кобахідзе і зрівняв рахунок, Кучук кричав: “Я йому другого інсайда між лініями “засунув”, а він нічого не зрозумів. Він мільйони отримує, а так нічого і не зрозумів!” Це стосувалось Хуанде Рамоса. Кучук обожнює тактичні протистояння з колегами. І з “Шахтарем”, “Дніпром” та “Металістом” виходило непогано. З “Динамо” ніяк не складалось. Але це вже інша історія.

Можна легко списати гарний результат “Арсеналу” на серйозний підбір гравців – Грицай, Гоменюк, Мазілу, Симоненко, Богданов, Шацьких, Флореску та інші. Але порівняйте склад “гармашів” з тодішніми гравцями, наприклад, “Карпат” – Лукас, Балажиц, Федецький, Худоб’як. А львів’яни тоді, як і зараз, боролись за виживання. Сила того “Арсеналу” була у організації гри. Кучук знав, як нівелювати силу бразильсько-аргентинського “Металіста” чи як побудувати гру проти “Шахтаря” Луческу, який на той момент доходив до чвертьфіналу Ліги чемпіонів. В той же час у тренера, звісно, був вибір з гравців, з якими можна було вирішувати серйозні завдання. В команді всі були рівні і ніхто не мав зарезервованого місця у стартовому складі, оскільки під кожного суперника була окрема тактика. А ми ж звикли, що “переможний склад не змінюють”.

Завдання виходу у єврокубки Кучук виконав. Однак не всі історії завершуються красивими фіналами. Команда випереджала клуб і його менеджмент у розвитку. І навіть перемога над словенською “Мурою” з загальним рахунком 5:0 у кваліфікації Ліги Європи не допомогла – “Арсенал” не пустили далі через участь у грі дискваліфікованого Еріка Матуку. Ніхто у клубі так і не відповів за той пропущений лист з УЄФА, де попереджалося, хто не може грати в матчі.

Далі у кар’єрі Леоніда Станіславовича був вихід у єврокубки з “Кубанню” і майже чемпіонський “Локомотив”, який до цього кілька сезонів порпався далеко від призового місця. Що сталось тоді, він досі публічно не пояснив. Колега з російського ТБ Костянтин Геніч каже, що все просто: “Він просто безкомпромісний!” Потім знову була “Кубань” і фінал Кубка Росії з “Локомотивом”, де команда Кучука програла лише через гол з двухметрового офсайду.

Пауза довжиною у майже два сезони – стажування, дзвінки з різних клубів, оновлення тренерського штабу. Перед тим, як прийняти “Сталь”, у Кучука на телефоні була федерація Білорусі з пропозицією очолити їх збірну. Але чекати місяцями на зустріч з футболістами для нього нудно. Йому хочеться кожен день бути у грі – відчувати пульс команди, бачити, як гравці проливають піт, жити футболом кожен день. За останні півроку колишній тренер “Сталі” Якоб Галл провів рівно два тактичні заняття з розбором своїх матчів. Тепер “сталевари” будуть швидко наздоганяти пропущене – тактичні теорії для Леоніда Станіславовича святе.

Для “Сталі” запрошення Кучука – ідеальний варіант. Досвідчений, системний тренер, який добре знає особливості українського футболу. І стежить не лише за прем’єр-лігою, а навіть за фіналами ДЮФЛ.

Чемпіонат України продовжують залишати футболісти, які звикли до певного рівня доходу і нижче опускатись не збираються. Трансферів до України поки немає. В багатьох клубах відбувається суцільна “оптимізація”. А хто зможе купити гравців, все одно не покаже масштаб – як казав класик: “Фалькао до нас не приїде”. Прихід Леоніда Кучука у “Сталь” стає для УПЛ головною подією зими. Він має дати прем’єр-лізі новий імпульс, спробувати знову здивувати, показати деяким тренерам, що можна грати не лише з однією тактичною схемою. Тільки якщо у 2011-му на білоруського тренера дивились скептично та не довіряли, то сьогодні навпаки – очікуватимуть результату.

Как сейчас выглядит родной стадион «Стали»

Почему мы любим украинский футбол, несмотря ни на что

Фото: «Спорт-Экспресс», ТАСС.

Комментарии

Возможно, ваш комментарий – оскорбительный. Будьте вежливы и соблюдайте правила
  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...