Маріуполь. Антифашизм

Вчора зранку голова МВС відрапортував: будівлю маріупольської міськради звільнено. А тим часом очевидці стверджували, що на Адміністративній площі досі стоять колоради, і їх тепер навіть більше, ніж було в останні тижні.

Інформація про "штурм" міської ради почала надходити ще до світанку, але вся вона була дуже суперечлива і неперевірена. Найпоширеніша версія звучала наступним чином: "Народна дружина Маріуполя разом із ультрас "Металурга" прийшли з битами і вигнали колорадів". Проте у самій Народній дружині мені сказали, що їх самих підняли по тривозі о 4-ій ранку і вони не в курсі, хто штурмував міськраду. А хлопці з ультрас запевнили, що теж шоковані і не мають до цього жодного стосунку.

І що робити? На свою голову я вирішив підійти до міськради особисто та послухати, про що ж говорять сепаратисти. Точка зору їхня була досить передбачуваною: коли слова "Правий сектор" не вимовлялися, вони просто читалися в очах цих "мирних мітингарів". Настрій у них паршивий. Кажуть, що без російської армії вони самі довго не протримаються. Хвилюються. Навіть кореспондентів BBC у міськраду пропускають із безліччю пересторог.

Тут би мені було вже піти, та зненацька одна колорадка мені заявляє: "Я тебя знаю, ты был на ТОМ митинге [маючи на увазі мітинг за Єдину Україну, що пройшов напередодні]. Мы вас всех в лицо знаем! Чего приперся? Фашизм не пройдет!" Моя відповідь, що "Фашизму тут і немає" явно виявилася зайвою. Одна прокоментувала цю фразу як "мы мирные люди, вот если бы мы попали к правому сектору, то нас бы избили, а тебя тут никто не тронет", а інша істерична бабця заволала: "бЭндЭр", - і цього було достатньо.

Трьох слів українською було достатньо, щоб на мене напали півтисячі колорадів

Напали всім скопом. Усі ті півтисячі особин, що в цей момент були біля мерії, погналися за мною. Баби почали дряпатись, хапати за волосся і верещати. Бидло-мужики - хапати за шию, бити по ногах. Один намагався з розгону ударити мене головою об дерево - сил йому для цього забракло. Загалом брак сили у наркоманської та алкоголічної гопоти - контингенту "мирних мітингарів" - це те, що мене врятувало. Прийняв ударів 5 точно, але навіть синця не залишилось. Проте окуляри мої вони встигли розтоптати. Намагались повалити і бити ногами. Якась одна жіночка просила "не бейте его", але не надто активно.

Тікав, побачив міліцію. Вони мене завалили, пов'язали (вперше в житті побував у наручниках, відчуття досить своєрідне), засадили в автозак. Поки мене тримали на землі, якийсь колорад кричав: "Он украл телефон" і хтось облив мені голову пивом.

Сферичний "русский язык притесняют" у вакуумі.

На ручнику в машині міліції пов'язана георгіївська стрічка - стало не по собі. Але хлопці довезли мене до РУВС, погортали телефонну книгу - і напевне, те, що вони там побачили, трохи їх вгамувало, навіть якщо вони справді підтримують сепаратистів. Знаєте - бачити, як розширюються очі у міліцонера, коли він бачить у твоєму телефоні номери Арсена Авакова, Андрія Куликова, Мустафи Найєма та декілька інших, - це безцінно. Тому загалом вони зі мною поводились адекватно, хоча й намагалися провести виховну бесіду на теми "навіщо ти їх провокував?" та "ви в нас кидали бруківку, а ми вас тепер захищаємо".

А тим часом я встиг у них вивідати трошки інформації по нічних подіях. За їхніми словами, вночі до міської ради відкрито прийшли люди з прапорами України (див. #ВизиткаЯроша) та битами, і саме вони розігнали сепаратистів. При чому, п'ятьох "мирних" після цього поклали у лікарню. Всі елементи мозаїки склалися докупи, коли стало відомо про пересування московитської воєнної техніки біля Таганрога - у безпосередній близькості до Маріуполя. Колорадська самопровокація пройшла майже досконало.

Маріупольська міліція вже й сам чекає наказу розігнати кодло у міськраді. То, може, пора?

Слідчий, який оформлював мою заяву, попри те, що українською практично не володіє, запевнив, що "якщо там біля міськради усі такі, як ті, кого сьогодні привезли в лікарні, то, м'яко кажучи, надлишку інтелекту у тому середовищі не спостерігається". Та й загалом - із розмов у коридорах РУВС склалося враження, що вони самі уже чекають команду розігнати це кодло у міськраді.

То, може, пора?