Як ми з другом ходили на «Спортинг» - «Брага»

Чесно кажучи на футболі не був давно. Останній раз це було ще у минуолого року у Травні, багато чого змінилося не лише у мене, а і у мого клуба, Спортінг.

Через фінансову кризу та високі зарплати, Спортінг був винен багато грошей, через те, порівняно з минулим сезоном, склад змінився більше як наполовину. 

Залишився воротар та капітан Руй Патрісіу, який є представником академії Спортінга.

Повернувся з оренди правий захисник Седрік, який також є вихідцем з академії і має лише 22 роки. Прийшов новий бразильский центральний захисник Маурісіу. Поряд з ним інший південноамериканець. але з Аргентини, Маркус Рохо, він вже був у Спортінгу минулого року. Лівий захисник Джефферсон, бразилець, прийшов з Ешторіла, і є одним з найкращих гравців команди.

Новий опорник Вілліам Карвалью має лише 22 роки, також є вихідцем школи Спортинга, але був відданий у оренду, до Серкль Брюгге. Інший центральний півзахисник Адріен також є доморощеним і він вже грав за Спортинг минулого року. Ну і останній півзахисник Андре Мартінш, щоб не відрізнятися є вихідцем академії Спортинга.

У Спортинга є пять вінгерів і тяжко сказати хто є основним а хто є запасним. Перший, Карільо, чілієць, має 21 рік, вже грає за Спортінг 3 сезон. Потім, Дієго Капель, напевно найвідоміший з усіх, іспанець, має 26 років, і вже давно грає за Спортинг. Наступний Елдон, прийшов лише цієї зими, він кабо-вердіанець, і досить непогано ввійшов у команду. Четвертий, Вілсон Едуарду, представник академії, і напевно най віддаленіший від основи.  Ну і останній Карлуш Мане, має лише 19 років, також прийшов з академії, можливо найближчий до основи, і його вже прирівнюють до Кріштіану Роналду.

Ну і основний форвард, колумбієць Фреді Монтеро є одним з найкращих бомбардирів чемпіонату, і досить якісним будівником гри, він досить часто повертаєтся за мячем, і часто допомагає команді захищатися. Неможливо обминути іншого форварда Слімані, якого рахують за палочкою виручалочкою, адже він вже забив 5 голів і всі вони або зрівнювали рахунок або виводили Спортінг вперед. 

Сама ідея піти на футбол була досить давньою, але я з своїм давнім другом, з яким я завжди ходжу на футбол, не могли ніяк зібратися. Та ось, все таки змогли організуватися, і проблема не в дальній дорозі, адже живемо за 40 км від Лісабона, у Сетубалі, проблема була скоріше в тому, що завжди коли було бажання піти на футбол появлялись якісь невідкладні плани. 

Білети купили на місці, за 23 євро, що є одними з найдешевіших білетів, місця досить хороші, але через погоду, досить сильний вітер.

Можливо через погоду, або фінансову кризу але людей на такий матч прийшло відносно небагато трішки більше як тридцять тисяч, також причиною могло бути те що 3, 4 та 5 карнавальні вихідні, тому багато людей повиїжджало за місто.

Матч починався, як бачите, досить пізно, тому було холоднувато.

Прийшовши дещо з невеликим запасом на стадіон, я з моїм компаньйоном, почали думати який буде склад, основні запитання були хто зіграє на флангах. Хоч і матч через перебір карточок пропускали центральний півзахисник та форвард, до їх позицій питань бути не могло, адже на їх позиціях немає великої альтернативи. На місці Монтеро мав зіграти Слімані, так і сталося. На місці Адріена претендував Вітор Сілва, але на наше здивування в основі вийшов Маграо, так-так це той самий з Динамо. Також ми зійшлися на думці хто зіграє на флангах, це мав бути Мане, який перебуває у досить хорошій формі, та Карільо, через те що він підсилив гру команди, коли вийшов на заміну у минулій грі.

Матч почався з хвилини мовчання, через те що на тижні помер Маріо Колуна, колишній гравець Бенфіки та збірної Португалії.

Про перипетії матчу розповідати не буду, адже у теперішній час кожен зможе знайти обзор матчу у інтернеті. Скажу лише одне, ця перемога стала пятим камбеком у цьому сезоні, чим показала свою до перемоги, та чемпіонський характер. 

Чекайте на продовження...