Мехрабіан для Фоменка

Йде 92-хвилина матчу збірних України та Англії. Ярмоленко поспішає залишити поле і наштовхується на жести з тренерської лави, мовляв не біжи, тягни час. Андрій здивовано-розчаровано показує на пальцях два нулі, але зрештою прислухається і з бігу переходить на ходьбу.

В психодіагностиці нерідко використовується тест Мехрабіана - діагностика мотивації досягнень. Якщо коротко - суть методики зводиться до того, щоб визначити, який мотив домінує в діяльності людини. Власне, людей результати ділять на тих, хто хоче досягти успіху, і тих, для кого важливіше уникнути невдачі. Фоменко вчора всім показав, який мотив ним керує.

Це не боягузтво, як поспішили охарактеризувати дії головного тренера вболівальники. Це такий стиль поведінки, діяльності. Він не поганий і не хороший - зрештою успіх часто і є простим ланцюжком відсутності невдач. Саме так в 1996 році перемогла Лілія Подкопаєва на Олімпіаді. Її головні конкурентки Шеннон Міллер і Домінік Доуз грубо помилилися в найпростішій дисципліні - вільних вправах, позбавивши себе шансів на золото. Але від того перемога українки не стала менш заслуженою.

Настільки обережно «матчі всього життя» не грають

Втім, бажання уникнути провалу у вирішальний момент може підвести Фоменка. Один випадковий гол від поляків - і ситуація в таблиці з перспективної перетвориться на катастрофічну. А те, що в Харкові гра буде надзвичайно нагадувати вчорашню - можна передбачати вже зараз. Адже після гри знову можна говорити про те, що одне очко, краще ніж нічого. Особливо, якщо Англія не програє вдома Вучінічу і компанії. Тоді на останній тур команда Фоменка буде виходити фактично вже учасником плей-офф. Хто зможе дорікнути цим головному тренеру, який прийняв команду після провальних ігор з Молдавією і Чорногорією.

До речі, останній тур і є головним чинником обережної гри Фоменка. Тримаючи в рукаві козир у вигляді матчу з відвертим аутсайдером, тренерський штаб збірної України робить все, аби до того часу контролювати ситуацію. От якби український календар матчів поміняти місцями з чорногорським, навряд чи Заваров би показував Ярмоленку, що треба пригальмувати. Бо такий матч проти такої збірної Англії з такими проблемами у складі можна було доводити до перемоги. А так… Настільки обережно (все ж уникатиму слова «боягузливо») «матчі всього життя» не грають.

Цікаво, що Фоменко змінився радикально в порівнянні з собою кількамісячної давнини. У Варшаві і Подгориці убезпечувати себе від невдач не було можливості - місія вже була майже провалена попередниками. Потрібно було досягати успіху, і у Михайла Івановича це вийшло. Але в матчі з англійцями перемогла інша сторона тренера.

Звісно, що всі ці роздуми можуть бути перекресленими вдалим матчем проти Польщі і сприятливими результатами для українців в інших матчах. І тоді Фоменко, який обрав синицю, буде героєм. Але треба пам'ятати, що поляки приїдуть до Харкова в тій ролі, в якій підопічні Фоменка їхали в Варшаву - все, або нічого. І якщо не бути до цього готовим, уникати невдач буде значно важче.