#50bookschallenge: звіт за 2015 рік
Блог «Хата-читальня» підбиває підсумки амбіційного флешмобу #50bookschallenge, суть якого полягала в тому, аби прочитати як мінімум 50 книжок протягом року.
Блог "Хата-читальня" підбиває підсумки амбіційного флешмобу #50bookschallenge, суть якого полягала в тому, аби прочитати як мінімум 50 книжок протягом року.
Одразу скажу, що цей "челлендж" мені не підкорився. У зв'язку з різними причинами читав не те, щоб мало, але дуже довго. Ось короткий звіт про усе перечитане мною за 2015-й рік із суб'єктивною оцінкою від вражень. Можливо, у цьому переліку ви знайдете щось цікаве і для себе у #50bookschallenge-2016.
1. Джо Хілл "Коробка в формі серця"
2015-й рік я почав із знайомства з творчістю сина Стівена Кінга. Сюжет цього "жахастика" трохи банальний, але автор вміє тримати в напрузі і навіть трохи наганяє страху (гени є гени).
Оцінка: 8/10
2. Рей Бредбері "Насувається біда"
Дуже цікава історія, яка починається як дитячий пригодницький роман, а потім розкручується в щось містичне, зловісне і з несподіваною розв'язкою. Вміру гнітюче, вміру веселе, вміру повчальне - в письменницькому таланті Бредбері не прийнято сумніватись.
Оцінка: 9/10
3. Курт Воннегут "Бойня номер п'ять або Дитячий хрестовий похід"
Отримав неймовірну насолоду від цього автобіографічного шедевра від Воннегута, бо читав його в паперовому варіанті - від "Видавництва Старого Лева". Дуже оригінальний дизайн дуже оригінального антимілітаристського роману, нестандартно побудованого, переповісти його майже неможливо. "Отаке". "І так далі" (с)
Оцінка: 10/10
4. Метью Стокоу "Корови"
Треш, угар і содомія. Якщо книжки можна було б характеризувати за аналогією з музичними стилями, то "Корови" - то чистий гор-грайнд, брутальна суміш з гнилого м'яса, лайна і некрофілії. Більш огидного твору я не читав у своєму житті. Але попри це, автору вдається заволодіти увагою читача - я прочитав "Корови" на одному диханні (але періодично робив паузи, щоб попити води і перевести подих - ну дуже жорсткий шмат м'яса мені втрапив до рук).
Оцінка: 8/10
5. Деніел Кіз "Квіти для Елджернона"
Прочитав на хвилі популярності цього так званого "найлюдянішого роману в історії". Чи то я аж надто цинік, чи то не був готовий до такого повороту після "Коров", але книжка мені зовсім не зайшла. Романтична, сльозоточива, сумна, але мені не сподобалось.
Оцінка: 6/10
6. Роберт Льюіс Стівенсон "Клуб самогубців"
Блискуче! До мого сорому, не читав "Клуб самогубців" в юності, і розумію, що багато втратив. Дуже цікава історія, дуже вдалий російський "старорежимний" аристократичний переклад, море задоволення.
Оцінка: 9/10
7. Карін Слотер "Лють"
Вперше ознайомився з жанром "американського детектива". Досить непогане чтиво, наповнене емоціями, які хоч-не-хоч, а переживаєш в процесі читання. Авторка гарно розвиває сюжет, в процесі чого різко змінюється ставлення і сприйняття головних героїв: "погані хлопці" перетворюються на "хороших" і навпаки.
Оцінка: 7/10
8. Джозеф Геллер "Виверт-22"
Якщо одним словом - шедевр. Якщо двома - феєрія абсурду. Якщо трьома - найкращий антивоєнний роман. Скористався наводочкою Каті і таки добрався до цього твору в 2015-му році. "Виверт-22" наповнений дотепним гумором, купою бюрократичних вивертів, гострою сатирою на "американську демократію в дії". Все як я люблю.
Оцінка: 10/10
9. Стівен Кінг "Відродження"
Королю вже 68 років, і "пенсійна" тема "Що буде з нами, коли нас не стане?" все частіше прослизає в його творах. "Відродження" не стало винятком. Цій книжці видали купу гучних авансів, серед яких був і ярлик "найжахливішого роману Стівена Кінга". Явно не найжахливіший, та й не найкращий. Але добротна робота Кінга, який ще має "порох у порохівницях", а це тішить.
Оцінка: 7/10
10. Томас Трайон "Інший"
Твір з категорії "Що за хрінь я прочитав?". Попри потенційно цікаву сюжетну лінію роману, автор наповнив її величезною кількістю зайвого і непотрібного. Ритм читання від цього втрачався, тож останню сторінку "Іншого" я перегорнув із задоволенням - нарешті ця "тягучка" закінчилась.
Оцінка: 4/10
11. Вільям Голдінг "Володар мух"
Прочитав уже вдруге, дуже потужна річ, один із улюблених романів Стівена Кінга, до речі. Усі, хто ще не читав, - обов'язково внесіть цю книжку в свій "must read" на цей рік.
Оцінка: 10/10
12. "Тотальний футбол" (збірка есеїв українських і польських письменників)
По чотири есе від польських та українських письменників, які походять з міст, що приймали матчі Євро-2012. Нічого особливого, прочитав і одразу забув.
Оцінка: 4/10
13. Олдос Хакслі "Прекрасний новий світ"
Ще один твір, який перечитував повторно. Одна з найвідоміших антиутопій в світовій літературі про суспільство споживання.
Оцінка: 9/10
14. Патрік де Вітт "Брати Сістерз"
Бадьорий вестерн, написаний за всіма законами жанру. Розповідь про полювання двох братів-найманих вбивць на свою чергову жертву. З кінними переслідуваннями, дуелями на револьверах, кодексами честі і брутальним чоловічим гумором. Хороше чтиво.
Оцінка: 8/10
15. Джо Хілл "Привиди двадцятого століття"
Збірка оповідань і повістей від Джо Хілла. Не всі вони страшні та містичні, але більшість із них - справжні витвори письменницького мистецтва. Із задоволенням прочитав, і в цьому році мабуть ще раз перечитаю.
Оцінка: 8/10
16. Джон Стейнбек "Грона гніву"
Шедевр. Найпотужніше читацьке враження 2015-го року. Надзвичайно сильний роман, повністю пронизаний відчуттям депресії і настільки деталізовано прописаний, що під час читання реально з'являється відчуття смаку піску на зубах і фізичної втоми від сотень кілометрів в дорозі.
Оцінка: 20/10. "Грона гніву" - це той випадок, коли книжка перебуває поза рейтингами.
17. Олександр Євтушенко "Україна in ROCK"
Антологія українського рок-н-ролу, від радянських гаражних колективів, про які ніхто не знає, до "Дахабрахи" і "Тіні Сонця". Нічого надзвичайного, але цікаво для тих, хто любить рок-музику. Я люблю.
Оцінка: 6/10
18. Річард Метісон "Неймовірна людина, що зменшується"
Друга річ з категорії "Що за хрінь я прочитав?". Цей роман вважають переломним в науковій фантастиці, і може у 1957-му році воно так і було, але зараз читати про боротьбу малесенької людини проти кішки, павука і її подорож в підвалі - нудно і нецікаво.
Оцінка: 4/10
19. Стівен Кінг "Бібліотечна поліція"
Одна з перших книжок Кінга, яку я прочитав 10 років тому, і вирішив відновити в пам'яті. Сподобалась (як і 10 років тому, хехе).
Оцінка: 7/10
20. Ярослав Гашек "Пригоди бравого вояка Швейка"
Ще одна класика на воєнну (точніше, антивоєнну) тематику, яку із задоволенням перечитав. Дуже дотепно, дуже сатирично, читав, не відриваючись.
Оцінка: 10/10
21. Чак Паланік "Розкажи все"
Неоднозначні враження. В Паланіка є явно цікавіші твори. І формат розповіді - типу мемуарів головної героїні - не надто вдався, як на мене. Таке собі, на один раз прочитати.
Оцінка: 5/10
22. Любко Дереш "Культ"
Данина захопленню моєї юності. Перечитав те, від чого шалено волочився у 2003-2005-му роках. Ну, якраз на 16-річних і розраховано.
Оцінка: 8/10
23. Стівен Хенд "Техаська різанина бензопилою"
На початку року подивився класичний слешер Тоуба Хупера, а потім його римейк і приквел. А у кінці року прочитав і новелізацію. Нічого надзвичайного.
Оцінка: 5/10
24. Айра Левін "Дитина Розмарі"
Хороша книжка, але її екранізація (в режисурі Романа Поланського) набагато потужніша, як на мене. В цьому році перечитував вдруге, але ефект від її сприйняття залишився таким же. Хоча нічого поганого про роман Левіна сказати не можу.
Оцінка: 6/10
У цьому році я знову спробую подолати відмітку прочитаних книжок у кількості 50-ти, розпочав новим романом Стівена Кінга "Що упало, те пропало". Далі в "списку очікування" - "Ярмарок нічних жахіть" того ж Кінга, "Список Шиндлера" Томаса Кініллі і ще ціла купа (сподіваюсь!) цікавих книжок.
А які ваші успіхи у #50bookschallenge? Що хорошого перечитали в минулому році, що плануєте на цей рік?