«Севілія» - «Вельярреал». Битва за Лігу Чемпіонів

Матч за Лігу Чемпіонів в іспанській Ла Лізі. Битва учасників Ліги Європи. Центральний матч туру. Коноплянка в основному складі після довгого просиджування на заміні. Як ще можна охарактеризувати матч «Севілії» проти «Вільярреалу»? Хіба що як мегавидовищний.

«Роман Санчес Пісхун» радий був приймати свого головного конкурента в боротьбі за четверте місце, яке дарує путівку в Лігу Чемпіонів,чому радий? Тому що «Севілія» ще жодного разу не програла в Ла Лізі на рідному стадіоні, а отже перемога фактично гарантована. Не менш прогнозованою була відсутність Вітоло. На жаль для Емері його основний півзахисник травмувався, а тому розраховувати на нього тренер може, в кращому випадку, в матчі проти Базеля. Тораль також не в захваті від травм Гарсії і дос Сантоса, проте потрібно грати, з тими, хто є.

Початок матчу видався для «Севілії» досить пасивним і краще навіть виглядали гості. Це пояснюється тим, що севільці більшість своїх атак проводили лиш флангом, як це не дивно, Коноплянки, через що вони стали прогнозованими. Суперник же користувався всією шириною поля, не лінуючись переводити м’яч з флангу на фланг, остаточно розриваючи захист господарів. Але це футбол, а тому спрогнозувати щось в ньому просто неможливо. За невиразної гри «Севілія» вирішила вийти в контратаку. Коноплянка(я не нахвалюю його, так вже сталося), з дуже незручної позиції, віддав передачу на Гамейро, а той, прискорившись флангом, зблизився до центру штрафної, а потім віддав передачу на Ібору, котрому залишалося забити м’яч в порожні ворота.

Не зважаючи на те, що «Вільярреал» пропустив, вони не перестали грати так само спокійно, немов почуваючи себе фаворитами, з відчуття впевненості в тому, що вдасться відігратися. І цей спокій переріс у впевненість Бакамбу, котрому вдалося, здавалося б неймовірне – забити два голи на полі «Севілії». Якщо перший гол виник з порожнього місця і безладу в штрафній суперника, то другий став презентом від Адріана, котрий черпачком накинув м’яч на ногу конгоніанцю, а той зльоту послав кулястого в дальній кут воріт.

Перший тайм добіг свого кінця вже за несприятливого результату для господарів, а тому недивно, що Емері йшов в роздягальну емоційним, щоб зарядити своїх підопічних на боротьбу. І йому це вдалося. Якщо «Вільярреал» грав зі спокоєм фаворита, то «Севілія» почала битися із відчайдушністю претендента, і не дарма.

З початком другої частини матчу валенсійців наче прибили гвіздками до власної штрафної зони. Підопічні Емері просто не випускали їх звідти, раз за разом повертаючи собі м’яч після втрати. Гол відчувався десь в повітрі і тільки миттєвостями на свіже повітря половини поля «Севілії» вибігав Суарес чи хтось інший з партнерів. Але не довго в такому напруженні зміг протриматися захист «Вільярреалу». Гамейро низько прийняв м’яч і, відігравши на Коноплянку, побіг відкриватися в штрафну. Він вже готовий був підставляти ногу і забивати з передачі у відповідь, але йому навіть не довелося цього робити. Руїс сам засмутив голкіпера, зрізавши м’яч у власні ворота. «Севілія» відігралася, гра стає цікавіщою, але нічиєї мало і сивільці показують це своєю старанністю.

Вони, на відмінну від першого тайму, почали грати через інший фланг, через Крон-Делі. Хто його знає чи то задум був такий, чи то просто Коноплянка засмутився з того, що м’яч перестав до нього доходити, але Євген прийняв сферу і метрів з 30 послав її потужним ударом в дальній кут Ареола. А що воротар? Спробуйте самі бодай побачити, як м’яч з такою швидкістю залітає у вашу сітку. Але нехай гол, Коноплянка в наступній же атаці мало не віддав гольову передачу на Реєса, проте нога того зіграла з ним злий жарт і послала м’яч хто знає куди, але точно не у ворота. Прикрість лише в тому, що, вирізаючи передачу на партнера, українець зазнав травми, і Емері його замінив, проте чи варто йому від цього розчаровуватися, адже він прийняв участь у всіх голах команди, доки був на полі.

Досить про Коноплянку, він заслуговує на похвалу, але не занадто багато. Краще відзначимо як швидко «Вільярреал» вийшов зі ступору і перехопив гру в свої ноги. Схоже, що вони зрозуміли на скільки важливий для них цей поєдинок і почали йти в масовані атаки, заполоняючи половину поля суперника своєю присутністю. Емері помітив, що у його підопічних проблеми і мало не почав рвати на голові старанно вкладене волосся. Вилучення Банеги точно не заспокоїло тренера, але ці вболівальники. Гравець отримує червону карту, а стадіон аплодує йому стоячи – ось що таке підтримка.

Шанс для «Вільярреала»? Звісно, адже в більшості грати легше. І вже через чотири хвилини після вилучення Банеги Ріко помиляється на виході, а Бакамбу отримує шанс для оформлення хет-тріку в порожні ворота, проте Рамі в дивовижному підкаті рятує свою команду. Валенсійці почали тиснути все більше і більше, проте, коли ти повністю віддаєшся атаці, то можеш забути про захист. Так Гамейро, котрий один залишався на половині суперника, мав декілька нагод вибігти віч-на-віч з воротарем, одна з них завершилася голом з офсайду, а інша голом Рейеса, який добив м’яч у ворота після удару Кевіна.

На цьому все. «Севілія» перемагає і скорочує відставання від «Вільярреалу» всього до п’яти очок. Емері може бути радим, приблизно так само, як і Коноплянка, як першому, так і другому варто побажати успіхів і взаєморозуміння.