Що можна побачити в інстаграм-трансляції Трибуни

Перші приготування до ефіру. Пан Андрій Сеньків профі, він точно знає -- зовнішній вигляд, це запорука завоювання довіри у співбесідника. Основа основ для змістовної бесіди. Тож ведучий професійно приводить до ладу свою праву робочу сторону.

Потім ліву.

Рішучим жестом дресирувальника, що заходить до клітки з індійськими тиграми, поправляє окуляри.

Споживає 150 грамів якоїсь мутнуватої рідини. Що саме знаходиться в склянці визначити складно. І ця людина писала пасквілі на Олександра Олександровича, бо той п'є на роботі ! Подвійні журналістські стандарти в дії.

Інтерв'юерська машина готова до запалювати.

Понеслась. Моряк Папай виходить на стежку полювання.

Момент, коли Денис розказував, що свої перші серйозні гроші заробив вже у 14 років.

Пройшло з пів години вечірнього стріму. А у когось певно вікна виходять на захід.

Денис натхненно розказує про те, як відвідав релігійні святині Кавказу. Випускнику школи журналістики Українського Католицького Університету розказує.

Цікавий кадр -- камера показує годинник (До речі, чому вона постійно йорзала -- ватажок соціальної редакції вже не може рівно потримати телефон ?). Це, певно гордість відділу кадрів Трибуни. Вони навмисно видали своїм співробітникам годинники без цифр, щоб не заморочуватися з поясненнями -- чому робочий день триває 14 годин.

Сеньків, то вочевидь людина стихії. Всидіти непорушно цілу годину на стільці вкрай тяжко. Йому б в пампаси Бериславу, на вулички Радомишля чи на репортаж матчу "Волинь"-"Карпати". Ціла біда з тим, куди подіти руки сидячи за столом. Попов, мабуть, це помітив, і під кінець інтерв'ю, мабуть, почав його тролити.

До речі, подібне не вперше трапляється з гостями. Не здивуюся, якщо оцей жест від Кривцова, теж був стьобом :)

П.С. Таки рішуче гарні посиденьки, оці ваші стріми. Мабуть, одна з не багатьох речей на цьому убогому карантині, яку можна віднести до відкриттів і позитиву. Респект, кароч. Натхнення в праці. Не баньте, раптом що :]