Від «замін на результат» до «плювка». Апогей виступу збірної України на Євро
«Ми завжди намагаємось робити заміни на результат», - казав Михайло Іванович у жовтні 2015-го.
Ще у жовтні 2015-го після домашньої поразки збірній Іспанії у матчі, де нам потрібна була перемога, Михайло Фоменко наважився на другу і третю заміну лише на 87-й хвилині.
Ще тоді на післяматчевій прес-конференції я поставив питання Михайлу Івановичу, мовляв, чому заміни відбулись так пізно, чи він боявся щось змінити у грі? Його відповідь тоді була доволі вичерпною.
— Замінити футболіста - це не проблема. Інша справа - який буде від цього результат. Ми завжди намагаємось робити заміни на результат. Виходить чи ні - вже інше питання. Можливо, сьогодні просто суперник не дозволив футболістам, які вийшли на заміну, показати свій рівень. Ну і потім, у нас хіба не було моментів? Так навіщо тоді проводити заміни?
16 червня у матч проти Північної Ірландії, в якому нам потрібна була мінімум нічия, ми програвали з 49-ї хвилини. Михайло Іванович провів лише 2 із 3 можливих замін, випустивши замість центрального півзахисника і форварда гравців таких же амплуа.
Вчора, 21 червня, у матчі проти Польщі, в нас не було турнірних задач, але збірній треба було забити хоча б гол на цьому турнірі, і спробувати виграти останній матч. Ми програвали з 54-ї хвилини. Гравці бились на полі, фани на марсельському "Велодромі" гнали наших вперед, у фан-зонах в Києві та по Україні вірили і підтримували наших до останнього.
Михайло Іванович зробив одну заміну по позиції. А на останній хвилині зробив те, що Віктор Вацко охрестив "плювком": замінив єдиного форварда Зозулю на опорного півзахисника Тимощука. У ситуації, коли нам треба було відігруватися! Якщо тренер хотів таким чином віддати шану нашому ветерану, то чому ж він не випустив його замість когось з центральних півзахисників, а третю заміну не провів взагалі? Риторичні питання. Я такого взагалі ніколи не бачив у футболі.
"Ми завжди намагаємось робити заміни на результат", - казав Михайло Іванович у жовтні 2015-го.
Чи варто згадувати тренерів Чехії та Угорщини, відповідно Павела Врбу і Бернда Шторка, які на цьому Євро замість захисників/півзахисників, випускали нападників, і цим командам вдавалося забити і переломити хід матчу.
Це плювок не лише вболівальникам, але й гравцям, які вчора попри все віддавали останні сили і показували характер.
"Як ми можемо забити, якщо у нас замість нападника випускають захисника? Як ми хочемо забивати? Вибачте", - сказав на емоціях після матчу Олександр Кучер.
Так, прикро. Але за збірну до кінця, що б не було. Варто подякувати нашим, принаймні, саме за гру проти Німеччини і Польщі. Та подякувати тренеру, принаймні, за Зінченка і Коваленка. За ними майбутнє.
Володимир Скиба