«Діамант зі Сходу». Колонка Жорді Гратакоса про Коноплянку
Уже в неділю Севілья вдома прийматиме мадридський Реал, а поки що ми переклали для вас крутий матеріал порталу ElDesmarque про Євгена Коноплянку, щоб ви розуміли, які очікування на нього покладають іспанці.
Перед матчем «Севільї» проти «Реала» Володимир Скиба переклав текст екс-директора Академії «Дніпра» для ElDesmarque.com про нашого вінгера.
У Дніпропетровську було зимно. Точно пам’ятаю, що це було у неділю 10 грудня 2011 року. Після кількох місяців переговорів з керівництвом клубу над пропозицією очолити Академію «Дніпра» і кількох днів, проведених у прохолодному місті, я потрапив на «Дніпро-Арену» на матч проти «Чорноморця». І хоча на той момент у Європі не багато чули про «Дніпро», він був топ-клубом у Радянському Союзі. Тут особливо хочу виділити два чемпіонства у 1983 і 1988 роках у першості СРСР, яка тоді була дуже сильною і об’єднувала найкращі команди з усіх радянських республік. Найвидатнішими з тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток і становлення клубу були Лобановський, Литовченко і Протасов. Та до цих трьох знакових фігур потрібно додати того, хто останніми тижнями виблискує у «Севільї». Саме його – Євгена Коноплянку.
На стадіоні тим часом дійсно було прохолодно, та й гра не вражала, важко пригадати якісь круті комбінації. Я не очікував від цього матчу чогось непересічного, проте, правду кажучи, залишився просто зачарованим грою такого собі Євгена Коноплянки, 10-ки нашої команди.
Футболіст, який чудово грав, маючи простір і вільні зони. Він демонстрував шалений дриблінг і швидкість, а м’яч був немов приклеєний до його ніг. У ньому було видно потенціал справлятися з найсильнішими суперниками. Женя з легкістю проходив опонентів по флангу і зміщувався у центр. Він почав матч на лівому фланзі, але постійно опинявся правіше, і шукав можливості нанести свій кинджальний удар по воротах. Він вибирав позицію краще за суперників і переважав їх у динаміці, особливо якщо перед ним був простір на фланзі. Гравець, який завдяки вмінню легко обігрувати один в один і проходити захист, як ніж крізь масло, створював перевагу на визначальних ділянках поля. Він був просто нестримним.
Я б порівняв його з такими спортсменами, як Рафа Надаль, Пау і Марк Газолі, Мессі і Неймар
Можу з впевненістю сказати і подякувати долі за те, що впродовж наступних 3,5 років, коли я обіймав посаду директора клубної Академії, мені пощастило спостерігати становлення цього гравця. Під керівництвом Хуанде Рамоса і його помічників (Хуана Муньйоса, Маркоса Альвареса і Педро Хари) команда дуже швидко прогресувала, отримавши реальну можливість стати чемпіоном (а це дуже складне завдання, зважаючи на те, що у таких порядних клубів, як «Дніпро», дуже мало шансів протистояти всесильним «Шахтарю», «Динамо» і тогочасному «Металісту» – і коли я говорю «всесильні», я вкладаю у це слово усі значення, не тільки на спортивному рівні). Чудова робота усього штабу Рамоса вплинула не лише на рух команди вгору, а й крім того, на найбільший серед усіх гравців прогрес Коно. Він постійно розвивався, підвищував свій рівень і ставав тим, яким ми бачимо його зараз у Лізі чемпіонів, прімері і національній збірній України.
У попередніх сезонах, які Коноплянка проводив блискуче, його головною характеристикою було вміння показувати свої найкращі якості саме у великих матчах проти найсильніших суперників. Він – один з тих гравців, які не залежать від тиску на них. Навпаки, мені здається, що коли він перебуває у центрі уваги ЗМІ і від нього багато очікувань, Женя почувається більш комфортно, перетворюючись у господаря ситуації. Він зроблений з якогось особливого тіста. Я б порівняв його з такими спортсменами, як Рафа Надаль, Пау і Марк Газолі, Мессі і Неймар. Вони досягли світового визнання у своєму виді спорту, проте ніколи не втрачали здатності приємно дивувавати і справлятися з тиском, який ніяк не впливав на їхню ефективність.
Хоча, пробачте, я помилився. Де-факто, тиск усе ж впливає на них, але у позитивному сенсі. Коли я пишу ці слова, то згадую гол Коноплянки на «Вемблі» у ворота збірної Англії у вересні 2012-го. Його гол «Фіорентині» у Лізі Європи 2013/14 на «Артеміо Франкі» у матчі, спогади про який дарують масу емоцій. Та грандіозна індивідуальна дуель на сцені легендарного стадіону «фіалок» між колумбійцем Хуаном Куадрадо і «Діамантом зі Сходу» справила враження на усіх. Гол, який Коно влітку забив у Суперкубку Європи моїй улюбленій «Барселоні». Гол, який він створив на рівному місці у ворота менхенгладбахської «Боруссії» у Лізі чемпіонів, тільки-но з’явившись на полі… А як не згадати нещодавній гол на «Етіхаді», де він взяв на себе роль лідера «Севільї», створивши більшість небезпечних моментів своєї команди.
Його характер і поведінка за полем, здається, створена саме для клубу зі столиці Андалусії. Веселий, позитивний, з чудовим почуттям гумору. Женя займався карате, коли йому було 7 років. Крім того, він чудовий гравець у пінг-понг. І завжди хоче, щоб люди просто насолоджувались грою. Та й нас самих просто зачаровує те, як він живе нашою стихією – футболом. Насправді, я впевнений, що з його бажанням і відкритістю до вболівальників та одноклубників через кілька місяців він здивує нас і заговорить чистенькою іспанською. Я щасливий не тільки через те, що міг зблизька спостерігати за його прогресом, а й через те, що з першого дня нашого знайомства у Придніпровську на базі «Дніпра» ми чудово здружились, і з того часу завжди на зв’язку. А коли у розмовах піднімали тему футболу, то постійно говорили про видовищність, ефективність і насамперед про те, як досягнути успіху в цьому дивовижному виді спорту.
Завдяки професії, життя подарувало мені можливість стежити за неймовірними гравцями не тільки під час матчів, а й на тренуваннях. І можу сказати відверто, я ніколи не бачив такого (не враховуючи Мессі) природного таланту, як у «Діаманта зі Сходу». Дивлячись на статистику цього сезону, Коноплянка – єдиний гравець, який забив у всіх турнірах: Суперкубку Європи, прімері, Лізі чемпіонів і відборі на Євро-2016.
Якби мені довелось обирати у свою команду Роналду або Коноплянку, я б без жодних сумнівів віддав перевагу «Діаманту зі Сходу»
Футболіст з великої літери та водночас проста і дружня людина. Той, хто ще подарує нам, пристрасним вболівальникам, купу радісних вечорів. Природний талант з холодних країв, з країни, яка має великий потенціал дарувати світу талановитих гравців. Геніальний і ефектний футболіст, який готовий вийти на найвищий рівень і прийняти естафету у свого земляка Андрія Шевченка, який у свій час подарував нам багато незабутніх миттєвостей.
Дивлячись на мою біографію і кар’єру, неважко здогадатись, які мої футбольні уподобання: «Барса» з дитинства у моєму серці. Але я поважаю видатних футболістів, навіть якщо вони грають за заклятого ворога. Так, я захоплююсь Кріштіану через його постійну жагу змагатися, його професійність і зразкову фізичну форму. Ми говоримо про двох великих гравців. Та якби мені довелось обирати у свою команду всемогутнього португальця або Коноплянку, я б без жодних сумнівів віддав перевагу «Діаманту зі Сходу».
Джерело: Жорді Гратакос, Анхель Агуадо, ElDesmarque.com
Фото: Reuters/Jason Cairnduff
