«Для мене війна почалася не 24 лютого, а раніше». Гагарін – про нові реалії, «Кривбас» та Зеленського

Розмова з Іриною Козюпою в ефірі Tribuna.com.

«Для мене війна почалася не 24 лютого, а раніше». Гагарін – про нові реалії, «Кривбас» та Зеленського

Віце-президент «Кривбасу», учасник студії «Квартал 95» та телеведучий Артем Гагарін в інтерв’ю Tribuna.com розповів про війну, «Кривбас», допомогу армії та особистість Володимира Зеленського.

Про початок війни, «Кривбас» та допомогу

– Намагаємось боротися, допомагати, у нас велика родина не тільки у кожного своя, у нас ще й велика родина «Кривбасу». Намагаємось зробити все і для футболістів. Ми були хто в Україні, хто в Туреччині – намагаємось якось зробити так, щоб вони всі були в безпеці.

Жіночий «Кривбас» був у Кривому Розі. Готель, де вони проживають, знаходиться прямо навпроти танкової бази, куди в першу ж ніч прилетіли три снаряди. Дівчата на собі відчули початок, тому ми були вимушені перевезти їх в інший готель і облаштувати бомбосховище. 

Зараз я не можу бути в Києві вдома, я в Києві, але в іншому місці. Не можу бути вдома, тому що міст до мого дому був розбитий спеціально, щоб руські танки не пройшли. Зараз мені в місто добиратися десь годину, замість 5 хвилин через міст. Я намагаюся про це все не думати. Намагаюся працювати і бути корисним там, де я є. 

У нас була ціль – зробити все для наших хлопців футболістів, для дівчат, нашої академії. Так вийшло, що академія, хлопці у Мункачі, були на зборах, пацани були в Туреччині.

Чесно скажу, що з Туреччини було важко виїхати – 2 дні я намагався взяти хоча б один квиток, летів до Будапешту, потім доїхали до Словаччини, там чекали на машину і потім 2 дні ми їхали до Києва.

Хлопці їхали групою, дуже важко було, вони також роз’їжджалися по одному, декому навіть не було куди їхати. Щедрий з Херсону і куди йому їхати? Там все перекрито. Він зараз намагається допомагати грошима – своїм і на армію.

Ми домовилися командою, що будемо віддавати частину зарплатні на нашу армію. Тому хлопцям потрібно зараз грати заради України. Мені здається, що всі розмови про те, що вони повинні приїхати, брати в руки автомат і йти воювати... Повинні ті, хто вміє це робити.

Ми можемо допомагати, ми можемо віддати свою термобілизну, пледи, можемо віддати те, що у нас є. Можемо грошима допомогти, можемо зробити бомбосховище – ось це ми можемо зробити.

Медійна війна – я посадив своїх хлопців, кажу давайте працюємо, зараз у нас є ось там ворота, в які треба забивати голи – робити все можливе і неможливе.

– «Кривбас» напевно першим з клубів включився в таку інформаційну підтримку, боротьбу. Те, що ви змінили емблему на синьо-жовті кольори – це було топ.

– Ми ж зробили це до війни, до початку саме агресії. Ми навіть якось так трошки й жартома, а трошки й ні зробили ці логотипи для всіх іноземних клубів.

Є такий слоган «Футбол об’єднує» і це не тільки про країну. Подивіться, як об’єдналася футбольна спільнота навколо України. Це неймовірно. 

Зараз жіночий «Кривбас» знаходиться в Німеччині майже в повному складі. Ми домовились з футбольним клубом «Кельн», вони нас до себе прийняли, надали тренувальну базу. Ми домовились про умови проживання, допомагають волонтери в Німеччині. Наші люди, які з Кривого Рогу поїхали, допомагають дівчатам адаптуватися. Ось тут футбольна спільнота об’єдналася.

Хто там знав у «Кельні», що є така команда «Кривбас»? У них є своя жіноча команда. Але зараз вони знають, надають нам свою інфраструктуру.

Ми хочемо зробити такі товариські ігри з різними німецькими клубами, щоб люди відвідували їх та допомагати армії на ці гроші, тобто ми хочемо не тільки там тренуватися і бути в безпеці, а хочемо, щоб наші дівчата допомагали нашій армії, хлопцям і містам.

Про Кіма, Арестовича та iнтернет

– Раніше в наших ефірах я навіть просила гостей звертатися російською до людей в Росії, можливо хтось послухає, дійде, а от зараз і не знаю. Як вважаєш є до кого звертатися чи там без сенсу?

– Ми намагаємось якось впливати з іншого боку, розказати, показати. Десь з гумором, десь не з гумором, з якимись фактами. Це не тільки ми, Міністерство цифри працює в цьому напрямі, багато СММ-ників об’єдналися, багато простих людей. Якісь дяді з СБУ кидають посилання «Можете розповсюдити у вас інформацію, тому що футбольна аудиторія вона дуже активна, дуже крута?». Звичайно, можемо, навіть не питайте, все зробимо. 

Інтернет – це зброя. Ви думаєте, що так просто в Росії забороняли б інстаграм? Роблять, тому що бояться, блокують і попереджають. Чесно кажучи, я в шоці з людей, які там пишуть і сльози ллють «ай-я-яй у мене закрили інстаграм». Я просто в шоці.

– Арестович чи Кім – хто ваш головний краш? Ти як людина з шоу-бізнесу, хто тобі ближче?

– Не зважаючи на те, що я з шоу-бізнесу, мені все ж таки більше дівчата подобаються. Люди кажуть – навіщо ви це робите, ви підіймаєте Кіма, не він все це робить, там є воєнна адміністрація. Так, звичайно це так і є. Але він є тим позитивом, який заспокоює людей. Він з гумором.

Коли ми з тобою розмовляли в інтерв’ю, я казав, що є люди, яким ти їм віриш. Коли Зеленський каже щось про футбол – ти йому віриш. Коли якийсь вираз чи жарт сказав Кім – я йому вірю. Кіму ти віриш, Арестович – наше заспокійливе. Володимир Олександрович, Кирил Тимошенко – всі працюють, Єрмак працює, міністр оборони працює.

Я ні в якому разі не кажу, що не працюють хлопці, які зараз захищають. I ЗСУ, і тероборона, і самооборона, волонтери, і ті, хто на кордоні, за кордоном – всі. Просто людина, яка робить репост, вона також допомагає. Не буває великої чи маленької допомоги.

Буває непомітна допомога – це набагато краще, ніж щось розказувати, кричати, вигукувати як ти допомагаєш. Я не бачив жодної фотографії у того ж Кіма, Арестовича, Володимира Олександровича з якоюсь там гуманітарною допомогою, яку вони робили. Це означає, що вони нічого не роблять? Чи може вони не телефонують і не домовляються за якісь вантажі, не розмовляють з іншими країнами? Але вони не хизуються цим.

Якщо ти хочеш допомагати – допомагай. Інколи смішно, ти читаєш, що відбувається, як люди на цьому піаряться. Ну я не знаю...

Колись президент сказав в інтерв’ю: «Скажіть, багато, хто заявляє, що вони хочуть грати у ЛЄ, а ви?». А ми теж хочемо, але не заявляємо. Ось тут так і є. Ми допомагаємо, але будемо мовчати. Хто знає, той все відчуває. Потім після перемоги розберемось.

Про Зеленського

– Після війни, після перемоги можна буде домовитись з Володимиром Зеленським про інтерв’ю для Tribuna.com?

– Думаю, що найголовніше, що треба буде дати Володимиру Олександровичу після нашої перемоги – це відпочити. Я думаю, що ніхто не буде проти, якщо він кудись полетить відпочити, навіть на Мальдіви. Думаю, після нашої перемоги ми всі можемо полетіти на Мальдіви. 

А потім будемо відновлювати Україну, будувати. Ми зараз намагаємось зробити все. Такі думки в середині відбуваються, спочатку була реакція, перше – мені потрібно було повернутися в Україну. Потім я повернувся, думаю – який футбол, про що ми говоримо. Потім розумію, що і це треба зберігати, тому що це потрібно людям.

Була статистика, що в післявоєнні роки завжди відвідуваність матчів зростає, тому що людям кудись треба давати ту енергію, футбол буде корисним і після. Де як не на футболі ми можемо всі дружно заволати пісню «Ла-ла-ла-ла»?

– У нас цензури немає, можна говорити прямим текстом.

– Можна сказати, що Путін – ху###. Так він ху###, всі знають, це ж не таємниця. Мені здається, що у теперішній час, ми ж всі розуміємо, що на### – це не матюк, це напрямок. Але якщо це використовується з чимось руським.

Руський корабель, руський якийсь там коментатор, який коментує щось там у соцмережах або будь-який футболіст під номером 44 чи 4, Тимоха (Тимощук – прим. Tribuna.com) під яким номером там грав? У «Баварії» 44 був. Я не пам’ятаю, чому я маю пам’ятати про якихось там російських футболістів?

– Багатьох така сильна позиція Зеленського здивувала. Він таким завжди був чи проявився під час війни?

– У кожній сфері так буває, що є персони, які переманюють людей. Мені телефонують якось: «У нас є пропозиція, давай зустрінемось». Пропозиція може ж бути різна, можливо якийсь івент провести, може щось потрібно від мене, ну давай зустрінемось. Я зустрічаюсь, починає людина зі мною говорити: «Давайте будемо там працювати, ми крутий продакшн в Україні, але робимо на Росію багато проектів».

Це було давно, мабуть, війна вже почалася, тому що це відразу мене зупинило. Я говорив, що для мене війна почалася не 24 лютого, а раніше. 8 років я не мовчав про це і казав, що там йде війна і Путін на нас напав.

«В Росії будемо працювати, там великі гроші, канали, все-все». Я кажу: «Ви знаєте, я навіть не буду вам казати, що візьму час, щоб подумати. Мені нічого думати, тому що, по-перше, Росія, по-друге, мене все влаштовує». Я у «Кварталі», я працюю – мене все влаштовує. Вона мені каже: «Та що у вас там відбувається? Вас що там зомбували чи що? Ми пропонуємо зарплатню у 2 рази більшу, а ви залишаєтесь там. Що там таке? Вам що там намазано? Чи хтось вам життя врятував?»

А це ось ця сила Володимира Олександровича, яка тримала біля себе всіх людей. Багато чого в житті я робив, навіть не треба було, щоб він мене просив. Я сам розумів, що це потрібно для студії, для нього і я робив це. Скільки разів я спав в офісі, скільки залишалися, робили, щоб встигнути, щоб зробити і допомагати.

Завжди ось ця команда об’єднувалася, вона працювала. Команда залишається і зараз, всі працюємо, всі допомагаємо, вже нашому президенту і всій нашій країні.

Наш спосіб життя, який був ще починаючи з КВК, потім «Квартал», зараз допомагає Володимиру Олександровичу. Тому що працювати 24/7, днями й ночами – це якраз телевізійний, медійний темп.

Такий спокій, врівноваженість – щоб ми все встигли, все зуміли і всіх перемогли. Від нього це відверто, від нього ти відчуваєш, що йде від серця, а не просто якась прописана кимось промова. Навіть в часи «Кварталу» кожну фразу він пропускав через себе. 

Колись казали, що «Квартал» – ватніки і за Росію. Зараз у когось є сумніви, що у президента проукраїнська позиція?

Ми це говорили. Так, ми говорили російською, багато людей в Україні розмовляє російською. Ми розумні люди, вміємо російською, українською, дехто вміє англійською, дехто німецькою, французькою – розумна нація.

 Чому росіяни не можуть сказати слово «паляниця». І як правильно писати напрям руху корабля

ЗСУ отримали понад 10 млрд донатів, але потрібно ще. Як підтримати українську армію грошима

Фото: прес-служба «Кривбасу»; hochu.ua

Лучшие
Новые
Старые
ну, чесно кажучи, його фраза, що є заголовком даної публікації - звучить як дешеве підлабузництво, бо все-таки, усі розуміють, що мають на увазі, коли питають про війну саме зараз!
Ответить
9
LongTimeNoSee
Конечно, власть будет акцентироаать внимание на Киме, ведь иначе придется вспомнить о том, что русских фашистов бьет Дмитрий Марченко. Тот самый Марченко, которого судили из-за якобы некачественных бронежилетов. 16000 этих бронежилетов не отправили в армию, а сгноили. Не проведя никакой экспертизы. Марченко из под стражи вытащил Порох, заплатив неверочтный залог в 20 миллионов. Поэтому и Ким всюду.
Ответить
0

Другие посты блога