ТУХЛИЙ СІМЕОНЕ

Розділ I. Відкриття Америки

Які у вас виникають асоціації при згадці про індіанців? Еталонним індіанцем в кінематографі на протязі століть був Гойко Мітіч – югославський і сербський кіноактор, знаменитий ролями Чингачгука та інших знаменитих індіанських персонажів.

Та б’юсь об заклад, щоб (чи кого б) ви собі не уявляли, це буде не Дієго Сімеоне. Важко собі уявити коуча Атлетіко в мокасинах, в каное, на коні (хоча ніяких коней в індіанців до прибуття європейців не було – але ми звикли їх уявляти на конях), з луком і стрілами, у вігвамі, з томагавком у руках чи трубкою миру в зубах.

Тим не менш, саме «індіанцем» (іспанською – El cholo) називають Дієго Сімеоне з дитячих років. У Латинській Америці словом «cholo» зазвичай називають представників корінного індіанського населення, яких не торкнулося кровозмішання з європейськими переселенцями. В уяві туристів це невисокі (до 160 см) дуже смагляві люди, які постійно носять пончо і смішні капелюхи. І знову Сімеоне не відповідає цьому стереотипу - він і зростом вдався, і має європейську тілобудову. Схоже, Сімеоне більше схожий на гаучо, - таких собі аргентинських козаків.

Та й менталітетом Дієго, схоже, не пішов в індіанців. В той час як представники корінного населення Америки дуже цінили чесність, El cholo не соромився хитрувати, де тільки міг. Всі пам’ятають знаменитий матч 1998 на чемпіонаті світу Аргентина – Англія і вилучення Бекхема?

Коли Христофор Колумб відкрив Америку, він навіть не здогадувався про це. Тому він і назвав людей, яких там зустрів, - «індіанцями».

Коли Дієго Сімеоне в 2011 році очолив індіанців (або матрасників – обидві назви використовують для позначення гравців мадридського клубу), ніхто й не здогадувався, що він стане видатним тренером. Тому Атлетіко вже 10 років називають командою Сімеоне.

Індіанець тренує індіанців. Символічно!

Розділ II. Колонізація

20 липня 1969 року Ніл Армстронг і Базз Олдрін висадилися на Місяці. Кілька місяців перед польотом екіпаж «Аполлона-11» тренувався в пустелі, в «місячному ландшафті» на заході США. У тих місцях живе кілька корінних американських племен, та існує історія - чи легенда - про зустріч астронавтів з одним з тубільців. Одного разу до астронавтів підійшов старий індіанець і запитав, чим вони тут займаються. Вони сказали, що готуються до польоту на Місяць. Почувши це, старий ненадовго замовк, а потім попросив астронавтів надати йому послугу.

- Що потрібно зробити? - запитали вони.

- Люди мого племені вірять, - сказав старий, - що на Місяці живуть святі духи. Чи не могли б ви передати їм важливу звістку від мого народу?

- Яку звістку? - запитали астронавти.

Індіанець виголосив кілька слів рідною мовою і змусив астронавтів повторювати незрозумілі їм звуки знову і знову, поки вони не запам'ятали фразу правильно.

- Що це означає? - запитали астронавти.

- Цього я вам сказати не можу. Це таємниця, її знає тільки наше плем'я і місячні духи.

Повернувшись на базу, астронавти знайшли знавця індіанських діалектів і попросили його перекласти таємне повідомлення. Коли вони відтворили цю фразу, перекладач вибухнув нестримним сміхом, а, заспокоївшись, повідомив їм, що завчена ними фраза означає:

- Не вірте жодному слову цих людей - вони прийшли, щоб вкрасти у вас ваші землі.

Франциско Пісарро для завоювання інків знадобилось всього 200 солдат. Ернан Кортес, маючи всього 500 солдат, завоював імперію ацтеків. Навіть ті з європейців, які симпатизували індіанцям (подібно до Томаса Вінгфілда – героя знаменитого роману Генрі Райдер Хаггарда Дочка Монтесуми), не змогли допомогти їм уникнути колонізації.

Подібно до Кортеса та Пісарро, Сімеоне з обмеженими ресурсами завоював багато: перемога в чемпіонаті, кубку та суперкубку Іспанії, дві перемоги в Лізі Європи та два фінали Ліги Чемпіонів. Атлетіко по праву став грандом європейського футболу.

Розділ III. Колапс

Але в останні роки в індіанців не все так добре. Як історики вже поволі починають забувати про племена інків, майя, ацтеків, апачів, які, гуарані, ірокезів, команчі, туарегів, - так і футбольні вболівальники починають забувати досягнення Сімеоне та Атлетіко на міжнародній арені. Виграш Ліги Європи 2018 року виявився останньою вишенькою на торті, якою поласували вболівальники матрасників. В Лізі ж чемпіонів команда в останні сезони не досягала нічого серйозного.

В поточному ж сезоні з’явилася надія на те, що індіанці прорвуться. Сімеоне відкопав томагавк, знайшов отруту кураре, зробив революцію як його земляк Че Гевара (більшість аргентинців навіть не знає, що Че був їхнім земляком!) – він нарешті почав грати в атакувальний футбол! До цього ми бачили майже десятиріччя закритого футболу від матрасників з великим акцентом на оборону. В цьому ж році ми побачили прекрасну гру в атаці.

Чималу роль в цьому відіграв прихід Луїса Кусареса (ой, даруйте, обмовка по Фрейду. Звичайно, ж Суареса!) – якого каталонці відпустили за якісь 6 мільйонів євро («геніальні» комерсанти – за останні роки блаугранас витратили майже мільярд євро в нікуди і тут відпустили такого гравця за копійки! Але це вже пісня з іншої опери…) Гра матрасників не могла не радувати, а першому місці в чемпіонаті з солідним відривом від Барси та Реалу в Іспанії не радів тільки лінивий (або фанат Барселони чи Реалу, які традиційно набридли всім своєю гегемонією на Піренеях).

Спад же почався, по закону Мерфі, в самий відповідальний момент. Нічиї з Сельтою та Леванте засвідчили, що не все вже так добре, як було. Перший домашній матч з Челсі це підтвердив. В атаці індіанці не змогли показати нічого особливого проти далеко не ідеальної оборони пенсіонерів. А гра Суареса в тому матчі викликала питання – може все-таки каталонці не такі вже й погані комерсанти?

Останні результати теж неоднозначні. Перемоги над Вільярреалом та Атлетіком, нічиї з Хетафе та Реалом (який, до слова, теж перебуває далеко не в найкращій формі, - як і всі іспанські команди зараз).

Як би там не було, перед другим матчем шансів уже було небагато. Відіграти один гол і не пропустити – завдання дуже непросте.

Розділ IV. Хронологія

На 19 хвилині Вернер непогано пробив в штрафній матрасників, але влучив у Савіча.

На 34 хвилині сині піймали індіанців на контратаці і Хакім Зієш з паса Вернера відкрив рахунок. Перший же удар в створ воріт Облака закінчився голом.

На 39 хвилині Жоао Фелікс пробив по воротах Менді. Сенегалець впорався з нескладним ударом (хтось ще пам’ятає, що на банці синіх сидить найдорожчий кіпер світу?).

На 45 хвилині Ковачіч непогано пробив поруч зі стійкою.

На 48 хвилині вже Зієш видав пас на хід Вернеру - Тімо пробив, але Облак на місці.

На 53 хвилині Рюдігер непогано пробив з далеку, але повз ворота.

На 57 хвилині Зієш гарно пробив під поперечину – знову словенський кіпер на місці.

На 59 хвилині замість Зубастика (а ну його, знову обмовка!), замість Суареса вийшов Корреа.

На 62 хвилині відбувся ще один відрив і удар Вернера – цього разу повз ворота.

На 76 хвилині Жоао Фелікс чи то пасував, чи то пробивав, але Менді знову на місці.

На 80 хвилині знову Фелікс (хтось крім нього та Облака ще грав за Мадрид на Стемфорді?) пробив – поруч зі стійкою!

На 82 хвилині Савіч отримав червону картку за удар в сонячне сплетіння Рюдігера.

На 84 хвилині Гадсон Одой не реалізував чергову контратаку синіх – пробив в руки Облаку.

На 90 хвилині Дембеле міг дембельнуть – але не влучив гарно по м’ячу і не влучив в створ воріт.

На 92 хвилині невтомний Фелікс знову пробив – Менді на місці.

На 94 хвилині аристократи нарешті реалізували контратаку - свіжий Емерсон гарно пробив в кут повз Облака.

Розділ V. Резервація

Після безвольного вильоту від аристократів гравців Атлетіко краще називати їх звичним прізвиськом – матрасниками. Бо вони геть не нагадували індіанців у матчах з blues: не запускали стріли, не розмахували томагавком і навіть не намагались десь потихеньку додавати кураре в лондонський чай. Це були матраси, на яких цілком зручно відпочили аристократи. Аргентинський же коуч на цьому фоні виглядав просто як менеджер пляжу десь на берегах Темзи, який чемно роздає матраси британським пенсіонерам...

Як казав Ілон Маск: «Дуже круто народитися на Землі, а померти на Марсі!» Перефразовуючи найбагатшу людину планети – дуже круто народитися в Південній Америці, а виграти Лігу Чемпіонів в Європі! В якості гравця це вдавалось багатьом. В якості тренера – тільки двом землякам Сімеоне – Луїс Карніглія та Еленіо Еррера вигравали по два рази Лігу Чемпіонів в далеких 1958-1959 та 1964-1965 роках відповідно. Більше жоден неєвропейський тренер ніколи не вигравав найпрестижніший клубний турнір світу.

El Cholo знову його не виграв. Двічі він вислизав з його рук (Роналду та Рамос по-зрадницьки забирали його з-під носа аргентинця), і, здається, найепатажніший неєвропейський футбольний тренер сучасності (в когось є сумніви щодо цього?) так і не виграє вуханя… Потренує ще трохи, а потім буде спокійно займатись латифундією (земельною ділянкою в Південній Америці) десь в аргентинських пампасах… Чи може, таки наступить момент, коли Сімеоне стане символом спротиву всій когорті європейських тренерів (як в свій час Сімон Болівар став символом спротиву колоніалістів в Південній Америці)???

Aut cum scuto, aut in scuto. Або з щитом, або на щиті.