Блог BackDoorCut

Win-win. Рішення Санона лишитися в «Дніпрі»- максимально очікуване і правильне

В перший тиждень грудня в український баскетбол прилетіла гучна для наших просторів новина - захисник національної збірної Ісуф Санон близький до того, щоб приєднатися до клубу НБА "Хьюстон Рокетс"

Природно, що наші вболівальники зраділи перспективі збільшення українського контингенту в найсильнішій лізі світу. НБА завжди НБА і навіть крихти ігрового часу Санона поряд з Харденом та Волом на паркеті у нас би сприймалися як успіх. 

Повідомлялося навіть, що справа вже на фінальній стадії, що техасці зробили запит про відкріпний лист і відповідні папери вже нібито були в офісі ФБУ. 

На всяк випадок нагадую, що нового контракту у Ісуфа з «Дніпром» не було, тож за великим рахунком все було у руках самого Санона та його команди.

Втім, ця команда прийняла спільне рішення, що 20-річному баскетболісту варто дограти сезон в Україні. Це цілком очікувано викликало певне розчарування у вболівальників, але нижче я поясню чому це повністю виправданий та розумний крок.

Санон справді крутий, але не потягнув би нинішню конкуренцію в «Рокетс»

Об’єктивно – Ісуфу було б дуже важко отримати хоч якісь хвилини в біло-червоній майці. На це є одразу декілька важливих і декілька навіть дуже важливих аргументів.  

Перший аргумент – Санон пропустив надто багато матчів і просто не витримав би темп НБА. Задумайтесь лише, що в минулому сезоні Ісуф встиг відіграти лише 12 ігор (22 хвилини за матч), а в нинішньому тільки 8 матчів з 16 хвилинами на паркеті в середньому. Тобто ми зараз говоримо про хлопця після операції і майже 4-місячного відновлення, який за 1,5 роки награв 20 матчів з 19,5 хвилинами. І звичайно, справа не лише в функціоналці. В «Рокетс» ніхто не захоче віддавати якомусь невідому їм українцю свій час, і на тренуваннях Санону довелося б буквально воювати за своє місце з заявці, перебуваючи у стани війни.

Гроші – вирішують. Сотня мільйонів має відпрацьовувати себе 

Другий аргумент – ким саме є ці конкуренти. Санон є гравцем 1-2 позицій, тож прикидуємо. Джеймс Харден – тут просто без коментарів. Суперзірка ліги, два роки тому її MVP і просто людина, яка навіть з жирним пузом в пасиві забиває по 35 очок щовечора. Джон Вол - вже не той, але має зарплату розміром в понад 41 мільйон доларів. Ерік Гордон – один з найкращих снайперів НБА останніх років, набирає 16,6 очок за кар’єру, був з командою у фіналі конференції та двох півфіналах Заходу і цього року заробить майже 17 мільйонів доларів. 

Ідем далі. Стерлінг Браун – значно досвідченіший, з 3 сезонами в НБА та досвідом плей-оф за «Бакс», понад 15 хвилини у середньому за кар’єру. Бен Маклемор – екс-зірка NCAA, випускник «Канзаса», 7 пік драфту, 7 сезонів в НБА. Давід Нваба – також значно досвідченіший хлопець, 4 сезони в НБА, 37 матчів у старті команд ліги, майже 13,5 хвилин у «Брукліні» в сезоні минулому.

Пограємо у гру під назвою «де ви тут бачите місце для Ісуфа Санона»? Якби «Рокетс» таки вдалося обміняти Хардена і клуб вирішив йти в перебудову, то цілком імовірно, що ротація на позиціях захисників зазнала б великих змін, в тому числі і кількісних. Проте станом на зараз ні Джеймс, ні інші коштовні хлопці нікуди не пішли, а значить наш гравець був би лише 7-8 опцією в задній лінії. Це не круто.    

А що ж G-League? Хіба не краще було б показати себе там? 

Ні, не краще. Їхати в фарми клубів НБА – перспектива дуже ризикована. Тим більше якщо планувати саме так закріпитися в клубі НБА. 

По перше, в такому форматі гравець часто міняє середовище, в якому тренується. Санон міг би провести багато днів в розташуванні «Рокетс», потім 10 днів в «Ріо Гранде», потім знову надовго повернутися до головної команди. Або навпаки. І так декілька разів. Чи пішло б це на користь 20-річному баскетболісту в чужій країні? Сумнівно. 

Окрім того, в G-League – специфічний баскетбол, більше схожий на Літню Лігу, а ніж на гру в НБА. Усі гравці дуже хочуть засвітитися, багато беруть на себе і рідко думають саме про перемоги команди. Чи це хороше середовище для гравця типу Санона? Сумнівно. 

Ми маємо приклад Макса Пустозвонова, який отримуючи по 20 хвилин в першій частині сезону повністю перестав грати за «Кантон» після поїздки до збірної. Ми маємо приклад нашого тепер вже колишнього співвітчизника Джоела Боломбоя, який робив кожного другого матчу по 20 + 15 в G-League, але так і не отримав нормального шансу в «Юті Джаз».   

Санон – більш ніж сміливий хлопець. Можливо навіть авантюрний, проте їхати до США саме зараз, саме в цей клуб і саме за таких обставин було б не сміливістю, а нерозсудливістю. 

Санон неймовірно потрібен «Дніпру». Без Дугата у складі його роль лише зросте

І можливо, на етапі поки Пух набере форму, Ісуф буде навіть найбільш ключовим гравцем команди. Баскетболістом, що її склеює в одне ціле. 

Коли стало відомо, що Дугат залишає команду я подумав – це втрата в захисті. Дугат чудовий атлет, в нього величезні руки, він прекрасно вивчив суперників та партнерів за понад 3,5 сезони в Суперлізі.

Коли я дізнався, що замість нього приходить 178-сантиметровий і 37-річний Джетер я подумав – чорт, його зростом, віком та довгою відсутністю ігрової практики неодмінно будуть користуватися суперники.

Санон і так був дуже важливим гравцем для команди Дениса Журавльова, і ще влітку, коли я писав схожий матеріал, я зазначав, що ця важливість не обмежується гарним захистом. 

А перші матчі 2021 року лише підтвердили очікування. Санон агресивно працював в захисті, влучав кидки, був лідером і тягнув команду за собою. Хіба що, ніхто не міг подумати, що «Дніпро» в цілому виглядатиме настільки погано.   

Джетер після приїзду сказав, що має мотивацію навчити Санона, стати його ментором, але сам американець в іграх проти «Хіміка» та «Одеси» влучив 1 з 8 кидків з гри і за 36 хвилин в сумі віддав лише 4 передачі. На секунду – середня ефективність Пуха у цих матчах – 0 балів.  Чи варто ще раз згадувати, що «Дніпро» програв обидва матчі?

А от Санон виглядав прекрасно: 36 очок + 6 підбирань + 3 перехоплення за 48,5 хвилин в сумі, 8 з 16 двоочкових, 4 з 7 дальніх, 8 з 10 штрафних.

Минулого сезону його 40% точних триочкових викликали великий оптимізм, але, як вище було зазначено, 12 матчів не могли розглядатися як серйозна вибірка. Варто було почекати. Ми почекали і цього сезону при 2,8 спробах за гру Санон влучає вже гросмейстерські 54,5%. 

Найвідповідальніші матчі попереду. Це буде серйозним тестом на зрілість  

Реальність зараз підтверджує оптимістичні літні очікування: Санон все ближче до повного відновлення, його роль в команді росте, вірогідно буде лише збільшуватися а сам він набиратиметься сил та впевненості в собі. Пригадаємо принагідно, що і в нещодавньому кошмарі збірної проти Словенії Санон був чи не єдиним гравцем, який згадуватиме матч не як провальний для себе. В найважчий момент саме впевненість Ісуфа у собі та його точність з периметра дала Україні імпульс та оживила команду Багатскіса.  

Ще раз: в НБА слід їхати лише готовим на всі 100% власних можливостей.  Щоб набрати їх у 30 номера дніпрян буде як мінімум 6-7 місяців.  

Попереду єврокубки, вирішальні матчі Кубка України, плей-оф Суперліги, заключні матчі відбору за збірну. Санон матиме вдосталь нагод набратися досвіду та стати ще краще. 

Сидівши на лавці в Техасі це було б зробити архіважко. 

 

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья