Правила тролінгу від «чорно-синього» адвоката

На цьому тижні уся "чорно-синя" частина Мілана і мільйони прихильників "Інтера" у всьому світі відзначали дев'яносто другу річницю від дня народження одіозного адвоката, віце-президента "Інтернаціонале", а за сумісництвом - неймовірно тонкого троля Джузеппе Пріско.

Персона Джузеппе, чи як його називають усі фани "Інтера" - Пеппіно Пріско, це уособлення успіхів в новітній історії міланського клубу і яскравий приклад служіння його інтересам.

З 1963-го року Пеппіно обіймав посаду віце-президента "Інтернаціонале", і вніс вагомий вклад у результати перемовин, які привели до керма клубу Массімо Моратті. До самої смерті від серцевого нападу у 2001-му році Пеппіно вірою та правдою служив "чорно-синім", був свідком і учасником гучних перемог, а найбільше шанування у фанатів здобув своїм неймовірно тонким почуттям гумору, здоровою іронією та саркастичному тролінгу суперників "Інтернаціонале".

Найбільше серед усіх від гострого язика Адвоката страждали, як звично, "Мілан" та "Ювентус".

Пропоную вашій увазі кілька влучних фраз Пеппіно Пріско, для справжніх поціновувачів брутального футбольного гумору.

"Перед своєю смертю я зареєструюсь у фан-клубі "Мілану - так їх стане на одного менше".

"Після рукостискання з міланістом я мию руки. Після рукостискання з ювентино я перераховую свої пальці".

"Пенальті у ворота "Юве" на Роналдо? Це не крадіжка. Коли мова йде про "Ювентус" - це закупівля вкраденого. Періодично ювентіні зізнаються у своїх вчинках, але ніколи нічого не повертають".

"Я проти будь-яких форм расизму, але ніколи не дозволю доньці вийти заміж за міланіста".

"Переляд матчу Серії Б "Мілан" - "Кавезе" 1:2 робить чудеса і зцілює хворих".

"В Мілані є дві великі команди. Це "Інтер" і примавера "Інтера".

"Нехай мене пробачать мої батьки, але між їхніми фотографіями у мене завжди стоїть фото Роналдо".

"0-6 в дербі? Ні, не пам'ятаю такого. Журналісти частенько щось вигадують".

"Моя мрія? "Інтер" перемагає "Юве" по завершенні доданого часу за допомогою гола, забитого рукою. Або з офсайду. А ще краще - завдяки голу рукою, забитого з офсайду".

"Мені вже вісімдесят років, і я дуже сподіваюсь, що Господь - не б'янко-неро".

Шанування усім, хто любить футбол і дотепний гумор. А для окремих випадків пожеж в штанах відвідувачів блогу, залишаю тут кілька вогнегасників. Користуйтесь, якщо дуже припече.