Як утримувати стадіон в Україні

Андрій Сеньків поговорив з екс-директором «Арени Львів» Євгеном Болкуном про рентабельність стадіону, конфлікт з «Карпатами» та суд за борги.

– Чи було рентабельно будувати такий стадіон, як «Арена Львів»?

– Доцільніше було реконструювати стадіон «Україна» або будувати багатофункціональний стадіон. Щоб проводити різні заходи. Зробити ті ж легкоатлетичні доріжки. Тоді було б більше наповнення. Але утримувати стадіон і далі доцільно. Бо витрачені великі кошти.

Сума, якої не вистачає для самозабепечення, – приблизно 6-7 мільйонів гривень на рік. Цього року ми отримали 4 мільйони дотації, але розрив в 2-3 мільйони все ще існує.

Тому активно працюємо над тим, щоб продати рекламні площі даху. Наприклад, одній із авіакомпаній. Тут поруч пролітають літаки, з нього видно дах.

– Ще які кроки робите?

– Активно працюємо над продажем назви стадіону. В Гданську є стадіон, подібний до нашого. Вони продали назву енергетичній компанії за 3 мільйони злотих – це 22 мільйони гривень. Якщо б отримували хоча б 3 мільйони гривень, то б закривали цей розрив. Хочеться, щоб стадіон обходився без дотацій.

Ми розробили цілий портфель рекламних площ, спеціально найняли маркетолога і змінили голову комерційного відділу. Думаю, що це буде вихід із ситуації. Футбол зараз не дуже, люди не цікавляться стадіоном. Якщо в Європі на матчі ходять по 40 тисяч, то в нас — 4 тисячі. Вартість матчів не покриває всі витрати, це нерентабельно. Сьогодні ми надаємо послуги з організації матчу за 200 тисяч гривень. Але цей розрахунок робився в 2013 році. Зараз вартість мала б становити 450 тисяч гривень за матч.

Але ми розуміємо ситуацію в футбольних клубах і йдемо їм на зустріч. Ми мусимо надавати стадіон за таку ціну, бо тоді взагалі не було б бажаючих тут зіграти. Останній матч «Верес» провів на «Україні». Причина була одна — там дешевше.

– Є незадоволені газоном стадіону. Що плануєте з ним робити?

– Треба робити заміну газону. Теперішній вже лежить 7 років. Такі газони міняють не рідше, ніж в 5 років, а ми протягнули 7. Ми працюємо над цим. Гроші виділяє міністерство.

– Коли його замінять?

– Якщо тендер буде позитивним, то плануємо в середині липня. Бо 15 липня у нас планується захід з залученням газону. До вересня і матчу Україна – Словаччина новий газон має бути введений в експлуатацію. 

– Реально, щоб газон стадіону витримав дві команди за сезон? 

– Ми розглядаємо варіант з газоном, який витримає дві команди. Наступного тижня приїжджають голландці, які стелять такі поля в Катарі на чемпіонат світу. 30 відсотків — штучної трави, вона застеляється на спеціальній сітці, потім засипається ґрунтом і сіється звичайна трава. Витримує 800 годин в рік. Тоді ми спокійно приймаємо дві команди. «Карпати» готові грати тут, якщо буде такий газон.

Це 240 тисяч євро. Ми в пошуках цих грошей. «Львів» заявив, що 2 мільйони гривень готовий дати зразу, а 100 тисяч ми зможемо мінусувати з кожного матчу.

– Для вас є різниця в тому, скільки людей приходить на футбольний матч?

– Ми в договорі домовляємося так – частина коштів від квитків потрапляє нам. Це 25 відсотків. Ми солідарно розподіляємо ризики і доходи. Ми також рекламуємо матчі і з тих відсотків платимо за пропускну систему, продаж в онлайні. З тих 25 відсотків 7 ми віддаємо за послуги IT-програми, яка поставила турнікети. Решта — наші доходи.

– Проведення якого заходу є для вас найбільш вигідним?

– Найвигідніше — матчу під егідою УЄФА. Там більша вартість. Клуби, які грають в єврокубках, мають певні доходи від УЄФА й можуть більше заплатити.

– Чим відрізняється проведення матчу УПЛ від матчу Ліги Європи?

– Рівень безпеки вищий. УЄФА має свої вимоги по розміщенню банерної лінії, реклами, є додаткові витрати по клінінгу. Свою банерну лінію ми заміняємо і ставимо їхню. Вартість такого матчу як мінімум в два рази перевищує ціну за матч УПЛ.

– Концерт коштує як єврокубок?

– Концерти вигідні для нас, але ми не можемо проводити більше 4 концертів на рік, тому що поле псується. Ми покриваємо його спеціальним покриттям, але він не може перебувати на газоні більше, ніж 72 години. Бо трава під ним запріває і потрібен час на відновлення. Нещодавно ми проводили два концерти поспіль, і трава отримала стрес.

По доходах концерт знаходиться приблизно на рівні єврокубкових матчів.

– Раніше у вас був конфлікт з «Карпатами», а саме – з Дячуком-Ставицьким. Чому він виник?

– Дячук-Ставицький взагалі не брав участі в переговорах. Там були інші люди, які не були налаштовані на конструктив. Таке враження, що вони спеціально провокували скандал. Можливо, це було пов’язано з фінансовим станом клубу.

Спершу ми домовлялися, а потім від них приходила інша ціна. Коли ми вже зустрілися з Дячуком-Ставицьким і я назвав останню пропозицію, то було видно по його реакції: «Так, я готовий. Давайте». А потім знову ж таки з’являється стаття і знову інші умови. Я зробив висновок, що вони і не думали тут грати.

Була така сама ситуація з фан-шопом. Вони казали, що хочуть саме той, яким користується «Шахтар». Ми пропонували краще приміщення поруч, але вони не погоджувалися. Коли «Шахтар» з’їхав, я запропонував «Карпатам»: «Будь ласка, заходьте». На що вони сказали: «Ні, нам невигідно. У нас є в центрі магазин».

– Для «Карпат» і для «Вереса» були різні умови щодо оренди стадіону?

– Для «Вереса» перший матч пройшов за нижчою пробною ціною. Далі вона була абсолютно однаковою.

– Контракт з «Шахтарем» мав свої особливості?

– Єдиним додатковим пунктом в угоді з «Шахтарем» було те, що клуб повністю утримує газон. За кожну гру він платив 50 відсотків вартості. Якщо якийсь інший клуб проводив матч на цьому газоні, то ми компенсували «Шахтарю» цю суму. Ми розуміли, що він витрачає більше, ця угода була для нас вигідною.

– Хто зараз доглядає за газоном?

– Наша агрономічна служба. У нас є досвідчений агроном, який також допомагає іншим клубам. Був період, що газон був у ненайкращому стані, тому що грали при температурі «-14». Ми включали підігрів, а це дуже дорого – місяць коштує мільйон гривень. Плюс 6 тисяч гривень на добу йде на підсвітку спеціальними лампами фотосинтезу.

– «Арена Львів» не добудована до кінця. Що потрібно зробити й чому це не виконується?

– В проекті є зовнішнє освітлення на фасаді, деякі інженерні мережі, які збудовані, але не налагоджені. Електропідстанція, яка знаходиться за кільцевою дорогою, і мала би бути основним джерелом живлення. Вона побудована і змонтована, але не введена в експлуатацію. В проекті дворівневий виїзд на кільцеву дорогу. Щоб добудувати другу чергу, потрібно 330 мільйонів гривень в цінах 2013 року.

Але навіть не проведені розрахунки за першу чергу з генпідрядником і субпідрядниками. Генпідрядник в суді виграв у замовника 111 мільйонів. Вже підготовлена постанова Кабінету міністрів, але вона так і не підписана, кошти на це не виділяються.

Я подав пропозицію провести будівельний і фінансовий аудит, здійснити корегування проекту та відмовитись від деяких робіт. Наприклад, від виїзду на кільцеву дорогу та оздоблення фасаду.

Стадіон повністю не введений в експлуатацію. Це є великим порушенням. Прямо кажучи, він би не мав експлуатуватися.

– Є небезпека для глядачів?

– Тут все зроблено так, що ніякої небезпеки нема. Є недоліки, які видно неозброєним оком. Наприклад, затікання деформаційних швів. Із променади через ці шви вода потрапляє на перший рівень корпусу. Багато чого ми відремонтували власними силами. Також доставили обладнання на котельню. Це дало нам можливість суттєво економити теплоносії.

На всіх опорах стоять сейсмічні датчики. Вони виведені на монітори. Все в межах норми.

– Буде велика економія, якщо електростанцію підключити до стадіону?

– Електростанція – основне джерело живлення. Сюди електроенергія проходить по кабелю, на якому є 6 муфт. Якщо під час великих заходів пропадає електроенергія, то автоматично включається дизель-генератор і ми маємо безперебійне живлення. Це дорого, але ми змушені це робити. З підстанцією це робити було б необов’язково.

На концерті Dzidzo був збій, але люди цього не відчули. Думали, що це елемент шоу. Прожектори мелогалогенні і включаються 8-10 хвилин. Якщо дизель-генератор синхронно не працює з мережею, то виходить така ситуація.

Якби працювала підстанція, то швидко розпочалася би розбудова мікрорайону. Коли життя тут оживе, сюди запустять маршрутки. Зараз на наші прохання ніхто не реагує. Перевізникам невигідно прокладати такий маршрут, а міський транспорт не має права виїжджати на кільцеву дорогу.

– Борги «Арени-Львів» не впливають на життєдіяльність стадіону?

– Позиваються не до нас, а до замовника — дирекції з будівництва Євро-2012. Коли бачать, що в них нема коштів, то просять стягнути майно. Друга черга — це майно дирекції. І вони кажуть: «На «Арені-Львів є майно. Будь ласка, забирайте».

Є фірма, яка поставила розсікачі біля турнікетів, де люди в колію стають. Без них можна обійтися, але добре, коли вони є. Зараз на нас подали в суд за незаконне володіння. Ми тягнемо цей процес два роки, але колись прийде час. І ми нічого не зможемо вдіяти.

– Хто буде грати на стадіоні в новому сезоні?

– Сподіваюсь, що «Львів» гратиме тут всі матчі. Можливо, тільки рейтингові. Крім того, підписана угода з «Ворсклою» на три матчі. Вони можуть її розірвати без штрафу за місяць до початку першого домашнього матчу. 

– Назвіть три речі, які зроблять стадіон прибутковим.

– Газон, де можуть грати дві команди.

Розвиток комерційного напрямку.

Реконструкція деяких систем, які б давали економію в зимовий період. Наприклад, водогін проходить в повітрі. По всій променаді подається вода, яка просто підвішена, а не знаходиться в приміщенні. В зимовий період вона підігрівається – це додатково 250 тисяч гривень в місяць. Готуємо проект, щоб на зиму зливати воду і ту трубу не нагрівати. Це дасть економію в півмільйона гривень.

– Скільки обходиться утримання стадіону на рік?

– 17-18 мільйонів. У нас фонд зарплати 600 тисяч в місяць на 80 працівників.

Кожен рекламодавець дивиться, які заходи проводяться. На футболі він не може бути присутнім в медіа-зоні, лише в зовнішній рекламі. Це правило чистого стадіону. Є місця, які не попадають на телебачення, то ми домовляємося, щоб там була наша реклама.

– Дячук-Ставицький говорив, що ви дивно стали директором стадіону. Як ви зайняли цю посаду?

– Тут нема нічого незаконного. Директором мені запропонував стати Ігор Жданов, ми зналися з ним з Майдану. Я півроку був «в.о» в 2016 році. 

Після півроку Міністерство запросило мене приїхати й укласти угоду. Я сам звернувся до міністра — можливо, треба було оголосити конкурс. Мені пояснили, що такої потреби нема, це не є обов’язковим. Тут нема ніяких проблем.

– Чому ви звільняєтеся?

– Думаю більше зосередитися на своїй справі. З п’ятниці я вже вільна людина. На своє місце я рекомендував першого заступника, який тут давно працює. Всі люди на своєму місці. Олексій Семенюк має всі властивості, щоб успішно керувати цим підприємством.

Скажу, що я побив рекорд по перебуванню директорів на стадіоні «Арена-Львів». Я сьомий на цій посаді, довше ніхто не працював.

– Ви вже не будете працювати, але складається враження, що нікуди не йдете. Як так?

– Буду допомагати. Навіть в Києві буду зустрічатися з голландцями щодо газону.

Всі знають, що сьомого числа я вже йду, але все ще обговорюють зі мною і радяться про проведення подій, які будуть навіть у вересні. Я завжди готовий допомагати і буду це робити.

Рокировка «Вереса» и «Львова»: как им это удалось

Фото: «Верес», Євген Болкун