Тиждень до кульмінації

Михайло Фоменко – людина проста та не нервова. І коли ФІФА разом з ФАРЕ прислали листа, в якому йшлося про те, що збірна України свій наступний поєдинок із Польщею зіграє без глядачів на трибунах, він, як і будь-яка відповідальна людина та патріот своєї країни, сказав, що без «дванадцятого» гравця буде важко. І зараз, коли ситуація налагодилася, і збірна буде грати із потужною армією вболівальників, впевнений, що тепер йому буде набагато легше мотивувати своїх гравців виходити на поле стадіону «Металіст» та добувати перемогу, яка дозволить, щонайменше, боротися в стадії плей-офф.

Однак, особисто в мене, склалася така думка, що для головного тренера нашої збірної було б набагато краще, якщо наша збірна грала без вболівальників. Згадайте, завдяки чому українська команда отримала ще один шанс отримати путівку на мундіаль до Бразилії. Після двох невдалих ігор із Молдовою та домашньою грою із Польщею, підопічні вже Михайла Фоменка отримували свої важливі перемоги саме у виїзних іграх: в Польщі та Черногорії із сумарним рахунком 7:1. А ось ігри домашні, за винятком гри із Сан-Марино, вийшли не такими уж і впевненими: 4 очки в поєдинках із Молдовою та Англією, де команда також пропустила один м'яч, однак і забила лише два. Насправді, контраст між такими результатами із цими суперниками, можна пояснити просто: команда в перших зустрічах, на відчутній психології, змогла перебороти сама себе, а вже потім – грала в своє задоволення і здобувала необхідний результат. Але…

Але гра із Англією, за результат та за зміст якої я не виступаю проти, частині вболівальників нашої збірної не сподобалась. Пояснення цьому, в принципі, зрозуміле: команда боялася пропустити і було очевидно, що головний тренер дав установку, в першу чергу не отримати гол у власні ворота. Це, врешті-решт, спрацювало, однак це відіб'ється на атакуючому потенціалі команди. Він, незважаючи на свою якість, не зможе вдало проходити оборонні редути англійської збірної.

Я маю на увазі те, що Михайло Фоменко, граючи на своєму полі, в першу чергу переживає за те, щоб команда не програла. Можна скільки завгодно казати назустріч цьому: «Фоменко зробив все для нашої збірної» чи «Завдяки йому ми маємо шанс потрапити до Бразилії», хоча спочатку цих шансів бути не могло». Я не проти цих тверджень, більше того: я згоден з тим, що Михайло Іванович зробив дуже відчутну роботу в збірній: він налагодив її гру, на яку тепер можна дивитися із очевидним розумінням, оскільки там з'явилася думка, яка до того лише назрівала. І завдяки цій, осмисленій грі, ми маємо шанси.

Гра із Польщею – це, в першу чергу, випробування для самого головного тренера. Він, за моєю теорією, повинен перебороти ось цю думку, що команда не має програти. Я повторю свою думку: перші виїзні ігри із такою тактичною схемою були вдалими через те, що командам, що грали дома, потрібно було самим атакувати. 11 жовтня ситуація складатиметься трохи іншим чином: українській команді необхідно буде забивати у ворота їх суперників. І Фоменко це може. Поставлена гра в пас, швидкі фланги, забивний Девіч, створений чіткий механізм в обороні, що працює (за весь цей час, збірна пропустила лише двічі). Важливо лише обрати той стартовий склад, що зможе перебороти одинадцять польських гравців.

Склад

Щодо складу. Це майже ті гравці, що грали до того за збірну. От тільки Дмитра Гречишкина в цей раз Михайло Фоменко «попросив» залишитися вдома, а взяв Валерія Федорчука. Достеменно невідомо, в основний список, чи якийсь там «розширений», але свій виклик півзахисник львівських «Карпат» отримав. Тепер безпосередньо до позицій, і кого, можливо, хотілося б бачити в таборі національної збірної. Ітак:

Воротарі:- Андрій Пятов (Шахтар);

- Максим Коваль (Динамо);

- Рустам Худжамов (Іллічівець).

Список голкіперів не змінився. Схоже на те, що головний тренер вже визначився із тими гравцями, які, на його погляд, відповідають рівню збірної. Так, він дійсно знає про багатьох інших, однак на даний момент, ці троє є тими, кому він найбільше довіряє. І, очевидно також те, що відсутність зміни в цій ланці пов'язана із тим, що позиція №1 досі належить Андрієві П'ятову. Так, можна тоді сказати наступне: а чому ж, в такому випадку не спробувати інших? Відповідь проста: між останнім матчем команди із Англією та наступним із Польщею період лише місяць. Зробити якийсь кардинальний крок в цьому випадку, щодо голкіперів, - це, можливо, може вдарити по їх психології. А, враховуючи те, що і кіпер «Динамо», і кіпер «Іллічівця» зараз переживають не найкращі часи, то такий хід – досить зрозумілий.

Потенційні кандидати: Денис Бойко (Дніпро), Дмитро Непогодов (Ворскла), Дмитро Безотосний (Чорноморець). Бойко та, в першу чергу, Безотосний в цьому списку – найбільш очікувані кандидати. Вони відіграють важливу роль у своїх командах, саме завдяки ним і «Дніпро», і «Чорноморець» в цьому сезоні виглядають переконливо в усіх турнірах, в яких приймають участь. Якщо така ситуація продовжиться й надалі, то, можливо, за сприятливих обставин, вони опиняться в таборі збірної за першої ліпшої нагоди. 

Захисники:

- В'ячеслав Шевчук (Шахтар);

- Олександр Кучер (Шахтар);

- Ярослав Ракицький (Шахтар);

- Євген Хачеріді (Динамо);

- Віталій Мандзюк (Дніпро);

- Артем Федецький (Дніпро).

Враховуючи такий вибір, який також не змінився порівняно із тим, що був на вересневі матчі, можна зробити прогноз, що на флангах збірної будуть грати все ті ж Федецький та Шевчук. А ось, щодо центру оборони – тут вже є питання. Чи буде це донецький захист в центрі, чи все ж таки, Хачеріді розіб'є пару захисників Кучер-Ракицький і зіграє із кимось в центральній зоні? Насправді, відповісти досить важко на таке запитання. З одного боку, Кучер зараз найбільш стабільний захісник в Україні, з іншого боку, самовіддачу Хачеріді ніхто не забував, але також є і Ярослав Ракицький: гравець із першим пасом, який може в будь-який момент піти на допомогу атаці і власноруч точно пробити по воротам. Все залежить від того, яку модель Фоменко буде ставити в харківському матчі.

Потенційні кандидати: Вадим Сапай, Володимир Чеснаков (обидва - Ворскла), Євген Чеберячко (Дніпро), Іван Ордець (Іллічівець). Як ви бачите, рівень потенційних кандидатів істотно менший того, що був обраний. І це підтверджує той факт, що в захисті зараз, в українських командах не все гаразд. Гравці, якщо брати «класичну» четвірку команд або рідко потрапляють до основи (Макаренко, Ксенз, Соболь), або, якщо брати інші команди, мають дійсно не ту ситуацію, щоб їх можна було викликати до лав національної збірної. Подані вище гравці – найстабільніше виступають у власних клубах: Сапай та Ордець, вважаю, поки що номінанти на звання «Відкриття» чемпіонату», Чеснаков вже не перший рік вважається перспективним гравцем серед представників молоді і вже чекає свого виклику до основної збірної, Чеберячко ж поки лише маленький гвинт у механізмі «Дніпра», але сказати, що цей гвинт є незмінним в клубі, я особисто не буду. 

Півзахисники:

- Олег Гусєв (Динамо);

- Андрій Ярмоленко (Динамо);

- Роман Безус (Динамо);

- Євген Коноплянка (Дніпро);

- Руслан Ротань (Дніпро);

- Микола Морозюк (Металург Д);

- Тарас Степаненко (Шахтар);

- Едмар (Металіст);

- Денис Дедечко (Ворскла);

- Анатолій Тимощук (Зеніт С-П);

- Дмитро Хомченовський (Зоря);

- Олександр Ковпак (Севастополь);

- Олексій Гай (Чорноморець);

- Валерій Федорчук (Карпати).

Тут, як вже було сказано вище, лише одна зміна. Замість Дмитра Гречишкина, який давненько вже не грав у основному складі донецької команди, було обрано Валерія Федорчука, який за свою гру у львівських «Карпатах» заслужив цей виклик. Щодо решти списку, тут змін нема. Два гравці, які можуть грати як в захисті, так і в півзахисті Гусєв та Морозюк, дві головні флангові зірки України: Ярмоленко та Коноплянка (як альтернатива, Хомченовський та Ковпак), два чистих опорних півзахисники: Тимощук і Дедечко. Решта гравців грають або трохи вище опорних або навіть чисто атакуючі півзахисники (Безус, Гай). Гадаю, що повторювати відповідь на питання, чому саме ці гравці, додатковий раз не потрібно.

Потенційні кандидати: поки не розглядаються. Було питання щодо Олексія Гая, однак зараз і його взяли до лав збірної. Очевидно, що до цього списку можна ще додати Дениса Гармаша за умов, що він після травми набере ті ж кондиції, що були до неї. А так, ви бачите, що список цей і так дуже повний. Це також дає змогу зробити висновок, що і в подальшому свою гру Фоменко буде лаштувати за допомогою сильного центру та швидких флангів, тактична варіація від 4-3-3 до 4-2-3-1. 

Форварди:

- Євген Селезньов (Дніпро);

- Марко Девіч (Металіст);

- Роман Зозуля (Дніпро).

ут також без змін. На даний момент, ця трійця повністю задовольняє Фоменка. До того ж, всі вони універсальні: Девіч та Зозуля можуть грати як на флангах, так і центрфорвардів, Селезньов – під форвардом і, власне, самого форварда. На трьох ці гравці забили в УПЛ 25 голів. Як для середини чемпіоната та саме для нашого чемпіонату – показник відчутний. Тим паче, що половину голів забив лише форвард «Металісту». Ось кого потрібно буде ставити на рідний стадіон точно. Інакше, вболівальники можуть не зрозуміти.

Потенційні кандидати: Антонов, Мілевський, Яковенко, хтось ще?Враховуючи те, що Фоменко прагне грати із насиченим півзахистом, то форвардів йому потрібна мінімальна кількість. І, на даний момент, він дійсно обрав найкращих та універсальних. Чи потребується йому в майбутньому більше? Можливо, один чи два, не більше. Та й ймовірність навіть цього не дуже висока. Якщо гра, яку пропонує головний тренер збірної буде його влаштовувати, то навряд чи він змінить саму її концепцію. Тому, на жаль для декого, але нові обличчя можуть з'явитися за двох умов: перша – хтось із потенційних гравців гратиме краще, ніж запропоновані зараз, друга – хтось із гравців або регресує через певні причини, або просто втратить місце в основному складі. Поки ні те, ні інше не намічається, тому поки їх три.

Тактична схема на Польщу

4-2-3-1 в грі із Англією дозволили багато чого. Вони змогли гідно протистояти сильнішому за себе англійському центру. Однак, граючи в 4-3-3 команда цікавіше виглядала в атаці. Тому, питання щодо тактичної схеми та розташування гравців залишається актуальним. В такому випадку, розглядаємо обидва          

1) 4-2-3-1 (орієнтовний склад): П'ятов – Федецький, Кучер (Хачеріді), Ракицький, Шевчук – Ротань, Едмар – Ярмоленко (Гусєв), Селезньов, Коноплянка – Девіч (Зозуля)

Прагматичний варіант. Велика кількість гравців, що можуть забити гол без вагань, якщо випустити замість Ярмоленка його партнера по «Динамо» - це також і достатня самовіддача. За такої формації можна сподіватися на дуже широку гру, гострі контратаки, однак гра через центр може бути не такою ефективною. Хоча, якщо Селезньов буде вдало чіплятися за м'яч, то він зможе, в принципі, розвивати позиційну атаку команди. Хто буде другим центральним захисником окрім Ракицького, щодо якого, я впевнений майже на всі 100%? Якщо буде установка грати персонально із Левандовські, який, очевидно, буде основним форвардом, то тоді це буде Хачеріді, якщо буде зональна гра, то шанси більші на користь партнера 44 номера «Шахтаря».  

2) 4-3-3 (орієнтовний склад): П'ятов – Федецький, Кучер (Хачеріді), Ракицький, Шевчук – Ротань, Тимощук, Едмар – Ярмоленко (Гусєв), Девіч (Зозуля), Коноплянка

Більш творчий і надійний варіант. Хоча, зараз, коли вимовляють прізвище «Тимощук», поняття надійність кудись щезає. Я б залюбки подивився на Дениса Дедечка, враховуючи таку тактичну схему, однак, ймовірність того, що головний тренер нашої збірної стане так ризикувати, відносно мала. Тому, варіант із опорним півзахисником в якості Тимощука – дуже ймовірнісний. Лінія атаки, якщо брати в порівняні із попереднім варіантом, відносно не зміниться, окрім того, що Євген Селезньов навряд чи матиме шанс вийти в основі, при наявності більш мобільних Девіча та Зозулі. За такого варіанту перевага на правому фланзі більша буде у Ярмоленко, аніж це було б при 4-2-3-1. В захисті перевага Кучера над Хачеріді чи навпаки не змінюється.

Висновки

В активі у Михайла Фоменка боєздатний склад. Колектив, який може досягти багато чого, якщо їм правильно керувати. Із цим, здається, проблем немає ніяких, більше того: гравці за збірну більше викладаються, аніж за клуб, що не може не радувати. Гра із збірною Польщі очікується важкою, в першу чергу, в тому плані, що досягнення результату (в нашому випадку – перемоги), можливо, в певній мірі, буде давити на гравців. І дуже важливим для всіх представників українського табору в збірній, як і для гравців, так і для тренерського штабу, адекватно підійти до цього матчу. З адекватним підходом і результат здобути буде набагато легше.

Щодо розташування гравців – над цим, впевнений, Фоменко ще думає. Він ще буде переглядати ігри в дванадцятому турі чемпіонату і вже після цього зробить початкові висновки щодо того, хто готовий, а хто – ні. Проте, по певним позиціям, як було наочно продемонстровано, він буде вагатися, можливо, до самого процесу подачі заявки стартового складу. Гарно було сказано коучем нашої збірної щодо гри з Англією, що це гра всього життя. Ви тільки уявіть, що, в такому випадку, гра із Польщею для нього. Дякую за увагу.