«Динамо» в цьому сезоні перерве чемпіонську гегемонію «Шахтаря». І є цьому вагомі причини

23 липня 2020 року. Ця дата назавжди увійде в сучасну історію київського «Динамо». Фото, де Ігор Суркіс тисне руку новому головному тренеру Мірчі Луческу, облетіло всі футбольні і не тільки сайти.

Після призначення румунського спеціаліста вболівальники та футбольні експерти розділилися на два табори: одні вважають, що призначення тренера, який під час роботи в донецькому «Шахтарі» неодноразово критикував київський клуб, звинувачуючи в нечесній грі і навіть зачепив одного з найкращих тренерів в історії – це плювок в душу, а інша сторона вважає, що таке призначення – це великий плюс не тільки для «Динамо», а й для всього українського футболу.

Я можу тільки додати думку іншої сторони, і вважаю, що це важлива новина, і новий коуч «біло-синіх» має підняти рівень Української прем’єр-ліги не тільки в маркетинговому плані, а й в ігровому. Багато експертів кажуть, що Луческу доведеться багато працювати, як на тренерському містку, так і поза ним, і доводити, що не дарма отримує таку велику зарплату – 1,8 мільйонів євро на рік. Однак, як на мою думку, одним своїм призначенням Луческу цілком достатньо підсилив київський клуб, і з таким тренером вже можна боротись за чемпіонство.

Ось мої причини, чому в румунського спеціаліста вийде:

Перебудова і стагнація «Шахтаря»

Поки Луческу в «Динамо» помаленьку будує команду, купує новачків, робить експерименти в складі та тактиці, «Шахтар» майже ніяких новинок не робить, а від того основні гравці пропускають важливі матчі в Прем’єр-лізі та євро кубках і команда втрачає очки у, здавалось би, прохідних матчах. Навіть матч за Суперкубок, де «Динамо» реалізовує три моменти з трьох можливих, а гравці у флеш-інтерв’ю не соромляться критикувати дії оборонців, не став сигналом для керівництва, що потрібно підсилювати центр захисту новачками. Одна тільки цитата Даріо Срни про гру команди вже говорить, що «гірники» не планує виходити із зони комфорту, а від того гравці не прогресуватимуть. І їхня стагнація вдарить дуже боляче по керівництву, вболівальникам і гравцям.

Луческу

Вболівальники та експерти, які критикували і досі критикують призначення Луческу головним тренером київського «Динамо»,  запевняють, що Містер вже не той, і пояснюють це провали у пітерському «Зеніті» та збірній Туреччини. Однак всі забувають, що румунський спеціаліст може дати результат вже в першому сезоні. В трьох випадках Луческу дебютував перемогою в чемпіонаті (ще в одному виграв чемпіонат Італії серед команд Серії Б), в двох – почав з перемоги в національному кубку, в двох – Суперкубок країни, і ще в одному дебютному сезоні зумів виграти європейський трофей в самого мадридського «Реалу».  І зараз румунський тренер має блискавичну можливість в дебютному сезоні виграти два або навіть три трофеї. Ну чим не шанс додати до перемоги в Суперкубку ще і золоті медалі УПЛ?

Експерименти в ротації і тактиці

Луческу, коли йшов в київське «Динамо», знав, з якими проблемами йому потрібно буде стикатися:

«В нас дуже мало часу, поганий момент – багато травмованих, які не почнуть з нами підготовчий період. В нас тільки 17 гравців замість 22-23 (без воротарів). Це не дає в повній мірі починати підготовку нормально»

І, незважаючи на цю і багато інших проблем, румунський спеціаліст вже в перших матчах показав, що він навіть взагалі без трансферів вміє знаходити вихід зі складної ситуації. Саме при Луческу дебютував молодий Ілля Забарний, румун поступово награє раніше «постійно йдучих в оренду» Лєднєва, Тимчика і Андрієвського, при ньому скористалися другим шансом Родрігеш і Шапаренко, адаптовуються на нових позиціях Караваєв, Кенджьора та Миколенко, а Сидорчук і Буяльський – знову залізні гравці основи і роблять результат.

Також Містер налагодив контрпресинг, підтягнув рівень взаємодії в позиційному захисті і наробив експерименти в побудові гри. Так, зазвичай в матчах Української прем’єр-ліги «Динамо» не відійшло від схеми 4-2-3-1 (як, наприклад, у недавньому домашньому матчі проти луганської «Зорі»):

А от у першому матчі плей-оф кваліфікації Ліги Чемпіонів проти «Гента» київський клуб грав за схемою 4-3-3, де вінгери були ближчі до центрального нападника, і це дало результат у вигляді важливої перемоги:

А у матчі-відповіді Луческу ризикнув зіграти в два нападники (4-4-2), де Буяльский грав роль відтягнутого форварда. Підсумок – розгромна перемога 3:0

І це прекрасно доводить, що Луческу все ще може дати результат. А якщо вся основа «біло-синих» повернеться з лазарету і буде в прекрасній формі? Таке «Динамо» неможливо буде зупинити. 

Відсутність тиску

Протягом трьох років вболівальники «Динамо» хапалися за голову і не розуміли ганебні вильоти з міжнародних турнірів та сенсаційні поразки в чемпіонаті від умовних «Колосу», «Львова» або «Олександрії».  Зараз, на відміну від вболівальників «Шахтаря», практично ніхто не вимагає від «Динамо» чогось особливого, тобто від перемог особливо не радітимуть, але і втрати очок сприйматимуть більш спокійно. Навіть ультрас вже якщо й виходить на вулицю, то тільки на акції протесту проти призначення нового головного тренера і заявляє, що не вболіватиме за команду з таким тренером. В історії «Динамо» бувало чимало прикладів, коли головний тренер дає результат, коли від нього нічого не чекають: після трьох років провалів в єврокубках запросили Юрія Сьоміна, і той в першому ж сезоні вивів київський клуб у півфінал Кубка УЄФА, а після п’яти років без чемпіонства Сергій Ребров в першому ж сезоні виграв золотий дубль і дійшов до чвертьфіналу Ліги Європи.  

Висновок такий: ну коли, якщо не зараз?