Чого серія А цікавіша за АПЛ, Бундеслігу та Ла Лігу

Зразу хочу  зауважити, що в  цій статті буде не лише суха статистика, а й авторські роздуми щодо того чи іншого твердження.

Почнемо з єврокубків. В Лізі Чемпіонів в 1\4 фінала  три іспанські команди, дві німецькі, по одній команді з Італії, Туреччини та Франції.

Проте, не дивлячись на кількісне домінування іспанських команд, говорити однозначно щось про їх силу навряд чи можна. Так, Барселона сильна, але чи зможе вона пройти наступний раунд навіть з Віллановою в якості тренера це питання. Так, вдома каталонці були значно сильнішими за Мілан, але для того, щоб проходити далі, потрібно грати так як з Міланом кожну гру, а не одну гру в сезоні. Реал це непередбачувана команда. Може легко виграти в Барселони на Камп Ноу, а може ледь не програти Мальорці, яка йде в зоні вильоту. Малага ж не демонструє гри, яка б дозволила пройти в наступний етап.

Німецькі команди свою силу продемонстрували як на груповому етапі так і в 1\8. Думаю що одна з них буде грати в фіналі цього року. Проте навряд чи це буде Баварія, дуже вже сильний суперник трапився їй в 1\4. Як на мене кращі шанси на півфінал-фінал у дортмундської Боруссії. Але говорити, що Баварія чи Боруссія є фаворитами не можна. Дортмундці нестабільно грають в чемпіонаті, баварці ж хоч і машина, але останнім часом трохи пробуксовує, що не може не насторожувати.

Натомість туринський Ювентус, єдиний представник Італії в 1\4 Ліги Чемпіонів, демонструє непогану гру як в Європі так і на внутрішній арені. Хоча щодо чемпіонату  ми ще поговоримо. Єдине, що може завадити команді Конте це втома і, в меншій мірі, відсутність єврокубкового досвіду.

Про ПСЖ і Галатасарай мову не веду оскільки вони не з топових чемпіонатів, щодо яких йде мова. Доречі, думаю ви помітили, що в 1\4 Ліги Чемпіонів нема ЖОДНОГО АНГЛІЙСЬКОГО КЛУБУ. Скажу чесно, не згадаю, коли таке було востаннє.

Звичайно, не можна однозначно стверджувати, що якась команда є фаворитом ЛЧ, але те, що нема англійських команд, не найкращий стан іспанських грандів, певні проблеми в грі німецьких команд це не може не дати шанс італійській команді вперше за 6 років підняти над головою Кубок Чемпіонів.

В Лізі Європи ситуація трохи інакша. Три англійські команди і одна італійська представляють топ-чемпіонати в 1\4, решта – представники не топових чемпіонатів. Що слід зауважити так це те, що з трьох англійських команд дві були на волосині від вильоту. Як взагалі можна втратити перевагу в три м’ячі для мене загадка. Щодо німецьких та іспанських команд то давно вони так слабко не виступали в Лізі Європи. Смішно казати, але єдиним представником Іспанії і 1\8 був середняк Леванте.

Зважаючи на ці всі фактори шанси Лаціо на трофей є досить високими. Челсі з Тотенхемом зараз не до Ліги Європи, їм би не втратити лігочемпіонські міста в чемпіонаті, російські клуби навряд в тому стані, щоб перемагати італійські команди, тим паче таку як римська команда. Хоча і в римлян не все безхмарно, але, швидш за все, саме на Лігу Європи буде взятий основний приціл команди Петковіча, дуже вже багато в останніх турах втрачено, щоб боротись принаймні за третє місце.

Друга частина статті це більше мої, авторські,  роздуми щодо того, чому італійський чемпіонат цікавіший за Бундеслігу, Ла Лігу чи АПЛ.

Для простого прикладу беремо турнірні таблиці чотирьох чемпіонатів.

Бундесліга:  перше місце у Баварії (69 очків/26 ігр), дортмундська Боруссія, яка займає друге місце, має всього навсього 49 очків і просто чекає, коли буде оформлене чемпіонство. Байєр має ще менше залікових балів (45), решта команд не перетнула навіть позначки в 40 залікових балів після  практично трьох четвертей чемпіонату. Ви, звичайно, можете заперечити, стверджувати, що це привабливий чемпіонат, бо четверте місце від девятого відділяють всього навсього три очки, але це більше боротьба за те, щоб залишитись в наступному сезоні в Бундеслізі ніж якісь претензії на щось серйозне. Наврядчи чемпіонат, в якому одна команда значно переважає  всі інші може бути цікавим для глядача. Залишається надія на те, що дортмундська Боруссія лише взяла паузу і в наступному чемпіонаті буде справжня боротьба між двома молодими сильними командами з амбітними тренерами. А більше навряд чи хтось сильно підтягне результати.

 Сезон 12/13 в англійській Премьєр-лізі доводить, що чемпіонство Манчестер Сіті в минулому сезоні радше виключення з правила, ніж закономірність, на яку хтось сподівався. Домінація Манчестер Юнайтед (74 очки/29 ігр) в цьому сезоні вражає. 15 очків переваги над другим місцем за девять турів до завершення чемпіонату – більш ніж комфортна перевага. Взагалі турнірну таблицю можна розбити на кілька груп: лідери (МЮ, МС, Челсі, Арсенал, Тоттенхем), команди-середняки (Евертон, Ліверпуль, ВБА, Суонсі),  аутсайдери (КПР, Редінг, Уіган, Астон Вілла, Саутгемптон, Сандерленд), команди які знаходяться в небезпечній зоні (Вест Хем, Ньюкасл, Норвіч, Сток Сіті, Фулхем). Перша група вирішує, хто буде п’ятим зайвим в боротьбі за лігочемпіонські міста, друга група вирішує, хто потрапить в єврокубки, а хто буде зайвим, третя група вирішує, хто вилетить, а хто залишиться в еліті,четверта група практично не вирішує ніяких завдань – до єврокубкової зони далеко, до зони вильоту близько, але навряд туди хтось опуститься. В АПЛ цього сезону цікава хіба боротьба за лігочемпіонське місце. Все решта більш ніж прогнозовано. Наступного сезону, можливо, буде цікавіше, якщо Ліверпуль почне виправдовувати статус  гранда.

В іспанській Прімері є  чотири групи команд: Барселона (74 очки/28 ігр), явний фаворит чемпіонату з відривом в 13 очків від другого місця це перша «группа»; Реал та Атлетико вирішують, хто буде головною командою Мадрида це друга «группа»;  Депортиво, Сельта, Мальорка, Сарагоса, Гранада, Осасуна вирішують, хто вилетить, а хто залишиться; решта команд або борються за четверте місце або намагаються убезпечитися від вильоту. Скажу відверто, чемпіонат однієї команди ніколи мене не приваблював. Ще й боротьби хоч за четверте місце практично нема. Перспектив, що щось зміниться в наступному сезоні також нема. Вам цікавий такий чемпіонат?  Бо мені ні. Жодної інтриги навіть в матчах між командами, які хоч по імені претендують на щось з лідерами нема.

От ми і підійшли до серії А.  Лідер Ювентус (65 очків/29 ігр) хоч і має досить велику перевагу над найближчим переслідувачем (Наполі, 56/29), але такої домінації в чемпіонаті нема. І це говорить не про те, що Ювентус слабка команда, а про те, що рівень команд в серіалі на порядок вищий. Наполі та Мілан, до прикладу, не мають ніякої гарантії залишитись на другому-третьому місці відповідно, бо в спину дихає Фіорентина, та й Інтер без форвардів і ладу в команді недалеко, поблизу Рома, Лаціо. Взагалі цей чемпіонат один з найцікавіших за останні років десять. Питань, на які нема відповіді, більше, ніж питань, на які відповідь є.  Мабуть, лише по трьом командам можна давати більш-менш конкретні відповіді: Удінезе не грозять єврокубки, як і виліт, Палермо та Пескару лише чудо врятує від вильоту. Ось лише кілька найголовніших питань:

• Чи витримає Ювентус такий ритм і стане чемпіоном?
• Хто буде в лігочемпіонській зоні?
• Хто буде в єврокубках від Італії в наступному сезоні?
• Дженоа, Сієна, чи хтось інший третім вилетить з серіалу?

І знаєте,  наступний сезон обіцяє бути ще більш цікавим. Мілан повинен нарешті закінчити комплектацію складу, Наполі, якщо хоче принаймні претендувати на титул, повинен підсилення в кожну лінію шукати, Інтеру потрібне серйозне підсилення і сильний тренер щоб претендувати на зону Ліги Чемпіонів, куди прагне й Рома, в якої непогана команда. Лаціо навіть з таким коротким складом претендує на єврокубки. А ще є Фіорентина з симпатичним складом і сильним тренером, на підході симпатичні команди на зразок Катаньі, Парми, Сампдорії. Звичайно, претендувати на скудетто вони не будуть, але боротися за Лігу Європи будуть.

Саме по причинам, викладеним вище, чемпіонат Італії для мене як на даний момент так і на найближчі кілька років є найбільш привабливим і конкурентним, і це при тому, що в серії А нема і близько таких грошей, як в Німеччині, не кажучи вже про Іспанію чи Англію.