«Темна конячка» Гастон Рейфф, який одного разу зміг обійти Еміля Затопека
На перших олімпійських іграх після Другої світової війни, починався шлях до слави Еміля Затопека, але у 1948 році його світову гегемонію у бігу на довгі дистанції зміг відтермінувати на деякий час бельгієць Гастон Рейфф, який для всіх був «темною конячкою»
Ігри 1948 року у Лондоні стали першими після закінчення Другої світової війни. На відміну від інших Олімпіад, в столиці Великобританії не будували нових спортивних споруд, тому атлети змагались в умовах наближених до спартанських.
Саме тут почала запалюватись зірка Еміля Затопека, на якого покладали надії чехословацькі вболівальники. За два роки до Лондона, він дебютував на Чемпіонаті Європи, й хоча посів лише 5 місце, встановив новий національний рекорд на дистанції 5000 м (14:24.8) й був головним фаворитом змагань.
В першому своєму фінальному забігу на 10 000 м, Затопеку довелось вести боротьбу проти чинного рекордсмена світу, фіна Вільо Хейно та його земляка Еверта Хайншстрема, але вони не витримали темпу й зійшли з дистанції. Еміль же встановив новий олімпійський рекорд та здобув першу золоту нагороду - 29:59.6.
Головним питанням перед наступним забігом (5000 м) було, чи зможе Затопек повторити досягнення Ганнеса Колехмайнена (Фінляндія) у Стокгольмі 1912 року та вибороти дві золоті нагороди на 5000 м та 10 000 м в рамках однієї Олімпіади.
Окрім фінів, які бажали взяти реванш за поразку на 10 000 м й підтвердити свій статус найкращих бігунів на довгі дистанції, адже на попередній олімпіаді у Берліні 1936 року вони здобули 5 нагород на двох дистанціях (5000 м та 10 000 м), Емілю Затопеку протистояли шведи Бертіл Альбертссон та Ерік Алден.
Увагу на Гастона Рейффа, який представляв Бельгію та захоплювався боксом й футболом перш ніж перейти до легкої атлетики, ніхто не звертав. Дарма.
Не дивлячись на сильний вітер та дощ, який щедро поливав легкоатлетичний стадіон Лондона, Еміль Затопек від самого початку взяв крейсерську швидкість й перші два кілометри пробіг в темпі, що був швидше чинного світового рекорду (13:58). Лідерство чехословака залишалось без змін, але через погодні умови довелось трохи пригальмувати, що стало сигналом для “темної конячки” Гастона Рейффа. За кілометр до фінішу бельгієць обійшов Затопека й фінішував першим з новим олімпійським рекордом - 14:17.06.
Дві десяті секунди відділили Еміля від другої золотої медалі і йому довелось чекати ще чотири роки, щоб не тільки повторити досягнення Ганнеса Колехмайнена, а й перевершити його.
Щодо Гастона Рейффа, то він став першим олімпійським чемпіоном Бельгії й в майбутньому встановить світові рекорди на дистанціях 2000 м, 3000 м та 2 милі, але йому так і не вдасться більше обійти Еміля Затопека.
Його ім’я носить стадіон та вулиця у рідному місті Брен-л'Алльо.