Та то таке: поїздка на Гамбурзький марафон
Що ви знаєте про Гамбург? Це один з найбільших портових міст в Європі, розташований біля місця впадання річки Ельби в Північне море, другий за величиною місто в країні (після Берліна) і найнаселеніше нестоличне місто в Європейському союзі. З 1986 року тут проводиться щорічний марафон.
Що ви знаєте про Гамбург? Це один з найбільших портових міст в Європі, розташований біля місця впадання річки Ельби в Північне море, другий за величиною місто в країні (після Берліна) і найнаселеніше нестоличне місто в Європейському союзі. З 1986 року тут проводиться щорічний марафон.
І хоча ціна на нього може здатися завищеною (мені обійшовся в 96 євро, але ціна починається від 60 євро), він повністю виправдовує свої капіталовкладення відмінною організацією до, під час і після марафону.
Цей марафон свого часу став дебютним для Еліуда Кіпчоґе, світового рекордсмена на марафоні, який в цей же день покаже другий результат в історії на марафоні в Лондоні.
Прибувши в п'ятницю ввечері в місто, ми дізналися, що живемо недалеко від місцевої вулиці «червоних ліхтарів» в районі під назвою однойменної футбольної команди Санкт Паулі, де всі бари і магазини обвішані атрибутикою клубу. З цього моменту вся підготовка і марафон могли полетіти до біса, але довелося себе стримувати.
Ще одна подія яке привернула нашу увагу в місті став матч другої бундесліги між Санкт-Паулі і Ян Регенсбург. Після закінчення всіх організаційних моментів, пов'язаних з марафоном, ми вирушили до стадіону, що б спробувати удачу в покупці квитків. Але на жаль домовиться за місця поруч з місцевими перекупами нижче 20 євро за один квиток не вийшло і заглянувши в місцевий фан шоп, в якому голова може піти обертом від кількості атрибутики, пішли вивчати краси морського порту. Ще одна відмінна риса якою славиться Гамбург. Санкт-Паулі і Ян Регенсбург до слова в той день видали приголомшливий перфоманс в якому господарі змогли перестріляти своїх опонентів з рахунком 4:3.
У день марафону погода зовсім не радувала. Дощ і жалюгідних +8 на градуснику не вселяли впевненість, але мені вдалося переконати себе бігти в запланованій формі (майка та шорти), про що жодного разу не пошкодував.
Всього, на всіх дистанціях, взяло участь близько 35 000 чоловік, а на старт марафону вийшло 14 000 бігунів. Перемогу серед чоловіків здобув Tadu Abate (2:08:25) випередивши свого земляка з Ефіопії Ayele Abshero (2:08:26) на одну секунду. Третім став представник Уганди - Stephen Kiprotich (2:08:31). В жінок впевнено перемогла також представниця Ефіопії - Dibabe Kuma (2:24:31), друге та третє місце - Magdalyne Masai (2:26:02) та Failuna Matanga (2:27:55).
Я ж почав свою екскурсію розмірено, економлячи сили на другу половину дистанції. Після позначки в 5 км про дощ і прохолоду забулося, а до 10 км він тільки допомагав освіжити тіло. Перша половина була пройдена за 1:40 і прийшов час починати додавати, попутно підбираючи всіх тих, хто занадто жваво розпочав. Ближче до 30-32 км я почав конкретно терпіти (що цілком нормально для такої вечірки), при цьому не зменшуючи темп, але ближче до фінішу, а саме на відрізку 35-40 км трохи «засумував», а затяжний і невеликий підйом по дорозі до позначки 42 км забрав всі сили. Підсумковий час 3:17:28 і тогорічний осінній результат в Будапешті поліпшений на 4 хвилини.
Далі був невеликий шведський стіл від організаторів, де можна було покуштувати божественного бульйону (яким він може бути ще в таку погоду?), фруктів, печива, круасанів і безалкогольного пива, а також сходити в душ. Пиво до речі було на одному з пунктів харчування під час перегонів.
Час, що залишився в місті ми присвятили прогулянці по нових місцях, а на наступний день для повного набору вражень відправилися в Берлін. До вильоту додому залишалося 5 годин і 30 хвилин.
