Блог Административный блог

«Попросився на Tribuna.com, у так звані «польові умови» Інтерв’ю з автором блогу про американський спорт

Мирослав Юрчук – одне із відкриттів нашого комюніті у 2020-му.

Він автор блогів Штатна ситуація та Rim Protection. Ми неодноразово відмічали його пости у тижневих підбірках, а також виносили на головну сторінку. Також він багато пише про американський спорт, тому нам стало цікаво, звідки у нього таке захоплення.

Мирослав розповів нам про вибір професії, рідне місто, а також улюблені заокеанські команди. Зараз він проходить практику на Tribuna.com, що може стати непоганим прикладом для наших молодих (і не тільки) блогерів.

«Розумію, що диплом мало що дає, але хотілося б все одно пройти школу журналiстики з нуля»

Почнемо зі стандартного. Хто такий Мирослав Юрчук в реальному житті. Де ти працюєш/навчаєшся?

– Ну тут все досить банально. Навчаюсь в університеті, тільки закінчив перший курс журфаку в ЛНУ імені Франка. Так би мовити, тільки входжу в повноцінне доросле життя.

– Чому саме обрав журналістику? Зараз досить розповсюдженою є думка, що сам диплом журфаку мало що дає, а краще одразу пробувати себе у «польових умовах». Ти як до цього ставишся?

– Я взагалі довго шукав своє «покликання». В школі досить добре навчався, виходило і з хімією і з математикою, думав, що з мене вийде якийсь програміст, чи щось таке, але не склалось, зрозумів, що все ж не моє. Тоді й подумав, що взагалі в житті люблю робити? Слідкувати за різними спортивними подіями, дивитись матчі, обговорювати їх, та й з написанням текстів проблем ніколи не було. Вирішив, що варто піти на журфак і одразу знав, що рухатись буду саме у сфері спортивної журналістики.

Цілком розумію, що диплом і навіть саме навчання мало що дає, але хотілося б все одно пройти цю школу з нуля, побачити як воно взагалі, що й до чого. Коли прийшла пора практику проходити, одразу й попросився на Tribuna.com, вже безпосередньо у так звані «польові умови».

Що ж, це дуже непогане рішення. Яким чином обирав університет? Можеш поділитися якимись лайфхаками для абітурієнтів?

– Я взагалі марив Львовом ще зі школи, подобається місто, хотів навчатись саме там. Університети там досить непогані, обрати було не важко, вибрав саме Франка, бо тут вже навчались знайомі, які багато чого корисного розказали й показали. Можливо, якби не обмежувався у виборі тільки одним містом, то було б важче, а так навіть не вагався.

А абітурієнтам достатньо просто погуглити відгуки про університет, або конкретні факультети від їх випускників. Вони найбільш чесні та неупереджені, дуже корисна штука.

 – Цікаво, що у профілі ти вказав рідне місто Кам’янець-Подільський. Це один із туристичних центрів України. Назви три місця де обов’язково треба побувати в Кам’янці.

– Кам’янець-Подільський – то справді моя величезна любов. Туристи найбільше полюбляють саме нашу фортецю, і її справді варто відвідати, щоправда, не варто обмежуватись екскурсоводом, там є багато місць, де можна полазити, але куди на екскурсії не впустять.

Також в нас багато мостів, з кожного відкривається неймовірний краєвид на каньйон. Якщо немає можливості полазити в самому каньйоні, то хоча б помилуватись ним згори – точно варто.

А так місто можна за годину перейти пішки різними парками, взагалі й історичний, і сучасний центр Кам’янця досить гарний і по-своєму привабливий, прогулянка ним точно залишить багато вражень і емоцій.

«Готовий вічно читати тексти awesome_ukr»

Надіємось, що туристи знову повернуться в Кам’янець після карантину. А чому власне вирішив звести блог на Tribuna.com?

– Досить довго просто сидів на сайті, читав різні новини, матеріали, але навіть не реєструвався, потім подумав, що як майбутньому журналісту, було б корисно вже зараз писати і реалізовувати свою потребу у творчості, але знову ж таки, довго збирався, шукав причину і все таке. Після перегляду цьогорічного Супербоулу настільки переповнювали емоції, що потрібно було з кимось поділитись, а серед знайомих активних фанів NFL немає. Тоді навіть не лягаючи спати накидав якийсь текст, зареєструвався, створив блог і закинув його одразу.

Зараз він мені здається дуже «кострубатим», але тоді мені якось навіть стало легше, що нарешті почав те, що так довго планував. Ну і після цього вже бажання регулярно писати взагалі не пропадало.

Тоді спробуймо назвати п’ятірку кращих авторів на сайті. Це можуть бути, як автори з редакції, так і звичайні користувачі.

– Як і багато хто, готовий вічно читати тексти awesome_ukr, якщо його матеріали й нейтральним користувачам заходять, то що вже говорити про мене, як про фаната американського футболу. Здається, його блог був першим на який я підписався після реєстрації.

Дуже подобаються різні футбольні тактичні розбори, Вадим Лукомський в цьому плані, мабуть, на першому місці для мене.

На «Апельсиновій каві» кожен матеріал із задоволенням читаю, а ну й Ігора87, прикольно і досить нестандартно для мене. Дуже багато матеріалів Алокіма останнім часом перечитав. Загалом, все до болю банально. Хіба що, нехай мене закидають камінням фанати баскетболу, але подобаються мені тексти Артема Панченко, нехай трохи провокативно, але ж цікаво!

«Вже якось призвичаївся не спати ночами»

Звідки в тебе така любов до американського спорту? Як давно цікавишся спортом взагалі?

 – Спортом з самого раннього дитинства цікавлюсь. Здається, перший футбольний матч який побачив був «Манчестер Юнайтед» – «Рома» 7:1, мало що взагалі тоді розумів, але згодом почав трохи включатись, вивчати правила, команди, гравців. І так все життя фанат «МЮ», роль вболівальника якоїсь іншої команди на себе навіть не приміряв. А згодом плавно переходив до інших видів спорту. Спочатку за баскетболом слідкувати почав, про Майкла Джордана змалечку знав і саме через нього в цю гру і закохався. А до бейсболу, хокею, американського футболу вже якось потім по інерції дійшов.

Дуже подобається як у США влаштована от ця система ліг, студентський спорт, драфт і всілякі інші нюанси, що відрізняються від звичних навіть для європейського спорту. Крім того, сама якість матчів, видовищність, це не може не подобатись.

Заокеанські ліги зазвичай грають в той час, коли у нас глуха ніч або ранок. Як вдається слідкувати за поєдинками?

– Та вже якось призвичаївся не спати ночами. Буває таке, що засинаю під самий кінець матчу, але це, мабуть, тільки тому, що матч нудний був. NFL легко дивитись, там матчі раніше розпочинаються, з іншими лігами вже більша проблема, але знову ж таки, відсипаюсь якось потім, чи на вихідних. Все ж не люблю потім дивитись матчі в записі, коли вже знаєш результат, втрачається от цей ефект неочікуваності від якого й отримуєш найбільше задоволення.

Один із перших твоїх постів був присвячений правилам бейсболу. Скільки разів доводилося грати у бейсбол самому?

– Професійно, або хоча якось з друзями у командах, на жаль, жодного. Але маю вдома бейсбольний м’яч, напівпрофесійну биту, тому є можливість час від часу повідбивати і побігати за м’ячем.

Нумо спробуймо вибрати по одній команді зі кожної американської ліги, якій ти симпатизуєш найбільше?

– О, думаю це буде досить легко. Хоч і намагаюсь дивитись матчі неупереджено і просто насолоджуватись грою, але деколи фанатські емоції все ж перемагають.

У NFL вболіваю за «Канзас-Сіті Чіфс», перший матч з американського футболу, який я подивився був саме за їхньої участі, ще до цієї «ери Махоумса». Тому симпатизую їм досі і дуже радий, що «Чіфс» нарешті вдалося виграти титул.

В NBA то все ж «Чикаго Буллз», бо Джордан, бо Родман, ну і Деррік Роуз у свій час був найбільш улюбленим гравцем. Але мій такий «guilty pleasure» – це Джеймс Харден, вболіваю не за «Х’юстон», а персонально за нього.

В MLB – «Атланта Брейвз», дуже крута франшиза з моїм улюбленим гравцем Рональдом Акунья.

А ось вже у NHL визначитись важче, але колись дуже подобались «Нью-Йорк Рейнджерс». Не можу сказати, що зараз щось змінилось, найбільше саме їх підтримую.

Якщо ще NCAA включати, то на обох фронтах спостерігаю за університетом Луізіани, не те щоб прямо підтримував їх, але симпатизую точно.

Якщо ж говорити про український спорт. За кого вболіваєш?

 – В баскетболі не можу виокремити якусь конкретну команду, іноді переглядаю матчі просто, щоб бути в курсі подій.

У футболі дуже хотів би підтримувати свою місцеву команду, але такої, щоб виступала на всеукраїнському рівні, на жаль, немає. Якщо говорити про «Шахтар» – «Динамо», то я більше підтримую саме «гірників», але назватись якимось радикальним фанатом не можу, команда подобається, бажаю їй ще більше звитяг.

Загалом, скоріше скажу, що вболіваю за український спорт як такий вцілому. Хотілося б, щоб він розвивався і виходив на новий рівень, радував чимось новим і переважно позитивним, а не суперечками і скандалами.

Абстрагуємось від спорту. Які захоплення є у Мирослава Юрчука окрім навчання і заокеанських спортивних ліг?

– О, ну я ще схиблений на кінематографі. Дуже люблю дивитись різні фільми, серіали, подкасти про кіно і все, що з цим пов’язано. Причому не просто подивився і забув, а от почитати про процес зйомки, знати акторів, режисерів, продюсерів, операторів по іменам і іншим роботам – це прямо все про мене. Не знаю, чи знадобляться мені колись такі знання у житті, але як мінімум це приносить мені задоволення.

Тоді на закінчення, давай найкращий фільм і серіал, який вдалося переглянути на карантині.

– Буде дуже банально, якщо скажу, що «Останній танець»? З точки зору кінематографу до нього якраз дуже багато питань, але як звичайному фанату Джордана і «Буллз» – мені дуже сподобалось, однозначно найкраще, що глянув на карантині.

З фільмів нарешті зумів добратись до всього, що не зміг подивитись раніше. І перше, що спало на думку – «1917», дуже вразив цей фільм, його точно варто подивитись усім.

7 постов прошедшей недели, которые нельзя пропустить

Автор

Комментарии

  • По дате
  • Лучшие
  • Актуальные
  • Друзья
Loading...