Саїд аль-Овайран – «Арабський Марадона», гол якого досі показують у США
Коли трохи більше трьох тижнів тому в матчі Аргентина - Саудівська Аравія Салем аль-Даусарі забив приголомшливий гол у ворота великої "Альбіселесте", остаточно відправивши явного фаворита в нокдаун завдяки двом м'ячам своєї команди за п'ять хвилин, коментатор матчу емоційно помітив, що за номінальних гостей грає Арабський Мессі. Лео, який, очевидно, знаходився в той же час у тому ж місці, напевно, не був у захваті від такого порівняння, хоча швидше за все до нього ця новина ніяк не дійшла. Але ж відносно нещодавнр було щось схоже…
У березні 2014-го британський «Daily Mail» випустив об'ємний матеріал про сотню найкращих футболістів в історії Чемпіонатів світу, попередньо розбивши його на п'ять статей - по двадцять героїв мундіалів усіх часів у кожній. З того часу пройшло без двох матчів три першості, і якби подібний список складали зараз, то швидше за все він трохи змінився б. Як мінімум на пару рядків після ЧС у Бразилії піднявся б Міро Клозе, та й той же Мбаппе з радістю потрапив у топ (2014-го йому було всього 15). Кількість місць залишилася б незмінною, і принаймні сотому в списку довелося б поступитися іншому. І саме про цього героя, найгіршого з кращих, буде йти мова. Знайомтесь, Саїд аль-Овайран – останній у рейтингу, але перший в історії своєї нації.
ЯК ЖАДІБНІСТЬ ПРИНЕСЛА СЛАВУ
Коли на Чемпіонаті світу маловідомий гравець досить посередньої за силою збірної зустрічається з м'ячем на своїй половині поля і самотужки протягує його на 69(!) метрів перед ударом - він у той же стає великим. Доведено Аль-Овайраном. Хоча у своїй країні Саїд вважався зіркою ще до турніру – його 7 голів кваліфікації не дадуть збрехати. Шлях від зірки до легенди виявився напрочуд коротким – лише один гол. Зате який! Його сольний прохід побачив увесь світ, аль-Овайран опинився в променях слави далеко-далеко за межами Аравійського півострова, його стали звати «Арабським Марадоною» (взагалі, називати місцевих футбольних талантів в Азії іменами великих попередників досить популярно – чого варта історія партнера нашого героя за командою Саміра аль-Джабера, якого нарікли «Пеле пустелі»). Для того, щоб усвідомити всю геніальність моменту, достатньо просто подивитись на це зображення:
Хочу особливо наголосити, що протягом більш ніж десятисекундного забігу, жоден із футболістів команди-суперника не торкнувся м'яча! Адже навпроти була міцна збірна Бельгії, яка на той момент виходила зі своїх груп на трьох останніх чемпіонатах. Як пізніше зізнався герой матчу, у тому епізоді він був за крок від втрати м'яча, коли не віддав на партнера по команді, що вибігає у вільну зону. Але один із лідерів оборони бельгійців Руді Смідтс страшенно невчасно смикнувся вліво – він уже готовий був «прочитати» цю очевидну передачу! Через багато років Смідтс скаже, що в тому епізоді на нього вплинуло значних 104 градуси за Фаренгейтом (близько 40 за Цельсієм), і саме тому він звільнив простір нападнику «зелених орлів» , що спіймав кураж (як не крути, але футболісти Саудівської Аравії набагато більше пристосовані до подібних аномалій під час матчів), хоча аль-Овайран це наполегливо заперечує) Ось його слова:
«Не було навіть думки, що я заб'ю. Пішов праворуч, щоб дати можливість іншому футболісту зміститися вліво. Ми розтягнули оборону бельгійців, але потім я зрозумів, що з'явилася можливість добігти до воріт і пробити».
А ще ходять чутки, що гравці боялися порушити правила проти десятки саудитів через ризик отримати покарання у вигляді пропуску наступного матчу. Капітан Бельгії Жорж Грюн був скажено розлютився після цих слів, проте незважаючи на поразку, його команда з групи таки вийшла. А з волі випадку воротар європейців Прюдомм пізніше тренував «Аль-Шабаб» - єдиний клуб у кар'єрі свого кривдника.
Хоча не менш дивним залишається той факт, що вийшовши вперед на п'ятій хвилині, саудити впевнено відстояли ще 85 і теж потрапили до 1/8. Ефект аль-Овайрана, навіть сильніший за його фантастичний м'яч (першого і останнього для нього на тому ЧС – у матчі з Марокко форвард смачно струсив поперечину, після чого дуже засмутився), виявився колосальним. Настільки, що його згадують навіть і сьогодні. Наприклад, усім відома серія футбольного симулятору FIFA навіть створила такі картки із зображенням гравця з нагоди цьогорічного турніру:
КОРОЛЬ ПОВИНЕН БУТИ ВДОМА
«Після несподіваної перемоги над Бельгією ми були вкрай розгублені, і це завадило нам наступного матчу зі шведами. Ми могли зіграти краще», - резюмував Саїд. Але він уже достатньо зробив для того, щоб до нього ставитися, як до короля. Крім цього, він одразу отримав пропозиції від бразильських і португальських клубів, але за законами того часу не мав права залишати межі країни навіть для такої благородної мети. А ще новоспечений король сам служив у королівській охороні. Він починав тренуватися о п'ятій ранку, після чого йшов на службу, а ввечері приєднувався до своїх партнерів з «Аль-Шабаба».
Заробивши таку славу, аль-Овайран відразу став метою світових компаній. Йому пропонували все – від мільйона доларів за ексклюзивне інтерв'ю до реклами пива за три. Остання пропозиція, до речі, надійшла від Heineken. Але за крок від підписання контракту зірку відговорив принц, оскільки мусульманинові заборонено рекламувати алкоголь (і навіть пообіцяв відрізати палець у разі чого, хоча футболіст назвав це жартом. І підстави вірити аль-Овайрану є, бо цей же принц до матчу з Бельгією особисто дзвонив Саїду: налаштовував на гру та говорив, що молиться за команду). За цей вчинок навіть отримав новенький «Ролс-Ройс». Так само, як усі гравці нинішнього складу після перемоги над Аргентиною.
На жаль, випробування славою форвард не пройшов. Ставши показово витрачати десятки тисяч доларів куди йому заманеться і жити «на широку ногу», забувши, мабуть, звідки родом, аль-Овайран намагався вмовити владу відпустити його до Європи. Це питання відклали до кубка Перської затоки. І навіть коли Саудівська Аравія вперше в історії його виграла, обіцянка все одно не була виконана. Не довго думаючи, Саїд самовільно залишив рідний «Аль-Шабаб», взяв квитки, і нікого не попередивши, вирушив на два тижні до Касабланки. Він відпочивав і розважався, а коли повернувся, головний тренер збірної сказав: «Усі в Саудівській Аравії повинні поводитися відповідно до законів релігії та уряду, а для зірки особливо важливо подавати гарний приклад». Цей випадок не стали виносити на широкий загал, а футболіст відбувся штрафом і попередженням. «Арабського Марадону» вибачили.
ОСТАННЕ САУДІВСЬКЕ ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Коли 1996-го місцева поліція спіймала аль-Овайрана з алкоголем у групі жінок з Лівану, попередження не було. Ще й під час Рамадану! Його усунули від футболу, хоча Саїд і говорив про те, що тему надто роздмухали через його знаменитість. За словами гравця, його посадили не до в'язниці, а скоріше до ізолятора, де він був на допитах кілька тижнів. Проте за іншими даними автор найкращого голу ЧС – 1994 перебував під вартою близько півроку, щоправда, з можливістю зустрічей із рідними (як виявилося згодом – помилка перекладача).
Він знайшов можливість тренуватися навіть у такий непростий момент. У той час, коли його товариші по команді здобували перемогу в Чемпіонаті Азії - 96, а також успішно пройшли кваліфікацію вже на наступний, французький мундіаль, аль-Овайран вже був звільнений і просто чекав.
«Усунення від гри на рік було найгіршим покаранням, яке я отримав», - сказав він. «Я почував себе набагато гірше, коли спостерігав за грою національної збірної збоку. Я хотів бути на полі, тому що я був упевнений, що моя роль – з ними».
Аль-Овайрану дозволили повернутися до збірної, назвавши свій вибір класичним «останнім попередженням». Проте довіру він втратив – у першому матчі після повернення його освистали 50 тис. уболівальників і нападник був змушений піти з поля ще до перерви. На ЧС-1998 Саїд зіграв два неповні поєдинки і у 30 років закінчив кар'єру у національній команді.
Все в тому ж 1998-му футболіст під час спілкування з журналістами перебив одного з них і поставив зухвале питання про свій гол чотирирічної давності: «Але це ж правда, що в Америці досі показують?». Представник преси не міг очікувати такого повороту подій, тож замість відповіді йому довелося лише ствердно кивнути головою.
Через двадцять років, перед початком чергової світової першості, до Саїда аль-Овайрана була особлива увага. Його Саудівська Аравія грала у матчі відкриття із країною-404. І коли було поставлено питання все про те саме, його відповідь була такою:
«Коли я зараз згадую цей турнір, я відчуваю лише гордість за те, що зміг зробити свій внесок у гру збірної».
А наступною пропозицією у своєму стилі він повторив висловлювання двадцятирічної давнини: «Я бачив цей гол, можливо, тисячу разів, і, чесно кажучи, ситий ним по горло».
Мабуть, багато хто з вас бачив гол якщо не тисячу разів, як аль-Овайран, то принаймні кілька. А якщо все ж таки цей м'яч пройшов повз вас, то я не бачу нічого кращого, ніж завершити матеріал саме цим шедевром «Арабського Марадони».
