«Челсі» показав свій істинний рівень на «Бернабеу» — що чекає на «синіх» в наступному сезоні?

Відмітивши після першого матчу між «Челсі» та «Реалом», що лондонцям необхідно реалізувати якийсь «фантастичний сюжет», аби в підсумку вийти в півфінал, варто визнати, що «сині» практично втілили казку в життя на «Сантьяго Бернабеу». Вийшло практично все, окрім кінцівки.

79 хвилин матчу всі жили в очікуванні епічного камбеку і навіть на останніх хвилинах екстра-таймів він все ще був ймовірним. Вже вкотре мадридський клуб повинен дякувати геніальності Луки Модріча та холоднокровності Каріма Бензема, однак в цей раз святкування не було таким гучним. В поведінці гравців королівського клубу прослідковувалось полегшення, що це нарешті закінчилось.

На «Стемфорд Брідж» вони обіграли команду, котра і близько не відповідала власним стандартам; на «Бернабеу» вони ледь вижили в справжній битві проти чинного чемпіона Європи.

Останній матч «Челсі» в Лізі Чемпіонів в еру Романа Абрамовича був особливим в багатьох сенсах: неймовірний драматизм, помилки, виснаженість і контроверсійне суддівство. Але цей матч також показав, що незалежно від того, хто в підсумку стане новим власником клубу, вони мають робити ставку на Лігу Чемпіонів, в котрій «сині» вже неодноразово доказували свою величність в матчах на виліт. Особливо великий стрибок вперед в цьому плані вони зробили в останні роки.

Важко згадати ще якусь команду «Челсі» ери Романа Абрамовича, котра б домінувала на полі з таким спокоєм і впевненістю у власних силах. Більшість фірмових виступів «Челсі» у виїздних матчах Ліги Чемпіонів з 2003 року виділялись наполегливим захисним стилем, що супроводжувався акцентом на те, як команда перш за все грає без м’яча, а не з ним. В цьому випадку ми побачили мадридський «Реал», котрий не міг взяти круглого під свій контроль, в основному закривався на своїй половині поля та грав за рахунок рідкісних вилазок вперед завдяки контратакам.

Пропустивши три голи на «Бернабеу», навіть при гучних свистах в бік гравців «Челсі» від місцевої публіки, господарям допомогла незламна віра в свої сили і безкінечна енергія. Вони віддали майже всі сили для того, щоб відіграти один м’яч і перевести зустріч в екстра-тайми. Для «синіх» такий сценарій став особливо гірким, враховуючи помилки, котрі цьому передували.

В дні та тижні, що передували протистоянню «Челсі» та «Реала», постійні хмурі думки з приводу невизначеності майбутнього в зв’язку зі зміною власника та кризою всередині клубу окутували голови Тухеля, фанатів та гравців. Було відчуття, що це можде стати кінцем для «Челсі». На рівні власника клубу це дійсно кінець, але подібні признаки можна було побачити і на полі.

Антоніо Рюдігер був очевидно роздратований в кінці екстра-таймів, відмовившись від втішних слів Давіда Алаби. Він звинувачував себе за недостатньо хороший виступ на «Бернабеу», хоча він і став одним з авторів забитих голів.

Сезар Аспілікуета одразу ж побіг до своїх партнерів, все ще будучи одягнутим в тренувальну манішку і шорти, в котрих він виконував чи не найдовшу розминку в історії футболу. Існує великий ризик того, що він разом з Антоніо Рюдігером в наступному сезоні будуть разом захищати кольори «Барселони».

Н’Голо Канте зіграв ключову роль у встановленні контролю над грою в центрі поля, за рахунок чого камбек «Челсі» став можливим. Але подальші помилки француза змарнували всі його попередні старання.

Його звичний партнер по центру поля Жоржиньо вийшов в цьому матчі з лави для запасних лиш на останні 15 хвилин зустрічі і йому не вдалось перевернути хід поєдинку на користь своєї команди. Обидва півзахисники перетнули відмітку в 30 років і будуть входити в фінальний рік дії власних контрактів з лондонським клубом. Тухель хоче ясності з приводу їх майбутнього і хоче її якомога швидше. Зараз вони наче заховались в тінь Матео Ковачіча, котрий насолоджувався чи не найкращим своїм матчем в футболці «Челсі», граючи проти свого кращого друга, Луки Модріча.

А що Тухель? Він покидав «Бернабеу» з непохитною репутацією майстра витонченої та гнучкої тактичної думки, котра дозволила «Челсі» домінувати в матчі проти «Реалу» — навіть якщо його підхід до замін ставиться під сумнів фанатами команди.

Рішення «Манчестер Юнайтед» запросити Еріка тен Хага означає зникнення чи не останньої спокуси, що могла спровокувати Тухеля покинути «Челсі», але переконати його в довгострокових амбіціях клубу і схилити його до підписання нового довгострокового контракту має стати чи не найголовнішим пріорітетом для наступників Романа Абрамовича.

«Челсі» майже стовідсотково буде в наступному розіграші Ліги Чемпіонів, однак немає впененості, що там буде грати та сама команда. Туманність, котрою вкрита історія з новим власником, змушує гравців та їх представників не поспішати та казати: «давайте зачекаємо, а там побачимо». В той самий час є цілком виправданий скептицизм з приводу того, що нова сторінка в історії клубу буде настільки ж успішною, як за ери Абрамовича.

Якщо ці скептичні очікування виправдаються, то це може вплинути навіть на найбільш лояльних бійців команди. Мейсон Маунт, Кай Хаверц та Ріс Джеймс на «Бернабеу» всім довели, що вони є гравцями, що можуть вирішувати питання на такому рівні. І так чи інакше, вони захочуть продовжувати грати на цьому рівні.

Всі претенденти на покупку «Челсі» говорять правильні речі про продовження будування клубної культури переможців, котру започаткував Роман Абрамович. Також є велика вірогідрність того, що в керівництві клубу залишиться Марина Грановська, це також додає оптимізму з приводу стабільності майбутніх футбольних рішень.

Як би там не було і хто б не став новим власником лондонського клубу, вони повинні вкласти немалі гроші в нових гравців, в той самий час не забуваючи про розбудову клубної інфраструктури.

Якщо подібного не станеться, то це слід розглядати як несправедливість по відношенню до «Челсі», котрі показали, на що вони спроможні на «Сантьяго Бернабеу».