Гірські автоперегони Grand Prix Truskavets: погляд зсередини

Мої дослідження автоспорту почались з весни цього року. Ми познайомились із львівськими дрифтерами. Тоді понеслось, одне за друге - і от ми вже на "горі", бігаємо туди-сюди по трасі і вивчаємо правила.

Це були два останні етапи, і дві дуже цікаві траси - одна швидкісна, яку зневажливо називали драговою (Опака), інша якраз на перевірку майстерності пілота.

Ми чемно відбігали два дні на гонці. Три кілометри траси - по 4 рази знизу вгору, згори донизу. Відзнайомились з усіма пілотами, механіками, вболівальниками і продавчинями в магазинах. Дивіться, що з цього вийшло:

Закину вам трохи цитати із наших розмов з пілотами.

"Концентрація - ніхто не повинен дзвонити тобі з дому, батьки, жінки, якісь проблеми. Ти відключаєшся, їдеш, тоді буде результат" - Сергій Чекан.

"Чим класні гірські гонки? Всі бачать цю трасу вперше. В тебе 6 спроб, щоб показати найкращий час. І після останнього бойового проїзду хочеться ще один, бо ти точно знаєш, де можна ще знайти одну десяту секунди". - Сергій Бабак

"Класна, швидка траса, але нам ралістам трохи нудно, трохи страшно". - Олександр Козлов

"Гірські перегони - це єдині такі асфальтові у своєму роді змагання по дорогах загального користування. А ще тут велика конкуренція, долі секунди все вирішують". - Дмитро Захаров

"Нам гонщикам завжди мало. У нас життя у такому самому ритмі, як і на змаганнях". -Микола Наговіцин.

фото на обкладинці: Міша Овсяник