Тренер, який не помічав майбутніх суперзірок

            Існують тренери, яким вдається з молодих талантів створювати хороших гравців чи навіть світових суперзірок, при цьому даючи результат (Фергюсон, Венгер, Клопп), а є ті, хто категорично відмовляється чекати становлення молодих талантів, віддаючи перевагу вже перевіреним “бійцям”, які дають результат тут і зараз.

            До другого типу належить наш сьогоднішній герой – Жозе Моуріньйо. Один з найкращих тренерів сучасності, тренер-легенда. Попри його численні трофеї, досить чітко проявляється його нездатність чи небажання працювати з молодими гравцями, і виводити їх на новий рівень, що особливо проявлялося після роботи в “Порту”.

            Звичайно, що така стратегія має мінімум ризиків та суттєво економить час. Однак недовіра до молодих гравців дуже часто призводить до втрати потенційних гравців основи чи навіть втрати значної суми грошей, при наступному продажу.

       Під час тренерської кар’єри Жозе пересікався зі значною кількістю молодих та перспективних гравців, які у ТОП клубах ніби ніколи й не закінчуються, і зі спартанською витримкою чекають свій, часто поодинокий шанс. “Левова частка” цих молодих і талановитих не отримає свого шансу або ж не скористається ним сповна. І тут має проявлятися важлива цінність тренера – вміння з перспективних гравців створювати футболістів високого класу. Тренуючи “Челсі” та “Інтер” Жозе мав в своєму розпорядженні кількох ще зовсім молодих гравців, якими, відверто кажучи, знехтував, не розкривши в повній мірі їхнього таланту. Пропонуємо перелік гравців, які під керівництвом Моуріньйо виглядали досить посередньо, а перейшовши в інші клуби, стали гравцями найвищого класу.

        Першим з наших героїв є гравець, який за останній сезон підкорив весь світ – Мохаммед Салах. Кращий гравець року в Англії за версією Асоціації футболістів – професіоналів (PFA), лідер гонки бомбардирів АПЛ, володар ще численних нагород та рекордів – і це все за один сезон під керівництвом Юргена Клоппа. Теперішній сезон – це його другий прихід в АПЛ. Перший відбувся в зимі 2014 р., коли Салах перейшов в “Челсі” з “Базеля”, як гравець, який був перспективним, молодим даруванням. Цей сезон був другим пришестям  в “Челсі” Моуріньйо. В сезоні 2013-2014 рр. Салах в АПЛ провів 11 матчів, де відзначився 2 голами і 2 асистами. Конкурентами його були Азар, Вілліан та Оскар, не витримавши конкуренції чи не отримавши сповна шансу, в кінці 2015 р. “Рома” викупила трансфер Салаха у “Челсі”.

      Наступний герой – Кевін де Брюйне, про перехід в “Челсі” якого “Генк” сповістив в січні 2012 р., і отримав 5,5 років контракту. Та, зігравши кілька товариських матчів, перейшов в оренду у “Вердер”. В 2013-2014 рр. Кевін повернувся на півроку в “Челсі”, де зіграв 14 матчів, відзначився 2 голами та 2 гольовими передачами. Кар’єра де Брюйне в “Челсі” супроводжувалась численними скандалами з головним тренером Жозе Моуріньйо, який скаржився на часті скиглення бельгійця та не бажання доводити свою профпридатність на футбольному полі. В 2014 р. перейшов у “Вольсбург” за 22 млн. євро, де одразу став лідером, в сезоні 2014-2015 рр. став кращим асистентом Бундесліги, віддавши 22 гольові передачі. В літі 2015 р.  де Брюйне перейшов в “Манчестер Сіті” за 74 млн. євро, де став лідером “Сіті”, та одним з кращих півзахисників планети. До “сходження” Салаха, він вважався найімовірнішим кандидатом на приз кращого гравця АПЛ.

         Третім гравцем із нашого списку є супер бомбардир АПЛ – Ромелу Лукаку, який у 2011 р. перейшов у “Челсі”. Однак закріпитись в клубі йому не вдалося, де основними конкурентами були Дрогба та Торрес. І тому Ромелу подався у “ВБА”, де одразу ж став лідером – 17 м’ячів в АПЛ та 6 місце в бомбардирській гонці, що засвідчило серйозний рівень гравця. В сезоні 2013-2014 рр. Ромелу в стані “синіх” провів всього 10 матчів, де відзначився 5 м’ячами та 3 гольовими передачами, хоча всі результативні дії гравці відбулись в товариських матчах.

          Далі була чергова оренда в “Евертон”, де він став одним з лідерів, відзначившись 15 м’ячами в 31 матчі, що засвідчило про явний бомбардирський хист Лукаку, який другий сезон підряд забивав більше 15 м’ячів в англійських середняках. Та успіхи Лукаку не вразили керівництво “аристократів”, і в  літі 2014 р. він перейшов у “Евертон” всього за 2 млн. фунтів, де продовжував залишатися ключовим гравцем “ірисок”. При тому, ходили чутки, що Жозе рекомендував керівництву “Челсі” не включати в договір умову, про зворотну можливість викупу Ромелу, бо не бачив у ньому гравця ТОП рівня. В 2017 р. “МЮ” під керівництвом Моуріньйо придбав нашого герою за 75 млн. фунтів, плюс передбачені бонуси.

            І останнім персонажем нашого екскурсу є ТОПовий центральний захисник останнього десятиліття, від послуг якого не відмовився би, напевно, жоден клуб планети – Леонардо Бонуччі. З 2005 по 2009 рр. Леонардо був гравцем потужного “Інтера” Моуріньйо. Більшість кар’єри в “Інтері” Бонуччі провів в орендах в “Тревізіо” та “Пізі”, не зігравши жодного матчу з першу команду “Інтернаціонале” за керівництва Жозе. В 2009 р. Бонуччі, за згоди Жозе, було продано за 3.4 млн фунтів в “Дженоа”.

           Список цей, відверто кажучи, просто вражає. Як відомо, основним завданням тренера  в будь-якому клубі є результат клубу, який він очолює. Жозе Моуріньйо вміє давати результат як ніхто інший. За те його і цінують у футбольному світі, про що свідчить і величезна кількість трофеїв. Однак суттєвим його недоліком є небажання залучати до основної команди молодих гравців, за що його часто критикували в “Челсі”, під час другого пришестя. Хоча, довіряй Жозе молодим гравцям, не відомо чи вдавалось би йому досягати таких вершин, і чи ми б мали такого неординарного та харизматичного тренера?..