Легіонерська Dream Team чемпіонату України. Воротарі

Блог «Думки від себе» пропонує обрати кращого іноземного голкіпера УПЛ, щоб потім скласти збірну легіонерів в історії чемпіонату України.

1. Сергій Правкін («Кривбас», Росія)

Виступи на професійному рівні почав в 1998 році в рязанському «Спартаку», який брав участь в другому дивізіоні, зона «Центр». У 2000-2001 роках грав у чемпіонаті України за криворіжський «Кривбас», брав участь в матчах проти французського «Нанту», пропустивши 6 м’ячів за 2 гри. За покійний нині «Кривбас» зіграв 14 матчів, при цьому 19 разів дістававши м’яча з сітки своїх воріт.

2. Войцех Ковалевські («Шахтар», Польща)

Польський голкіпер розпочав свою кар’єру в «Вігрі» (Сувалки) та «Легії», звідки і перебрався до України після запрошення італійського коуча «Шахтаря» Невіо Скали. У складі донеччан став чемпіоном та володарем Кубка України. В «українському Шахтарі» (за словами самого Ковалевскі) зіграв 19 матчів і пропустив 11 голів. Після українського етапу кар’єри перебрався до Росії, де тривалий час виступав за столичний «Спартак». Після московського етапу кар’єри блукав в пошуку воротарського щастя у Польщі, Греції, Кіпрі.

Воротар збірної Польщі 2002-09 років. Зараз займається своєю футбольною школою.

3. Стіпе Плетікоса («Шахтар», Хорватія)

Вихованець сплітського «Хайдуку», звідки, разом з Даріо Срною, перебрався до донецького «Шахтаря». Дебютні матчі у складі донеччан відстояв «насухо». Перший м’яч у власні ворота пропустив у 5-му турі на львівського стадіоні «Україна» – «злим генієм» виступив Тарас Кабанов. В сезоні 2004/05 втратив місце в стартовому складі і на правах оренди повернувся до «Хайдука». У 2007 році за 3 млн.євро був проданий у московський «Спартак» (росіяни полюбили забирати кіперів з «Шахтаря»). На правах оренди зіграв 1 матч за «Тотенхем» (пропустив 5 м’ячів), а з 2011 року виступає за «Ростов», який залишив цього літа.

Воротар збірної Хорватії 1999-2014 років (114 матчів).

4. Ян Лаштувка («Шахтар», «Дніпро», Чехія)

Вихованець чеського футбольного клубу МФК «Карвіна». У 2000 году уклав контракт з остравським «Баніком». 2004 року перейшов до донецького «Шахтаря», у складі якого 37 раз вийшов на поле в рамках чемпіонату України та Кубку УЄФА. Ліміт на легіонерів змусив керівництво «гірників» шукати нового основного кіпера. Шукав футбольного щастя в орендах – «Фулхем» (5 матчів), «Бохум» (25 матчів) та «Вест Хем»(0 матчів). Німці хотіли викупити контракт чеха, але не зійшлись у ціні з «Шахтарем». 4 серпня 2009 року уклав трирічний контракт з дніпропетровським «Дніпром» – сума трансферу = 3 мільйони євро. За бронзових призерів останнього розіграшу УПЛ Ян виступає і досі, в основному виходячи на другорядні матчі.

Двічі чемпіон України, фіналіст Кубку України та Ліги Європи.

5. Мацей Налєпа («Карпати», ФК «Харків», Польща)

Вихованець футбольного польського футбольного клубу «Ресовія» Ряшів. У 2001 році перейшов у львівські «Карпати» і відразу завоював місце в стартовому складі. За 2001-05 роки 52 рази зіграв за «левів», пропустивши 61 голи. У лютому 2005 року на правах оренди перейшов до латвійської «Венти», яку тренував Олег Лужний. Через фінансові негаразди останніх повернувся до стану львівського клубу, за який час від часу виходить на поле до 2008 року (20 матчів). В липні 2008 року за 700 тисяч євро перейшов до ФК «Харків», де не став основним кіпером і після вильоту «міщан» на щабель нижче залишив розташування клубу.

Фігурант договірного матчу «Металіст» – «Карпати» (навіть незважаючи на те, що не виходив на поле у цій грі). За збірну Польщі провів 2 матчі.

6. Владімір Дишленковіч («Металург» Д, «Металіст», Сербія/Україна)

Вихованець футбольної школи клубу «Црвена Звезда». Професійні виступи розпочав в сезоні 2000-2001 на правах оренди в «Хайдуку». 2001 року повернувся до «Црвени Звезди», у складі якої протягом 3,5 сезонів відіграв у 55 матчах. На початку 2005 року пристав на пропозицію Славолюба Мусліна перебратись в лави донецького «Металурга». У матчах вищої ліги чемпіонату України дебютував 1 березня 2005 у грі проти київського «Арсенала». За донеччан відбігав 5 років (2005-2010), зіграв 89 матчів і пропустив 101 гол. Став фігурантном багатьох скандалів в українському футбол, які виникли на грунті зміни громадянства тощо. 2 березня 2010 року прийняв українське громадянство, пояснивши це бажанням грати в основі «Металурга». При цьому був змушений відмовитись від громадянства Сербії і подальшої участі в збірній цієї країни.

У 2010 році перебрався до харківського «Металіста», за який виступав до останнього часу (55 матчів). При цьому, знову ж став фігурантом «легіонерського скандалу».

7. Мартін Богатінов («Карпати», Македонія)

Розпочав свою футбольну кар’єру в клубі «Сілексі» з міста Кратово. Важливим етапом кар’єри став перехід в македонські «Работнічки». З останніми воротар грав у кваліфікації ліги Європи, брав участь у баталіях з титулованим «Ліверпулем», показавши себе з найкращої сторони. За підсумками 2010 року Мартін Богатінов був названий кращим гравцем чемпіонату Македонії і вже у січні 2011 року львівські «Карпати» підтвердили його перехід в стан команди, придбавши кіпера за 150 тисяч євро. За львів’ян зіграв 42 матчі, пропустивши 67 м’ячів. Маючи змогу бачити його футбольну майстерність вживу, відзначу, що македонець відзначався нестабільною грою – в окремих моментах, коли він ловив кураж, він ставав справжньою стіною для суперників. В інших – сам дарував голи.  У листопаді 2013 отримав статус «вільного агента» і покинув клуб. Після невдалого вояжу до стану «Стяуа», перебрався в кіпрську команду «Ерміс», за яку цього сезону зіграв 16 матчів.

За збірну Македонії зіграв 16 матчів, проте останнім часом не викликається.

8. Дамір Кахріман («Таврія» Сімферополь, Сербія)

Сербський голкіпер став новобранцем сімферополської «Таврії» у 2011 році. Представники Криму перебили ставку самарських «Крильев Советов» і Дамір вирушив з «Явору» (Іваниця) до «Таврії». У Прем’єр-лізі України дебютував 6 березня 2011 року в виїзному матчі проти дніпропетровського «Дніпра», пропустивши 2 м’ячі. За перші півроку проведені в команді Дамір став основним гравцем клубу. З того моменту протягом трьох з половиною сезонів був основним воротарем сімферопольців, виграючи конкуренцію у Сергія Погорілого. В травні 2014 року, після вильоту команди з Прем’єр-ліги і її розформування, покинув «Таврію» на правах вільного агента. 4 липня 2014 року підписав контракт з «Црвеною Звездою», за яку на даний момент зіграв 3 матчі.

Був визнаний кращим голкіпером молодіжного Євро-2007 року (срібний призер). Час від часу викликається до табору національної збірної Сербії, за яку зіграв 7 матчів.

9. Ісса Ндойе («Волинь», Сенегал)

Розпочав кар’єру в Сенегалі, виступаючи за клуби «Мбахаан Тієс» та «Жанна д’Арк». У 2005 році перейшов в іранський клуб «Зоб Ахан». У червні 2009 року перейшов в луцьку «Волинь». На перегляді в Луцьку Ндойе був ще в кінці серпня 2008 року. Тоді ж Ісса проходив оглядини і в харківському «Металісті», але харків’яни відмовились від ідеї придбати сенегальського голкіпера, аргументуючи це високою трансферною вартістю.

У Першій лізі України дебютував 19 липня 2009 року в виїзному матчі проти овідіопольського «Дністра». Завдяки майстерності воротаря «Волинь» повернулась в футбольну еліту України, а сенегалець був визнаний найкращим гравцем Першої Ліги сезону 2009/10. В одному з інтерв’ю Віталій Кварцяний назвав Ндойе найкращим воротарем світу, заявляючи, що за кілька років той буде воротарем топ-клубу. Ходили чутки, що голкіпером цікавляться «ПСЖ», «Лілль» та «Валенсія». Та не склалось як гадалось Віталієм Володимировичем. Влітку 2011 року голкіпер виїхав на батьківщину в Сенегал і не повернувся, в результаті «Волинь» подала документи на дискваліфікацію голкіпера. У липні 2012 року поповнив склад команди-новачка бундесліги «Гройтер» з міста Фюрт. Влітку 2013 року перебрався до Франції в клуб «Кретей». На даний момент виступає за іранський «Трактор Сазі».

Майстер вкидувань м’яча з власного воротарського майданчика (2:35)

За збірну Сенегалу зіграв 2 матчі. Ось такий футбольний пілігрим :)

10. Кршеван Сантіні («Зоря», Хорватія)

Вихованець футбольного клубу «Задар». У 17 років дебютував в основному складі «Задару», та не зміг стати першим номером команди. З 2004 до 2010 року змінив 7 клубів. Ключовим став перехід до «Інтеру» з міста Запрешич, де Кршеван почав регулярно появлятись в стартовій одинадцятці. Під час зимового міжсезоння 2012-13 року був на оглядинах в луганській «Зорі», яка і підписала його в статусі вільного агента.

За «Зорю» виступає до сих пір, ведучи боротьбу за місце в старті з українськими кіперами. Має власний ютуб-канал, де викладає нарізки з вдалими моментами своєї гри :)