Провал 4-річчя

   Сьогодні, 22 лютого, жіноча збірна з біатлону вийшла на старт естафетної гонки, у ній вони захищали титул чинних олімпійських чемпіонів. Ну не захистили, не страшно, що мені з цього? Нібито я просто «диванний експерт», а «в збірній є тренери і вони краще знають». Але чомусь таки мене бомбить, от чому?    Ні для кого не секрет, яким популярним став біатлон в Україні в останні 10 років. Звісно, шанувальників української збірної також за цей час стало більше. Ще після перемоги в естафеті в Сочі стало всім зрозуміло, що головною гонкою наступного 4-річчя стане жіноча естафетна гонка на ОІ-2018. Я і багато таких, як я, слідкували за формою наших біатлоністок і щиро переживали, щоб до моменти гонки 4 спортсменки збірної підійшли в хороших кондиціях. Ми раділи поверненню Віти Семеренко, прогресу Анастасії Меркушиної, високій швидкості Юлії Джими, так само всі разом переживали за Олену Підгрушну. І ніхто тепер не має права говорити, що їхні невдачі - це не наша справа. Я не можу нікого з дівчат осуджувати, тому що вони доклали безліч зусиль і заслужили подяки від нас. Щиро дякую!    Все ж таки гонка відбулася, маємо 11 місце, сказано багато слів і стільки ж можна ще додати. Цей старт став заслуженим завершенням «виходу на другий пік форми». Весь сезон ми тільки те і робили, що пробачали тренерам провали в формі, слухаючи, що до Олімпіади підійдемо в найкращих кондиціях. Ауу, Федераціє, може хватить??? І це не тільки Урош Велепец – на вихід, а може ще й Бринзак? Мені насправді дивно, що ніхто не кричить ще «агенти Кремля». До речі, можемо ще злорадствувати, що збірна ОАР(Росії, але під нейтральним прапором) не виставила четвірку на цю естафету, це ж наша національна традиція вже - прикриватися, що у росіян все ще гірше.

   Щось заговорився я, почнемо нарешті аналізувати гонку. Отже, стартовий склад: Ірина Варвинець, Віта Семеренко, Юлія Джима, Анастасія Меркушина. Одразу питання:

-          А де Валя Семеренко?-

Відповідає Володимир Бринзак:

-          У Валентины Семеренко не было явного преимущества перед другими биатлонистками сборной.

   Зрозуміло, значить перевага була, але незначна. І поставили більш досвідчену… Ой, щось не сходиться. Поставили Варвинець(найкращий особистий результат сезону – 15-е місце), яка відверто провалилася, по всім статтям(швидкістю, стрільбою і навіть своїм інтерв’ю після гонки). Тут можна не стримуватися, вона цього не читає, це ж якийсь «диванний експерт» пише, але не буду, є і приємніші моменти, на яких можна зосередити увагу.

   На другому етапі бігла Віта Семеренко, не можна сказати, що провально. Сама Доротея Вірер настріляла на 2 кола штрафу, а у нашої спортсменки, можливо, рука здригнулася, під час її стрільби стоячи Столярчук попросив перемкнути на флеш-інтерв’ю Варвинець. Та і як можна нарікати на людину, яка отримала естафету 17-ою,

відпрацювала першу стрільбу ідеально, на другій сталася затримка в багатьох команд, тут треба було користуватися моментом, що вона і зробила. Не вийшло, ми всі люди, всі все розуміємо. Після цього було інтерв’ю, де Віта вибачилася перед нами всіма. Я згоден, що ми на це не заслужили, але було дуже приємно. І я вже здогадуюся, хто буде наступним капітаном нашої збірної(жарт, хоча…).

   Третій етап бігла Юлія Джима і я таки полізу не в свою справу. Юлія Джима була найкращою на своєму етапі, і це навіть при такій незграбній підготовці тренерів. Їй 27 років і ця гонка, як і вся Олімпіада, мала стати головним стартом її життя. Хтось мені пояснить, чому через «не лізьте не в свою справу, ми виходимо на другий пік форми» наша біатлоністка не змогла набрати форму до головної гонки своєї кар’єри? Мене цей факт ставить в незручне становище, а ви уявіть собі, що з нею зараз твориться. Браво, Федерація! Ну а Юля – молодець, залишається тільки побажати їй успіхів в наступному олімпійському циклі і хороших тренерів на кар’єрному шляху.    Якщо чесно, хочеться на цій мажорній ноті закінчити, тим більше Валя розкрила всі карти і всім все стало ясно. Обідно лише, що в біатлонній команді справи вирішуються нашим національним методом. Радіймо тепер за Настю Меркушину, дівчина набралася досвіду і тепер їй потрібно відточувати навики фінішерки, а в 2022 році ми її за це спитаємо. Недарма ж вона отримала місце в команді сьогодні.

   Ну і щоб завершити ці роздуми трохи веселіше, треба порадіти за наших північних сусідів. Вітаю збірну Білорусі з перемогою, надзвичайно приємно було бачити їхню радість на фініші, особливо чарівну усмішку Дарії Домрачевої.