Марко Ройс. В погоні за трофеями

Як і більшість жителів Дортмунду, батько Ройса був шанувальником футболу. Тож не дивно, що вже у 4 роки маленький Марко опинився у футбольній школі «Пост Дортмунд». Першому тренеру рудоволосого хлопчиська (до слова, це була жінка Адреа Шюрманн) не склало труднощів розгледіти талант Ройса, а от скаути головного клубу міста помітили обдарованого юнака лише у 14-річному віці.

Потрапивши до системи «Боруссії», Марко вже подумки уявляв, як за декілька років одягне жовто-чорну футболку з власним прізвищем на спині і буде виступати за улюблений клуб до кінця кар’єри. У своїх мріях він бачив, як підійматиме над головою найпрестижніші футбольні титули, а святкуючи забитий гол, цілуватиме емблему з надписом «BVB».

Однак мрії Ройса було суттєво скориговано, коли його і Кевіна Гросскройца було відраховано з академії «за безперспективність». Опусти тоді Марко руки, цього б тексту звісно не було, але він не здався. Не достукавшись у двері, він вирішив лізти через квартирку. Об’єднані спільною бідою, Ройс та Гросскройц вирішили пробивати свій шлях у великий футбол з самих низів і напросилися у клуб третього німецького дивізіону «Рот Вайс Ален».

Навіть на такому рівні Марко довелося доводити, що він готовий битися нарівних з мужиками, яким потрібно годувати сім'ю. Гросскройца перевели в основу значно раніше. Кевін був на рік старший, та й більше підходив для нехитрого стилю гри. А от Ройсу довелося півтора сезони, стиснувши зуби, грати за молодіжку і дублюючий склад «Рот Вайса» аж доки він дебютував за першу команду.

Не сказати, що Марко був лідером команди із Алена, але своєю грою він суттєво виділявся на тлі партнерів, що дозволило справити приємне враження на спортивного директора менхенгладбахської «Боруссії» Макса Еберля. Той давно славився вмінням бачити майбутніх зірок у непримітних, на перший погляд, гравцях, і керівництво «гладбахців» швидко посприяло підписанню рудоволосого футболіста.

В той же час, змужнілий Гросскройц повернувся до рідного Дортмунду, де керівництво «бджіл» визнало свою помилку і надало Кевіну другий шанс закріпитися в команді. Це звичайно било по самолюбству Ройса, але у Менхенгладбаху він вперше відчув себе по-справжньому потрібним і це не могло не тішити.

Три роки у гладбахській «Боруссії» стали справжнім проривом для Марко Ройса. У своєму ж першому сезоні він зіграв 33 матчі чемпіонату і забив 8 голів, чим допоміг команді зберегти місце в еліті, а собі – потрапити у молодіжну збірну Німеччини. Змінивши зачіску і колір волосся на більш світлий, Ройс вже наступного сезону за ті ж 33 матчі забиває 11 голів і віддає 7 результативних передач, чим звертає на себе увагу тренерів національної збірної.

Та в усій красі його талант засяяв, коли команду очолив Люсьєн Фавр. Тренер зробив Ройса наріжним каменем ігрової схеми, на що футболіст відповів бенефісом у сезоні 2011/2012 – 32 матчі, 18 голів, 8 асистів і місце в кваліфікації Ліги Чемпіонів. Пробитися до групового етапу ЛЧ «жеребці» у підсумку не зуміли, поступившись київському «Динамо» із загальним рахунком 3:4, але то вже було без Ройса.

Гра Марко нарешті була гідно оцінена. Доки гравець виступав на україно-польському Євро-2012, «Kicker» назвав Ройса футболістом року в Німеччині, англійська «The Guardian» включила півзахисника у список ста найкращих футболістів планети (47-е місце), а дортмундська «Боруссія» була змушена знов визнавати свою помилку, виправлення якої обійшлося «бджолам» у 17,5 млн. євро (контракт з гравцем було підписано ще взимку, але офіційно до рідної команди Марко приєднався лише 1 липня).

Шість років знадобилося Ройсу, щоб повернутися до дитячих мрій про жовто-чорну футболку з написом «BVB» на емблемі. Перетворившись за цей період з «безперспективного» футболіста на один з найбільших талантів Німеччини, Марко Ройс повертався у Дортмунд переможцем. Але спочивати на лаврах, тепер вже блондин, теж не збирався. Аби уникнути дежавю із вигнанням, футболіст прикладав всіх зусиль, щоб закріпитися в команді і його старання не були марними. За два сезони у складі «бджіл» Ройс став лідером «жовто-чорних», отримав статус віце-капітана, а заодно став одним з найяскравіших футболістів сучасності.

Тут можна було б пустити титри з написом «Happy end» або навести слова із вітчизняних казок на кшталт «і жили вони довго і щасливо». Але сам гравець у трудовій книжці остаточну крапку ставити не збирається. Відмовившись цього літа продовжувати контракт, Ройс дав зрозуміти, що його амбіції не закінчуються на доведенні помилок селекційної служби дортмундців, а йдуть значно далі. Дитяча мрія втілилась у життя і організм потребує нових задач та цілей.

В контексті майбутнього Марко Ройса, спогад про його минуле дозволяє чітко зрозуміти, що пройшовши тернистий шлях до зіркового сьогодення, він цілком природно буде прагнути витиснути із своєї кар’єри максимум. І якщо для цього йому доведеться залишити Дортмунд – він це зробить. Наважитись на відповідне рішення допоможе вражене у юних роках самолюбство.

«Такий вже стан справ у футболі. Кожний гравець має лише одну кар'єру і хоче реалізувати себе якнайкраще. Кожен повинен вибирати, що краще для нього. У кожного футболіста є цілі і всі мріють вигравати трофеї. По завершенні кар'єри хочеться, щоб у тебе була можливість похвалитися великою кількістю перемог. Тож, подивимося», – заявив Ройс наприкінці минулого сезону.

Контракт Марко Ройса з дортмунцями діє до кінця 2016 року, але згідно до одного з пунктів угоди, починаючи з 2015 року футболіст може залишити клуб за 35 млн. євро. І доки боси «Борусії» намагаються викупити у Ройса цей пункт угоди за збільшення зарплати і преміальних, Марко приймає доленосне рішення і обирає де продовжити свою кар’єру. Чуток з цього приводу безліч, ми ж постараємося в них розібратися і аргументовано представити найімовірніші варіанти розвитку подій.

«Боруссія»

За два роки у Дормунді Ройс виграв два Суперкубки Німеччини і медаль фіналіста ЛЧ. Непогано звичайно, але Марко усвідомлює, що це є всі його клубні здобутки у 25-річному віці. Саме цей фактор і спонукає футболіста пригальмувати продовження контракту та замислитись над зміною обстановки.

Як заявляє сам Ройс, він не виключає, що може залишитися у Дортмунді. Але це станеться лише у тому випадку, якщо «бджоли» стабілізують свої успішні виступи і будуть спроможні втримувати своїх зірок у складі. І якщо в останньому аспекті боси «Боруссії» досягли певного успіху, підписавши цього літа три нових спонсорських контракти, то зі стабільністю результатів у «бджіл» не все так гладко. Наразі команда посідає 13-ту сходинку у Бундеслізі і немає ким замінити травмованих лідерів. Не додає оптимізму керівництву «жовто-чорних» і той факт, що Марко Ройс пропустив тріумфальний для німецької збірної Мундіаль у Бразилії. У ранзі чемпіону світу блондину було б куди легше ризикувати відсутністю трофеїв на клубному рівні.

Та незважаючи на це, дортмундці зберігають надію втримати свою головну зірку. На думку генерального директора Ханс-Йоахіма Вацке, жоден інший клуб не зможе запропонувати Ройсу перспективу, аналогічну «Боруссії»:

«В нашому клубі у нього є унікальна можливість отримати статус, подібний до того, який має Уве Зейєлер у Гамбурзі або Франц Беккенбауер в Баварії. Він може стати легендою, а вся ера в історії клубу буде пов'язана з його ім'ям. І це куди важливіше ніж один чи два нових титули», – заявив Ватцке.

«Баварія»

Звичайно приклади Маріо Ґьоце і Роберта Лєвандовскі волею-неволею змушують журналістів активно сватати Ройса у мюнхенський гранд, і на перший погляд такий варіант є найбільш імовірним. Але той факт, що на прохання Пепа Гвардіоли придбати Марко, керівництво «баварців» відповіло іспанцю категоричним «ні», значно знижує шанси побачити найближчим часом возз'єднання дуету Ройса і Ґьоце. Свою відмову боси «Баварії» мотивували тим, що не хочуть в очах Європи виглядати клубом-паразитом, який живе за рахунок талантів дортмундської «Боруссії».

До того ж, сам гравець неодноразово повторював, що перехід у «Баварію» він вважає нездійсненим:

«Баварія виходила на зв'язок зі мною у 2011 році, коли я ще виступав за менхенгладбахців, але тоді я свідомо обрав команду з рідного міста. Про прийняте рішення не шкодую і можу сказати, що в майбутньому ніколи не перейду в Баварію, оскільки поважаю шанувальників Боруссії. Я бачу, як вони підтримують нашу команду і мене особисто незалежно від того, добиваємося ми успіху чи зазнаємо невдачі. Мені не хотілося б засмучувати їх подібним вчинком», – цитує 25-річного гравця «Ruhr Nachrichten».

Звичайно це лише слова (тут знов таки можна згадати як Лєвандовскі запевняв, що не перейду в «Баварію»), але у випадку з Ройсом чомусь є передчуття, що блондин каже правду.

«Ліверпуль»

Перехід Ройса у стан «мерсісайдців» досить високо оцінюється у букмекерів. «Червоні» і в літку були не проти придбати німця, але Марко вирішив взяти час на роздуми. В той же час, невиразна гра Маріо Балотеллі і Адама Лаллани, робить Ройса одним із пріоритетних придбань для «Ліверпуля» вже у січні. Менеджмент клубу готує рекордний контракт для Марко із зарплатнею у 200 тис. фунтів на тиждень, в той час як у Дортмунді гравець отримує 60 тис. фунтів за той же період.

Свої наміри придбати Марко Ройса нещодавно публічно підтвердив президент ліверпульського клубу Джон Генрі. У своєму Твіттері, між філософськими думками про життя та смерть і короткими повідомленнями політичного характеру, власник заявив що підпише Марко Ройса.

Варіант з «Ліверпулем» виглядає ще більш переконливим, враховуючи те, що сам футболіст не раз висловлював своє бажання пограти в Англійській Прем’єр-лізі.

«Манчестер Юнайтед»

Ван Гал давно не приховує, що дуже хоче бачити у своїй команді дует із «Боруссії» в обличчі Матса Хуммельса і Марко Ройса, проте влітку клубам не вдалося домовитися. «Манкуніанці» пропонували за Ройса Кагаву + гроші, але ні сам футболіст, ні керівництво «жовто-чорних» на такі умови не погодилися. Тож, купівлю німця «червоні дияволи» вирішили відкласти до зими.

Те, що сам Ройс схиляється саме до варіанту з «МЮ» навесні заявляв Маріо Ґьоце:

«Коли я грав в Боруссії, у Марко було бажання перейти в Манчестер Юнайтед. І воно з тих пір не змінилися».

А той факт, що Сіндзі Кагава таки повернувся у Дормунд, дає підстави припускати, що між клубами встановився певний контакт і вони зможуть домовитися про трансфер Ройса.

«Арсенал»

З тих пір як Арсен Венгер придбав Месута Озіла за рекордні 50 млн. євро, «канонірам» приписують чимало трансферних чуток. Але інтерес до Марка Ройса є цілком предметним і лондонці влітку вже робили «бджолам» офіційну пропозицію щодо трансферу хавбека. Бажання французького наставника бачити у своїй команді німецького блондина робить Ройса «номером один» у трансферному шорт-листі «Арсенала» і на зимовий період.

Тут варто зазначити, що «Арсенал» давно зажив слави трофейного невдахи і заманити у свої ряди зіркових виконавців їм дуже непросто. Але не можна не визнати, що дедалі більше гравців вірять у проект Венгера і погоджуються на перехід. Не виключено, що француз знайде потрібні слова і для Марко Ройса.

«Манчестер Сіті»

Незважаючи на те, що до зимового трансферного вікна ще багато часу, представники «городян» днями зробили офіційний запит щодо трансферу Ройса. У своєму листі представники «Манчестер Сіті» попросили тримати їх у курсі щодо справ із новим контрактом футболіста і висловили готовність задовольнити фінансові апетити дотмундського клубу, у тому випадку, якщо вони приймуть рішення продати свого лідера.

Сам Марко Ройс неодноразово казав, що для нього грошове питання далеко не головне. Але бажання босів «Боруссії» вигідно продати свою зірку дозволяє розглядати даний варіант як цілком ймовірний.

«Реал»

Як завіряють авторитетні видання, доки Марко Ройс відновлювався від травми, отриманої у матчі кваліфікації до Євро-2016, на його агента вийшли представники мадридського «Реала» і домовилися про зустріч із самим футболістом. Згодом, за вечерею, Ройс і Флорентіно Перес досягли попередньої домовленості щодо особистого контракту німця. Зараз же, обидві сторони зайняли очікувальну позицію і готуються узаконити свою домовленість в січні за прописану у контракті з дортмунцями «клаусулу» (35 млн. євро).

Задачі, колектив і цілі «королівського клубу» цілком відповідають амбіціям Марко Ройса і його переїзд у Мадрид виглядає на перший погляд цілком логічним. Але є два факти, які говорять проти такого розвитку подій. По-перше, трансферні чутки «Реалу» не соромляться приписувати навіть авторитетні таблоїди. По-друге, у «вершкових» вдосталь футболістів на позиціях, які здатен закрити блондин, а невдалий досвід виступів в Іспанії Нурі Шахіна повинен лише упередити Ройса від трансферу в «галактікос».   

«Барселона»

Марко Ройс є близьким другом новачка каталонців Марка-Андре тер Штегена, і він був готовий піти за голкіпером в «Барселону», яка цікавилася півзахисником раніше. Повідомляється, що до придбання «синьо-гранатовими» Луїса Суареса Ройс очікував конкретної пропозиції від каталонського клубу, однак воно так і не надійшло, незважаючи на особистий інтерес до гравця з боку спортивного директора «Барселони» Андоні Субісаррети.

Проте «Блаугранас» зарано скидати з рахунків, навіть попри те, що їм заборонено підписувати гравців протягом двох наступних трансферних вікон. Є думка, що, під час підписання тер Штегена, каталонці змогли досягти домовленості з керівництвом «Боруссії» про те, що Ройс до кінця контракту гратиме в Дормунді, а по закінченню перебереться у стан «синьо-гранатових» за певну компенсацію (хоча вже буде вільним агентом). Такий варіант влаштував би обидві сторони.

«Челсі»

«Сині» розглядають Ройса в якості потенційної заміни бельгійця Едена Азара, який може перебратися в Мадридський «Реал». Азару пророкують бути спадкоємцем Кріштіано Роналду в «галактікос», який може повернуться до рідного для себе «Манчестер Юнайтед».

Зробити конкретну пропозицію лондонці готуються вже зимою, скориставшись пунктом про відступні у контракті Ройса. Але фахівці прогнозують, що німець дограє сезон у Дормунді і переїде на Туманний Альбіон влітку.

На боці даного варіанту виступають фінансові можливості «аристократів», бажання Ройса грати в Англії і наявність у складі «пенсіонерів» його співвітчизника Андре Шюррле.

Варто зазначити, що на футболіста також претендують «Ювентус» і мадридський «Атлетіко», але дані варіанти є найменш імовірними.

Якщо туринці продадуть Артуро Відаля (а враховуючи останні події, до того все йде), то вони готові викласти за трансфер Марко Ройса 50 млн. євро. Така сума може цілком влаштувати керівництво дормундців, а от чи погодиться сам футболіст переїжджати до Італії у більш слабкий чемпіонат – є великим питанням.

У випадку з «матрацниками», Ройс  навряд чи перейде у клуб, який за статусом нічим не відрізняється від рідної «Боруссії», а у фінансовому плані навіть трохи поступається «жовто-чорним».

Яке б рішення не прийняв Марко Ройс, хочеться вірити, що він про нього не жалкуватиме. А його яскрава гра продовжить радувати вболівальників і дозволить йому стати в один ряд зі своїми великими співвітчизниками, які вигравали Чемпіонат світу та Європи.

Віктор Самосват