Історія протистоянь України й Англії: голи-красені, останній матч Шевченка, еволюція результатів нашої збірної
Пригадуємо, чим запам’яталися попередні сім матчів.
Від редакції: цей текст написаний в рамках конкурсу «Евротрибуна» від Uklon, в якому блогери змагаються за крутий приз – PlayStation 5. Підтримайте їх плюсами і коментарями!
***
Сьогодні у Римі о 22:00 збірна України спробує поліпшити своє рекордне досягнення на головних змаганнях континенту, пробившись до 1/2 фіналу Євро-2020. Протистояти нашій команді буде збірна Англії, з якою ми зіграємо вже увосьме у своїй історії.
Пригадаймо детальніше, чим пам’ятні минулі ігри з острів’янами для нашої жовто-блакитної команди.
Шевченко – Саутгейт: початок
31 травня 2000 року. Лондон. Стадіон «Вемблі»
Англія – Україна – 2:0
Голи: Фаулер (44), Адамс (68)
Англія: Мартін, Джеррард (Даєр, 82), Ф. Невілл (Баррі, 74), Саутгейт, Адамс, Кемпбелл, Бекхем, Скоулз (Бармбі, 74), Ширер, Фаулер (Хескі, 46), Макманаман
Тренер: Кевін Кіган
Україна: Кернозенко (Левицький, 85), Лужний, Тимощук, Головко, Ващук, Дмитрулін, Попов (Воробей, 71), Гусін, Кандауров (Мороз, 64), Шевченко, Ребров
Тренер: Володимир Веремєєв
Лише на дев’ятому році незалежності наша збірна вперше зустрілася з англійськими футболістами. Та й загалом тоді ми вперше зіграли саме товариський матч проти по-справжньому топового суперника. Гра видалася дебютною не лише для команди в цілому. Йожефа Сабо на тренерському містку збірної змінив Валерій Лобановський, який, проте, через стан здоров’я не зміг бути присутнім на матчі. Тож керував діями українців Володимир Веремєєв. А в стані суперників дебютним матчем за англійських «левів» відзначився Стівен Джеррард.
Крім того, гру анонсували як останню для легендарного старого «Вемблі», адже на стадіон очікувало знесення. Правда, фінальний матч для арени відбувся в жовтні того ж року, коли місцева команда не надто красиво попрощалася з «Вемблі», програвши німцям.
Українці виглядали достойно на фоні іменитих суперників, проте два кутових у виконанні Девіда Бекхема (з подальшою конвертацією їх у голи Роббі Фаулером і Тоні Адамсом) поховали надії нашої збірної на позитивний результат.
У контексті сьогоднiшнього протистояння збірних варто відзначити, що нинішні тренери команд уперше зійшлися на футбольному полі саме в тому матчі. Андрій Шевченко мав кілька моментів, проте впевнена гра захисту англійців, зокрема і Гарета Саутгейта, дозволила господарям поля зберегти ворота сухими.
«Ізі мані» для Англії
18 серпня 2004 року. Ньюкасл. Стадіон «Сент-Джеймс Парк»
Англія – Україна – 3:0
Голи: Бекхем (27), Оуен (50), Райт-Філліпс (72)
Англія: Джеймс, Г. Невілл (Джонсон, 46), Коул (Каррагер, 62), Джеррард (Даєр, 46), Террі, Кінг, Бекхем, Лемпард (Дженас, 75), Сміт (Дефо, 46), Оуен, Батт (Райт-Філліпс, 53)
Тренер: Свен-Йоран Ерікссон
Україна: Шовковський, Несмачний (Радченко, 64), Федоров, Тимощук, Єзерський, Шелаєв, Шевченко (Воронін, 53), Русол, Гусєв (Кормільцев, 64), Ротань (Закарлюка, 67), Воробей
Тренер: Олег Блохін
Перша (і єдина на сьогодні) розгромна поразка українців у матчах із англійцями. Гра була фінальною репетицією перед стартом відбору до ЧС-2006. Матч відзначився також сумним ювілеєм, ставши десятим підряд, у якому наша команда не змогла виграти.
Хоча на початку гри ближчими до голу були саме гості, коли під час швидкої контратаки м’яч опинився в Руслана Ротаня. Той бив метрів із сімнадцяти, але у ворота круглий не полетів. Із часом ініціатива перейшла до англійців, які на класі відзначилися трьома забитими голами.
Спочатку Бекхем на дальній штанзі замкнув прострільну передачу Джона Террі. Потім уже Бекс асистував – Майкл Оуен розстрілював Шовковського. І на десерт Шон Райт-Філліпс відчув себе одночасно Марадоною і Мессі, легко протягнувши м’яч через більшу частину поля і пробивши в дальній кут наших воріт. У всіх трьох випадках гра захисників збірної України залишала бажати кращого.
Олег Блохін, тодішній головний тренер, традиційно для себе критикував усіх, окрім себе, відзначаючи насамперед «роботу» клубних коучів, які, на думку Блохіна, були відповідальні за слабкі фізичні кондиції гравців у другій половині матчу. Але, як відомо, переможців не судять: попри розгромну поразку, Блохін іще здобуде свою головну перемогу зі збірною, вивівши її до 1/4 ЧС-2006.
Перший гол українців і реінкарнація Горді Хоу
21 квітня 2009 року. Лондон. Стадіон «Вемблі»
Англія – Україна – 2:1
Голи: Крауч (29), Террі (85) – Шевченко (74)
Англія: Джеймс, Джонсон, Коул, Баррі, Фердинанд (Ягелка, 88), Террі, Леннон (Бекхем, 58), Лемпард, Крауч (Райт-Філліпс, 79), Руні, Джеррард
Тренер: Фабіо Капелло
Україна: П’ятов, Тимощук, Чигринський, Алієв, Слюсар (Калиниченко, 89), Воронін (Шевченко, 55), Шевчук, Валяєв (Назаренко, 61), Мілевський, Ярмаш, Михалик
Тренер: Олексій Михайличенко
Дебютна гра на офіційному рівні принесла українцям хай не нічию чи (тим більше) перемогу, але перший забитий м’яч у зустрічах проти збірної Англії. Матч пройшов у рамках відбору до ЧС-2010. Українці взагалі розпочали той відбір «за здравіє». Наша збірна перемогла Білорусь, Казахстан і розійшлася миром із Хорватією. Закінчили, правда, грецьким «за упокой», але то, як казав класик, уже зовсім інша історія.
Тому на гру з Англією налаштовувалися по-особливому. Все ж таки горнило ЧС-2006 загартувало нас, навчивши не боятися ігор із топ-збірними. Тож забитий Пітером Краучем гол не змусив українців панікувати, і ближче до завершення матчу Андрій Шевченко (а хто ж іще!) зрівняв рахунок після передачі зі штрафного у виконанні Андрія Вороніна. Шева став власником унікального досягнення, забивши всім топ-збірним Європи, адже до цього він уже відзначався голами в поєдинках проти Німеччини, Іспанії, Франції та Італії.
На жаль, за п’ять хвилин до завершення основного часу Джон Террі вирвав перемогу для «трьох левів», оформивши ще й цікаве статистичне досягнення. Горді «Містер Лікті» Хоу, легенда НХЛ, окрім численних досягнень, відомий і названим на його честь терміном «хет-трик Горді Хоу», коли хокеїст встигає за гру закинути шайбу, віддати гольову передачу й узяти участь у бійці. З першими двома пунктами Террі справився на «відмінно», адже саме він у випадку з першим голом зробив передачу на Крауча. А розбитий Джоном ніс Андрія Вороніна став останнім елементом цього пазла.
Коли red card краща за Green Card
10 жовтня 2009 року. Дніпропетровськ. «Дніпро-Арена»
Україна – Англія – 1:0
Гол: Назаренко (29)
Україна: П’ятов, Кобін, Хачеріді, Кучер, Ракицький, Тимощук, Гай, Ротань, Назаренко (Ярмоленко, 66), Мілевський, Шевченко (Гусєв, 90)
Тренер: Олексій Михайличенко
Англія: Грін, Джонсон, Фердинанд, Террі, Е. Коул, Каррік, Лемпард, Джеррард (Мілнер, 46), Леннон (Джеймс, 15), Руні, Хескі (К. Коул, 72)
Тренер: Фабіо Капелло
Перша (і поки остання, але сподіваємося, що це «поки» завершиться сьогоднi увечері) перемога збірної України в матчі проти Англії відбулася в найнеобхідніший момент. І не варто списувати результат на те, що острів’яни на час гри вже забезпечили собі участь у ЧС-2010. Клас команд все ж був різний.
Дебютна гра проти англійців на рідній землі розпочалася ураганно. Фол останньої надії воротаря суперників Роберта Гріна проти Артема Мілевського уже на 13-й хвилині матчу подарував нам надію. Проте Андрій Шевченко поцілив у штангу, змусивши нас згадати не лише крилату фразу («Гол! «Путін», штанга!»), а й нереалізовані Шевою пенальті проти «Ліверпуля» у стамбульському фіналі ЛЧ та проти Швейцарії на ЧС-2006.
На щастя, Сергій Назаренко відпрацював за себе і за того (на той час уже) динамівського хлопця, забивши з дальньої відстані настільки красивий, наскільки і важливий гол. Його почин ледь не підтримав Мілевський, поціливши також здалека в штангу. Надалі українці намагалися засушити гру. І хоча в англійців було кілька моментів, наша збірна вистояла і змогла здобути по-справжньому легендарну перемогу.
А далі була вже згадана Греція.
The Last Dance
19 червня 2012 року. Донецьк. «Донбас-Арена»
Україна – Англія – 0:1
Гол: Руні (48)
Україна: П’ятов, Гусєв, Ракицький, Хачеріді, Селін, Тимощук, Гармаш (Назаренко, 78), Ярмоленко, Коноплянка, Мілевський (Бутко, 78), Девіч (Шевченко, 70)
Тренер: Олег Блохін
Англія: Харт, Джонсон, Террі, Лескотт, Коул, Паркер, Джеррард, Янг, Мілнер (Уолкотт, 69), Руні (Окслейд-Чемберлейн, 87), Велбек (Керролл, 82)
Тренер: Рой Ходжсон
Останній матч України на домашньому Євро. Останній матч у кар’єрі Шевченка. КРАЙНІЙ матч національної збірної на «Донбас-Арені».
Настільки мінорною ту гру зробив її результат. Щоб затриматися на Євро, українцям конче необхідно було перемагати. На жаль, м’яч Вейна Руні, забитий після подачі з флангу, яка супроводжувалася кількома рикошетами і помилкою П’ятова, став єдиним у матчі.
Так, гра відома насамперед тим, що головний суддя Віктор Кашшаї не зарахував гол Марко Девіча у ворота англійців й опісля поєдинку ледь не помер від гикавки, спричиненої кількістю українців, які згадували його того вечора «незлим тихим словом». Хоча про те, що на початку тієї атаки угорський арбітр не помітив офсайд в Артема Мілевського, більшість воліє не згадувати.
Як би там не було, але багато в чому саме завдяки тій грі й тому скандалу розпочалося активне впровадження сучасних технологій у футбол. І хто знає, чи працював би на нинішньому Євро VAR, якби не Кашшаї, який остаточно увійде у фольклор українських уболівальників у 2018 році, розгледівши неіснуюче пенальті імені Рахіма Стерлінга в матчі «Манчестер Сіті» проти «Шахтаря».
Іноді гра важливіша за результат
11 вересня 2012 року. Лондон. Стадіон «Вемблі»
Англія – Україна – 1:1
Голи: Лемпард (87, з пенальті) – Коноплянка (38)
Англія: Харт, Джонсон, Ягелка, Лескотт, Бейнс (Бертранд, 73), Джеррард, Лемпард, Клеверлі (Велбек, 62), Мілнер, Окслейд-Чемберлен (Старрідж, 70), Дефо
Тренер: Рой Ходжсон
Україна: П’ятов, Гусєв, Ракицький, Хачеріді, Селін (Шевчук, 75), Тимощук, Ротань (Назаренко, 90+2), Гармаш, Коноплянка, Ярмоленко, Зозуля (Девіч, 89)
Тренер: Олег Блохін
Авторові цих рядків матч запам’ятався насамперед не голом Коноплянки, ні. Протягом усього поєдинку не покидало якесь відчуття, тоді ще не особливо знайоме, що ми можемо грати з топ-збірною якщо не з позиції сили, то як мінімум на рівних. Так, українці в тій грі могли пропустити більше одного голу, але й забити теж могли ще.
З іншого боку, після того матчу Україна поділила очки з Молдовою та програла Чорногорії. Героїчне здобуття залікових пунктів у матчах із сильним суперником і недобір балів у наступних іграх із командами дещо нижчого рівня. Десь ми таке бачили недавно. Вам так не здається?
Я хотів би мати онуків хоча б для того, щоб розповісти їм, як колись Євген Коноплянка не лише забивав шикарні голи, зокрема і в згаданому матчі, а й вважався справді величезним талантом, який ось-ось має реалізувати свій потенціал. А онуки питали б, чи я випив свої ліки, бо знову починаю марити.
Той гол Євгена у ворота збірної Англії особисто для мене входить у топ-3 найкрасивіших голів української команди за всю її незалежну історію. Укупі з показаною всіма футболістами грою саме той матч можна вважати найкращим для України в її протистояннях із острів’янами. Навіть незважаючи на те, що результатом поєдинку стала не перемога, а нічия: наприкінці гри з пенальті, призначеного за гру Хачеріді рукою, гол забив Френк Лемпард.
Коли стабільність стає звичкою
10 вересня 2013 року. Київ. НСК «Олімпійський»
Україна – Англія – 0:0
Україна: П’ятов, Федецький, Кучер, Хачеріді, Шевчук, Едмар, Степаненко, Коноплянка, Гусєв (Безус, 68), Ярмоленко (Хомченовський, 90+3), Зозуля (Селезньов, 90)
Тренер: Михайло Фоменко
Англія: Харт, Коул, Ягелка, Кехілл, Вокер, Джеррард, Вілшир (Янг, 67), Лемпард, Волкотт (Клеверлі, 88), Мілнер, Ламберт
Тренер: Рой Ходжсон
Остання на сьогодні зустріч між Україною й Англією відбулася майже вісім років тому. Це був ще один матч у рамках відбору до ЧС-2014. На відміну від попередньої гри, коли збірною керував Олег Блохін, головним коучем на час проведення цього поєдинку був уже Михайло Фоменко. Стилі в обох тренерів були різні, проте гра української дружини за великим рахунком була приблизно такою ж, як і в попередньому матчі, коли наші футболісти на рівних протистояли більш іменитому супернику.
Українці знову не програли головним фаворитам групи, у кінцевому результаті набравши у відборі до ЧС-2014 всього на один заліковий бал менше ніж англійці. Що було далі, пам’ятають усі: потрапляння в плей-оф на Францію. Один із найкращих матчів в історії команди – перемога над французами 2:0 – і болюче падіння з небес на землю у вигляді поразки 3:0 у повторному матчі.
***
Загалом Україна й Англія провели між собою сім поєдинків. В одній грі перемогу здобули українці, чотири матчі завершилися перемогами англійців, а у двох було зафіксовано нічию. Наша збірна забила три голи (два з яких достойні місця в Луврі, як витвори мистецтва), а пропустила дев’ять. Варто відзначити, що п’ять із цих дев’яти голів припало на перші дві гри, коли ми лише вчилися грати з найсильнішими збірними континенту. За останні ж чотири поєдинки острів’яни перемагали нас узагалі лише одного разу.
Матчі зі збірною Англії стали ніби лакмусовим папірцем розвитку української збірної протягом тридцяти років незалежності – від зрозумілих і передбачуваних поразок у матчах із топ-командами до протистояння цим колективам уже на рівних.
Ніхто не ризикне спрогнозувати, як завершиться для збірної України восьма за ліком гра проти нинішніх суперників. Проте хочеться вірити, що цифра «два» в графі «перемоги» в матчах проти збірної Англії з’явиться, як і одиничка, у найнеобхідніший момент, тобто саме сьогоднi!
Фото: Getty Images, REUTERS
