«Люди ревнують мене до успіху, тому що я багатий, красивий і я великий». Як загартовувався Кріштіану Роналду

Таке відчуття, ніби все дитинство і юність головний футболіст в історії Португалії тільки і робив, що плакав. Так, у Фуншале ріс дивний хлопець, помішаний на футболі. Він ставив перед собою космічні цілі, намагався досягати їх, плакав, коли не виходило, але все-таки прогресував. Кріштіану плавно виріс із лідера провінційної «Андорінья» у світову зірку «Манчестер Юнайтед», «Реалу» та «Ювентусу».

Фуншал, Рейган, військовий синдром

Роналду народився у Фуншале - це столиця острова Мадейра. Сім'я жила скромно в невеликому будинку на березі Атлантичного океану. Всі четверо дітей ділили в будинку одну кімнату. Батьки важко працювали, щоб забезпечити їхнє дитинство.

Кріштіану народився останнім. Брат Угу та сестри Ельма і Ліліана набагато старші за нього. Для батьків Роналду був останньою дитиною. Своє довжелезне ім'я - Кріштіану Роналду душ Сантуш Авейру - отримав завдяки батькові. Жозе Диниш Авейру працював садівником, а його дружина Марія Долореш душ Сантуш Авей - кухарем і прибиральницею. Чоловік дуже любив Рональда Рейгана, який до обрання 40-м президентом США встиг знятися в 52 художніх фільмах. Тобто насправді прізвище у футболіста Авейру, а Роналду - доповнення до першого імені.

- Дитинство було складним, але мені ніколи нічого не бракувало, - згадує Кріштіану, - Мої батьки багато працювали і взагалі робили все, щоб ми ні в чому не мали потреби.

Правда, варто відзначити, Роналду особливо нічого й не було потрібно. М'яч і все.. Ні велосипед, ні комп'ютер , ні ігрова приставка. Тільки футбол. Замість того, щоб вчити уроки, хлопець просто вилазив з вікна спальні і тікав, щоб побігати із м'ячем.

Він дійсно вчився дуже погано в школі. Любив він там тільки обідню перерву, тому що за цей час можна було піти пограти у м'яч. Перша шкільна вчителька Кріштіану Марія душ Сантуш каже, що Кріштіану був хорошим хлопцем. Брав участь у різних заходах, співав пісні та навіть час від часу робив уроки. Але, як тільки з'являвся м'яч , весь вільний час йшов на футбол. Якщо поруч не було справжнього м'яча, Роналду робив його з носка.

Коли Кріштіану виповнилося вісім, тато повів у дитячу футбольну команду «Андорінья».  Жозе до того моменту працював у школі адміністратором. Потім батько не особливо брав участь у житті сина, надаючи перевагу відвідування бару, а не матчів сина . Чоловік часто сильно напивався, через що поступово ставало вкрай складно налагоджувати зв'язок із дитиною.

Причиною алкозалежності Авейру назива військовий синдром. У 1974 році Жозе закликали в португальську армію і відправили в Анголу, де йшла громадянська війна. Батько Роналду не брав участі в зіткненнях з африканцями, але 13 місяців перебування в армії позначилися на його психічному здоров'ї. Солдати боялися пити місцеву воду, так як нею можна було отруїтися, тому «налягали» на ангольське пиво «Кука».

Після повернення до Португалії про ветеранів не особливо ​​турбувалися, залишивши без пенсій і почестей. Батько Роналду «топив» спогади в алкоголі, поки син прогресував зі швидкістю метеора. Разом з цим росли і його амбіції.

Сльози, брекети, наркотики

Якось «Андорінья» грала з «Камачо» за звання кращої команди острова. Після першого тайму команда Кріштіану програвала  0: 2. Роналду всю перерву плакав. Сльози лилися рікою. Ніхто не знав, як його заспокоїти. Правда, у другому таймі малий взяв себе в руки і показав всім свій характер. Спершу забив, після  чого віддав гольову передачу. Команда виграла з рахунком 3: 2

Роналду виповнилося десять, коли його купив «Насьональ», одна з провідних команд острова. Перший трансфер Кріштіану коштував його новому клубу дворічного комплекту футбольної форми і бутс для «Андорінья». На новому місці Кріштіану провів один сезон, швидко ставши головною зіркою і капітаном.

Було зрозуміло, що на Мадейрі хлопцю робити вже нічого. Тренери допомогли йому з переглядом у столичному «Спортінгу». І все зійшлося. У одинадцять років Кріштіану довелося залишати рідну домівку. Політ на материк з рідного Фуншала пройшов у сльозах. То була перша авіаподорож підлітка. Він плакав через смуток за домівкою.

Якийсь час Роналду жив у Лісабоні без рідних. Прищі на обличчі, брекети на зубах, хуртовина на душі, провінційний акцент у мові - над хлопцем знущалися однокласники.

- Як тільки я відкривав рот, вони відразу починали сміятись. Я відчував себе клоуном, - згадуює Роналду

Так, в столиці його ніхто не розумів. На острові Мадейра дуже своєрідне вимова. Португальський вкрай щедрий на акценти і відтінки. Кажуть, відразу можна відрізнити людину з Порту від представника Лісабона, жителя узбережжя від вихідців з центральних районів. Але Мадейра - це щось особливе. Від діалекту було сховатися нікуди.

Незабаром зухвалі підколки однокласників Роналду. Кріштіану став кидатися стільцями в кривдників. Підліток страждав від сорому і безсилля. Дзвонив мамі, благаючи забрати його додому. Намагався звернутися до батька, але той якраз почав пити. Благо, незабаром керівництво дитячої академії «Спортинга» оцінило розклади і все-таки запросило маму дитини в столицю. Роналду, правда, продовжив щодня плакати (що було йому дуже властиво), але з часом навчився справлятися з цькуванням.

Роналду згадує один із найскладніших в емоційному плані моментів. Він був пережитий саме на Мадейрі. Юніорський «Спортинг» приїхав в Фуншал. Матч планувався мало не в рідному кварталі Кріштіану. Але напередодні гравець дозволив собі порушити режим. Тренер був жорстокий. Знаючи, як Роналду хоче зіграти на батьківщині, не включив його навіть в заявку. Гравець чотири рази перечитав склад, поплакав, знову перечитав, знову поплакав. А після зрозумів, що краще нічого не порушувати і вдвічі збільшив завантажування  на тренуваннях, щоб повернутися в старт.

 У той час почала формуватися пацьовитість Кріштіану. Це було схоже на одержимість. Тренер академії «Спортинга» Ауреліу Перейра згадував, як Кріштіану дорогою з тренування в гуртожиток вішав на ноги додаткові ваги, зупинився біля світлофора і чекав зеленого світла для машин, а потім почав бігти з ними наввипередки. Бідні жителі Лісабона. Колишній одноклубник Роналду Угу Піна «підкинув» ще одну історію. У 14 років пробирався вночі у тренажерну залу, хоча начебто перебував у відмінній формі. Ба він грав у команді з хлопцями на два роки старших.

Пішли перші гроші. Чи не космос, але для підлітка відчутно. Правда, витрачати на себе він не став. Довелося допомагати брату Угу, який багато років намагався вилікуватися від наркотичної залежності.  це вдалося. Угу - художник і декоратор за професією - зараз прекрасно себе почуває і заправляє музеєм брата в Фуншале.

Білорус, Фергюсон, светр Versace

Дебют за дорослий склад «Спортинга» відбувся 15 серпня 2001 року в спарингу з лісабонським «Атлетіко». Роналду вийшов на заміну і забив. Команда була мега досвідчена Маріу Жардел, Жоау Пінту, молодий Рікарду Куарежма та білорус Віталій Кутузов. Білорус навіть забив один зі своїх дев'яти м'ячів у сезоні з подачі юного Кріштіану. Хлопці ділили один номер на базі.

- Кріштіану знав, що я приїхав з «Мілана» і ставив багато запитань - у той час виступати за «россонері» було престижно. Питав про Мальдіні, Костакурта, Індзагі, Шевченка. Хотів знати, як тренуються чемпіонські команди, як вони прогресують у фізичному плані, згадував в інтерв'ю «Євроспорту» Кутузов.

Кріштіану грав за юнацькі та юніорські збірні країни, стрімко прогресував і викликав інтерес до своєї стурбованої успіхом персони. Одним з перших Роналду зауважив тодішній головний тренер «Ліверпуля» Жерар Ульє. Француз не був проти підписання, але клубні менеджери вирішили, що він ще занадто молодий.

Однак в Англію він все ж поїхав. Португалія готувалася до домашнього чемпіонату Європи 2004 року (фінал закінчився черговими сльозами Роналду). Влітку 2003 року відкривався стадіон «Жозе Алваладе». На дебютний матч покликали потужний «Манчестер Юнайтед» під ківництвом сера Алекса Фергюсона. І «Спортинг» сенсаційно виграв МЮ з рахунком 3: 1.

У своїй автобіографії культовий опорник «Манчестера» Рой Кін написав, що після першого тайму правому захиснику команди Джону О'Ши знадобилася допомога лікаря. У ірландця реально запаморочилося в голові,  його відвозив на фланзі юний португалець. У роздягальні сенатори команди Батт, Скоулз і Ріо Фердинанд підійшли до Фергюсону з пропозицією: треба забирати цього хлопця, якщо ми вже упустили Роналдіньо в це міжсезоння. Фергюсон відповів коротко: «Так, я в курсі».

Він велів екіпірувальника МЮ Альберту Моргану піднятися в VIP-ложу і покликати клубного боса Пітера Кеньона: «Передай, що ми не поїдемо зі стадіону без цього хлопця». «Але" Реал "пропонує за нього вісім мільйонів фунтів!» - відповів директор. «Значить, запропонуйте дев'ять!» - промовив Фергюсон. Сума трансферу в результаті склала 12,24 млн фунтів.

Перша поява на базі МЮ вийшла не найтепліша. Джон О'Ши, жартуючи, зажадав від Роналду , за що відбувся трансфер. А квітчастий светр Versace і фарбоване волосся Кріштіану не сподобалися суворим англійським чоловікам - опорнику Полу Скоулза і екіпірувальника Іану Бакінгему. Правда, це швидко минуло. За роки в МЮ Кріштіану більш-менш часто конфліктував тільки з Руудом ван Ністелроєм. Вони навіть побилися одного разу на тренуванні. Голландському форварду не подобалася надмірно індивідуальна манера дій Роналду. Він «пхав» партнеру за відсутність подач в штрафну.

- Після того, як я перейшов в клуб, тренер запитав мене, під яким номером я хочу грати. Я сказав, що під 28-м. Але Фергюсон сказав: «Ні, ти отримаєш номер 7». Ця знаменита футболка стала для мене додатковим джерелом мотивації. Я був змушений виправдовувати очікування після такої честі на мою адресу, - згадує Роналду.

І вірно. Сімка належала культовим гравцям «Юнайтед» - Джорджу Бест, Брайану Робсону, Еріку Кантоні і Девіду Бекхему, який якраз перебрався в мадридський «Реал» і звільнив номер. Фергюсон пізніше пояснив своє рішення: «Кріштіану був самим обдарованим гравцем, з яким я коли-небудь працював. Він перевершував всіх великих футболістів "Манчестер Юнайтед" ».

Істерика, Христина, велич

Гроші Роналду в першу чергу витрачав на сім'ю. Щоб побудувати будинок для мами, найняв одного з найкращих архітекторів світу - Едуардо Соут де Моура, нагородженого Прітцкерівської премією.

Відносини з батьком потеплішали, але залишалися складними. Одного разу йому не вистачило грошей на випивку, чоловік продав майку сина, в якій той дебютував в МЮ. Лікувати печінку і нирки в Англії Диниш відмовлявся, хоча Кріштіану наполягав і просив. Про смерть батька Роналду дізнався в Москві перед грою відбору чемпіонату світу 2006 року, коли до нього в номер зайшли головний тренер збірної Португалії Луїс Феліпе Сколарі і її культовий півзахисник Луїш Фігу. Роналду було всього двадцять років. Він все-таки вийшов на поле і розплакався після гри.

Перші роки в Англії були складними. Португалець виділявся своїм піжонством на тлі суворих британських чоловіків. Найбільш високооплачуваний тінейджер ліги грішив симуляціями та істериками у відповідь на рішення суддів. Надивившись на такі неподобства, фанати МЮ стали кликати Роналду виключно «Христиною» - мовляв, тільки жінки так кривляються.

Але ніщо не зупиняло португальця на шляху до величі. Уже в 2008 році захисник МЮ Ріо Фердинанд розповідав, що в житті не бачив таких працьовитих, як  Кріштіану. Він залишався після тренувань, працював все старанніше і старанніше, аналізував свої  статистичні показники.

За шість років в Англії португалець забив 118 м'ячів, тричі виграв чемпіонат, двічі - Кубок Ліги. А в 2008 році допоміг команді перемогти в московському фіналі Ліги чемпіонів. Після цього Кріштіану отримав свій перший «Золотий м'яч». У тій зустрічі Кріштіану забив «Челсі» в основний час, але не зумів реалізувати післяматчевий пенальті, через що розплакався і залишився ридати в центрі, поки вся команда кинулася святкувати перемогу.

Уейн Руні, ще одна легенда МЮ, згадує, як в роздягальні «Манчестер Юнайтед» Роналду повісив у свою шафу дзеркало і крутився перед ним, перш ніж вийти на поле. Мовляв, просто не міг пройти повз, не глянувши. Ще Кріштіану дратувало, що Forbes занижує його статки, він публічно поправляв журналістів, пояснюючи, скільки саме заробляє.

- Люди ревнують мене до успіху, тому що я багатий, красивий і я великий футболіст, - відповів Кріштіану всім з приводу самозакоханості. - Моя мама вчила мене завжди бути собою. Деяким це подобається, деяким - ні, і це нормально.

У свій час на стіні у нього висів портрет кумира юності, бельгійця Жан-Клода Ван Дамма, але незабаром Кріштіану замінив його на власний.

Кріштіану дійсно помішаний на собі. Він маніакально тренується і збирає рекорди. Роналду був найбільш високооплачуваним гравцем МЮ, а потім перебрався за найбільші гроші на той момент (80 млн фунтів стерлінгів) у мадридський «Реал», де почалися їх «зоряні війни» з Ліонелем Мессі. Після завершення трансферу Роналду висловив подяку Фергюсону, зазначивши: «Він був моїм батьком у спортивному плані, одним з найважливіших і найбільш визначальних чинників, що вплинули на мою кар'єру».

Він уже легенда. Увійшов в історію Ліги чемпіонів, як найкращий бомбардир. Досяг успіху зі збірною Португалії. Ставши чемпіонами європи та першим володарем кубка ліги націй. Зовсім недавно він побив ще декілька рекордів. Кріштіану став найкращим бомбардиром на ЧМ та ЧЄ, побив рекорд голів за збірну.  Сьогодні Роналду є легендою, яка вже набагато рідше плаче ...Одного разу в гості до португальця приїхала знімальна група іспанського телеканалу La Sexta і попросила представитися на камеру.

- Мене звуть Кріштіану Роналду, я футболіст. Я забрався на саму вершину цього світу і хочу залишатися там вічно! - заявив гравець без зайвих сумнівів.