Розбір страждань збірної України з Мальтою: індивідуальні провали, імітація тиску, Буяльський – тіньовий герой
Дмитро Ватрас про невдалий матч – оперативно та без емоцій.
Матч, до якого можна було готуватися як до рядового в плані набору очок, залишив дуже неприємний осад – збірна Україна ледве мінімально обіграла Мальту, забивши аж з другого пенальті у відборі Євро-2024.
Звісно, величезна увага у такому випадку повинна бути прикута до нового тренерського штабу на чолі з Сергієм Ребровим – саме їм відповідати за те, чому після яскравого спарингу з Німеччиною команда видала три з чотирьох максимально невпевнених тайми.
Зараз же оперативно спробуємо розібратись, що пішло не так у номінально домашній зустрічі з Мальтою у Трнаві.
Ребров провів невелику ротацію – склад здавався логічним з огляду на суперника
Коли Ребров на пресконференції заявив про можливу ротацію, то очікування більшості вболівальників, ймовірно, відрізнялися від того, що ми побачили за годину до старту матчу. З 11-ки, яка починала 2 попередні матчі, в основі залишилися одразу 7 гравців. Зміни – Тимчик на Коноплю, Миколенко на Кривцова, Мудрик на Маліновського, Довбик на Ваната. І це, по суті, логічні перестановки з огляду на те, як з перших хвилин мала б грати Мальта.
Річ у тому, що вибір був зроблений під зламування глибокої та насиченої оборони суперника. Матвієнко зліва – щоб давати якісніші кроси, робити розумніші відкривання та вдаватися до більш нестандартних рішень, ніж це може Миколенко (гравець більше прямолінійного плану з ухилом на оборону). Ідентична ситуація з Коноплею та Тимчиком на правому фланзі.
Те ж стосується Мудрика, який проти Північної Македонії хоч і став героєм, відзначившись саме, наголошую, креативними рішеннями, але у «Челсі» всі ми бачили, що за відсутності хоча б якогось простору йому теоретично може бути важко з перших хвилин за рахунку 0:0. Банально існував ризик «битися головою» об дві-три захисних лінії мальтійців. Однак, як виявилося потім, у Михайла просто було пошкодження литкового м’яза.
А наявність Маліновського – навпаки розрахунок на приховані передачі та, звісно, дальні удари.
Єдине, до кінця не було зрозуміло, хто зіграє номінально на позиції Мудрика. УАФ у своїй інфографіці малювала там Судакова, а Циганкова – у звичній вже для червневого збору ролі «десятки». Але пресслужба асоціації знову ввела всіх в оману – Віктор вийшов зліва, а Георгій під Маліновським в центрі.
Лише в ситуації Ванат-Довбик були сумніви. Одна з думок, яка виникла перед матчем – тренерський штаб вирішив не розраховувати на верхові закидання та боротьбу Артема одразу з декількома опонентами, а зробив ставку на мобільнішого форварда (внаслідок цього у першому таймі був лише один верховий навіс в карний – Конопля від безвиході).
Втім, в реальності як мінімум половина з цих задумів не спрацювала.
Перший тайм знову розчарував – Мальта не відчувала тиску
Перевага Мальти за кутовими (4:1), 5 фолів українців проти 3 у суперника, 11 кросів у наш карний майданчик, лише різниця у 6 втрат м‘яча між командами, велика кількість браку «синьо-жовтих» та відсутність якісного білд-апу та пресингу – все це підсумки першого тайму.
Найбільша проблема, що Україна дозволила Мальті відчувати себе рівним по силі суперником. Не було тиску, була його імітація. Наприклад, якщо подивитися на цей скрін, то може здатися, що ми спостерігаємо за високим та агресивним пресингом:
Насправді ні. Попри високі позиції ніхто в активний відбір не йшов, що грало лише на руку прямолінійному футболу Мальти – діагоналі, які проходили завдяки широкому розташуванню українців:
А внаслідок цього постійні навіси, з якими чомусь не могли впоратися захисники та опорники.
Інша ключова проблема – відсутність розуміння, як знаходити простір в центрі на чужій половині. Яскравий приклад блідої гри – той факт, що вперше перед чужим карним відклеїтися від опікунів вдалося аж на 37-й хвилині. Це був Циганков, який наче показово змістився зі своєї позиції, щоб показати, як «треба робить»:
Половина команди не ввійшла в гру, Трубін гальмував білд-ап
Хай там що, на провал вплинув ще цілий ряд невдалих індивідуальних перформансів. Найгірше – вони були у кожній з ланок, що фактично зруйнувало усю структуру.
Ванат та Матвієнко
Про Матвієнка у цьому матчі можна писати окремий матеріал, розбираючи його обрізки, позиційні помилки та програні єдиноборства. Ребров після фінального свистка визнав, що Микола дійсно не ввійшов у гру. Є підтвердження й від статистики – 8 втрат та момент, коли його скидання ледь не призвело до пропущеного голу.
З іншого боку, Матвієнко декілька разів класно допоміг в атаці:
Нестандартний крос на старті матчу:
Прокинув поміж ніг на Циганкова, коли той створив вбивчий момент для Ваната:
Знову знайшов Циганкова, коли той вдруге намагався асистувати на ексодноклубника:
Такий позитив складно віднайти у грі Ваната. Єдине – так, він отримав пару своїх моментів, був у потрібному місці у потрібний час. Водночас скористався він ними вкрай погано.
Але важливо зазначити інше – Владислав просто випав з розіграшів, тому що захисники його без проблем з’їдали. Майже кожна атака, в якій форвард «Динамо» зустрічався з м’ячем на стадії її розвитку, завершувалася нічим.
Вихід Довбика знову надав варіативності – він почав вигравати боротьбу після закидань, хоча б відіграючи на партнерів.
Трубін
У збірної були жахливі стартові 15 хвилин, коли навіть не вдавалося підійти до чужих воріт. Незрозумілою була пасивність позаду – центрбеки довго перетримували паси, але у вічі впала невпевненість Трубіна, який обирав максимально прості варіанти, а не потенційно небезпечні, коли можна було відрізати по декілька суперників. Ось один з прикладів, коли таке трапилося двічі в одному розіграші:
В першому випадку ще можна робити знижку: можливо, Трубін не хотів давати на Степаненка, відносно поряд з яким одразу два гравці. Але в другому він якраз і засовує м'яч тому ж Степаненку під значно більшим тиском, коли в центрі є Маліновський, а на фланзі з відкритою лінією для передачі поміж гравцями суперника – Конопля.
Маліновський та Ярмоленко
Маліновський вийшов трохи в іншому амплуа, ніж до того діяв Циганков. Руслан хоч і знаходився вище пари Судаков-Степаненко, але точно не у ролі відтягнутого форварда. А ефективності від нього, як і від Ярмоленка за виключенням падіння на 69-й, було мало – згадується лише дальній удар наприкінці першого тайму, який призвів до гола з офсайда. 19 виконаних передач при 14 втратах – цифри говорять самі за себе.
Хоча, справедливості заради, не найкращу пасову роботу у центрі виконали й Степаненко з Судаковим.
Після перерви нарешті з’явився тиск, а комбінацію перед другим пенальті створили усі гравці, які вийшли на заміну
Після перерви гра наче активувалася, а якби Ярмоленко забив свій пенальті на 52-й хвилині, то, можливо, матч склався б по-іншому, без наскільки депресивних емоцій після його завершення.
З позитиву – стартова активність Миколенка, який на пару з Циганковим розіграв пару комбінацій та допомагав у створенні тиску. Так, пресинг нарешті запрацював (хоч і не на довго):
Продовжуючи тему замін: саме три футболісти, яких Ребров випустив на поле станом на 63-ту хвилину, організували ту саму атаку перед другим вирішальним пенальті. Миколенко навісив на Довбика, Артем скинув на Буяльського, а Віталій розумно переправив далі на Ярмоленка, який на замаху прибрав опонента:
Буяльського взагалі варто відзначати окремо.
Буяльського не вистачало зі старту – він вдало знаходив зони між лініями
Позиція, у якій в перших двох матчах діяв Циганков, цілком у майбутньому може згодитися й для Буяльського, якщо зі стартом нового сезону він поверне свою оптимальну форму.
Віталій дав на полі те, що ніяк не вдавалося Маліновському – він знаходив та атакував простір з глибини там, де це було вкрай ефективно. Його відкривання між лініями фактично стали ключовими, бо біля воріт Мальти врешті-решт регулярно з’являлася гострота.
Епізод №1.
Епізод №2.
Епізод №3.
Будь-яка похвала – все ж невиправдана та символічна
Попри те, що вдалося відзначити хоч якийсь позитив, цей матч цілком можна вважати дуже невдалим для збірної Реброва. Навряд чи реально знайти виправдання, які б повністю пояснювали настільки невпевнену гру та потуги проти команди рівня Мальти.
І не потрібно згадувати про хорошу підготовку суперника та щось у цьому роді. Ні, Мальта не мала створювати нам такі проблеми. І ні, як мінімум у першому таймі Мальта не притискалася вдесятьох до своїх воріт, щоб посилатися на глуху оборону опонента, з чим у збірної України останнім часом великі труднощі.
З іншого боку – критика не повинна перетворюватися на прямий хейт після дебютного збору нового штабу та нового пулу виконавців.
Фото: УАФ, Оксана Васильєва, скриншоти трансляції MEGOGO
