10 візитівок закарпатського футболу

Тут народжуються технічні футболісти 

Вася “бісіклєта” Кобін не дарма стільки років провів у Шахтарі. І зовсім не загубив талант на лаві запасних, а лише умножив його, паралельно навчивши бразильців технічній бісіклєті. Власний майстер-клас теж мав місце - уродженець Закарпаття змусив замовкнути Варшаву в 2014-му році. Один з останніх яскравих епізодів в історії помираючого Металіста.

Тут вірять в Бога

Михайло Кополовець максимально розкрив свій талант поза межами Закарпаття, але ж щось з малої батьківщини черпнув. В високогірному селі Розтоки (де народився Міша) дітей з малого віку вчать ходити в церкву. Якомога частіше, хоч перед каждою грою.

Тут можливий стрімкий кар’єрний ріст

Шуфрич Олександр Несторович провів недовгу ігрову кар’єру - запалу вистачило лише на молодіжку Закарпаття. Однак справжній талант розкрився з початку його діяльності як футбольного функціонера, де за свої заслуги Олександр Несторович вже в 23 роки став віце-президентом фк Говерла. Куди там якомусь Нагельсманну  до висот наших роботяг-вундеркіндів. 

Тут за словом в карман не полізуть

Ігор Гамула через призму результатів – один з найгірших тренерів в історії головної команди краю. Його Закарпаття без шансів гепнулося спочатку з УПЛ в першу лігу, а потім зі статусу “фаворита на підвищення” в статус “середняка”. Однак він багато і красиво говорив, іноді прес-конференції Гамули були бажаніші за саме футбольне дійство. Могло здатися, що Васильович зовсім і не коуч, а якийсь pr-агент, адже завдяки його спічам на Закарпаття їздили журналісти з уієї країни.

Тут стадіон з футбольною історією

Скромний і застарілий Авангард зараз спокійно спить, чекаючи поки на нього знову завітають футбольні люди. Свого часу арена бачила багацько – і перший матч збірної України, і перше чемпіонства Шахтаря містера Скали, і першу перемогу Закарпаття над київським Динамо… Im not crying. You’re crying.

Тут розвивається “футбольний сепаратизм”

Команда “Карпаталія” минулого літа завітала в Лондон на чемпіонат світу серед невизнаних територіальних угрупувань і виграла його. З угорсько-української символікою, з контурами Закарпатської області на емблемі. Що це взагалі було і чи причетний до цього хтось з української сторони – сказати важко. Найбільш відомий гравець з списку Карпаталії – Шандор Вайда – свою участь в турнірі спростував. 

Тут трудова міграція проти футболу

В 17 турі сезону 2017, рахівські Карпати не назбирали повний склад на гру з Минаєм, бо ж 9 гравців команди вирушили на заробітки. Історія набула широкого розголосу, і справедливо. Проблема від’їзду кадрів закордон існує вже давно, та раніше вона руйнувала здебільшого першу обласну лігу.

Тут луплять некваліфікованих арбітрів

Володимир Онуфер, Степан Селменський, Ярослав Козик – вмілі рефері родом з Закарпаття. Тут хороша суддівська школа і на вищому обласному рівні діють професіонали. Однак, варто спуститися в першу лігу або, упаси Боже, чемпіонати районів – і ми побачимо як мордобої з людьми в чорному стали звичною справою. Місцеві “малі бандючки” впливають на дії арбітрів, іноді радикальними методами.  Гугл запит – “на Закарпатті побили футбольного арбітра” товстий як Ігуаін.

Тут бачили магію Кубка

Двічі в Кубку України вдалося пошуміти скромним закарпатським командам: В 1996 році мукачівські Карпати дісталися аж до 1/8 фіналу де поступилися Чорноморцю 7-0, а в 2011 Берегвідейк взагалі шокував. Команда, що виступала в чемпіонаті області, пройшла два клуби ПФЛ і в 1/8 привезла в місто харківський Металіст. 

Тут догравав Батя

Віктор Леоненко останні футбольні кроки робив саме на Закарпатті. Допоміг клубу вперше потрапити у вищу лігу і себе ще рік протримав більш-менш в формі.