Китайська СуперЛіга. Прев'ю до нового сезону 2017 року

Китайські клуби наприкінці минулого та на початку нинішнього року знову наробили галасу на світовому трансферному ринку. Якщо китайці кимось предметно цікавились, то, зазвичай, трансфер отримував логічне завершення - перехід за шалені гроші до клубу з Піднебесної. У новому сезоні китайські уболівальники матимуть змогу спостерігати на власних стадіонах за такими хлопаками, як Карлос Тевез, Оскар, Обі Мікел, Неманья Гудель, Аксель Вітсель, Алешандре Пато, Одіон Ігало та Маріо Коста.

Усі ці гравці доповнили список тих, хто спокусився на китайські гроші, великі гроші, і вирішив продовжити свою кар'єру у Піднебесній. Проте, є й такі, які вже покинули КСЛ вже після першого сезону, а деякі після кількох сезонів. Також, не слід забувати, і про тих, хто буде очолювати клуби у новому сезоні. А там імена також не останні у сучасному футболі, чого варті Мануель Пеллегріні, Фелікс Магат, Фабіо Каннаваро, Андре Вілаш-Боаш, Луіс Ф. Сколарі та Густаво Пойєт.

Отже, спробуємо визначити головних фаворитів майбутньої чемпіонської гонки. Розглянемо трансфери цих клубів, спробуємо визначити майбутні основні склади, а також місце, яке посяде клуб на фініші чемпіонату. Всі свої судження та припущення я буду робити з позіції людини, яка дивиться дану Лігу далеко не перший рік.

Почнемо з чемпіона країни останніх років - Гуанчжоу Евегранд.

Прийшли: Зань Ченьлінь (Китай, з Бейцзінь Рене), Хьюн Іль Кім (Південна Корея, з Чонбук Моторз).

Пішли: Йі Тень (Китай, у Гуанчжоу РФ).

Орієнтовний стартовий склад: Зень Чень - Вань Шаньюань (Дзань Линпень), Фень Ксяотинь, Мей Фань (Янь Гвон Ким), Янь Гвон Ким (Рон Хао) - Пауліньо, Хуань Бовень, Дзень Дзі, Ю Ханьчао, Рікарду Гуларт - Алан (Гао Линь).

Тренер: Луіс Феліппе Сколарі.

Серед тих, до кого мав інтерес чемпіон країни, значились гучні імена: Джон Террі, Уей Руні та Лукас Подольскі. Проте, на данний момент жодних гучних придбань чемпіон не зробив. Рівно як ніхто з основних гравці минулих років команду не покинув (Йі Тень - гравець глибокого запасу, який за "тигрів" грав по великих святах). Обидва придбання на данний момент стосуються захисту команди. Проте, оба футболісти є віковими, через що виникає припущення, що ці гравці придбані на підміну основній парі центрбеків Мей Фаня та Феня Ксяотиня. Головним трансферним пріорітетом для Евегранду був нападник, і це не дивлячись на те, що минулого сезону клуб добряче витратився на трансфери Алана та Джексона Мартінеза. Але, якщо бразилець хоч зміг відзначитись 14 разів при рівно у тричі більшій гольовій можливості, то у колумбійця справи пішли взагалі погано. Мартінез також тринькав багато моментів, через що швидко втратив місце в основі. Його статистика: 10 виходів на поле, 4 голи. У цьому сезоні Джексона навіть не заявили на матчі груповому раунду Азіатської ЛЧ через існуючий там ліміт, та є фінормація, що колумбієць взагалі покине склад чемпіона. Через це, здається, що на старті сезону основним буде як раз Алан, а на підміну бразильцю буде місцевий ветеран Гао Лінь (гравець національної збірної Китаю).

На мій погляд, дивлячись крізь призму проблем з "накінечником", великою помилкою був продаж до Шанхай СІПГ бразильця Елкесона, який швидко адаптувався у новому колективі, а з приходом до "червоних" Оскара та Халка взагалі буде почувати себе "як риба у воді". Для "тигрів з Гуанчжоу" виходом з ситуації також може стати перевід Рікарду Гуларта на вістря, але це буде, скоріш за все, тимчасова міра до літа, де відкриється трансферне вікно. У Європі почнеться міжсезоння і тоді китайські клуби знов активізуються.

Тепер про шанси у майбутньому розіграші КСЛ та трохи спогадів з минулих сезонів. На мій погляд, Евегранд не зможе зберегти статус чемпіона країни. Цьому є декілька причин, і головна з яких - Луіс Феліппе Сколарі. Знавці та шанувальники КСЛ можуть заперечити, що бразилець за два неповних сезони встиг виграти Азіатську Лігу чемпіонів та Чемпіонат у минулому році, але у що я скажу... Це все - не заслуга бразильця, і, навіть, не його попередника Фабіо Каннаваро, якого Ліппі бачив своїм спадкоємцем на чолі "тигрів". Це все ще багаж минулих років під керуванням Марчелло Ліппі. Всі свої здобутки він передав Каннаваро, проте серія з нічиїх та декількох поразок позаминулого сезону змусила керівництво Гуанчжоу піти на радикальні кроки. Хоча, тоді називалась інша причина: у Каннаваро, нібито, були проблеми з законом в Італії і клуб не хотів кидати на себе тінь. Але, причина була в іншому. І Фабіо подався до Саудівської Аравії, де безуспішно попрацював з тамтешнім грандом, і повернувся до Китаю - у клуб першої ліги Тяньцзинь Цюаньцзянь. А керівництво "тигрів" вирішило запросити на тренерський місток тренера чемпіонів Світу 2002 року. У першому своєму сезоні бразильцю вдалось зробити дубль, вигравши АЛЧ та СуперЛігу. Однак, у минулому сезоні для "вогняних" складалось не все так чудово. Тотальні проблеми у нападі, безглузді втрати очок. Але, слід зазначити, що Гуанчжоу врятувало те, що після літа основні конкуренти швидко здали свої позиції. Причина ще може критися у тому, що Евегранд доволі несподівано розпрощався з АЛЧ після групового етапу, програвши боротьбу далеко не найсильнішим клубам. А основний конкурент, Шанхай СІПГ, продовжив свої виступи у найпрестижнішому клубному турнірі Азії.

Було яскраво видно, що наприкінці сезону команда грала дуже нестабільно. Гуанчжоу Евегранд, який при Ліппі кожен матч грав як фінал, став прототипом Баварії часів Пепа Гвардіоли, де можна цей матч зіграти на повну, а тут можна і походити. Так, команда поклала медалі у Кубок країни, проте цей Кубок дався дуже важко. У деяких матчах було видно, що Сколарі все бачить і розуміє, але... Тигри йшли з поля, завдавши 31 удар по воротам суперника (15 у ствір), а рахунок на табло 0-0. Феєречніше за це - тільки матч Японія-Сингапур у першій кваліфікації Азії до ЧМ2018.

Склад команди у новому сезоні особливо не зміниться. Але є проблема. Це вік гравців. Багатьом основним - вже 30. Дзену Дзі взагалі 36. Сколарі у минулому сезоні намагався омолоджувати склад, особливо центральну вісь від захисту до нападу. Клубу з приводу майбутніх придбань обов'яково потрібен нападник, який вміє реалізовувати свої шанси, а також захисники у центр та на правий фланг, де Сколарі у минулому сезоні намагався награвати молодого Вань Шаньюаня, який номінально є півзахисником.

Прийдешній сезон багато чого прояснить. С особливим нетерпінням я очікую на матчі групової стадії АЛЧ, де суперниками Тигрів будуть південнокорейський Сувон (намагатимуться реабілітуватися за минулорічний провал на внутрішній арені), японський Кавасакі Фронтале (шалені хлопці з шаленою атакою і дірявим захистом) та Істерн з Гонг Конгу (не бачив жодного їх матчу наживо та у запису).

Прогноз на сезон: 3 місце.

Тепер перейдемо до команди, яка у минулому сезоні посіла 2ге місце та була за крок до виграшу другого поспіль Кубку Китаю, Цзянсу Сунін.

Прийшли: Саммір (Хорватія, Ханьжоу Грінтаун).

Пішли: Трент Сейнсбуррі (Австралія, Інтер (Італія)), Жо (Бразилія, Корінтіанс).

Орієнтовний стартовий склад: Гу Чао - Джан Ксяобінь (Цзі Сян), Чон Ху Хон, Лі Ань, Чжоу Юнь - Цзі Сянь, Рамірез, Ксі Пеньфей, Ву Ксі (Саммір, Янь Ксяотань) - Алекс Тейшейра, Мартінез

Тренер: Йон Су Чхве.

Цзянсу Сунін - команда, яка перед початком минулого сезону наробила найбільшого галасу на трансферному ринку. Зміну назви з Сайнті на Сунін вирішили "відзначити" таким чином, що за великі гроші були придбані Рамірез з лондонського Челсі за 26 мільйонів євро та Алекс Тейшейра з донецького Шахтаря за 50 мільйонів євро. На додачу у компанію до них був придбаний третій бразилець - нападник Жо. Також був придбаний у захист австралієць Трент Сейнсбуррі. Ціна двох останніх є невідомою.

Слід зазначити, що у команди з міста Нанькін ("Південна столиця") був доволі бойовий колектив, який за рік до цього виграв національний Кубок, на чолі якого стояв румун Дан Петреску, який очолив клуб у 2015 році. 

У 2016 році на команду чекав другий в історії старт у розіграші Азіатської ЛЧ, де разом з Сунін в одній групі були далеко не найсильніші колективи Азії. Особливої уваги заслоговув лише Чонбук Моторз, який у підсумку і взяв головний клубний трофей Азії. Проте, китайці повинні були спокійно брати друге місце у боротьбі з Токіо та Біньзионом. Перших добряче трясло, другим можно було ще у першому матчі насипати по повній, проте, гравці Цзянсу так розігрували свої комбінації, що складалось враження, що вони мають цей м'яч закотити лише у порожні ворота. Як наслідок, втрачених очок у першому матчі як раз не вистачило у підсумку для виходу з групи. Але там було логічне пояснення цій всій історії. Це не афішувалось, але... бразильське тріо тупо зливало "головного" Дана Петреску, у клубі почалась конфронтація: китайці та Сейнсбуррі з Самірром окремо, бразильське тріо - окремо. І, як підсумок, клуб втратив на старті важливі очки що у КСЛ, що у АЛЧ, а Дан Петреску покинув клуб, вирушивши до російської Кубані.

На зміну румуну прийшов південнокореєць Чхве Йон Су. Людина, яка останні роки тренерувала іншого азіатського гранда - столичний Сеул, з яким добиралась до фіналу АЛЧ у 2013 році, де програла фінальний двобій незрівнянному Гуанчжоу Евегранд під керівництвом Марчелло Ліппі, вигравала у 2012 році південнокорейську К-Лігу Классік, а у 2015 році "брала" Кубок Південної Кореї. Це так, для інформації.

Кореець відразу розбив бразильське тріо, прибравши з основи Жо. На зміну йому під час літнього вікна прийшов з аргентинського Расингу Роджер Мартінез за майже 9 мільйонів євро. Він і став основним нападником команди на остаточний відрізок сезону. Колумбієць зміг забити у 12 матчах 10 голів. Частенько на вістрі з ним грав Алекс Тейшейра. 

У той же час в оренду до Ханчжоу пішов хорват Саммір, а в німецького Аугсбурга за 4 мільйона євро був придбаний захисник Хон Чон Хо, який також став відразу основним.

Після проваленної першої частини сезону, де команда, як вже відзначалось, не змогла вийти з групи АЛЧ та йшла за трійкою лідерів Китайської СуперЛіги, Сунін змогли набрати солідний хід у другій половині сезону і у підсумку зайняти друге місце та дійти до фіналу національного Кубку, де, зігравши двічі в нічию з Гуанчжоу Евегранд, програла через меншу кількість голів на виїзді.

Корейський спеціаліст зміг налагодити гру команди у всіх лініях, вселити впевненність в гравців, а найголовніше - створити єдину команду, де не було поділу на своїх та бразильців.

Що очікує команду у новому сезоні 2017 року? На мій погляд, команда у підсумку не зможе потрапити у першу трійку команд СуперЛіги. Надто вже сильно підсилились у міжсезоння основні конкуренти на чемпіонство та першу трійку у КСЛ. Сунін же у цьому році не робили жодних придбань. Все, що трапилось, це повернення з аренди хорвата Самміра. Пішов з команди Жо, що, на мій погляд, не є суттєвою втратою, дивлячись на гру бразильця в останніх матчах за "Південну Столицю". А от те, що до міланського Інтера пішов в аренду Сейнсбуррі - це втрата. Все-таки, основний захисник, як не крути. Можливо, Чхве Йон Су вирішить робити ставку виключно на місцевий "молодняк".

Скоріш за все, клуб спробує зробити якісь придбання і це, в першу чергу, буде стосуватися лінії захисту. У корейського спецаліста у розпорядженні лише 5 номінальних захисників, що для усього сезону буде недостатньо. Проте, у минулому році на позиції правого захисника, наприклад, грали номінальні півзахисникі Чжан Ксяобінь та Цзі Сянь. Отже, на мою думку, головні придбання Сунінан припадуть на літнє трансферне вікно та європейське міжсезоння, де Цзянсу буде проводити головні свої пошуки. Придбань у напад не має бути, якщо Мартінез та Тейшейра будуть продовжувати грати як минулого сезону.

Прогноз на сезон: 4 місце.

І, закінчемо першу частину представленням минулорічного бронзового призера Шанхай СІПГ.

Прийшли: Оскар (Бразилія, Челсі), Оділ Ахмедов (Узбекістан, Краснодар), Тянцзі Цзя (Китай, Шанхай Шенксінь), Рікарду Карвалью (Португалія, Монако).

Пішли: Даріо Конка (Аргентина, Фламенго), Куассі (Кот д'Івуар, Вухань Дзалл), Янь Шиюань (Китай, Яньбіань Фюнде).

Орієнтовний стартовий склад: Янь Цзюньлин - Фу Хуань, Ван Цзяцзе, Ши Ке, Ван Шеньчао - Цай Хуейкан, Ю Хай, Оділ Ахмедов(Ву Лей), Оскар, Халк - Елкесон (Ву Лей).

Тренер: Андре Віллаш Боаш.

Отже, першу частину представлення команд, які, на мій погляд, будуть претендувати на чемпіонство та призові місця у сезоні 2017 року, вирішив завершити молодою за історією та не за грою команду, спонсором якої є Група Шанхайській міжнародний порт (СІПГ), - Шанхай СІПГ (у минулому - Іст Ейша).

Перед початком минулого сезону срібний призер першості 2015 року розглядався як один з головних претендентів на золоті медалі. Команда, яку тоді очолював відомий шведський фахівець Свен-Йоран Еріксон, дуже впевнено провела сезон 2015 року, зробила точкові придбання на проблемні позиції. У напад за рекордні на той час для внутрішнього ринку гроші (18,5 млн. євро) був придбаний у Гуанчжоу Евегранд бразилець Елкесон, якому не знайшлось місця в оновленому колективі Луіса Ф. Сколарі (на місце бразильця претендували троє: Гуларт, Мартінез та Алан, також намагались придбати Уейна Руні). У півзахист придбали добре знайомого з СуперЛігою аргентинця Даріо Конку. Не вдалось придбати лише такого бажаного бразильця Халка у Зеніта. Проте, пропозиція китайців дуже вдарила тоді по психології нападника збірної Бразилії.

Тобто, клуб нібито був добре укомплектований на початку сезону. І, по майбутній китайській традиції, основні придбання планували вже зробити влітку. Але, про це згодом. Клуб впевнено почав сезон 2016 року. Вийшов з групи АЛЧ до плей-офф. Йшов на горі таблиці КСЛ, поряд з Хебеєм та Гуанчжоу Евегранд. Потім клуб подолав стадію 1/8 плей-офф АЛЧ і міг тепер спокійно зосередитися на виступах у національному чемпіонаті. 

І, ось, влітку стався довгоочікуванний трансфер. За 55 мільйонів євро до "Червоного Шанхаю" переїхав Халк.

Бразилець, приїхавши з Копа Америка, одразу почав відробляти витрачені на нього кошти. У першому матчі Халк забив м'яч Хенань. Але, у цьому ж матчі бразилець отримав важку травму і вибув на два місяці. Одразу після відновлення у другому своєму виході на поле у матчі проти Бейцзіня Гоань зумів вразити ворота суперника двічі. 

У цей час у Шанхая почались великі проблеми у лінії нападу. Після приходу Халка, "червоних" покинув ганський нападник Асамоа Гьян, який поїхав в аренду в Аль-Ахлі з ОАЕ (слід зазначити, що Гьян теж у 2015 році прийшов за чималенькі гроші у вигляді 20 млн.євро). Проте, здається, дуже подобається ОАЕ тим, що там так сильно не бьють по ногам, як це роблять в Європі чи у тому ж Китаї. У Елкесона також протягом сезону виникали проблеми в ігровому плані через травми. Бразилець не вибував надовго, проте, це призводило до того, що Еріксон мав постійно тасувати своїх нападників. 

У принципових двобоях з грандами КСЛ СІПГ змогли здобути лише одну перемогу вдома над Шаньдунь Лунен. В інших випадках були лише нічиї та поразки. При чому, вирішальними були як раз дві поразки з рахунком 1-2 від Цзянсу Сунін, що у підсумку вирішило долю срібних медалей чемпіонату. Після літа клуб почало дуже сильно лихоманити у внутрішній першості. І, якби, новачов Хебей, теж не почав відверто валитись до низу, то "червоні" б не мали б і "бронзи".

І в завершення, про провал в АЛЧ, та "вліт" від Чонбука в гостях. Але цьому є пояснення. Під час першого матчу китайські футболісти відверто валяли дурня на полі. Дивлячись цей матч, створювалось враження, що це взагалі не СІПГ. У підсумку гра у Шанхаї закінчилась закономірними 0-0. Але, прикрість була попереду. У матчі чемпіонату "червоні" втрачають свого дирижера Аргентинця Конку. Він отримує важку травму. Елкесон у той час теж не міг грати. Куассі на АЛЧ заявлений не був. Вся надія китайського гранду була на своїх лідерів Ву Лея та Халка. Проте, Ву Лей був своєю блідою тінню, а Халка моторні корейці закрили наглухо. Бразилець увесь матч те й робив, що тільки падав. У підсумку 5-0 на користь майбутнього володаря головного клубного титула Азії.

Як наслідок, після закінчення сезону 2016 року шведський фахівець покинув тренерський пост СІПГ, а на зміну йому заможні власники "червоних" запросили Андре Віллаша Боаша. Відразу клуб придбав Оскара за 61 млн.євро та Оділа Ахмедова за 7 млн.євро. Також португальський наставник запросив до китайського колективу свого співвітчизника Рікарду Карвалью, який можливо проведе за СІПГ один сезон у якості підміни основній парі захисників Ши Ке та Ван Цзяцзе, при цьому на групову стадію АЛЧ заявлений не буде через ліміт. А вже у наступному році, можливо, стане помічником сеу Андре у китайському клубі.

У СуперЛізі Китаю з цього року новий ліміт на легіонерів, через що у заявці теперь має бути лише 4 легіонера, серед них один - представник зони АФК (Оділ Ахмедов). Виходячи з цього, зрозуміло, що скоріш за все, тріо бразильців: Оскар, Халк та Елкесон, матиме перевагу над іншими футболістами. Оділ Ахмедов також буде отримувати ігрову практику. Через це, хтось з минулорічних основних китайських гравців (Ву Лей, Ю Хай та Цай Хуейкан) змушений буде більше часу проводити на лавці. І, на мій погляд, це буде хтось з останніх двох.

Особливої перебудови тактики гри у "Червоних" не буде найближчим часом. Проте, вже зараз видно на що претендує команда і які в неї цілі. За потреби власники клубу дадуть Боашу те, що він захоче, але чи потрібно це португальцю? головний тренер наразі має комфортні умови для роботи у клубі: клуб не буде розділений на угрупування, більшість легіонерів знає мову тренера, а з китайськими гравцями сеу Андре, я вважаю, швидко знайде спільну мову. По суті, португальці потрібно лише трохи підправити "механізм" та врахувати помилки попередника. А, враховуючи той факт, що у багатьох клубів також буде йти процес побудови гри, а у інших, скоріш за все, по ходу сезону змінять тренера, то Шанхаю СІПГ я віддам перевагу у майбутній боротьбі за чемпіонство. 

Прогноз на сезон: 1 місце.