Україна перемогла у жіночій Золотій Євролізі – чи означає це вихід у Лігу націй?
Цей пост написаний користувачем Tribuna.com. Підтримайте його плюсами та коментарями, щоб таких матеріалів ставало більше.
Від редакції Tribuna.com:
Жіноча збірна України з волейболу здобула перемогу у фінальному матчі Золотої Євроліги – обіграли Угорщину з рахунком 3:1.
У півфіналі Україна обіграла Швецію (3:0), якій поступилася у груповому етапі з дзеркальним рахунком.
Загалом же Україна втретє стала чемпіонкою жіночої Золотої Євроліги – до цього національна збірна здобувала перемоги у 2017 та 2023 роках.
Що означає ця перемога для збірної? Престиж та солідні призові як для волейболу – 100 тис. євро. А також хороший настрій та заряд перед наступним важливим турніром – чемпіонатом світу в Таїланді, що пройде з 22 серпня до 7 вересня 2025 року. Українки там зіграють проти Сербії, Японії та Камеруну.
А детальний аналіз гри збірної у Золотій Євролізі та прорахунок того, чи вистачить Україні рейтингу для виходу в Лігу націй, зібрав блогер Mикола Ткаченко.
Як зіграла збірна України
За хайповим стартом чоловічої збірної в Лізі націй (тепер бачимо різницю між цим турніром і ЗЛ), майже загубилися звитяги нашої жіночої збірної. А у них є свої задачі, які треба виконувати, і сильне прагнення перекластися в ЛН, слідом за хлопцями.
Після провального виступу в Золотій лізі минулого року, ФВУ змінила тренера збірної. Замість болгарина Івана Пєткова, який вигравав ЗЛ-2023, прийшов молодий 39-річний поляк Якуб Глушак (паралельно тренує п’яту команду Польщі «Радом»). Задача перед ним все та ж – хочемо Лігу націй. А для цього треба вигравати (або претендувати на перемогу) Золоту лігу – єдиний рейтинговий турнір у цей період. Чемпіонат світу буде вже пізніше.
Ще минулоріч Золота ліга змінила свій формат: зникли групи, збільшилася динаміка і ціна помилки. З двома поразками вже не вийдеш у Фінал чотирьох. Минулого року поразки на фініші від чешок і бельгійок забрали у наших дівчат цю можливість. Тому треба було включатися із самого початку.
Стартували ми з перемог, але важких. Все по 3-1, без легкості (Іспанія, Чорногорія, Португалія). Видно було, що команда притирається до нового тренера, намагається зрозуміти його вимоги. Ще й по типу характеру Глушак відрізняється від Пєткова – спокійніший, зваженіший, я б сказав солідніший.
Оскільки сила суперників для топових команд (а ми топи на рівні ЗЛ) збільшувалася, щодо останніх турів були побоювання. Але останній матч другого тижня залишав оптимізм – 3-0 проти міцної Словенії. Все мало вирішитися в останніх матчах.
А от в п’ятому турі нас досить-таки сильно макнули. Шведки з Ізабелою Гок (із запасом найсильніша гравчиня турніру), яких ми двічі обіграли у фіналі два роки тому, не залишили нам шансів 0-3! Особливо прикрою була поразка в першій партії, яку програли з рахунку 24:21 на 24:26. Далі вже попливли психологічно (жіночий волейбол, нічого не поробиш), та й Гок проходила поверх блоку занадто легко. А ще 0-3 дуже сильно вдарили по рейтингу (про це нижче).
Та забагато думати і аналізувати часу не було, треба було рятувати Фінал чотирьох. Одну поразку ще можна пережити, дві – ні.
Вирішальну гру в групі грали проти Словаччини. І побоювання не справдилися! Впевнена перемога 3-0 (25:12, 25:21, 25:16) і посідаємо загальне третє місце в турнірній таблиці і проходимо в Фінал чотирьох!
А там доля (насправді, турнірна таблиця) в півфіналі знову підсовує нам шведок. Як справлятися з тією Гок-молодшою, чи є на неї протидія? Та ще й Фінал чотирьох проходив у Швеції. До речі, це була зустріч двох останніх переможців Золотої ліги (ми в 2023 взяли, шведки в 2024).
Але от тут і сказалася тренерська рука. Чітко було видно підготовку саме до цього суперника. Не можна закрити Гок блоком (чи хоча б зачепити), значить гратимемо захистом. Наші дівчата чітко стояли у правильних точках, і як тільки Ізабела хоч трохи пом’якшувала, піднімали і догравали м’ячі. За весь матч чистого блоку на Гок ми так і не поставили (був один від Мелюшкиної, але партнерка залізла в сітку. З іншого боку, завжди стрибали на блок із розплющеними очима, тож скидки закривали чітко), але ускладнили їх роботу достатньо, щоб боротися з позиції сили. А загальновідомо, що якщо справитися із лідеркою Швеції, то далі вже справа техніки, слабких місць у них достатньо.
Особливо вражаючим виглядало наше повернення в другому сеті, коли програвали 10:16. Почали ціленаправлено подавати в ліберо суперника (тренерська вказівка?), яка не справлялася в прийомі, а самі вантажити в атаці свою діагональну Анну Артишук, і справа пішла. Шведки почали нервувати, Гок тричі заступила при ударі, і кінцівку сету ми забрали ривком 15:4! А потім і закрили гру в третьому.
Є перемога 3-0 (25:19, 25:20, 25:18) і ми в фіналі! Потужний реванш взяли у господарок.
У фіналі нам протистояла збірна Угорщини, яка досить сенсаційно потрапила у Фінал чотирьох, і в півфіналі 3-2 здолала румунок. У фанатських колах навіть ходила думка, що прикро мати менш рейтингового суперника в фіналі, краще були б румунки. Але угорки не просто так потрапили у фінал, маючи у своєму складі свою «Ізабелу Гок». Аннет Немет є другою бомбардиркою ЗЛ (причому із запасом), одразу слідом за Ізабелою. З одного боку, це велика проблема для нас. З іншого, план на гру після шведок міняти не довелося.
Фінальна гра вийшла, в принципі, легшою за півфінальну. Гра наклалася на гру чоловіків із Болгарією, тож дивитися довелося впівока. Дуже впевнені три виграшних сети, і незрозуміле просідання в другому (програли з 18:14). Є перемога 3-1 (25:16, 23:25, 25:15, 25:17), а з нею і титул!
Є перемога! Жіноча збірна України з волейболу – переможниці Золотої Євроліги 2025 року!!! Молодці!
Хто переможці
Наш склад не дуже змінюється в останні роки, але деякі зміни були, і відчутні.
По-перше, через травму не змогла зіграти на турнірі наш капітан Світлана Дорсман. Це велика втрата для нашої команди, Світлана – найсильніша центральна блокуюча країни. Не стільки у захисті, а от в атаці точно.
По-друге, великий прогрес продемонструвала діагональна Анна Артишук. Враховуючи проблемність цієї позиції і спад форми в Анастасії Крайдуби, поява Анни стала ковтком свіжого повітря.
Ну і знову не знайшлося місця в збірній Валерії Якушевій. І якщо раніше відсутність у складі найкращої волейболістки України 2024 року пов’язували із тренерсько-функціонерськими персонами (Пєтков-Дубинський мстилися за неперехід у «Прометей»?), то тепер на цей рахунок закинути важко: Глушак прийшов у січні 2025-го, коли вже немає ані Дубинського, ані «Прометея». Можливо, сама Вікторія відмовилася, а можливо Якуба не влаштовує її нинішній рівень гри. Варто відзначити, що цей сезон Якушева провела слабше, ніж минулий. Але підтягувати 23-річну волейболістку треба, це майбутнє українського жіночого волейболу.
Тож переможний склад (основа) такий.
Незмінна пасуюча Дар’я Шаргородська. Добре це чи погано, але альтернативи Дар’ї не видно. Добре, що вона в формі (непогано відіграла сезон у Казахстані), і досить непогано реалізовує тренерські ідеї. Стало явно більше темпу і пайпу, і це більше схоже на сучасний волейбол.
В діагоналі з Шаргородською грала вже згадана Артишук. Анна провела топовий сезон у німецькому «Зуль Тюринген» (прийшла в аутсайдер, апгрейднулися до 5 місця в чемпіонаті і дійшли до півфіналу плей-оф), і вже пішла на підвищення в «Пальмберг» (чемпіон Німеччини, наступного сезону гратиме в ЛЧ). Гравчиня провела дуже потужний турнір, додавши потужності, чого так сильно не вистачало нашій збірній. Як на мене, МВП цієї команди. Такий собі Василь Тупчій у спідниці.
В догравальницях незмінні Юлія Димар та Олександра Міленко. Юлія пограла з Шаргородською в Казахстані (з нового сезону будуть одноклубницями) і виглядала досить впевнено. А от Олександра, хоч і залишається лідером збірної, по рівню гри дещо просіла. Чи то в Туреччині не пішло, чи то притомилася, але в атаці виглядала слабкувато. Але нижче певного рівня не опустилася, тому цього виявилося достатньо.
Лідеркою центральних блокувальниць, за відсутності Світлани Дорсман, була Діана Мелюшкина. Вона і на блоці сильніша, і в атаці більш задіяна. Ще одна аналогія з чоловічою збірною і Юрієм Семенюком. Пару їй склала Уляна Котар, а не очікувана вболівальниками Анастасія Маєвська. Не феєрила, але і нижче певного рівня не опускалася.
На ліберо незмінна Кристина Нємцева, до якої рідко бувають претензії. Одна з лідерок цього колективу.
Зрідка виходили на майданчик, але були у складі і отримали медалі Анастасія Крайдуба, Анастасія Маєвська, Андріана Павлик, Валерія Нудьга, Станіслава Парфьонова, Поліна Герасимчук та Аліка Луценко.
А що там з рейтингом
Нагадаю, що зараз потрапити в Лігу націй можна тільки через рейтинг. Так, наша жіноча збірна не виглядає настільки готовою для такого турніру, як чоловіча. Але я геть відкидаю думки типу «зарано, давайте почекаємо». Зростати можна тільки в іграх із найкращими суперниками. Та й минулорічні золотолігівці Чехія і Бельгія чудово себе показують цього року в ЛН (4 і 3 перемоги після двох тижнів). А є ще Болгарія, Франція, Таїланд, Південна Корея. Можна боротися. Тому головне – потрапити в ЛН.
Поразка від шведок у групі дуже сильно нас відкинула, давши аж -9,3 в рейтинг. Перед Фіналом чотирьох шанси були не дуже – треба було самим вигравати по 3-0, а ще сподіватися на помилку конкуренток.
Свою задачу ми майже виконали, певною мірою несподівано впевнено виступивши у Фіналі чотирьох. Шкода тільки, що віддали сет угоркам. Залишилося дочекатися помилок Пуерто-Ріко – команди, яка може обійти українок.
Попереду в Пуерто-Рико є домашній турнір – Фінал чотирьох Кубку Конфедерації волейболу Північної, Центральної Америки та Карибського басейну.
Наразі Україна випереджає суперниць майже на +10 балів. По минулих роках це був би значний запас. Але цьогоріч FIVB збільшила ціну регіональних турнірів втричі, тож відіграти відставання для центральноамериканок цілком реально.
На жаль, якогось калькулятора рейтингу, щоб точно передбачити набрані бали, немає, але є минулорічні результати, які можна інтерполювати на нинішню ситуацію.
У пуерторіканок три гри – з Коста-Рикою, Кубою та Мексикою, які вони зіграють вдома на Фіналі чотирьох Кубку Центральної Америки 19-21 липня.
Минулого року вони з цими суперницями грали 8 разів:
- дві перемоги над Коста-Рикою 3-0;
- з Кубою грали тричі, і кожного разу вигравали. Одного разу 3-0, двічі по 3-2;
- з Мексикою грали тричі. Раз виграли 3-1, двічі програли по 1-3.
Прикинувши результати і бали в рейтинг, прийшов до такого висновку. Аби нам обійти пуерториканок, треба щоб вони в трьох матчах втратили принаймні три сети. Меншого може не вистачити. Це цілком реально, хоч і далеко не гарантовано.
Дуже хочеться в Лігу націй, тож повболіваємо проти Пуерто-Рико!
***
Прим. Tribuna.com: Виглядає, що теоретично зі збірною України в рейтингу також може позмагатися й Аргентина. На початку липня вона зіграє на Копа Америка, очки з якого також підуть до світового рейтингу.
Втім, майбутні суперники Аргентини, інші збірні з Південної Америки, мають низький рейтинг: Перу (40 місце, 93.05 очки), Чилі (58 місце, 47.26 очків) та Венесуела (наразі відсутня в рейтингу). Тому навіть трьох перемог з рахунком 3:0 (що є дуже ймовірним сценарієм, зважаючи на силу збірних) може не вистачити для скорочення відставання від України у трохи більше 11 балів.
На Копа Америка також зіграє збірна Бразилії (топ-2 у світі). Але матчі з нею не йтимуть до світового рейтингу, бо бразилійки виступатимуть складом U-23, так як основа у цей час вирушить на Лігу націй.
Штучний інтелект, який використав формулу обрахунку очок світового рейтингу від FIVB, прогнозує Аргентині приблизно 9,6 бала за умов трьох максимальних перемог на Копа Америка. Але це значення може коливатися, бо для обрахунку був вказаний нинішній рейтинг Перу, Чилі та Венесуели. А він також змінюватиметься внаслідок очних зустрічей цих команд – тому з впевненістю казати, що Аргентина – не конкурент Україні, не можна.
***
Любіть волейбол, Україну і вболівайте за нашу збірну!
Вчився на інженера, виганяв поляків з команди за алкоголізм – хто тренує збірну України з волейболу
Фото: CEV
Інші пости користувача
