Трибуна

Працювала на матчах в Україні, а тепер підкорює Шотландію! В арбітрині з Дніпра сьогодні День Народження!

Авторthe_dreamer
28 вересня, 07:35
5
Працювала на матчах в Україні, а тепер підкорює Шотландію! В арбітрині з Дніпра сьогодні День Народження!

На честь Дня Народження розповідаємо Вам історію арбітрині з Дніпра. Історію, яка не залишить Вас байдужим. Історію Марії Зобенко.

Футбол – дуже проста гра зі сторони, але всередині відбуваються тисячі процесів, як рух клітин в організмі людини. Футболісти та арбітри – це один всесвіт, але різні планети. Футболіст мріє красиво відіграти та отримати любов публіки, в арбітра одна мрія – відпрацювати безпомилково.

Марія Зобенко – футбольний арбітр. Професія, у якій постійно треба бігти уперед, не йти крок за кроком, а саме бігти. За сучасними тенденціями VAR'у, «сірих зон», за віяннями. Життя арбітра – це постійний біг, хоч в ніяких довідниках про це не пишуть. Власне, і в трудовій книжці немає позначки «професія арбітр».

З Марією, мій дорогий читачу, Ви могли познайомитись ще раніше: у цьому матеріалі, чи цьому, або у простому житті. Але сьогодні особливий день, Марія святкує свій 19-ий день народження і автор цього матеріалу хотів би познайомити користувачів трибуни (і не тільки) із Марією ще ближче.

Такою вона є у житті.

А такою – на футбольному полі.

Але про все по порядку.

Займалась фігурним катанням, танцями, а свій вибір зупинила на арбітражі

Марія Зобенко народилась у Дніпрі, в сім’ї дуже чуйних людей. Батько з самого дитинства заохочував Машу до футболу, намагався тренувати, передивлявся багато матчів, але жіноча частина сім’ї віддала Марію на фігурне катання, до більш красивої та жіночнішої справи.

Але все одно, футбол по вихідних, та лч по буднях продовжували бути у житті майбутньої арбітрині. Також, батько нерідко брав Марію із собою на футбольні матчі: чи то на Дніпро-Арену, чи то на свої матчі, адже сам грав на любительському рівні.

Маша закохалась у футбол, як каже класик – у «ілюзію футболу». І одного дня настав час «Ікс», батько випадково побачив набір на курси арбітрів при асоціації футболу Дніпропетровської області, куди, обговоривши цю, на перший погляд, фантастичну ідею, і привів Марію. Їй було лишень 15…

Спочатку на курсах Марії було напрочуд важко. Незрозумілі терміни, важкі кліпи, фізична підготовка – все це давалось тяжко і з боєм. Але згодом, звикнувши до вимог та вдало здавши теоретичну та приктичну підготовки, Маша підійшла до своїх перших ігор у якості арбітра.

Початок суддівства. Перші матчі, сльози, травми та неперевершені емоції

Дебютні матчі виявились досить тяжкими для зовсім юної арбітрині, адже довелось працювати на матчах дітей, де батьки поводять себе не дуже добре. Постійні апеляції, крики, балачки «за спиною» - все це супроводжувало перші ігри Марії. Після деяких з них навіть доходило до сліз, але Маша трималась і шла далі.

А далі були вже дорослі матчі на чемпіонат міста та області, де Марія показувала себе із найкращої сторони. Не заважали цьому і травми. В одному із матчів в Машу влучили м’ячем, сильно розбивши ніс, при цьому, її прямо з футбольного поля доставили до шпиталю. Та все обійшлося і пішло тільки на краще.

Опісля Марія успішно здала теоретичну та фізичну підготовку та стала арбітром ДЮФЛУ та жіночих змагань. Успішно працювала на матчах вищої ліги серед жінок та на матчах еліт ліги ДЮФЛ. Мандруючи Україною та працюючи на різноманітних матчах, арбітриня отримувала не аби яке задоволення. Розвивалась як теоретично, так і фізично. Багато часу приділяла англійській, мріяла про продовження кар’єри у професіональній лізі.

Але клята війна сплутала всі карти…

Футбол під час війни. Тренування. Переїзд до Шотландії

Кляті рашисти напали на вільну та Незалежну Україну та життя кожного з нас змінилося того хмарного ранку 24 лютого… Усі чемпіонати призупинились, а згодом і взагалі достроково завершились. Марія довго перебувала у Дніпрі, футболу не було, але вона все одно підтримувала фізичну форму та допомогала ЗСУ, а також переселенцям. Брала уччасть у гуманітарному штабі УАФ.

Та з початком літа, життя Марії Зобенко кардинально змінилося. Вона переїхала в Едінбург – столицю Шотландії та місце, де дуже люблять футбол. Завдяки підтримці УАФ вона одразу ж змогла судити матчі. Спочатку просмотрові, а згодом, проявивши себе із найкращої сторони, Маші довірили працювати на матчах вищої Шотландської ліги серед жінок.

Але головна мрія Марії (вибачте за фактично товтологію) ще попереду. Маша мріє отримати категорію ФІФА та працювати на міжнародних матчах. Та у майбутньому ще багато важкої роботи, тренувань, цікавих матчів та боротьби за "місце під сонцем". Далі будуть офіційні поєдинки, конкуренція серед колег і боротьба за статус міжнародного арбітра. Але зараз можна просто відпочити і відсвяткувати свої 19! Особлива атмосфера такої миттєвості наступає після важкої роботи та боротьби самого з собою. Боротьби, яка ніколи не зупиняється.

Марія йде великим тернистим футбольним шляхом, де трапляється багато цікавинок, різних моментів, які інколи бувають "поза грою", але вона все одно іде. Їй ще треба багато чого зробити, надолужити та пережити. Обов'язково отримати статус ФІФА. Можливо, навіть стати новою Стефані Фраппар або Катериною Монзуль, але то буде вже зовсім інша історія. Головне, що футбол для Маші, як стиль життя!

Бажаємо успіхів та натхнення!

P.S.: кожен з користувачів може привітати Марію у коментарях під цим постом або на її сторінці в Instagram.

Майданевич Андрій
Лойсик вліпив! Вперше на трибуні і одразу ж дівчата) Навіть зареєструвався аби привітати))
Відповісти
2
Олександр Афенкін
Прикольна мала та історія дуже крута. З Днем Народження! Даю голову на відсіч, що автор цього посту безмежно закоханий у цю дівчину))))
Відповісти
1
the_dreamer
відповів на коментар користувача Олександр Афенкін
Трішечки є) Дякую за відгук!)
Відповісти
1
Олександр Афенкін
відповів на коментар користувача the_dreamer
Яж казав)))) Успіхів тобі з нею, друже!
Відповісти
0
fan1664363352063450901
Красивая девушка и занятие необычное) Однозначно, лайк!
Відповісти
0

Інші пости блогу