Tribuna/Бобслей/сани/скелетон/Блоги/Skeleton 24/Гротер та Германн – чемпіони. Видатний сезон Британії, дебютні медалі та місія Гераскевича / Підсумки сезону 2022-23

Гротер та Германн – чемпіони. Видатний сезон Британії, дебютні медалі та місія Гераскевича / Підсумки сезону 2022-23

Блог — Skeleton 24
28 лютого 2023, 20:23
Гротер та Германн – чемпіони. Видатний сезон Британії, дебютні медалі та місія Гераскевича / Підсумки сезону 2022-23

Дисклеймер: нагадую, весь матеріал публікується у першу чергу на моєму телеграм-каналі Skeleton & Bobsleigh 24. Усі новини, результати змагань, обговорення ви зможете читати там.

Сезон після Олімпіади завжди проходить з певним полегшення. Деякі спортсмени завершують кар'єру, а нові молоді дебютанти тільки входять у гру та боротьбу за нагороди. Цього року таких було чимало. Взагалі у скелетоні не звично без братів Дукурсів. Вперше за 20 років не було серед учасників КС представників Латвії. Тим не менш Дукурс передав свої знання новим підопічним. Велика Британія під проводом Мартінса тепер головний конкурент Німеччині. Спортсмени Туманного Альбіону встановили купу історичних досягнення на назбирали чималу кількість трофеїв. Тим не менш у бобслеї продовжує домінацію Бундесмашини. Німці перше здобули 5 Кубків світу, хоч і було це не легко. Тож прийшов час підбити підсумки, згадати усі найцікавіші моменти і порівняти результати з прогнозами, які були представлені на початку сезону.

Битва Німеччини та Великої Британії закінчується нічиєю

Прогноз: Крістофер Гротер виграє кришталевий глобусу у боротьбі з Акселем Юнгком. Британці на подіумі.

Уперше з сезону 1999/2000 Кришталевий глобус здобув німецький скелетоніст. Олімпійський чемпіон та дворазовий чемпіон світу Крістофер Гротер тепер тріумфував на Кубку світу і став третім володарем цього трофею з Німеччини. Однак завоювати йому вдалося аж ніяк не легко. Попри проблеми у німецькій збірній, титулований Мартінс Дукурс, який після завершення своєї кар’єри став головним тренером Великою Британії, підняв, так би мовити, збірну Туманного Альбіону з колін. Латвієць, який має повний карт-бланш технологій, зв’язків, тестувань та тренувань, виправдав свою роботу на 100%. Жодний подіум у сезоні не обійшовся без британського скелетоніста. Першим жовтий біб приміряв Маркус Ваятт, а через пару європейських етапів він перейшов до Гротера. Тож якраз йому довелося боротися не зі своїм партнером Юнгком, а з Меттом Вестоном. Молодий британець виграв 5 гонок з 8, натомість як у самого Кріса 2. Тут одразу виникає питання – яким чином німець взяв титул? На другому етапі у Парк-Сіті у першій спробі Метт Вестон вилетів зі стартової колії, через що у підсумку посів 18-е місце. Саме через цей нещасний випадок, Метт втратив Кубок світу, адже у підсумку програв Гротеру 51 очко. Також він повторив рекорд Ліззі Ярнольд – сім медалей за сезон.

«У мене майже не вистачає слів, коли я згадую про те, наскільки слизьким був минулий рік порівняно з цим і які великі зміни ми зробили. Це додало мені ще більше мотивації продовжувати наполегливо працювати та наполягати протягом наступних кількох років, щоб, сподіваюся, поїхати й зробити те, що ми робили цього року на Олімпіаді в Мілані», – підсумував сезон Вестон.

Компанію у трійці найкращих йому склав партнер Маркус Ваятт, встановивши нове досягнення Великої Британії, коли на подіумі впереш опинились одразу два їх представника. До цього жоден британець не підіймався на загальний подіум з тих пір, як Крістан Бромлі виграв золото в 2008 році.

Аксель Юнгк, який і мав боротись за першу трійку, взагалі ледь не розчинився у цьому сезоні. Німець не раз наголошував на певному напруженні під час змагань, коли на тренуванні у нього виходили поставлені задачі, а вже під час заїздів він робив зайві дурні помилки, які миттєво забирали у нього швидкість і він втрачав час. Німецькі техніки відзначали, що за кількістю помилок і їх вагомості британці навіть їх перевершували, однак все одну були кращі за часом і просто недосяжними. Головний тренер Крістіан Боде зізнався у програші конкуренції британцям за матеріалом та технологіями, і у підсумку це призводить до втраченого драйву від самих змагань. Єдине, чим він задоволений, так це звичайно ж титулом Кубка світу, за яким збірна йшла десяток років. Також тренер зазначав, що вважає титул КС важливішим і більш зразковим аніж перемога на чемпіонаті світу, оскільки це результат “тут і зараз” при певних обставинах, а показати клас та стабільність під час 8 гонок на різних трасах доволі важче.

У своєму третьому повноцінному сезоні Фелікс Кайзінгер залишився без нагород. За результатами третіх номерів обох збірних і тут виграла Британія. Не дивлячись на середні результати Крейга Томспона, який на КС завітав вже на європейських трасах, в останньому він був близький до нагороди. А тепер уявіть яка робота буде кипіти у стані обох команд у міжсезонні. Звичайно, тепер це дві провідні країни у скелетоні. Хоча їм може спробувати у наступному сезоні нав’язати боротьбу представники Азії.

Прогрес лідера Корейської збірної. Друга медаль Китаю. США встає з колін

Прогноз: Чон Сенгі завершить сезон у топ-3, топ-результати американців та канадців на домашніх етапах.

Після того як Сунбін Юн поставив кар’єру на паузу з можливим подальшим завершенням, збірна Південної Кореї не випала з числа претендентів на медалі Кубка світу. Чон Сенгі у цьому сезоні повністю розкрив свій потенціал, здобувши 4 нагороди. На першому європейському етапі він стартував у якості лідера заліку і вперше з часі “залізної людини” став лідером КС, хоч і на одну гонку. Хоч і змагатись з британцями не так і легко, завдяки систематичним тренуванням і плідній праці Чон зможе досягти більшого успіху у майбутньому. Кім Джісу також регулярно заїжджав у топ-10 і декілька разів був близьким до дебютної медалі. Скоріше за все, у наступному сезоні зможе дочекатись свого тріумфу. Головне зараз скористатись невизначеним положенням німецької команди і добре підготуватись до наступного розіграшу КС.

Ще одні представники східного континенту після домашньої Олімпіади у Пекіні тримають збірну на рівні. Лідер команди Піднебесної олімпійський призер Янь Веньґан виявися у цьому сезоні слабшим за своїх партнерів. Натомість Чень Веньхао під кінець сезону здобув для Китаю другу медаль в історії їх виступу на Кубку світу. Також оновив власні рекорди Інь Чжен. Поки що китайці знаходять на перехідному періоді серед провідних збірних. Роботи ще багато, але тенденції хороші.

У цьому сезоні збірну США очолив новий тренер бронзовий призера ОІ-18 Метт Антуан. Ці зміни пішли тільки на користь. Нарешті із тіні вийшов багаторічний невдаха Остін Флоріан. “Веном”, як його раніше називали, у минулі сезони ледь заїжджав у другий заїзд, а цьому йому хороший трамплін дали домашні етапи. Спочатку найкращий результат у кар’єрі він показав у Лейк-Плесід, коли у другій спробі на старті він вискочив зі шпур, однак швидко повернувся та зробив рестарт. До того ж він трішки всіх вразив на змаганнях в Альтенберзі, коли зупинився за крок до медалі. У заліку він посів 8-е підсумкове місце. Серед інших представників США нема кого виділи, то ж з Остіном продовжиться робота. У збірній Канаді теж є світлий промінь. Ензі Блейк лише скористався етапом у домашньому Вістлері, де став 6-м. Решту гонок він завершив у кінці другого десятку.

Сезон «розкачки» італійської команди.

Прогноз: італійці покращать особисті результати.

Те, які місця посідають вихованці Віллі Шнайдера, розказувати не потрібно. Німецький фахівець вирішив у цьому сезоні зробити ставку на чемпіонат світу. Італійська команда пропустила першу половину сезону, задля медалі у Санк-Моріці. На самому Кубку світу італійці не мали яскравих результатів, лише Амадео Баньїс на 4-му етапі показав найкращий результат у кар’єрі, посівши 8-е місце.

Ще одна збірна з двома представниками на Кубку світу Австрія може лише похвастатись високому результату Флоріана Ауера на першому етапі. Досвідчений спортсмен, який кожен рік показує слабкі результати, посів 7-е місце, яке стало для нього найкращим у кар’єрі. Александр Шлінтнер намагався не відставати за результатами і деколи був близьким до топ-10. Наступного сезону йому не доведеться сперечатись за місце в основі із Самуелем Маєром. Усі троє австрійців будуть змагатись на Кубку світу.

Серед дебютантів цього сезону приємно здивував Йоганес Расмус. Срібний призер Чемпіонату світу серед юніорів став першим представником Данії у головному розіграші сезону. Він посів 17-е місце, а також в рамках чемпіонату Європи Расмус покращив свій результат на 7 позицій – 11-й. Також 17-м фінішував на 5-му етапі Лукас Дефає, для якого це найкращий результат у кар’єрі. Сподіваємось наступного сезону цих молодих спортсменів будемо бачити частіше на етапах. Ще двоє дебютанти Кайл Донсбергер (Канада) та Пітер Макрідес (Австралія) спробували сили в декількох гонках, однак були серед останніх.

Важкий сезон для Гераскевича з фізичної та моральної точки зору. Фронт у спортивному медіапросторі

Прогноз: потрапляння у топ-10, боротьба за медалі у Сігулді.

Розпочав сезон Владислав Гераскевич доволі непогано. Перед етапами КС він здобув два “срібла” на змаганнях Північної Америки. Тоді вже приблизно стало зрозуміло, хто буде головними суперниками під час сезону. На першому етапі Влад зумів фінішувавши у десятці найкращих. У тій гонці на старті Влад вилетів зі шпур, тому витратив багато сил, щоб попасти в потрібну лінію по трасі. Він завершив виступ на останніх позиціях, але у другому заїзді виправився. Все виконавши у найкращому стилі, українець показав 5-й час і потрапив у топ-5. Звичайно, без цього випадку міг би повторити свій найкращий результат на Кубку світу, або взагалі його покращити. Більше у сезоні українець у топ-10 не заїжджав. Навіть на домашній трасі не вдалося показати високий результат. Нам досі не вистачає розгону, звідси і програємо за швидкістю. До цього ще додається втома і мікроушкодження, як, наприклад, було перед європейськими етапами. Про спорядження та матеріал взагалі мова не йдеться – катаємось на тому, що є. Тим паче у цьому році не було часу та ресурсу на це, адже підготовка до нового сезону була мінімальна.

Ось як сам прокоментував останній виступ Влад: «Я покладав великі небезпідставні сподівання на цю гонку. Але різка зміна погоди суттєво змінювала якість льоду за лічені хвилини. Туман, дрібний дощ, майже 100% вологість та плюсова температура не є найкращими друзями високих швидкостей на льоду. Також, бажання ще більше покращити швидкісні характеристики ковзанів, зіграло злий жарт – даний тип полірування, як виявилося, лише уповільнив їх. Ця надзвичайно прикра помилка тренера призвела до результату, який виявився значно нижчим від очікуваного - 12 місце замість плану заїхати до топ-5. З кожним сезоном все важче та важче стає боротися зі спортсменами з країн, де створюються всі умови для досягнення високих спортивних результатів: лабораторії, стартові естакади, безперервна спеціалізована підготовка до змагального сезону, фінансування на контракти з найкращими тренерами і т. д. Ми ж поки що маємо змогу лише помріяти про такі умови та “витягти” зі своїх можливостей той максимум, на якому тримаємося».

Як зазначав Михайло Гераскевич, міжсезоння у збірній майже не було. Федерація зробила ставку на волонтерство і всі сили віддала заради допомозі постраждалим від війни. Також одними із найголовніших завдань у сезоні були нагадування світовій спортивній спільноті про підтримку Україні, а також боротьба за відсторонення спортсменів з країни-агресора. Задля цього було надані десятки інтерв’ю міжнародним ЗМІ, участі в акціях організацій, зокрема «Athletes for Ukraine», де Владислав є одним з амбасадорів. У цьому сезоні він представив новий дизайн шолому на сезон, на якому красуються українські традиційні символи і емблема цієї організації. Тримати фронт на спортивній арені також не з легких завдань, однак Гераскевич справляється на відмінно.

Тіна Германн завойовує титул після багатьох програних сезоні. Нідерландка знову в трійці призерів. Канада повертається за глобусом

Прогноз: Кімберлі Бос захистить титул у боротьбі з Германн та Найзе.

Минулі сезони я ставив на німкень, особливо на Тіну Германн і їй не вдавалось здобути титул. Цього разу я віддав перевагу Кімберлі Бос і вона програла Тіні головний трофей сезону. Спортсменка з Кельну виграла 4 гонки і здобула свій другий титул Кубка світу із сезону 2015/16. За весь цей час Германн 4 рази була срібною призеркою і цілком могла знову фінішувати другою цього року. На передостанньому етапі в Інсбруку німкеня погано відпрацювала на трасі і посіла 10-е місце. Це похитнуло її перевагу над переслідувачкою Бос. На складному треку в Сігулді могло трапитись що завгодно і достатньо було програти 3-4 позиції, щоб втратити титул. Однак гонка пройшла без ексцесів і Тіна впевнено перемогла. Також німкеня вперше стала чемпіонкою Європи на домашньому етапі в Альтенберзі. У цьому сезоні ми нарешті побачили стару добру Тіну, яка могла впоратися з будь-якими складнощами. Так можна згадати дощову погоду у Вінтербергу, або нещасний випадок, під час якого вдалося уникнути серйозної аварії. Тоді на початку першого заїзду на треку Тіні вдалося оминути між полозами свого скелетону предмет схожий на смартфон. Хтось необачний упустив його на трасу і через це Тіна могла втратити перемогу.

Срібна призерка Кімберлі Бос багато втратила за очками на американських етапах, де її найвище місце було 5-е. Після повернення у Європу Бос одразу же перемогла на своїй коронній трасі у Вінтербергу, не дивлячись на той аквапарк, а потім і в неймовірній гонці в Іглсі. Хто б міг тоді подумати після першої спроби, що Бос, яка з помилками на старті мала проміжний 11-й результат, у другій спробі з рекордом треку випередити десять спортсменок і здобуде другу перемогу сезону. Вона стала першою скелетоністкою, яка вийшла з 53 секунди на австрійській трасі. До того ж 6 гонок КС поспіль в Інсбруку нідерландка завершує на подіумі, і вперше здобула золоту медаль на тій трасі.

Третій раз в своїй кар’єрі Мірела Ранєва завершує сезон третьою в загальному заліку, а з моменту останнього Кубка пройшло 4 роки. У тому ж сезоні Мірела останній раз була на найвищий сходинці п’єдесталу. Здобути успіх вдалося на знайомому треку у Парк-Сіті, хоч і в рамках Кубка світу канадка виступала двічі. Її другий заїзд, був не такий швидкий, однак його було достатньо, щоб виграти першу гонку в сезоні. Золото для Ранєвої стало її четвертим у кар’єрі. Наче магія цифри 4 якась.

«Я б сказала, що це був один із моїх найкращих сезонів. Мій перший 2017 рік також був успішним, але очікувань не виправдалося. Цього року я хотіла битися, тому що Олімпіада показала, що я можу. Канада зі скелетонними традиціями останні роки мала труднощі, тому мені було важливо довести, що наша збірна конкурентоспроможна. Головною метою цього року було довести світові, що Канада в строю і ми можемо досягти успіху», – додала Ранєва.

Окрім “золота” Мірела здобула ще срібну медаль і на цьому доробок її закінчився. Канадка тричі була 4-ю на європейських етапах, однак завжди не вистачало якогось останнього ривку задля подіуму. Такий прогрес у цьому сезоні вдалося досягти завдяки вдалому підбору скелетонів на етапах.

Топ-5 замкнули обидві німкені. Ганна Найзе після дебютної перемоги на першому етапі вважалась фавориткою на Кубок сезону. Олімпійська чемпіонка два етапи носила жовтий біб, однак після бронзової нагороду у Вінтербергу просіла у результатах. Після ЮЧС Найзе повернулась із застудою як раз перед важливими змаганнями на чемпіонаті світу. А далі після виснажливих тижнів вона вже не змогла повернутись у форму. Замість неї на перший план вийшла Сюзанна Креер. Після дебютної срібної медалі у Лейк-Плесід німкеня ще досягла двох подіумів в Альтенберзі. Після сенсаційної перемоги на чемпіонаті світу вона теж трохи розслабилась і завершила сезон у середньому темпі.

США та Британія вперше за 4 роки повертаються у медалі, серед призерок є дебютантки. Флок та Мейлеманс: з милиць на подіум

Прогноз: Кларк виграє медаль у Вістлері, покращення результатів британок.

Американки не відстали від чоловічої збірної за результатами. Натуралізація канадки Хейлі Кларк виправдалась на першому етапі у Вістлері, коли вона очікувано вдома не залишилась без дебютної медалі. Срібло Кларк стало першою медаллю для США на Кубку світу з скелетону після того, як Меган Генрі виграла бронзу в Іглсі 17 січня 2020 року. Далі вже американка мала низку провальних стартів, де вона посідала місця наприкінці другого десятку. Здавалося б, вона так сезон і завершить, однак в останній для себе гонці в Інсбруку Кларк претендувала на перемогу. Хейлі завершила першу спробу з рекордом треку, однак протистояти феноменальному заїзду Бос вона не змогла і закінчила другою. На цьому медальні здобутки США не завершені. На домашній трасі у Лейк-Плесід Келлі Кертіс здобула дебютну срібну медаль. Американка після першої спроби залишалась 8-ю і нічого не передбачувало такого прориву у таблиці результатів. Перед уболівальниками та друзями Келлі показала 2-й час, завдяки чому стала бронзовою призеркою етапу. Таким чином уперше з сезону 2013/14 США здобули більше 3 медалей за сезон і вперше з 2012/13 нагороди були виграні двома спортсменками. Також завдяки більш-менш стабільним виступам Келлі фінішувала на 6-у місці у загальному заліку. Що ж стосується третього номеру збірної Кендалл Везенберг, то вона, скориставшись домашнім етапом і посіла 7-е місце, що є найвищим для неї з грудня 2019 року. На одному з етапів отримала шанс проявити себе Містік Ро. Дебютантка не впоралась на трасі і стала останньою 19-ю.

Збірній США можна було б дати умовне четверте місце у сезоні за результатами, однак Велика Британія була геть не гіршою. На тому ж першому етапі Броган Кроулі поділила срібну позицію з Кларк, яка також стала дебютною для неї на Кубку світу. Також ця медаль стала першою для британського жіночого скелетону із сезону 2018/19. У тому сезоні Лора Діз востаннє була на подіумі. Згадати присмак медалі їй вдалося на другому етапі, а вже в останній гонці сезону досвідчена британка змагалась за перемогу, але трохи програла за часом і додала до скарбнички нагород друге “срібло” в кар’єрі. Діз і Кроулі потрапили у топ-10 заліку, хоча і пропускали один етап. Пощастило дебютувати на Кубку світу Табіті Стокер та Фреї Тарбіт. Дві молоді спортсменки феєрили на КЄ і тому заслужили підмінити своїх партнерок. І як для дебюту виступити вони достойно, особливо Фрея Тарбіт, яка посіла 7-е місце. Наступного сезону у Британії вже буде 3 квоти, тому хтось з них вже буде виступатиме на постійній основі. Одна з них у майбутньому замінить Лору Діз, хоча за результатами її рано ще списувати. Ось вам робота Мартінса Дукурса.

Переможниця позаминулого сезону Джанін Флок через операцію пропустила першу половину сезону і повернулась вже перед чемпіонатом світу. Менш ніж за тиждень до головного форуму вона здобула срібну медаль у 100-й гонці в кар’єрі, і навіть сама від себе не очікувала такого. Ця медаль для австрійки стала одинадцятою поспіль на чемпіонатах Європи! У наступній гонці вона отримала чергове ушкодження на фініші та завершила сезон достроково. Не дивлячись на короткий термін відновлення, результати були більш ніж достойні.

Ще одна спортсменка Кім Мейлеманс перед сезоном отримала струс мозку і вже після чемпіонату світу змогла двічі заїхати на подіум. Першу бронзу вона здобула на своїй улюбленій трасі в Інсбруку, а далі закріпила успіх в Латвії. Бельгійка стала останньої медалісткою у цьому сезоні.

Перший сезон з цукровим діабетом – чешка почала все з нуля. Маргальо безуспішно завершила сезон. Нові обличчя жіночого скелетону

Прогноз: подіум Нарракотт та Маргальо. Сільвейра у топ-10 заліку.

Серед 7 спортсменок, які повністю виступили на всіх етапах була і Анна Фернштедт. Через цукровий діабет чешці під час кожної гонки доводилося більше стежити за дієтою, різницею в часі, погодою та постійно стежити за рівнем цукру в крові. Однак хвороба Фернштедт не обмежувала її у змаганнях. Як розповідала Анна, під час розминок піднімався цукор і тоді доводилось їх відкласти, поки рівень не впаде, або навпаки – доводилось щось перекусити, щоб тест показав норму. До того ж за останній рік чешка набрала 5 кг, через що довелося змінити скелетон на більш легкий і звикати до нього. На першому етапі їй вдалося фінішувати 4-ю, і тоді цей результат надавав сподівань, що сезон стане краще, ніж минулий. Зрештою в наступних гонках Анна показувала середні результати. Сама Фернштедт вважає сезон задовільним, адже змогла завершити його на 7-й рядку загального заліку.

Остання представниця у топ-10 Джейн Ченнелл може похвалитися своїм стартовим розгоном, який в неї був на рівні ледь не в кожній гонці. Серед купи середніх місць канадці вдалося уперше за 2 роки показати найкращий результат. Сталося це в Альтенберзі, де Джейн посіла 6-е місце. Не обійшовся сезон і без історичного успіху бразильського скелетону. У першій гонці Ніколь Сільвейра фінішувала восьмою, досягнувши свого найкращого місця в кар’єрі. Сподівався, шо Ніколь матиме більше позитивних результатів, однак все ж таки, мабуть, їй не вистачало підтримки від Кім Мейлеманс, яка, як вже було сказано, пропустила багато через травму.

Серед представниць Китаю найближчою до топ-10 була Чжао Дань. Якби спортсменки не пропустили перший етап, можливо Чжао посіла б 9-10 місце у загальному заліку. Для збірної це був би топ-результат. Найкращим результатом в сезоні для Дань є 8-е місце, яке вона посіла двічі. Для Лі Юйсі лише 12-е місце і поки що вона набагато слабша за свою партнерку.

Валентіна Маргальо минулого сезону в Альтенбергу показала свій найкращий результат у кар’єрі, вигравши срібну медаль. Цього року можна було від неї очікувати щось подібне, однак італійка вже посеред траси перевернулась зі скелетоном і таким чином не фінішувала. Найкраще її місце у цьому сезону 8-е. Решта гонок були слабкі у її виконані. Але от чого у неї не займати, так це стартового розгону. На 3 з 4 етапах вона була абсолютно найкращою. На місці другого номеру збірної Італії були зміни. Алессія Кріппа не виправдала свого шансу, тому з основи її витіснила Алессандра Фумагаллі, яка за результатами дещо краща, однак доволі слабка, треба набиратись досвіду.

Розчарувала у цьому сезоні призерка Олімпіади в Пекіні Жаклін Нарракотт. Покладав на неї дуже великі сподівання, однак вона виступила, як до свого піку, лише у Лейк-Плесіді посіла 4-е місце. Далі на європейських етапах вона майже не виступала. Зробила ставку на ЧС, де стала 11-ю, що доволі непогано і на цьому все.

Поки Флок відновлювалась після операції, її замінила Юлія Ерлахер. Одна з дебютанток цього сезону нічим не відзначилась. На всіх своїх етапах вона була серед останніх. Також перший дебютний виступ на Кубку світу відсвяткувала Алін Пелкманс. Бельгійка замінила Кім Мейлеманс на етапі в Альтенберзі, яка виборювала на КЄ путівку на чемпіонат світу. Алін очікувано фінішувала останньою 21-ю.

Уперше в історії Ліхтенштейну скелетоністка Катаріна Айгенманн взяла участь на чемпіонаті Європи. На жаль, він склався не найкращим чином – останнє 12-е місце. Хоча іншого годі було очікувати. Сподіваємось, цьогорічні дебютантки наступного сезону змагатимуться на Кубку світу на постійній основі.

Гамфріс – володарка першого Кубку у монобобі. Лаура та Каліцкі вирішили долю титулу в останній гонці. Дебютні медалі Австралії та Китаю

Прогноз: чемпіонство Гамфріс, Лаура Нольте та Ліза Буквіц у топ-3, Синтія Аппіа, Б’янка Рібі та Бріана Вокер з медаллю – у монобобі; чемпіонство Нольте, Каліцкі та Гамфріс у топ-3, Мелані Хаслер на подіумі – у бобслей-двійці.

Олімпійська чемпіонка Кейлі Гамфріс увійшла в історію як перша переможниця Кубка світу в монобобі серед жінок. Американка здобула 4 перемоги і лише одного разу завершила гонку без подіуму, фінішувавши 4-ю в Інсбруку. Остання перемога відбулась на трасі в Сігулді. До цього американка жодного разу не змагалась на латвійській трасі і сходу змогла встановити рекорд треку в першому заїзді і стати першою. Ось так до своєї легендарної кар’єри Кейлі додала титул у монобобі.

Головна конкурентка Лаура Нольте провела середину сезону відмінно, особливо на домашніх трасах. Німкеня виграла 2 гонки, а на останніх етапах трохи здала. Взагалі Лаура не виглядала претенденткою на чемпіонство. Вона часто помилялась у пілотуванні, навіть під час подіумних гонок. Тим не менш завершила сезон із дебютним срібних Кубком сезону.

Перший Кубок в кар’єрі виграла Синтія Аппіа. Канадка виграла 5 медалей у сезоні, таким чином перервавши безподіумну засуху, яка тривала з 2017 року, включаючи гонки у двійках. У заліку Синтія фінішувала третьою, однак перемогти у цьому сезоні їй не вдалося. Найвище її місце було 2-е якраз на домашньому етапі у Вістлері. Синтія запам’яталась потужними стартами і побила декілька рекордів, завдяки чому їй вдавалось показувати високі результати.

«Я дуже рада, що зміг завершити сезон зі своїм першим Кришталевим глобусом як пілот. Це був складний сезон, але загалом змагання були цікавими, і я знайшла те задоволення, якого мені бракувало останні кілька років. Це знову розпалило мою пристрасть до пілотування».

Кім Каліцкі двічі була на подіумі цього сезону, а Ліза Буквіц на передостанньому сезоні здобула першу перемогу в кар’єрі пілотеси. Ще дві нагороди вона зібрала на американських етапах. П’ятірку заліку замкнула Мелані Хаслер, яка декілька разів була близька до нагород, однак не вистачало якоїсь долі секунди.

Усі ці лідери сезону не можуть похвалитись ще одним досягненням. У підручниках з історії спорту назавжди викарбується дебют Б’янки Рібі, яка стала першою переможницею етапу Кубка світу з монобобу. Звичайно, фактор домашніх стін відіграє важливу роль, але тут можна було вважати фаворитом і більш досвідчену Сінтію Аппіа. Наступні гонки канадка провела посередньо, нічим конкретно не відзначалась, наостанок вона ще й достроково завершила сезон.

Не можна не відмітити прогрес китаянок, зокрема Ін Цін. Вона стала першою медалісткою серед китайських бобслеїстів. На останок сезону вона почала демонструвати дуже високі результати і такими темпами на останньому етапі здобула бронзову медаль. Ще дві нагороди Бріана Вокер виграла для Австралії. Вона пішла на зміни, щоб тренуватися під керівництвом п’ятиразового олімпійця П’єра Людерса, який є найтитулованішим бобслеїстом Канади. Якби Бріана провела повноцінний сезон, то мала б всі шанси бути у п’ятірці, а то й і в трійці призерів Кубка. Як сама зазначила Бріана, у монобобі вогняна конкуренція, на кожному етапі можуть бути різні призери. Вісім спортсменок з медалями у сезоні цьому доказ.

У жіночих бобслей-двійках реванш взяла Лаура Нольте, яка до останнього сперечалась з Кім Каліцкі за титул. Молода Нольте вперше здобула Кришталевий глобус, тоді як Кім вже другий із срібною облямівкою. Якщо порівнювати за медальним ґатунком, то у Лаури на одне золото більше. В останньому вони були на подіумі у всіх гонках сезону, окрім одного етапу. Взагалі питання чемпіонство було відкрито до останнього. Після новини перед початком сезону про травму коліна її розганяючою Деборі Леві були сумніви щодо успіх Лаури. Тим не менш перший етап вона провела з резервісткою Тамарою Зеєр і залишилась без нагород.

Тепер Лаура Нольте перші етапи Кубка світу проведе із запасної розганяючою. На північноамериканських етапах і так фаворит Гамфріс, тому чекаємо вже в січні повернення Леві. У загальному плані не думаю, що це серйозно вплине на чемпіонство Нольте, однак декілька перемог може лишитись. Три гонка вона провела з Леною Нойнекер, і 4 надважливі етапи з Неєле Шутен. Надважливі тому, що були здобути 3 перемоги і одне 2-е місце. Саме завдяки цьому і був здобув Глобус.

Нольте після останньої гонки сезону: «Ми знали, що остання гонка знову була важливою і що ми повинні перемогти. Це було гарне завершення сезону. Я також дуже пишаюся Неєле, вона зробила мене дуже сильною. Вона добре штовхала мене кожну гонку і заклала величезний фундамент для нашої перемоги».

Каліцкі націлилась на реванш наступного сезону: «Звичайно, це трохи прикро програвати в останню мить. Незважаючи ні на що, це був дуже успішний сезон, і наступного року наша мета – виграти титул Кубка».

Чемпіонська гонка в Сігулді розподілила трійку призерів Кубка коли, Кейлі Гамфріс стала бронзовою призеркою і в той же час забезпечила собі ще один титул Кубка в кар’єрі – дев’ятий за рахунком.

«Це був чудовий спосіб завершити сезон з Кайшею Лав. Це була командна робота, і всі працювали надзвичайно важко. Завершити сезон двома подіумами – це справді неймовірне відчуття!»

Такою Гамфріс стала володаркою комбінованого титулу Кубка світу, де включені очки за гонки у монобобі та бобслей-двійках.

Найкращий свій сезон провела Мелані Хаслер. Швейцарка тричі підіймалася на п’єдестал пошани у двійках разом з Надєю Пастернак. Саме у такому складі Мелані досягла найвищих результатів на Кубку світу. У загальному рейтингу вона посіла 4-е місце. Уперше з 2012 року вони здобули срібну медаль на чемпіонаті Європи для Швейцарії.

Ліза Буквіц завершила всі гонки, в яких брала участь, у топ-5. В Альтенберзі вона здобула першу перемогу в кар’єрі в якості пілотеси. Етапом раніше вона заїхала з 2-м місцем на подіум. Канадські спортсменки Синтія Аппіа та Рібі Б’янка мали хороші результати на північноамериканських етапах. Не дивлячись на їх успіхи у монобобі, у двійках на змаганнях в Європі у них щось не склалося. Китаянка Ін Цін досягла прогресу та власних рекордів і в цій дисципліні, але поки до медалі не дотягнулась. У топ-10 завершила сезон Андрея Греку. У підсумках змагань з монобобу її не згадав, бо там вона мала результати дещо гірші, ніж у парі з Теодорою Андрея Владою.

Лохнер перервав багаторічну переможну серію Фрідріха. Історичний сезон для Британії. Конкуренція у Бундесманшафт

Прогноз: Фрідріх виграє обидві дисципліні, у двійках німецький топ-3, у четвірках Бред Холл нав’яже боротьба за титул. Прогрес Міхаеля Фогта.

Чемпіон світу Йоганнес Лохнер вперше став переможцем загального заліку Кубка світу у бобслеї-двійці. Разом з Ґеорґем Фляйшгауером в Сігулді здобули 6-у перемогу підряд і впевнено забрали свій титул, випередивши олімпійського чемпіона та чинного чемпіона Кубка світу Франческо Фрідріха.

Просто вдумайтесь: 6 із 8 гонок сезону Лохнер виграв у легенди Фрідріха і став першим пілотом з часів Джастіна Кріппса, який виграв цей двобій. Також Йоганнес перервав його 4-річну серію перемог Фрідріха.

«Сезон був не таким вже й поганим. Багато можливо, коли ти маєш хороший стартовий час і знаходишся серед лідерів – тоді відносно легко виграти Кубок світу, тому що ми можемо їздити і маємо хороший матеріал. Я також отримав задоволення від бобслею і Ґеорґ був надзвичайно важливим для мене в цьому сезоні, це було абсолютне оновлення для мене. Рішення, щоб Ґеорґ спробував зі мною, було правильним із самого початку. Відтоді я вигравав з ним лише в парі, що робить вас дуже щасливими і розслабленим», – сяяв Лохнер після переможної гонки.

«Хансі і Ґеорґ були найсильнішою командою в цьому сезоні, і, відповідно, вони абсолютно заслуговують на загальну перемогу», – підсумував наставник національної збірної Рене Спіс.

Франческо Фрідріх став переможцем перших двох етапів сезону. Під час різдвяних канікул він отримав травму підколінного сухожилля після чого в нього пішов нефарт. У Вінтербергу 32- річний спортмен посів 6-е місце: лише з 2017 року у двійках він двічі не був на подіумі.

Бред Холл посів третє місце і став першим у Великій Британії призером загального заліку Кубка світу у бобслей-двійці. На його рахунку 4 подіуму в сезоні.

Міхаель Фогт у цьому сезоні дуже додав. Серед трійки призерів він перший серед бобслеїстів, який виділяється своєю бездоганною роботою на трасі. Швейцарець поповнив свій медальний доробок 5 нагородами у двійках. Ще один швейцарський екіпаж на чолі Зімона Фрідлі показував високі результати першу половину сезону. Під час домашнього ЧС він отримав травму литки і звершив виступ.

Крістофер Гафер усі гонки, в яких брав участь, завершив у топ-5, але медалей не дістався. На останні етапах він уступив місце молодим екіпажам проявити себе. Максіміліан Ілмманн після свого дебюту у 2020 році одразу заїхав на подіум з найкращим часом другого заїзду. Ні іншому етапі вже Адам Амур отримав нагоду позмагатись на КС і теж міг здобули медаль, якби не помилився у фінальному заїзді. Ось така конкуренція у збірній Німеччині. Завдяки такої ротації Маркус Трайхль скористався положенням у заліку і фінішував 5-м. Минулого року його найвищим місцем було 11-е, а то навіть і не потрапляв у другу спробу. У цьому сезоні він майже на кожному етапі заїжджав у топ-10, а найкращий результат – 5-е місце в Альтенберзі. Значного прогресу досягли й Еміль Ціпуліс з Патріком Баумґартнером. Латвієць став 4-м на рідній трасі у Сігулді, однак про нього трішки згодом. Серед дебютантів у двійках можна відмітити представника Ліхтенштейну Мартіна Кранца, Алекс Браун вперше вийшов на старт КС під прапором Тринідад і Тобаго.

У четвірках Фрідріх вже не підпустив суперників до титулу. Він до останньої гонки боровся з Бредом Холла, але британець в Інсбруку не створив диво і фінішував другим за німцем. У цій дисципліні Фрідріх не переможний вже 5 років. Завдяки змаганнях у четвірках він виграв 6-й комбінований титул (2 та 3 місця дістались Лохнеру та Холлу).

Фрідріх про перемогу із перевагою в 30 очок: «Ми дуже задоволені загальним підсумком Кубка світу, Бред Холл переміг би сьогодні, і ми б фінішували другими, якби він виграв. Тож сьогодні нам довелося знову викластися на повну, і я думаю, що це добре для нас. У нас вийшло добре. Ми подивилися на стартовий час Бреда Холла у другому заїзді, тож знали, що нам потрібно стартувати дуже добре. Ми отримали драйв на всі 100 відсотків».

Для Бреда Холла цей сезон видався мега успішним. Він здобув перші 3 перемоги в своїй кар’єрі. Такого тріумфу британці чекали 30 років, з того моменту як Марк Тоут здобув срібний титул в сезоні 1994/95. Також екіпаж четвірки Холла стала першою британською бобслейною командою в історії, яка виграла чемпіонат Європи. Арран Гуллівер, Тейлор Лоуренс і Ґреґ Кекет назавжди вписали свої імена в історію бобслея.

«Я досяг такого рівня продуктивності, який не вважав можливим, спробувавши щось інше, і це окупилося. Тепер я один із найшвидших спортсменів у світі, і моє програмування та увага до деталей привели мене до цього», – розповів Холл про зміни у сезоні.

Третім у загальному заліку став Йоганнес Лохнер з 5 медалями сезону, випередивши Маркуса Трайхля. Австрієць потужно виступив і в четвірках, заїхавши у топ-5 п’ять рази. За ним у заліку розташувався Міхаель Фогт (якби не пропуск етапу, був би вище). У сезоні Фогт здобув першу медаль у четвірках, яка також стала першою для Швейцарії з 2020 року нагородою чемпіонату Європи. Крістофер Гафер тричі був на подіумі і до цього він у четвірках нічого не вигравав.

Одним із відкриттів цього розіграшу КС став Еміль Ціпуліс. Він замінив Оскара Кіберманіса, який пропускав сезон через травму Після тріумфу на чемпіонаті світу латвієць двічі став 4-м у боротьбі за медалі в Інсбруку.

Головний тренер збірної Латвії Сандіс Прусіс: «Четверте місце за німцями – це вже добре. Тут на трасі всі помилялися, в тому числі і ми, я вважаю, що найбільша помилка цього разу була у виборі ковзанів. Тепло, волого, умови однакові для всіх, але ми не дуже потрапили в ціль. Німці вже сильні, як завжди, той третій номер Іллманн також був щасливий як божевільний, добре їхав і, мабуть, у них внутрішня боротьба за третє місце пілота в команді».

Першу медаль з часі Джастіна Кріппса виграв Остін Тейлор. На першому етапі поки всі тільки розігрівались перед сезоном, коли серед учасників було менше 10 екіпажів канадець вдома виграв свою першу бронзову медаль. Можу спрогнозувати, що це нагорода стане єдиною в його кар’єрі, більше такої шари не буде. Таким чином серед призерів цього розіграшу КС було 6 екіпажів.

Тепер слідкуємо у міжсезонні за спортсменами, за їх тренуваннями, змінами у стані збірній. Сподіваюсь буде менше травм і неприємних випадків. Хочеться наступного сезону побачити гарну форму і палку боротьбу за трофеї.

Фото: ibsf.org, Viesturs Lacis.

Інші пости блогу

Всі пости