«Проводити чемпіонат в Україні під час війни – не найкраща ідея»: Євген Кузьменко про «Кремінь», війну та змагання ПФЛ
Аналітик телеканалів «Футбол», асистент головного тренера першолігового «Креміня» та блогер Євген Кузьменко в подкасті блогу «Український футбол з низів» розповів про те, чим живе зараз футбол в Кременчуці, як «Кремінь» зустрів війну та поділився своїми думками з приводу відновлення змагань у Професіональній футбольній лізі.
Вітаємо вас у блозі проєкту "Український футбол з низів", який висвітлює змагання у Першій та Другій лігах України!
Нещодавно наш проєкт поповнився ще одним видом контенту - подкастами з особами, які так чи інакше пов'язані з Професіональною футбольною лігою. Першим героєм став асистент головного тренера кременчуцького «Креміня», аналітик телеканалів «Футбол» та блогер Євген Кузьменко, який розповів нам про роботу в клубі Першої ліги, як він зустрів війну та чим зараз живе клуб із Кременчука, а також поділився своєю думкою про змагання ПФЛ наступного сезону.
- Женю, вітаємо тебе! Спочатку, розкажи нам, як взагалі виникла ідея працювати в «Креміні», адже, на перший погляд здається, що остання команда Першої ліги – не досить привабливий варіант для працевлаштування.
- Дякую за запрошення! Після випуску з курсів PASS від Української асоціації футболу, які дають базу для того, щоб працювати тренером, я вирішив для себе, що вже хочу попрацювати в клубному футболі. До «Креміня» мав ще декілька варіантів для працевлаштування, але мій колега з курсів Влад Лупашко порадив мене головному тренеру «Креміня» Роману Локтіонову.
А щодо останнього місця, то по-перше, як таку кар’єру тренера я тільки починаю, тому варіантами особливо перебирати не доводиться. А по-друге, та посада, яку мені тут запропонували, дуже приваблива. Коли я зустрівся з головним тренером та спортивним директором, вони мені окреслили мої обов’язки і, чесно кажучи, в мене загорілися очі.
- Розкажи більше про свої обов’язки, чим ти займаєшся в клубі?
- Коли я прийшов у клуб, в нас на контракті було лише 12 футболістів. Тому першочергово я займався скаутською роботою, переглядав гравців. А коли я вже саме приїхав до Кременчука, я займався аналітикою, це підготовка «розбору» матчів. Суперника на зборах ми не розбирали, більше я займався аналізом нашої гри.
Якихось певних гравців, якісь певні команди ми знали, але щоб так глобально ми не розбирали. Зважаючи на велику кількість спарингів, через день на другий, через два на третій, відповідно, роботи було достатньо. Плюс я відповідав за наші стандартні положення. З Романом Локтіоновим ми намагалися вивести ці процеси на інший рівень. І також я займався розминкою перед грою, як тренер з фізичної підготовки. Це для мене нове, але це чудово, здобуваю колосальний досвід.
- В «Креміня» зараз більш-менш відновився тренувальний процес, але ти в цьому участі не береш, як я розумію?
- На жаль, але так. Поки така ситуація склалася, що Роман Локтіонов працює сам, повноцінного тренувального процесу зараз немає, тому він справляється і сам.
- Але ми тебе ще в «Кремені» побачимо?
- Звичайно! Про остаточне припинення співпраці не може бути й мови, як тільки ситуація в нашій країні стабілізується, я одразу повернуся до роботи. Я не знаю, куди я повернуся, в Кременчук чи на Захід України, залежно від того, де ПФЛ планує проводити змагання, але до «Креміня» я точно повернуся.
- Розкажи, де ти зустрів цей ранок 24 лютого?
- Цікавий ранок вийшов. Застав я його в Кременчуці, ми були в гуртожитку, я жив у кімнаті з тренером воротарів. До цього в нас був дуже класний процес, ми переглядали багато футболістів, але вже 23 лютого були новини про те, що забороняють проведення спортивних заходів і ми не знали, чи вийдемо завтра на тренування.
Зранку мене будить тренер воротарів і каже: «Ну все, війна». Я збагнув, що то ніякий не жарт, бо він і сам любить поспати подовше і зрозумів, що вже дійсно все почалося.
- Ти кажеш, що ти продовжиш роботу в «Кремені», тобто майбутнє в команди не туманне?
- На сто відсотків я бути впевненим не можу, але з розмов з представниками клубу я зрозумів, що майбутнє точно не туманне. Багато клубів ПФЛ просто зникли, хтось про це сказав, хтось не сказав, але я можу чітко сказати, що «Кремінь» не зник. Команда тренується кожен день, проводить багато спарингів. Так, президенту клубу важкувато, але він не кидає клуб. Тому, я впевнений, що в новому чемпіонаті клуб стартує.
- Яка твоя думка про новий чемпіонат, яким він має бути?
- Я в етері «ТаТоТаке» казав, що проведення чемпіонату на території України є не найкращим рішенням. Розумію, що чемпіонат за межами України також дуже важко проводити, і в першу чергу тут фінансове питання стоїть навіть для клубів УПЛ, ми вже не кажемо про ПФЛ. Тому я досі не розумію, як весь чемпіонат відбуватиметься в Україні. Нещодавно Президент (Міністерство молоді та спорту – прим. автора) випустив наказ про проведення спортивних заходів в Україні, але місця проведення змагань чітко не визначені. Також уявімо ситуацію: вмикається тривога, всі команди забігають в роздягальню чи бомбосховище і так далі. Особисто для мене ці нюанси незрозумілі.
Повна версія подкасту - за посиланням: https://podcasts.google.com/feed/aHR0cHM6Ly9hbmNob3IuZm0vcy85YzA2ZTYwOC9wb2RjYXN0L3Jzcw/episode/ZDVkNjdiMmItYzQwNy00MDk4LWFjM2UtMzA3NDNlNzdlMjE1?sa=X&ved=0CAUQkfYCahcKEwiopqOWoKX4AhUAAAAAHQAAAAAQAQ.
До речі, ми активно займаємося пошуком гостя для наступного випуску подкасту, тому пропонуйте кандидатури своїх гостей, які пов'язані з ПФЛ, у коментарях!
При підготовці матеріалу використано фото з Instagram Євгена.
