Трибуна
Спецпроект

«Джошуа допоможе тільки гіпервипадковість». Владислав Єлисєєв – про реванш Усик – Джошуа, Ломаченка в ЗСУ та бокс в Україні під час війни

Промоутер став гостем прямого ефіру.

АвторOleksandr Pasichnyk
18 серпня, 13:15
0
«Джошуа допоможе тільки гіпервипадковість». Владислав Єлисєєв – про реванш Усик – Джошуа, Ломаченка в ЗСУ та бокс в Україні під час війни

Український промоутер Владислав Єлисєєв взяв участь у прямому ефірі на сторінці боксерського відділу Tribuna.com, присвяченому реваншу Олександра Усика проти Ентоні Джошуа.

Партнер прямих прямих трансляцій - бетінгова компанія VBET

«Джошуа допоможе тільки якась гіпервипадковість»

– 20 серпня нас чекає головна подія в українському спорті в цьому році. Розпочнемо з прогнозу на реванш Усик – Джошуа

– Усик. Нокаут. 10-й раунд.

– Чому?

– Все було зрозуміло по першому поєдинку. Я не думаю, що в Джошуа щось кардинально зміниться. Потрібно розуміти, що ти можеш бути нереально круто фізично підготовленим, але якщо з психологією трішки проблеми, то нічого не вийде.

Жоден тренер у світі за такий короткий термін не зможе нічого виправити. В кінці першого поєдинку Джошуа зрозумів, що у Олександра є сила удару. Але Усик же не повністю розкрився в першому поєдинку. Це була далеко не межа його можливостей.

Джошуа допоможе тільки якась гіпервипадковість. Якщо об'єктивно дивитись, зіставить всі компоненти, я не бачу жодних шансів для Ентоні. Лише гіпервипадковість, випадковий удар, випадкова травма.

– Чому тренер не може повпливати на боксера за такий короткий час? Джошуа та Роберт Гарсія достатню кількість часу вже тренуються разом, ну і плюс Ентоні довго обирав собі тренер. Чомусь же він зупинився конкретно на Гарсії?

– Так, погоджуюсь, але ж ми зараз говоримо не про боксерські якості. Ми говоримо конкретно про психологію. В цьому поєдинку все вирішить психологія.

Я десь тиждень тому бачив фотографію Джошуа. У нього нога, як ти просто (жарт на адресу ведучого ефіру – прим.). Він дуже добре готовий фізично, він дуже хоче перемогти, має велику мотивацію.

Але давайте не забувати, що він не один в ринзі. Одного його бажання буде дуже-дуже мало. Вони подивились перший бій, подивились всі бої Усика, розібрали його по всім параметрам, але це боксер з настільки височезним IQ, що він знайде що припіднести Джошуа, аби в нього нічого не вийшло.

Буде нервово перші чотири-п'ять раундів. Це завжди у Саші в боях. Перші 4 раунди ми дивимось, а далі розпочинається робота.

– Всі зараз говорять про те, що Джошуа буде з перших раундів летіти на Усика та рубитись. Як гадаєте, буде він це робити?

– Він може пробувати все, що завгодно. Скоріш за все, вони не будуть виходити до рингу з тією ж тактикою на бій, що і першого разу. Ну добре, спробують вони рубитись і що далі?

Вчора підслухав у Олександра Анатолійовича Красюка щодо ваги Усика. Тому що ходило багато чуток, і Амір Хан там щось говорив про плюс 15 кг, але я чув, що нинішня вага Олександра – 220 паундів (98,2 кг).

Тобто, Усик буде перемагати за рахунок швидкості. Ну піде рубитись Джошуа. Все ж це буде або повз, або в блок, а Усик в цей час своїми заходами, відходами та підходами зробить з нього просто дурня.

«Усик з першого дня війни скинув приблизно 10 кг»

– 98,2 кг – вага Усика. Це приблизно такий же результат, що і перед першим поєдинком з Джошуа, але, якщо порівняти Олександра тоді і зараз, то це ж велика різниця. Він став набагато більшим.

– Так, через це я дуже чекаю процедуру зважування. Дивлячись на нього по фото та по тому, що я знаю, він в шикарній формі. Просто мега-форма.

Але мені також дуже цікава його вага. У нього був дуже великий стрес. Скоріш за все, в «міжсезоння» він був в районі 102-103 кг. Але те, що він скинув приблизно 10 кг з моменту, як у нас почалась війна, так, це правда.

– Війна вплинула на всіх і психологічно, і фізично. Для спортсмена наскільки важко дається такий стрес та чи впливають на Олександра ось ці гойдалки з вагою?

– З приводу ваги, я думаю, що це не дуже впливає. Швидкість свою він не втратить, команда розуміє, що робити. Що стосується психології, це вплине на будь-яку людину. Яким би ти не був крутим спортсменом з жорсткою психікою, це впливає на всіх.

Але пройшов час. Ось ми зараз в Україні. Ми пристосовуємось. У мене друзі з-за кордону запитують: «Влад, як справи?», я відповідаю: «Намагаємось жити життя».

Так і Усик. Я не пам'ятаю точно, коли він виїхав з України, але часу пройшло точно багато. Я пам'ятаю, що Олександр говорив про відхід від соціальних мереж, щоб споживати менше інформації.

Звичайно, люди з команди, близькі все рівно розповідали йому новини. Думаю, що зараз жодна розмова не обходиться без теми війни. Про неї говорять завжди.

Якщо брати спортсмена, це могло б підкосити будь-кого. Але не його. Тому що є в нас один дуже поважний промоутер, який дуже багато років на арені, і він сказав: «Я скільки боксерів бачив різних. І своїх, і не своїх. Але таких яєць, як в Усика, немає ні в кого».

Я ось нещодавно знайшов свій старенький iPad і зняв чохол. А звідти випали дві цікаві карточки – акредитації з поєдинку Усик – Гассієв. Тоді ж теж було скільки всього.

Ніхто не знав, де відбудеться бій, чи відбудеться він взагалі, як вчинить Олександр. У нас вже тоді йшла війна, тому команді Усика та йому самому довелось приймати дуже важке рішення. Варіант поїхати туди та приїхати з поразкою ніхто навіть не розглядав. Розглядали тільки варіант – їхати туди та перемагати. Це що стосується його психології та стресостійкості.

Ми ось бачимо тут два прапори (вказує на акредитацію з бою Усик – Гассієв та на прапори України та Росії – прим.) і ми пам'ятаємо, хто переміг. І ось так буде в цій війні, і Усик впорається з цим психологічним тиском.

У випадку Олександра, я думаю, його це ще більше заряджає. Він розуміє, який великий багаж відповідальності на ньому лежить. І це попри те, що він вже чемпіон. Як говорять – чемпіоном стати важко, але ще важче захистити титули. Усик робив це вже не один раз.

Він розуміє, що боксує зараз за всіх українців, за всю нашу волю. Це наймасштабніша подія в українському спорті з початку війни. Так, у нас були різні перемоги, і збірна України перемагала, і індивідуальні нагороди брали, але такого масштабу, коли про це говорять і у нас на кожному кутку, і у світі, не було. Всі чекають Усик – Джошуа 2.

Йому допомагає ось цей багаж відповідальності, в нього виникає ще більше бажання виграти. Він дуже віруюча людина, розуміє, де правда. Бог з нами. Його перемога буде дуже великим святом для всієї України у такий важкий час.

– Згадали за бій з Гассієвим. Ви як раз допомагали Олександру організовувати тренувальний табір під цей поєдинок. Розкажіть, як це було

– Мачмейкінг – це ось коли домовляються про поєдинки і пацани офіційно боксують. Але буває таке, що є серйозний бій, потрібні спаринг-партнери, є певний план підготовки. Я Саші збирав кемпи, привозив спаринг-партнерів.

Ми працювали по чотирьох таборам: Хук, Брієдіс, Гассієв та Белью. У нас стабільно було 8-10 спаринг-партнерів, які постійно змінювались. Я бачив деякі спаринги наживо, це дуже круте задоволення.

Найцікавіше, що перед фіналом з Гассієвим мені команда Мурата пропонувала зібрати їм повністю табір. Але я відмовився.

– Чисто теоритично, якби ви погодились, як би це виглядало?

– Та ні, це навіть нереально уявити. Це, як мінімум, не професійно. Олександр Красюк – мій близький партнер. І ось відпрацювати всю Суперсерію разом з Усиком, а потім йти збирати кемп Мурату? Я це слабо уявляю.

Це можна було б робити таємно, але ми точно не хотіли ніякого бруду інформаційного. Його й так вистачало перед тим поєдинком. Я займався кемпом Усика і мені було нецікаво все інше.

– Кемп з Гассієвим був особливим, тому що там був присутній Анатолій Миколайович Ломаченко. Як у вас відбувалась співпраця?

– Це був один із найважчих моїх проєктів. Я перебрав просто всіх по світові. В мене було близько 50 людей, які готові були приїхати, які приблизно підходили по антропометрії, по стилю. Ми обрали 6.

В тому кемпі фінальне рішення було за Анатолієм Миколайовичем. Він фінально всіх погоджував. Було таке, що, здається, підходить спаринг-партнер, він приїжджає, проводить один спаринг, але ми розуміємо, що він не підходить.

Це був мій єдиний досвід, коли я перетинався з Анатолієм Миколайовичем в тренувальному залі. Було дуже цікаво. Того вечору у нас було три спаринг-партнери, 15 раундів. Всі здорові, по 2 метри, а ринг в рази два менше за звичайний. Десь приблизно.

Гассієв постійно йшов вперед, тому потрібен був маленький ринг для того, щоб Саша відпрацьовував роботу ніг на 450%.

Було цікаво, адже вони всі здорові, боксують по 5 раундів, а Саша не виходить. І перерви менше, і раунд більше. Перші 5 раундів був Малік Скотт, то там було все рівненько. Усик, як і під час поєдинку, приглядався перші 5 раундів, а далі почав активно працювати.

Там тоді був спаринг-партнер, до речі, який зараз в Едді Хірна один із топ-проспектів хевівейта. Ми довго думали: брати чи не брати. Але я подивився і сказав: «Блін, ну він дуже схожий». Це Фабіо Вардлі.

– Говорячи про мачмейкінг, у вас є компанія TBG Matchmaking, яка як раз цим займається. Цього року щось цікаве організовували?

– Ми ось лише в червні почали вкатуватись в роботу. Я й зараз не можу знайти той ритм роботи, який був до війни. Зараз ми працюємо десь на 5-7%.

Буквально нещодавно ми зробили бій з братами Зауерлендами – Харлема Юбенка, з Matchroom Boxing – Кемпбеллу Хаттону, в Казахстані у нас є два крутих партнери.

TBG Matchmaking функціонує, але вже варто включатись в роботу на повну, у нас є великий пул бійців, які активно готуються, тренуються, сильно скучили за боксом.

Я радий, що ми почали розвивати компанію з медійної точки зору, адже ми працюємо вже 11-й чи 12-й рік. Але до цього ми прийшли тільки під час війни.

«Просто провести вечір боксу заради того, щоб провести, так краще відправити ці кошти на ЗСУ»

– Говорячи про Кемпбелла Хаттона, ваш боксер Назрі Рагімов дуже активно кидає йому виклики, записує провокативні відео. Наскільки реально буде побачити цей бій?

– Та круто. Потрібно робити. Я вже попередньо говорив з Matchroom, але зараз зрозуміло, що вони зайняті всі організацією реваншу Усик – Джошуа. Конкретніше почнемо це обговорювати вже з наступного тижня.

Тут же потрібно зрозуміти, які в них плани по Хаттону. У нас Назрі вже готовий до 10-и раундів, до поєдинків за титули. А дивлячись на Хаттона, можна сказати, що він ще не готовий.

Поки все, що я бачу в Хаттоні – ім'я батька та те, що він симпатичний англієць, з татуюваннями, десь трішки борзий.

Я не хочу, щоб це був просто бій на 6-8 раундів. Я хотів би, щоб на кону стояв хоча б титул чемпіона світу серед молоді. Просто цей бій дуже добре розкачається, знаючи, як Назрі вміє себе подавати в соціальних мережах.

Знаючи Назрі та Хаттона, українець може спокійно перемогти. Це реальна історія.

– Трішки ближче до основної компанії Top Boxing Generation. У вас є Олександр Соломенніков, топ-1 проспект компанії. Що з ним та що далі планується?

– Саша дуже активно тренується, ми з ним постійно на зв'язку. Він в чудовій формі. Через війну ми не розуміємо, що буде далі з боксом в Україні. Але, кину невеличкий спойлер, зараз є певні натяки, що у нас в Україні буде бокс цього року. Ми повинні це зробити.

Попри це, я в Соломеннікові бачу закордонну історію. Тобто, можливо, ко-промоушен з якимось сильним гравцем на світовій арені.

Ніхто не знає, коли закінчиться війна, в якому стані буде економіка, але ми розуміємо, що зі спортом буде важко. І дати йому той шлях, на який він заслуговує, та дати можливість стати абсолютним чемпіоном світу, можна при підтримці наших західних друзів.

– Зараз в Україні активно готується до повернення чемпіонат України з футболу. Футбол – спорт номер один в Україні, але бокс – номер два. Наскільки реальним виглядає повернення вечорів боксу та що для цього необхідно?

– Все завжди упирається в гроші. Враховуючи те, що грошей в країні немає, бокс проводити важко. Навіть якщо ми розглядаємо заробіток від мачмейкінга – виїзди наших спортсменів боксувати закордон, зараз цієї можливості теж немає.

А просто провести вечір боксу заради того, щоб провести, так краще відправити ці кошти на ЗСУ. Зараз ми працюємо над тим, щоб залучити конкретного партнера, який нам допоможе організувати вечір боксу.

Знову ж таки, це поки просто розмови. Дуже хочеться, щоб все вийшло. Я це бачу без глядачів, але з топ-контентом. Хороші бої, MEGOGO з якісною картинкою, можливо, навіть міжнародні поєдинки, цікаві дербі за титул чемпіона України серед професіоналів.

«Точно знаю, що Ломаченко був в лавах ЗСУ»

– Задіваючи тему донатів на ЗСУ, Усик зробив крутий крок, придбавши права на трансляцію реваншу з Джошуа в Україні. Що думаєте з цього приводу?

– Це нереально круто. Останні бої Усика були на PPV. Першого разу всім не сподобалось, другого разу знову не сподобалось, але вже менше, третього разу вже всі спокійно купляли і змирились.

Усик красень, адже зараз дуже важкий час для нашої країни, для людей. І витрачати гроші на купівлю трансляції прямо зараз не дуже добре.

А зараз ми маємо трансляцію на всіх доступних способах – телебачення, медіасервіс, інтернет просто та ютуб. Дивись як тобі зручно – через телебачення, на телефоні, на комп'ютері.

Масштаб цієї події набагато більший, ніж просто спорт. Я думаю, що буде більше, ніж 10 мільйонів переглядів. І це при тому, що може ж бути таке, що за одним пристроєм буде сидіти 5 людей, умовно кажучи. Навіть якщо кожен з цього QR-коду, який буде на екрані, скине 1-2 гривні, можна дзвонити Притулі та знову по Байрактарам спілкуватись.

– Усик в Саудівській Аравії виступає як своєрідний бренд-амбасадор, обличчя України

– Це правильно. У нього дуже велика аудиторія, за ним слідкують мільйони. Він своїми вчинками та інтерв'ю показує, що ми з України і у нас зараз погано, у нас справжнє горе. Він дає світові правильний месседж.

Я розумів, що він це буде робити, дивлячись на його реакцію з 24 лютого. Мені що подобається, він абсолютно не соромиться говорити те, що є насправді.

– Щодо міжнародних меседжів, у нас є Олександр Усик, а є інший видатний український боксер Василь Ломаченко з його дуже непрозорими меседжами. Як ви бачите цю ситуацію?

– Мені дуже складно коментувати цю ситуацію. У мене було мільйон запитань, адже ми бачимо його пости в соціальних мережах. Але ми не бачимо нічого, що може задовольнити українців.

Але я дійсно знаю, що він був в лавах ЗСУ. Зараз він вже прилетів до США, але він був в лавах Збройних Сил України, жив в казармах. Я не військова людина та не розбираюсь, хто чим там займається.

У нього проукраїнська позиція. Мене заспокоїло, коли він вступив до ЗСУ, але потім були ці два відео з митрополитом. Чесно кажучи, я їх ще не дивився, але, можливо, там є якийсь гіперскритий сенс. Я не знаю, як це пояснити.

Ломаченко зробив багато для України. Він завжди давав суперникам маленький прапорець в любителях, в професіоналах був з прапором. Це ось останнім часом пішло, що він з прапором міста виходив.

Не знаю, як в загальному коментувати. Мені хочеться на нього дивитись, як на інопланетянина. Він поводить себе дуже незвичайно в ринзі, так і поза ним. Хочу вірити, що він дивиться на все просто через свою призму, але виправдати я не можу. Жодна релігія не приховає всі ті ракети, які щодня летять на територію України.

Як у рашистів горить від Усика

Проукраїнські акції Усика перед боєм року - саме те, заради чого потрібно випускати спортсменів за кордон

Інші пости блогу