«Мене намахали»: нерозказані історії про перетворення хокейної франшизи на токсичний клуб

Це був вечір п’ятниці. 4 дні до драфту-2020. Керівництво Arizona Coyotes, скаути та інший персонал зібрались в будинку президента команди Хав‘єра Ґутьєрреза. Маєток в тосканському стилі вартістю $3.45 млн розташований в дорогому районі неподалік Фінікса. Ґутьєррез тільки обживався в новому будинку площею понад 1000 квадратів з 6 спальнями. Столи були складені докупи, щоб співробітники клубу могли пообідати разом. 

У більшості команд дні перед драфтом викликають оптимізм, пов’язаний з приходом свіжої крові. Так було і у Арізони, яка готувалась зробити перший вибір аж в 4 раунді. Койоти виміняли свої перший і третій піки, а другий забрала ліга за порушення під час підготовки до драфту. Настрій у Койотів був непоганий навіть попри чутки про те, що клуб прострочує різні виплати, в тому числі зарплати гравцям і оренду за арену. Вино і пиво лилось рікою, всім було весело. 

Невимушена атмосфера відповідала етиці, яку сповідував новий власник Арізони Алекс Меруело. Його історія успіху нагадує американську мрію. Він - син мігрантів з Куби, які втекли в США в 1961 році без грошей і з єдиною пачкою сигар. В 16 років Меруело заробляв 5000 доларів в магазині зі смокінгами. Потім він купив збанкрутілу піцерію і перетворив її на мережу з 50 закладами і мільйонними доходами. Далі Меруело зайнявся нерухомістю, пішов у будівництво, медіа, відкрив сітку казино. Коли Меруело купив Арізону, він пообіцяв, що франшиза буде не тільки успішною, а й стане «сім’єю». 

Так і було того вечора. Хоч самого власника не було, був його син Алекс. Люди травили анекдоти, розповідали веселі історії і було відчуття, що все у Койотів буде ок. Попередні роки були непростими. Постійні чутки про переїзд не додавали оптимізму. В 2019 році прийшов Меруело, але перший його рік в клубі виявився не дуже вдалим. Дивні звільнення в фронт-офісі, погіршення стосунків з корпоративними партнерами і фінансові труднощі на фоні ковіду. І ось драфт, на якому Арізона своїм першим же ходом обирає проспекта, який притягувався до відповідальності за расистські знущання та насмішки над темношкірим однокласником ще й з обмеженими можливостями. Ви розумієте, що це вирок для сучасної Америки. В підсумку клуб на фоні критики відмовився від цього вибору, але це був черговий дзвіночок, що з франшизою щось не те. 

Видання The Athletic взяло інтерв’ю у 50 чинних і колишніх співробітників клубу, бізнес-партнерів франшизи, щоб зрозуміти що відбувається з Арізоною. І відкрилось багато цікавих фактів, які не обмежуються фінансовими проблемами. Більшість співбесідників назвали атмосферу в організації токсичною. А дехто навіть «повним лайном». 

Арізона - не перша франшиза, яку хотів купити Меруело. У нього була невдала спроба з баскетбольними Atlanta Hawks. Тоді угоду про купівлю скасувала ліга, яка не повірила, що Меруело здатен фінансово тягнути клуб NBA. А от NHL повірила. Повелась на історії перевтілення бізнесу Меруело з безнадійного в прибутковий і на обіцянки збудувати в Арізоні нову арену для Койотів. А ще Меруело став першим власником-латиносом, а Ґутьєррез першим латиносом-президентом клубу NHL. Це подобалось босам ліги, так як 42% населення Арізони є іспаномовним. Залучення цієї, трохи далекої від хокею, аудиторії вважалось хорошою ідеєю і клуб справді зробив дещо в цьому напрямку. 

На своїй першій прес-конференції Меруело вів себе самовпевнено і місцями навіть пихато. Він ляпнув, що «sure as shit wanted to win», тобто приблизно «хоче вигравати до усрачки». Потім він ходив у футболці з цим написом. Багатьом така поведінка сподобалась. А от під час першого клубного зібрання Меруело заявив, що його не влаштовують потенційні збитки за сезон в розмірі 53 млн доларів. Вийти в плюс планували за 2 роки завдяки: збільшенню проданих квитків, спонсорським контрактам і скороченню платіжки. 

В самому офісі творились дивні речі. Працівники клубу бачили, що нові власники не шарять як керувати клубом NHL. Вони вважали, що їхні методи ведення бізнесу підходять і для хокею. Наприклад, один з топів хвалився, що у свій час вони скоротили витрати, почавши замовляти дешевші серветки. Луїс Армона та Армандо Дельгадо з Meruelo Group, які зайняли високі посади в клубі, ретельно вивчили навіть незначні витрати. Армона, якому офісі дали кличку «Ураганний Луїс» одного разу офігів від того, що клуб платив за кейтерінг у віп-ложах під час матчів, а також за мерч та одяг від партнера клубу. Армона грюкав по столу і кричав: «Безкоштовно! Безкоштовно! Ніхто не має права заробляти на Койотах. Вони всі існують завдяки нам!»

В спілкуванні з підлеглими Меруело вів себе як бидлан. Його могли вивести з себе такі банальні речі як прогноз збитків чи згадка про те, як деякі питання вирішуються в інших клубах. Він міг накричати, міг обматюкати людину з ніг до голови. Дехто згадує зустріч, на якій Меруело в присутності 20 людей кричав на одного зі співробітників. А ще власника бісило, коли його називали Алексом, а не «містером Меруело». Для нього еталоном був власник Тампи Джефф Вінік. Але чи чув хтось, щоб Вінік вів себе таким чином з підлеглими? Звісно, що ні.

В березні 2020 року, коли NHL зупинила регулярку через ковід, Меруело пообіцяв виплачувати зарплату працівникам клубу до кінця сезону. Мовляв, ми сім‘я, ми піклуємось про всіх і так далі. Вже в квітні клуб звільнив половину персоналу через фінансові труднощі. У травні з‘явилась інфа, що навіть збереженим співробітникам не виплачують зарплату вчасно. Далі більше. В липні проспект Тайлер Стінберґен не отримав вчасно бонус. У вересні вже кілька гравців основи із запізненням отримали свої бонуси.

Більше того: під час плей-оф гравцям не виплачувалися добові, передбачені колективним договором. А як вам таке: під час одного матчу, який закінчився в овертаймі, менеджмент відхилив прохання гравців замовити піццу. Жесть, Койоти при цьому ще й вибили тоді з плей-оф Нешвілл. Як??

Ґутьєррез тоді виправдовувся, що проблема з бонусами виникла через людський фактор, мовляв прийшли нові люди і до кінця не розібрались. Слухайте, десь ми це вже чули. Буквально нещодавно, коли Арізона пояснювала як так сталось, що накопичились борги в розмірі $1.3 млн за користування ареною. Але задовго цього більшість з тих, хто мав справи з Меруело заявляли, що це не випадковість, а звична манера ведення бізнесу у власника Койотів. «Вони просто переносили свій досвід управління піцеріями, радіостанціями і казино на хокейну команду», - розказував один із колишніх співробітників. 

Окрема історія - це стосунки франшизи з корпоративними партнерами та постачальниками товарів і послуг. У Meruelo Group була своєрідна стратегія стосунків: вони телефонували потенційним партнерам чи постачальникам і пропонували «попрацювати з ними». Це часто було відправною точкою процесу. Далі підлеглі Меруело торгувалися за кожен рядок в рахунках-фактурах чи угодах. Коли партнери вимагали дотримуватись умов контрактів чи погашення боргів. Автори статті знайшли 8 постачальників товарів чи послуг, перед якими Coyotes мали борги. «Вони не платять за рахунками, а потім викручують вам руки так, що ви погоджуєтесь на те, щоб вони заплатили хоча б щось», - ділиться методами ведення бізнесу Меруело один із постачальників. 

Один з керівників фірми, яка надавала послуги Арізоні, розказав, що в якийсь момент борги Койотів накопичувались так, що він боявся, що йому взагалі не заплатять. Зрештою йому зателефонував один із підлеглих Меруело, який поставив під сумнів деякі пункти в кожному з рахунків. Мовляв, той, хто це підписував і узгоджував, не мав права цього робити, працівник вже звільнений і платити вони нічого не будуть. Зрештою після погрози судового спору продавець погодився на меншу суму. «Я відчув, що мене намахали. Можна сказати, що вони робили це мільйон разів», — сказав бізнесмен.

Ось ще одна показова історія. Компанія-перевізник подала до суду на Койотів через накопичені борги в розмірі 257,4 тисяч доларів. Але команда зіграла на випередження, подавши на авіаперевізника до суду ще раніше, звинувативши їх в низькій кваліфікації пілотів, проблемах з безпекою і тд. Суд об’єднав два зустрічні позови. Минулого року борги Арізони перед перевізниками сягнули майже 300 тисяч доларів. 

Ще один позов до суду проти Койотів надійшов від колишнього співробітника клубу за невиплату зарплатні. Ґутьєррез, коментуючи всі ці позови, виправдовувався важкими економічними часами через ковідні обмеження. Що зараз вже такої практики немає. Угу, немає, історія з боргами за користування ареною спростовує його заяви. 

Відповідно до позову, поданого в штаті Невада, SLS Las Vegas Resort and Casino, що належить Meruelo, заборгувала місцевій фірмі приблизно 22 000 доларів. Згідно зі скаргою, представник SLS Las Vegas місяцями нічого не платив, а потім попросив надати йому знижку. Чим закінчився судовий спір неясно, але можете зрозуміти методи «роботи» власника Койотів. Деякі постачальники змирилися з тим, що ніколи не отримують повну суму за надані послуги. Інші просили представників NHL втрутитися і допомогти врегулювати питання з боргами, але судячи з того, як ліга захищає власника Арізони, підозрюю, що прохальники залишились ні з чим. «Група Меруело - це найкращі власники в Арізоні, скільки я себе пам’ятаю. Думаю, все у команди буде добре», - заявляв Гарі Бетменн. 

Ага, добре. Всі ми пам’ятаєме дивне звільнення генмена Джона Чайки буквально перед тим, як Койоти поїхали в Едмонтон грати плей-оф-2020. Потім був дивний драфт, коли команда першим піком взяла скандального проспекта, який знущався над своїми темношкірими однокласниками. Далі були звільнення менеджерів, які працювали з Чайкою. 

До речі, під час співбесід на посаду генмена клубу кілька кандидатів анонімно поділились враженнями від спілкування з Меруело, Ґутьєррезом та Меруело-молодшим. Їх вразив низький рівень обізнаності згаданих людей щодо вимог до посади генмена. Їм також не подобалось, що Меруело-молодший лізе в справи, в яких взагалі не тямить. Він не розумів таких базових речей, як стеля зарплат, структура франшизи і так далі. 

Джерела кажуть, що Меруело-молодший, який обіймав посаду радника з питань бізнесу та хокейних операцій, спершу був сором’язливим і ввічливим. Але згодом він активніше впливав на процеси, оцінював гравців, незважаючи на відсутність досвіду в професійному хокеї. Співробітники відділу хокейних операцій намагались допомогти йому навчитися деяким нюансам оцінювання гравців, але син власника швидко втратив інтерес. Його схильність до перегляду під час робочого дня відосів у YouTube, які не стосуються хокею, була добре відома усім.

Підсумовуючи, я не розумію, як ліга закриває на все це очі. Про всі ці факти відомо давно. Тепер до всього додалась відсутність арени. Але Койотів вперто тримають в Арізоні. І дають не перший, не другий і навіть не десятий шанс на успіх.

Більше про NHL спілкуємось тут