Tribuna/Баскетбол/Блоги/Травневе божевілля/Кевін ДЮРЕНТ. Матриця досягнень крізь призму непорозумінь.

Кевін ДЮРЕНТ. Матриця досягнень крізь призму непорозумінь.

Пост написаний в рамках конкурсу «Травневе божевілля».

Автор — Tony Tacker
26 травня, 23:50
3
Кевін ДЮРЕНТ.  Матриця досягнень крізь призму непорозумінь.

Кевін Уейн Дюрент (він же КейДі, він же Кексик, він же Кеша, він же Рюкзак, він же Дюрантула)- американський професійний баскетболіст НБА. Один з самих яскравих гравців свого покоління.

Що нам відомо про нього?

Народився 29 вересня 1988 року у Вашингтоні, США.

Тепер, для формування його образу, беремо здатність гравця закидати м'яч у кільце практично з будь-якого положення та моменту володіння. Додаємо до цього унікальний набір умінь баскетоліста-семіфутера. Плюсуємо особисті нагороди, досягнення та отримуємо повноцінну суперзірку НБА.

Постать Кевіна Дюрента в пересічного вболівальника НБА буде асоціюватися, як на мене, з абсолютно геніальним баскетболістом з інфантильним характером, завдяки чому він так і не зміг побудувати свою баскетбольну спадщину. Так, феноменальний баскетболіст з одного боку, і дуже специфічна людина з іншого. Але цьому і є його «фішка».

Звісно, зірки НБА не зобов’язані бути еталоном моральності. Хоча НБА як може відбілює їх коли вони вплутуються в різні неприємні ситуації, адже всі вони мають свої слабкості, як всі звичайні люди. Але імідж ліги – понад усе. Якщо згадувати особисті якості історичних зірок НБА то пригадуємо, що всі вони були, як не егоцентричними індивідуалістами, то веселими роздовбаями, то похмурими персонажами, то мовчазними людьми, то «вбивцями» з дитячим лицем – але ніхто з них не міг собі дозволити бути безхребетною постаттю. Суперзірка – автоматично асоціювалася з «франчайз» постаттю. Так чому ж про Кевіна Дюрента так не говорять і таким не вважають? Можливо просто ще не прийшов час усвідомити це?

Досягнення та нагороди Кевіна Дюрента

Доля стати баскетболістом. Дитинство.

Кар'єра Дюрента була ідеально запрограмована вже з самого дитинства. Друзів у нього не було, його виховувала мати-одиначка Ванда і бабуся Барбара, і в спорті він опинився тому, що мати шукала де б його з братом прилаштувати щоб вони тинялися по вулиці. Так він потрапив у спортивний центр неподалік будинку, і баскетбол зайняв увесь його вільний час. Тусувався у залі з ранку до вечора і навантаження йому давалися зовсім не дитячі. Потенціал був помітний неозброєнним оком. Головне було правильно "відшліфувати" діамант. Його тренер спланував для учня ідеальний шлях: за чотири роки Дюрент тричі змінив навчальні заклади. Він розпочав у Національній Християнській Академії, потім провів рік у елітній баскетбольній програмі Оук-Хілл, а потім у випускний рік відбігав у Християнській школі Монтроза, де вже перетворився на головну зірку та привернув максимальну увагу з боку скаутів, які хотіли перехопити його до університетських команд. З самого дитинства Дюрент постійно змінював команди і скрізь намагався отримати найкращі умови на той момент – оптимальні кондиції для підготовки та розвитку, найкращу можливість заявити про себе, ідеальне оточення, яке підкреслювало б його сильні сторони.

«Я, моя мама, мій брат – ми постійно переїжджали з місця на місце. Наше життя здавалося ящиком, з якого неможливо вибратися. Я ніколи не мріяв про НБА, я мріяв стати тренером у спортивному центрі, або синоптиком, щоб розповідати людям про прогноз погоди на ТБ» - так говорив Кевін Дюрент.

Юність

В своєму дебютному (і єдиному) сезоні в студентскій лізі за Техаську команду з університету в Остіні «Лонгхорнс» він став найкращим гравцем ліги і здобув багато індивідуальних нагород. І це єдиний випадок де в нього не було командних здобутків в кар’єрі.

Вже в студентському баскетболі Кевін став показував свою надмірну емоціональність , небажання виходити із зони комфорту, болючу сором'язливість і закомплексованість.. Це було помічено, але цьому не придавали особливої уваги. Все списували на молодість. В NCAA Дюрент провів лише один сезон і виставив свою кандидатуру на драфт НБА.

Драфт НБА 2007 року

На драфті новачків НБА 2007 року він був обраний під другим номером командою «Сіетл Суперсонікс», яка через рік змінила місто прописки та почала називатися «Оклахома-Сіті Тандер». Відразу ж після підписання контракту з «Сіетл Суперсонікс» Кевін підписав контракт з Nike згідно якого йому передбачалося 60 мільйонів доларів на 7 років.

Час в "Оклахома Тандер". Багато індивідуальних призів і визнання, але відсутність чемпіонських перстнів.

У дебютному сезоні Дюранта було визнано найкращим новачком НБА. У сезоні 2009-2010 років Дюрант став найкращим снайпером асоціації, встановивши рекорд: до нього ніхто не завойовував це звання в такому молодому віці. Вболівальники НБА давно чекали такого таланту – який скине Кобі і нав'яже боротьбу Леброну. Когось скромнішого і мовчазнішого, але з великою любов'ю до гри та мотивацією. Таким гравцем і був Дюрент.

Кевін знову ставав найкращим снайпером сезону в сезонах 2011/2012 та 2013/2014. В останньому випадку Дюранта також визнали MVP регулярного сезону.

Тим не менш, у складі «Оклахома-Сіті» Кевіну ніяк не вдавалося стати чемпіоном НБА — найближче до успіху Дюрант був у 2012 році, коли «Тандер» дійшли до фіналу, але поступилися «Маямі Хіт». Вісім сезонів Кевін залишався вірним «Оклахомі».

Відсутність чемпіонського перстня все більше давило на КейДі. Гра з Уестбруком і Харденом не дала результату. Перед ним стояла дилема, або залишитися вірним "Оклахомі" і тиснути дальше на керівництво «Тандер» для підсилилення команди, якій до титулу забракло тільки чуть-чуть, або шукати команду в якій він зможе стати чемпіоном. Він мовчав, і зрештою вирішив звідти піти. Перспектив він там не бачив.

Ера домінування в "Голден Стейт Уорріорз".

У результаті влітку 2016 року Кевін вирішив перейти до «Голден Стейт Уорріорз». Приєднавшись до «Уорріорз 73-9», Дюрент розізлив багатьох прихильників і функціонерів НБА. Це був крок, який неоднозначно сприйнятий не тільки його хейтерами, але і глорами. Своїм переходом він проголосив нові порядки у всій лізі та нове життя («життя для себе») для себе самого. Але, як я вважаю, це було, як ніколи, виважене і логічне рішення на той момент з його сторони.

Майкл Джордан, перш ніж здобути свій перший чемпіонський титул, був багато років битим «Детройтом». Кобі та «Лейкерс» знадобилося 2 роки, щоб помститися за болючу поразку від «Бостона» 2008-го. Дірку Новіцкі довелося чекати 5 років, перш ніж знову зустрітися з «Майами», яке вирвала його серце 2006-го. І це лише кілька прикладів духу змагань легенд НБА.

Чи можна таке сказати про Кевіна? Одні говорили, що таким чином Дюрент показав, що не готовий заплатити за перстень надто високу ціну, і саме тому його чемпіонські титули завжди будуть відзначені зірочками. Інші навпаки, що заслуговує на повагу хоча б те, що прийшовши в абсолютно кращу команду НБА на той час він зумів відсунути всіх зірок цієї команди і стати кращим серед кращих.

Всі розуміють за що тепер критикують Дюрента. Він зламав неписаний закон – зірка має тягнути клуб до району 35 років. Якщо не виходить - можеш чинити як Мелоун. Так він перейшов до Лейкерс 2003-го, а не до Чикаго 1997-го. У 60-ті домінували Селтікс. Розумію як було прикро великим Весту та Бейлору постійно їм поступатися. Бейлору забракло сезону щоб нарешті отримати довгоочікуваний перстень.

Але чи маємо ми право його звинувачувати в цьому? Я вважаю, що ні.

"Голден Стейт" стала для нього тією ідеальною командою, до якої його вело все його життя, команда, заради якої можна жертвувати десятками мільйонів, та команда, де його вічний інфантилізм цілком усіх влаштовує і доповнює альтруїзм Каррі, незворушність Томпсона і лють Гріна. В «Уорріорз» Дюрент вийшов на максимальний рівень свого баскетбольного таланту і ігрової ефективності. Система «Голден Стейт» довела до ідеалу всі його ігрові аспекти.

Це мається на увазі і збільшений показник влучань з гри, як двох так і трьохочкових кидків, а також відмінну гру у захисті. Так би мовити, «Уорріорз» «відшліфували» всі грані таланту КейДі і возвели їх в абсолют. Як підтвердження цих слів – команда Стіва Керра легко взяла титули у наступних двох сезонах, а Кевін відповідно два титула МVP фіналів.

«Кевін Дюрtнт показав, що він найталановитіший баскетболіст у світі зараз, якщо не за весь час. Чесно, він дуже обдарований. Мені подобалося тренувати його. Я думаю, що він талановитіший, ніж Майкл Джордан. Це багато про що говорить. Кевін дуже відрізняється від інших. Це 210-сантиметровий гравець із навичками захисника, необмеженим триочковим діапазоном, передачами, блок-шотами. Дивитися на його гру цього сезону було дуже приємно», – наводить слова Cтіва Керра NBC Sports Bay Area, який просто розсипався компліментами на адресу гравця.

Кевін Дюрент: найкращі моменти

Могли «Уорріорз» стати чемпіонами і втретє підряд, якби не травми Томпсона та Дюрента . У фіналі "Торонто Репторс" навряд чи могли б на щось розраховувати проти здорових Клея та Кевіна, незважаючи на потужну гру Кавая Леонарда .

Розкол в "ідеальному середовищі"

Династія розпалася у міжсезоння-2019, хоча могла існувати й надалі, незважаючи на локальну невдачу в сезоні-2018/2019. Причина полягала в банальному конфлікті між Кевіном Дюрентом і Дреймоном Гріном, яка сталася в листопаді 2018 року в прохідному матчі регулярного чемпіонату з «Лос-Анджелес Кліпперс». За 6 секунд до кінця четвертої чверті, нічийний рахунок, Грін робить підбір у захисті, після чого Дюрант просить віддати йому пас. Дреймонд це прохання ігнорує, самостійно починає атаку, але зрештою втрачає м'яч. "Голден Стейт" програє зустріч в овертаймі.

Обділений передачею КейДі не став відмовчуватися. Він висловив Гріну усі свої претензії, а у відповідь почув лише образи та інші неприємні речі : «Ти нам не потрібен. Ми перемагали без тебе. Іди». Хоча Дюрент, зважаючи на все, вже розумів, що до цього все і йде. Майданчик він залишав зі словами «ось чому я йду».

В той момент династію можна було зберегти, як тепер говорять Дреймонд і Кевін, які перебувають знову в дружніх стосунках. Просто вони очікували, що Стів Керр і Боб Майерс розрулять ситуацію. Але вони поводилися так ніби нічого не сталося. Хоча зараз випади тільки в сторону керівництва команди, зі сторони гравців, по цій ситуації, виглядають скоріше на те, щоб перекласти провину з себе на них, адже якщо бути об'єктивним то ніхто, крім них самих не винен.

Спроба побудувати династію в "Бруклін Нетс"

У сезоні-2019 через травму пропустив частину плей-офф, а у фінальній серії запрацював розрив ахіллу. Через нього Кевін, мабуть, пропустить весь наступний сезон. На правах вільного агента Дюрант вирішив перейти до Бруклін Нетс де отримав п’ятирічний контракт на 198 мільйонів ("Уорріорз" змогли виміняти Д'Анджело Рассела за схемою "сайн-енд-трейд" у розпал ситуації з Дюрантом, за що йому тут слід віддати належне).

Бажання Дюранта змінити ситуацію і спробувати з другої спроби створити навколо себе чемпіонську команду вже в Брукліні було сприйнято частиною баскетбольної спільноти цілком прийнятним. Заради нього «Нетс» пішли на безпрецедентні жертви.Він підписав контракт після розірвання ахіллу. Було зрозуміло, що в сезоні-2019/20 Кевін достеменно не зіграє, але все одно отримає за це 37,2 мільйона доларів. «Нетс» терпляче чекали на свою зірку. Плюс підписали двох його друзів. Якщо на той момент укладання контракту з Кайрі Ірвінгом виглядало суперлогічним, то взяти старіючого Деандре Джордана на великі гроші — виключно забаганка Кей Ді.

Нові скандали

Не обійшлося без чергових скандалів і в стані "Нетс". Кевін був би не Кевіном, якщо б не почав знову бути чимось не задоволеним. Він звинувачував у некомпетентності генменеджера «Нетс». Можливо він і мав рацію, але це все негативно позначалося на мікрокліматі в команді. Потім, все ж таки, уламав босів клубу взяти третю суперзірку — Джеймса Хардена. З ним вони разом грали в «Оклахомі» і тоді чудово розуміли одне одного і він мав надію, що це допоможе взяти команді титул. У першому раунді плей-офф Дюрент — Ірвінг — Харден рознесли «Бостон» (4:1 — у серії), але у півфіналі конференції прикро поступилися майбутнім чемпіонам із «Мілуокі». У Брукліні чудово розуміли розуміли, що під зірок потрібна потужна лава, яка допоможе зірковому тріо зберегти сили на плей-офф.

Чим це закінчилося, ми знаємо. Кайрі за свою антиваксерську позицію пропустив майже всі домашні матчі команди, Харден посварився з Дюрантом і після Нового року попросив обміну. У результаті Бруклін пробився в плей-офф тільки через плей-ін. У суперниках по першому раунду був «Бостон», якому «Бруклін» з ганьбою поступився з сухим рахунком, ставши єдиною командою розіграшу, яка не виграла жодного матчу. Команда розпалася так і не зумівши сформуватися. І от почався новий сезон 2022-2023 року і запит на обмін від КейДі шокував всіх.

Запит на трейд. Переполох в НБА

Тобто КейДі зневірився у можливість виграти перстень із «Нетс» і знову хоче підписатися в топову команду (так уже було з «Голден Стейт»), щоб вирушити за третім чемпіонством? Після цього Дюрента остаточно перестали сприймати, як франчайз-гравця. Аякже його слова про те, що він ніяким чином не заздрить тому, що «Голден Стейт» стали чемпіонами, але вже без нього в команді? Невже злукавив? Невже, все ж таки, йому не дає спокою бажання доказати всім і собі в тому числі, що він здатен стати чемпіоном не тільки поруч з Каррі і «Уорріорз»?

Ця НБА ,в цей момент, зламалася і треба будувати нову. В Брукліні в нього було все – ринок, команда, зірки. Але після перших перепон Кевін вирішив просто звідти піти. Можливо йому не вистачило наставника поряд, друга, старшого брата…

Адже до якого абсурду можна довести владу гравців, ми бачимо вже не перший рік. Вони отримують великі суми в контракті, від яких дах поїде тільки так і при цьому вони не хочуть виконувати свою роботу, за яку їм відраховують стільки, скільки звичайна людина і за три життя не заробить, навіть якщо буде щодня працювати. Не повинно бути такого, що гравці одноосібно керують лігою. Навіть якщо це така популярна ліга, як НБА.

Бо, що ми бачимо зараз - Зайону вивалюють майже 200 млн., а він і на десяту частину від цього не награв. Згадати того ж Хардена, який грає сезон через сезон і більше вкладається в кар'єру у стрип-клубах, Кавая – який дуже каламутний і травматичний баскетболіст, Ірвінга з його дивним світобаченням і пропуском матчів через це і т.д.

А на їхнє місце йдуть вже нові «зірки», які вийшли на наступний рівень: якщо попереднє покоління влаштовувало драми, сварилося, здувалося, божеволіло або забивало на баскетбол хоча б після того, як продемонструвало свій рівень, а іноді навіть щось виграло , то Сіммонс став родоначальником руху "забити на баскет, нічого в ньому зіркового ще не показавши".

Закон Дюрента. Правила без правил.

Дюрент показав приклад, як можна повністю відмовитися зіркам від будь-якої відповідальності перед власниками та вболівальниками, сприймати як належне все, що для нього робить клуб, показувати, що зірки мають інструмент для тиску навіть тоді, коли його начебто немає .

Якщо Леброн - приклад того, як можна гравцеві взяти владу до рук і творити все, що тобі хочеться, тобто, зливати тренера, перевозити свої таланти куди хочеш, збирати друганів і вибивати їм контракти, яких вони не варті, але при цьому давати результат у вигляді титулів, то Кевін - найяскравіший приклад, як робити не слід. Точніше, як можна це робити в епоху наділення гравців абсолютною свободою та абсолютним впливом, але титулів команді це не принесе.

Новий виклик чи старий незакритий гештальт? Кевін в "Фінікс Санс"

Що стосується гри Кевіна Дюрента за «Фінікс Санс» то тут можна сказати лише одне – баскетбол це ціла культура командної гри, а не примітивна індивідуальна гра в якій можна стати чемпіоном, якщо ти суперзірка, яка прийшла в нову команду і зразу стала чемпіоном. Фінікс не зміг адаптувати Дюрента в свою систему гри, хоч його пробували використовувати по максимумі часу на майданчику. Можливо менталітет у команди просто ще не чемпіонський, а можливо КейДі вже не той, який був колись до травми.

Як не як йому вже 35 і він провів один із найслабших плей-офф у своїй кар'єрі. Цікаво, що вирішить Кевін Дюрент робити дальше. Буде догравати в Арізоні свої останні роки кар’єри і змусить керівництво створити йому конкурентоспроможну команду, чи знову буде шукати «внутрішніх демонів» в Фініксі і попросить черговий трейд? Тим Кевін і унікальний, що ніколи неможливо вгадати його наступні кроки.

Міжнародні досягнення. Кевін Дюрент в збірній США.

Поряд з тим слід відзначити, що на міжнародній арені у складі чоловічої національної збірної США Дюрент виграв три золоті медалі на Олімпійських іграх (2012, 2016 та 2020) і є найкращим бомбардиром в історії чоловічої олімпійської збірної США з баскетболу. Він також виграв золото на чемпіонаті світу з баскетболу 2010 року. Вагомі досягнення.

Поза спортом

· За межами майданчика Дюрант є одним із найбільш високооплачуваних баскетболістів у світі, частково завдяки укладенню рекламних контрактів з такими компаніями, як Foot Locker та Nike .

· Він набув репутації філантропа .

· Дюрант дуже близький зі своєю матір'ю Вандою, і ці стосунки були докладно описані у фільмі Lifetime «Справжній MVP: історія Ванди Пратт». В останні роки він працював у виданні The Players' Tribune як фотограф і письменник.

· У 2010-х баскетболіст інвестував у компанію CoinBase, яка розробила платформу обміну криптовалютою. Тоді організацію оцінювали в $1,6 млрд, зараз її вартість зросла до $100 млрд, що значно збільшило доходи спортсмена.

· У 2012 році він знявся в спортивній комедії «Як громом уражений» ( англ. Thunderstruck ). Він обожнює татуювання (на тілі Кевіна є зображення музикантів – Тупака Шакура та Ріка Джеймса)

· Навколо стосунків Кевіна з жінками завжди було багато чуток. З 2013 по 2014 рік спортсмен був заручений із Монікою Райт, з якою дружив зі шкільної лави та мав спільне захоплення баскетболом. Але весілля так і не відбулося. В 2019 році, за заявами преси, подругою форварда була американська модель Сабріна Бразіл. Пару часто бачили за спільним проведенням часу, незважаючи на те, що спортсмен жив в Окленді, а модель – у Лос-Анджелесі. Наразі Дюрант не перебуває в офіційних відносинах.

· Дюрант вболіває за команду з американського футболу "Вашингтон Редскінз".

Післямова

Як це би не парадоксально звучало, але Дюрент цілком претендує на роль символу наступаючої епохи в НБА в якій ми все частіше бачимо, як партнери не влаштовують cкандал за звання альфа-самця, коли зірки хочуть грати з зірками і підлаштовуються один під одного.

Як на мене, КД занадто багато розповідав про свої переживання поза баскетбольним майданчиком. Хоч це виглядало і максимально відверто, але не сприймалося багатьма його прихильниками, як те що слід було б оприлюднювати публічно. Тим більше для зірки такої величини. Цим він тільки ще більше показував оточуючим, що не є морально стійким.

Його висловлювання, наприклад: «Джордану не доводилося стикатися з такою гострою критикою», «Обличчям «Голден Стейт» є Стеф Каррі. Мені це лише допомагає. Тому що мені не треба нести ці ноші. Не хочу, щоб мені доводилося виступати як лідер. Я не лідер» чи ««Мені складно зберігати впевненість у собі. Я все ще шукаю схвалення від оточуючих, не розуміючи, що я сам переможець життя» - тільки підтверджували ці побоювання за його тендітну душевну організацію. Основа спорту – це бажання бути кращим за інших, боротьба з ними, пошук необхідної мотивації у трикутнику «гроші-слава-особисте життя».

Всім відомо, як болісно Кевін Дюрент реагував на критику в свою сторону. Йому неодноразово «діставалося на горіхи» від колишніх гравців НБА, які стали експертами на ТБ, зокрема з боку Чарльза Барклі були неодноразові випади в сторони КейДі, який говорив, що він – невпевнена в собі людина. Можливо не слід було так гостро реагувати Кевіну на всі ці випади. Бути стриманішим. Але запальний характер і любов до суперечок з фейкових акаунтів у твіттері, через які він захищав самого себе від нападок, все ж зробила йому недобру славу.

Але є і інший варіант, який теж має право на існування. Не відкидаю, що через деякий час з’являться статті, які будуть напрямлені на вихваляння Кевіна, що він був – особливим лідером, який показав, що можна і потрібно долати не тільки зовнішні перешкоди, типу голоду, злиднів, наркотиків, але своїх внутрішніх демонів, типу нерішучості, невпевненості та сумнівів у собі. КейДі відкрив дорогу до самореалізації взагалі і у спорт високих досягнень зокрема всім юнакам із тонкою психічною структурою, які б інакше провели своє життя ботаніками.

Завдяки своїм досягненням у спорті та на внутрішній ниві КейДі став в один ряд з легендарними особистостями, такими як, наприклад, Демосфен, який заїкався з дитинства, який став одним із великих ораторів; Вільма Рудольф, яка в дитинстві перехворіла на поліомієліт, через що довго відчувала проблеми з ходьбою, а в підсумку стала триразовою олімпійською чемпіонкою в легкій атлетиці.

Кевін Дюрент - майбутній член Залу слави НБА. І всі ці його незрозумілі для баскетбольної спільноти вчинки – це добре продуманий виклик системі. Слід згадати такі слова КейДі, що публікувала The Wall Street Journal : «Іноді я ненавиджу НБА. Ненавиджу цирк, який відбувається у НБА. Ненавиджу, коли гравці дозволяють бізнесу та славі змінити їхнє ставлення до гри. Іноді мені не подобається мати справу з керівниками клубів та їхньою політикою. Я ненавиджу це».

Так він, напевно, визначив свою місію в НБА. Ламати стереотипи. А чому б ні? Якщо НБА на все це заплющує очі. То де ці межі дозволеного? І в цій ситуації слід звинувачувати не КейДі, а саму лігу. А які висновки будуть зроблені з цих подій - час покаже.

Найкраще у блогах
Більше цікавих постів