Історія проєкту 1 Shilling - колекції футбольних програм та дизайнера Джона Ельвіна
Історія проєкту 1 Shilling - колекції винахідливих і красиво оформлених програм із 50-х, 60-х і 70-х років.
Влітку 2018 року Англійська футбольна ліга оголосила, що клуби більше не зобов’язані випускати програму для кожної гри. З огляду на фінансові проблеми, з якими стикаються клуби у нижчих дивізіонах, це питання часу, коли програми будуть відправлені в підручники історії. На хвилі цієї потенційно сумної новини з’явився проєкт 1 Shilling - колекція винахідливих і красиво оформлених програм із 50-х, 60-х і 70-х років, які зображують найкраще в радісній та позачасовій естетиці скромної епохи футболу.
Відстеженням цих дорогоцінних каменів історії дизайну є працею любові для колекціонера і дизайнера Метта Колдуелла та історика і ведучого документальних програм Алана Дейна.
Перші експонати колекції належать батькові Метта, який є вболівальником Астон Віли та підтримує клуб понад 50 років. Йому вдалось зберегти всі програми з матчів, на яких він був впродовж цього часу.
Решту знаходять на спеціалізованих ярмарках, що проводяться у різних районах Лондона. Кінцевою метою проєкту є створення цифрового архіву та залу слави, де кожен міг би завантажити свою копію футбольної програми.
На початку 2022 року Метт та Алан за допомогою платформи Kickstarter зібрали кошти на випуск книги “Революція дизайну футбольних програм 1965–85 років”. У книзі представлені приголомшливі розробки програм від понад сорока клубів Британської футбольної ліги. Це візуальне задоволення, яке повертає у той час, коли нове покоління дизайнерів увірвалося на сцену, щойно закінчивши художню школу, та з футбольних трибун. Вони володіли новою візуальною мовою – створювали обкладинки та макети, які бунтували проти президентів клубів, зі шрифтами, взятими з обкладинок альбомів їхніх улюблених груп.
Це історія про пристрасних людей, які створювали дизайн для своїх колег-уболівальників, але, на відміну від індустрії моди чи музики, імена, що стояли за творами мистецтва для недорогої футбольної програми, часто не згадувалися або ігнорувалися. Дотепер.
В книзі досліджується ширша культурна, економічна та політична передісторія британського футболу протягом двох десятиліть трансформації, починаючи з середини 1960-х років. Вона розкриває суть ритуалу, коли вболівальники купували програми, які читали на матчі, у пабі, вдома – і часто зберігали багато років.
Більше частина прибутку з продажу книги йде на допомогу фонду Huntington's Disease Association, який підтримує всіх, хто страждає на хворобу Хантінгтона. Саме хвороба Хантінгтона забрала життя першопрохідця та розробника програм Джона Елвіна.
В кінці 1960-х років Джон Елвін після звільнення з дизайнерської агенції у Лондоні, отримав запрошення від Вест Бромвіч Альбіон та почав займатись створенням їх матчевих програм Albion News.
За підсумками сезону 1968/69 років Albion News дісталось останнє місце у щорічному опитуванні журналу Soccer Star. В перший рік після запрошення Джона, програма посіла перше місце. Проте це був лише початок.
Після успіху з Albion News, Джона Ельвіна запросив до себе Ковентрі Сіті для роботи над Sky Blue. Це стало його одержимістю. Разом з сім’єю він переїхав до будинку навпроти старого стадіону клубу Хайфілд-роуд.
Тоді програму на день матчу вважали здебільшого поверхневою літературою для оголошення складів команд з неякісним друком. Ельвін вирішив це змінити. Від самого початку він збільшив вартість програми з одного до двох шилінгів, що розлютило вболівальників, але Джон був впевнений, що це того варте. Sky Blue не був журналом, який читають за пів години до гри та викидають після, його хотілось забрати з собою.
У тому, що він створював, було все: вирізані та вставлені кадри, зроблені вручну, з жорсткими фільтрами в стилі експресіонізму, кумедні ілюстрації, поп-артистичні візерунки, що повторюються, і величезні фотопортрети гравців великим планом, з кривими зубами та порами розміром з лунку для гольфу, схожі на сюрреалістичні гротески. Проте справжньою кульмінацією стала чудова типографіка. Різні шрифти з особливостями: щось технологічне для сторінки статистики, щось пухнасте для Різдва, чорна буква у стилі легендарного німецького шрифтового дизайнера Рудольфа Коха. Наразі це може здатися очевидним, але до нього люди так не робили.
За свої зусилля Джон Ельвін отримав престижну премію в галузі дизайну та реклами D&AD (Design and Art Direction), яка вважається своєрідним Оскаром в індустрії творчості.
Не дивлячись на це, його робота над Sky Blue тривала лише один сезон, оскільки він сварився з людьми які платили йому зарплату. Вболівальники гідно оцінили його працю і Sky Blue було визнано найкращою футбольною програмою у країні за версією Football League Review.
Після звільнення з Ковентрі Сіті, він деякий час попрацював у Челсі, проте без свободи, якою він насолоджувався раніше, не зміг досягти там успіху. Згодом Джон приєднався до Radio Times, але хвороба змусила його достроково піти на пенсію наприкінці 1970-х років.
"Навіть зараз Sky Blue виглядає культовим", - вважає засновник проєкту 1 Shilling Метт Колдуелл. "Знаєте, коли ви бачите витвір мистецтва і розумієте, що це частина німецького руху Баухаус чи Грапус у Парижі? Роботи Джона справді схожі на це. Це як власний стиль, власний момент”.
Сьогодні, завдяки проєкту 1 Shilling, роботи Джона Ельвіна та інших дизайнерів футбольних програм можна побачити на виставці Football: Designing the Beautiful Game у Музеї дизайну у Лондон. Виставка створена у співпраці з Національним музеєм футболу в Манчестері.
Більше футбольних програм дивіться у інстаґрам акаунті 1 Shilling.
