«Не можна дати «Хіміку» померти». Степановський – про виступ молодіжки на Євробаскеті U-20, майбутнє «Хіміка» та роботу в «Крайові»

Пізнавальне інтерв’ю із головним тренером збірної України U-20.

27 липня, 13:45
0
«Не можна дати «Хіміку» померти». Степановський – про виступ молодіжки на Євробаскеті U-20, майбутнє «Хіміка» та роботу в «Крайові»

Головний тренер румунської «Крайови» та молодіжної збірної України U-20, яка нещодавно закінчила свій виступ на Євробаскеті та вилетіла до дивізіону В, Віталій Степановський дав інтерв’ю ютуб-каналу «Овертайм», де дав відповіді на багато цікавих та важливих запитань.

Зокрема прокоментував та підбив підсумки виступу збірної України на Євробаскеті U-20, розповів про роботу у «Крайові» та підготовку до нового сезону, а також поговорив про южненський «Хімік», головним тренером якого він був протягом довгого часу (та навіть тричі ставав із ним чемпіоном України – двічі як головний тренер та ще один раз у якості асистента).

Про виступ збірної України на чемпіонаті Європи U-20

«Враження, звісно, дуже погані. Що можна казати, якщо результат, дивлячись правді у вічі, жахливий, ми вилетіли до дивізіону В, цього давно дуже не було. Я думаю, що потрібно дуже провести великий-великий аналіз після цього чемпіонату. І мені, як тренеру, безумовно, і хлопцям, які повинні передивитися дуже багато моментів, які були в них. Зараз вони побачили дивізіон А, до цього вони завжди були в дивізіоні В. Теж одна з тем, про котрі можна говорити й обговорювати. Безумовно, результат жахливий, негативний. Жодних сумнівів у цьому немає. Уся відповідальність лежить на тренері. Я абсолютно її з себе не знімаю.

Зрозуміло, що був дуже короткий проміжок часу у нас для підготовки, багато хто знає, як воно було і як складалося. Так, можете критикувати мене, казати, що щось не вийшло, щось вийшло, не було одного-іншого, але не хочу, щоб у всій цій ситуації винуватили хлопців. Я вдячний їм за те, що вони у цей важкий час вони змогли доїхати, зуміли приїхати до збірної»

Про виступ Олександра Ковляра

«Саша дійсно їхав одним з лідерів, як людина, яка має найбільшу кількість ігрового часу на хорошому рівні. Людина, яка знає мене і мої вимоги.

Тому для мене його виступ це також дуже великий сюрприз. В тому плані, що Саша, на жаль, не зміг зіграти на свої 100%. Я думаю, що якби він зіграв хоча б відсотків на 80 чи 70, від того, що він вміє та знає, то ми б однозначно були у дивізіоні А. Але знов-таки, жодних дорікань в бік Саші. Ми просто говоримо про те, як є.

А після його травми ми залишилися з одним першим номером, Левом Кошеватським, котрий на два роки молодший і теж без великого досвіду. І нам стало вдвічі важче.

Багато безглуздих втрат було у нас при організації нападу. Та й просто якихось елементарних помилок вистачало»

Про невпевнений виступ Павла Дзюби на Євробаскеті U-20

«Паша — це один з тих гравців, яких я перший раз побачив на першому дні зборів в Італії. Зрозуміло, збирав інформацію, дивився якесь відео. Він, я думаю, знаєте, по фактурі, по тілу, за антропометрію, безумовно, ідеальний гравець і так далі. Але без ігрової практики нічого не буде. Якщо ми подивимося Меріленд, в якому він перебуває. Так, це суперколедж, в якому все добре. Але він був у заявці у восьми матчах. Уявляєте? Лише вдумайтеся, за рік в заявку потрапив на вісім матчів і у нього менше одного очка, і менше одного підбирання в середньому. Тож знаєте, дуже важко говорити. Без ігрового часу, лише тренуватися — дуже-дуже важко. Тому, знаєте як, він приїхав до мене як чистий аркуш паперу. І безумовно, я намагався, щоб він якнайшвидше зрозумів систему, і так далі. Щось вийшло, щось ні. І теж для мене це дуже велике розчарування. В тому плані, що я думав і сподівався отримати набагато більшу поміч від Паші. Тому, я сподіваюся, що він буде отримувати більше ігрового часу, грати, чи якщо він закінчить коледж, то кудись піде. Але зараз є як є. Ми констатуємо факт. Що, на жаль, він проявив себе так, як проявив»

Про виступ Максима Шульги, який став другим бомбардиром чемпіонату

«Для мене не став сюрпризом хороший виступ Максима. Коли після Універсіади у 2019 році мене призначили на Ю-20 і через корону все скасовувалося, перед цим Федерація зробила у Южному дуже хорошу справу - організували збори. Щоб я познайомився з гравцями. Це дуже важливий момент. На той час ми готували команду 2001-2002 років народження. І тоді на той збір приїхав Максим. І я з ним познайомився, відповідно, два роки тому. Він як раз вже закінчив в Іспанії школу, і вже вступав до Юти Стейт. Я тоді вже казав, що Максим — дуже цікавий, перспективний гравець. За ці 10 днів я побачив, що він може прогресувати та вирости у дуже хорошого гравця. Що й підтвердилося через два роки. Він не зупинився.

Так, у перший рік, зрозуміло, як новачок у коледжі, він практично не грав. Вже якісь 14-16 хвилин він почав отримувати в цьому році і дуже добре спрогресував. Я знав його два роки тому, і скажу чесно, я навіть десь думав, щоб переконати його не їхати в Америку, тому що я бачив у ньому потенціал. Щоб він залишився, умовно, у Южному. Якщо казати про мене, то в моїй команді, в «Хіміку», він отримував би по 20 хвилин ще у 2020-му році. Це 100%. Тому для мене Макс не сюрприз.

Я думаю, що Макс не реалізував навіть 80% того, що він може. Макс відмінний шутер, але він закинув перший триочковий, здається, у четвертій грі, якщо не помиляюся. До цього у нього було 3,7 спроби за гру і нуль точних. Для мене це був шок, адже він супершутер. У нього відмінний кидок і потім він закинув 7/10 Словенії. І виходить, що він також не розкрив до кінця власний потенціал. Я думаю, що це дуже хороший, перспективний гравець, який в майбутньому однозначно буде отримувати в розширеному списку національної збірної»

Про те, чи погодиться бути тренером збірної U-20 наступного року

«Так, якщо покличуть наступного року – погоджусь»

Про южненський «Хімік» та про те, що відбувається із клубом зараз

«Я на зв’язку із керівництвом «Хіміка». Мені дзвонив Сергій Миколайович Назаренко (президент «Хіміка» - прим), також ми спілкувалися з ним з приводу підсумків нашого виступу на чемпіонаті Європи, поспілкувалися з ним про проблеми, труднощі в цілому. Він хоче, щоб «Хімік» існував, брав участь. Як це буде, хто це буде, діти, підлітки… я думаю зараз у багатьох більше питань, ніж відповідей. Якого рівня буде в нас чемпіонат, як він буде проводитися, де, за яких умов. Дуже-дуже багато запитань.

«Хімік» — це клуб, який виховав дуже велику кількість гравців для різного рівня збірних. Достатньо добре завжди представляв себе і країну на європейській арені. І з таким прекрасним залом, з такими відмінними умовами… ми про це багато говорили, коли були проблеми з фінансуванням, затримки зарплат, ну неможливо дати померти клубу «Хімік». 

А зараз я взагалі вважаю, що на базі «Хіміка» можливо створити якусь молодіжну програму, щоб зібрати якихось молодих та перспективних хлопців, які є зараз в Україні. Щоб вони працювали. Тому, що є розкішний зал. Таких умов, як у Южному, повірте, немає, і дуже важко знайти. Навіть в Єврокубку у команд… і навіть у Євролізі.

Зараз був у Чорногорії, бачився зі Звєзданом Мітровічем, ми спілкувалися, говорили про умови, про «Хімік», про чемпіонат. Всі прекрасно знають, де працював Звєздан Мітровіч, і чого досяг, але він сам каже, що це одні з найкращих умов, які в нього коли-небудь, на будь-якому рівні. Тому зараз я сподіваюся, що уся ця ситуація заспокоїться, і, як говориться, все буде Україна, ми переможемо. Щоб такий зал, такий клуб, все це збереглося і рухалося виключно вперед на розвиток українського баскетболу»

Про те, як потрапив у «Крайову»

«Вони звільнили тренера і я погодився поїхати. Домовленість була така, що я підписую контракт і якщо їх влаштовує, то ми подовжуємо його і рухаємося далі. На рік чи два, залежатиме від них. Тому зібрав речі і поїхав до Крайови, в Румунії.

Дуже непростий був досвід роботи, оскільки я прийшов в команду, шість американців було. Шість американців і шість румунів, тож можете собі уявити. Плюс, міняють тренера за два місяці до кінця сезону. Але нічого, потихеньку справився. Довелося вигнати одного одразу, покарати другого, третього, поставити дисципліну і дещо хлопці прийшли до тями, що потрібно працювати, а не займатися казна-чим. Тому закінчили сезон, керівництво залишилося задоволеним, і я хочу сказати ще, що я вдячний керівництву «Крайови». Бо коли я отримав призначення в збірну Ю-20, то в нас один з етапів підготовки до чемпіонату Європи молодіжного був саме тут, у Крайові.

Я вдячний генеральному менеджеру Маріусу, я вдячний президенту Адріану, які створили для нас тут хороші умови. Все безплатно. Вони з людської точки зору добре підійшли до цього моменту і розуміють, що відбувається в країні та допомогли дуже-дуже сильно нам, молодіжній збірній. Тому ось так варіант з «Крайовою» і виник. Ми підписали контракт і зараз вже починаємо впритул займатися, тому що числа з 16 вже будемо починати тренуватися, готуватися до сезону. Тим більше «Крайова» цього року грає у Кубку Європи-ФІБА, і треба максимально старатися зробити все від нас залежне»

Повне відеоінтерв'ю:

Українська молодіжка двічі вилітала з дивізіону А. В одній з команд були двоє майбутніх гравців НБА

«У жіночій НБА болять серця за Україну. Та за Бріттні Грайнер». Українська тренерка пройшла стажування у найкращій лізі світу

Фото: «Харківські Соколи», FIBA

Інші пости блогу