«Не можна дати «Хіміку» померти». Степановський – про виступ молодіжки на Євробаскеті U-20, майбутнє «Хіміка» та роботу в «Крайові»
Пізнавальне інтерв’ю із головним тренером збірної України U-20.
Головний тренер румунської «Крайови» та молодіжної збірної України U-20, яка нещодавно закінчила свій виступ на Євробаскеті та вилетіла до дивізіону В, Віталій Степановський дав інтерв’ю ютуб-каналу «Овертайм», де дав відповіді на багато цікавих та важливих запитань.
Зокрема прокоментував та підбив підсумки виступу збірної України на Євробаскеті U-20, розповів про роботу у «Крайові» та підготовку до нового сезону, а також поговорив про южненський «Хімік», головним тренером якого він був протягом довгого часу (та навіть тричі ставав із ним чемпіоном України – двічі як головний тренер та ще один раз у якості асистента).
«Враження, звісно, дуже погані. Що можна казати, якщо результат, дивлячись правді у вічі, жахливий, ми вилетіли до дивізіону В, цього давно дуже не було. Я думаю, що потрібно дуже провести великий-великий аналіз після цього чемпіонату. І мені, як тренеру, безумовно, і хлопцям, які повинні передивитися дуже багато моментів, які були в них. Зараз вони побачили дивізіон А, до цього вони завжди були в дивізіоні В. Теж одна з тем, про котрі можна говорити й обговорювати. Безумовно, результат жахливий, негативний. Жодних сумнівів у цьому немає. Уся відповідальність лежить на тренері. Я абсолютно її з себе не знімаю.
Зрозуміло, що був дуже короткий проміжок часу у нас для підготовки, багато хто знає, як воно було і як складалося. Так, можете критикувати мене, казати, що щось не вийшло, щось вийшло, не було одного-іншого, але не хочу, щоб у всій цій ситуації винуватили хлопців. Я вдячний їм за те, що вони у цей важкий час вони змогли доїхати, зуміли приїхати до збірної»
«Саша дійсно їхав одним з лідерів, як людина, яка має найбільшу кількість ігрового часу на хорошому рівні. Людина, яка знає мене і мої вимоги.
Тому для мене його виступ це також дуже великий сюрприз. В тому плані, що Саша, на жаль, не зміг зіграти на свої 100%. Я думаю, що якби він зіграв хоча б відсотків на 80 чи 70, від того, що він вміє та знає, то ми б однозначно були у дивізіоні А. Але знов-таки, жодних дорікань в бік Саші. Ми просто говоримо про те, як є.
А після його травми ми залишилися з одним першим номером, Левом Кошеватським, котрий на два роки молодший і теж без великого досвіду. І нам стало вдвічі важче.
Багато безглуздих втрат було у нас при організації нападу. Та й просто якихось елементарних помилок вистачало»
«Паша — це один з тих гравців, яких я перший раз побачив на першому дні зборів в Італії. Зрозуміло, збирав інформацію, дивився якесь відео. Він, я думаю, знаєте, по фактурі, по тілу, за антропометрію, безумовно, ідеальний гравець і так далі. Але без ігрової практики нічого не буде. Якщо ми подивимося Меріленд, в якому він перебуває. Так, це суперколедж, в якому все добре. Але він був у заявці у восьми матчах. Уявляєте? Лише вдумайтеся, за рік в заявку потрапив на вісім матчів і у нього менше одного очка, і менше одного підбирання в середньому. Тож знаєте, дуже важко говорити. Без ігрового часу, лише тренуватися — дуже-дуже важко. Тому, знаєте як, він приїхав до мене як чистий аркуш паперу. І безумовно, я намагався, щоб він якнайшвидше зрозумів систему, і так далі. Щось вийшло, щось ні. І теж для мене це дуже велике розчарування. В тому плані, що я думав і сподівався отримати набагато більшу поміч від Паші. Тому, я сподіваюся, що він буде отримувати більше ігрового часу, грати, чи якщо він закінчить коледж, то кудись піде. Але зараз є як є. Ми констатуємо факт. Що, на жаль, він проявив себе так, як проявив»
«Для мене не став сюрпризом хороший виступ Максима. Коли після Універсіади у 2019 році мене призначили на Ю-20 і через корону все скасовувалося, перед цим Федерація зробила у Южному дуже хорошу справу - організували збори. Щоб я познайомився з гравцями. Це дуже важливий момент. На той час ми готували команду 2001-2002 років народження. І тоді на той збір приїхав Максим. І я з ним познайомився, відповідно, два роки тому. Він як раз вже закінчив в Іспанії школу, і вже вступав до Юти Стейт. Я тоді вже казав, що Максим — дуже цікавий, перспективний гравець. За ці 10 днів я побачив, що він може прогресувати та вирости у дуже хорошого гравця. Що й підтвердилося через два роки. Він не зупинився.
Так, у перший рік, зрозуміло, як новачок у коледжі, він практично не грав. Вже якісь 14-16 хвилин він почав отримувати в цьому році і дуже добре спрогресував. Я знав його два роки тому, і скажу чесно, я навіть десь думав, щоб переконати його не їхати в Америку, тому що я бачив у ньому потенціал. Щоб він залишився, умовно, у Южному. Якщо казати про мене, то в моїй команді, в «Хіміку», він отримував би по 20 хвилин ще у 2020-му році. Це 100%. Тому для мене Макс не сюрприз.
Я думаю, що Макс не реалізував навіть 80% того, що він може. Макс відмінний шутер, але він закинув перший триочковий, здається, у четвертій грі, якщо не помиляюся. До цього у нього було 3,7 спроби за гру і нуль точних. Для мене це був шок, адже він супершутер. У нього відмінний кидок і потім він закинув 7/10 Словенії. І виходить, що він також не розкрив до кінця власний потенціал. Я думаю, що це дуже хороший, перспективний гравець, який в майбутньому однозначно буде отримувати в розширеному списку національної збірної»
«Так, якщо покличуть наступного року – погоджусь»
«Я на зв’язку із керівництвом «Хіміка». Мені дзвонив Сергій Миколайович Назаренко (президент «Хіміка» - прим), також ми спілкувалися з ним з приводу підсумків нашого виступу на чемпіонаті Європи, поспілкувалися з ним про проблеми, труднощі в цілому. Він хоче, щоб «Хімік» існував, брав участь. Як це буде, хто це буде, діти, підлітки… я думаю зараз у багатьох більше питань, ніж відповідей. Якого рівня буде в нас чемпіонат, як він буде проводитися, де, за яких умов. Дуже-дуже багато запитань.
«Хімік» — це клуб, який виховав дуже велику кількість гравців для різного рівня збірних. Достатньо добре завжди представляв себе і країну на європейській арені. І з таким прекрасним залом, з такими відмінними умовами… ми про це багато говорили, коли були проблеми з фінансуванням, затримки зарплат, ну неможливо дати померти клубу «Хімік».
А зараз я взагалі вважаю, що на базі «Хіміка» можливо створити якусь молодіжну програму, щоб зібрати якихось молодих та перспективних хлопців, які є зараз в Україні. Щоб вони працювали. Тому, що є розкішний зал. Таких умов, як у Южному, повірте, немає, і дуже важко знайти. Навіть в Єврокубку у команд… і навіть у Євролізі.
Зараз був у Чорногорії, бачився зі Звєзданом Мітровічем, ми спілкувалися, говорили про умови, про «Хімік», про чемпіонат. Всі прекрасно знають, де працював Звєздан Мітровіч, і чого досяг, але він сам каже, що це одні з найкращих умов, які в нього коли-небудь, на будь-якому рівні. Тому зараз я сподіваюся, що уся ця ситуація заспокоїться, і, як говориться, все буде Україна, ми переможемо. Щоб такий зал, такий клуб, все це збереглося і рухалося виключно вперед на розвиток українського баскетболу»
«Вони звільнили тренера і я погодився поїхати. Домовленість була така, що я підписую контракт і якщо їх влаштовує, то ми подовжуємо його і рухаємося далі. На рік чи два, залежатиме від них. Тому зібрав речі і поїхав до Крайови, в Румунії.
Дуже непростий був досвід роботи, оскільки я прийшов в команду, шість американців було. Шість американців і шість румунів, тож можете собі уявити. Плюс, міняють тренера за два місяці до кінця сезону. Але нічого, потихеньку справився. Довелося вигнати одного одразу, покарати другого, третього, поставити дисципліну і дещо хлопці прийшли до тями, що потрібно працювати, а не займатися казна-чим. Тому закінчили сезон, керівництво залишилося задоволеним, і я хочу сказати ще, що я вдячний керівництву «Крайови». Бо коли я отримав призначення в збірну Ю-20, то в нас один з етапів підготовки до чемпіонату Європи молодіжного був саме тут, у Крайові.
Я вдячний генеральному менеджеру Маріусу, я вдячний президенту Адріану, які створили для нас тут хороші умови. Все безплатно. Вони з людської точки зору добре підійшли до цього моменту і розуміють, що відбувається в країні та допомогли дуже-дуже сильно нам, молодіжній збірній. Тому ось так варіант з «Крайовою» і виник. Ми підписали контракт і зараз вже починаємо впритул займатися, тому що числа з 16 вже будемо починати тренуватися, готуватися до сезону. Тим більше «Крайова» цього року грає у Кубку Європи-ФІБА, і треба максимально старатися зробити все від нас залежне»
Повне відеоінтерв'ю:
Фото: «Харківські Соколи», FIBA
