Ексклюзив! Олександр Долгополов-старший - про дитячий теніс, про секрет успіху в тенісі, про тенісних батьків
Долгополов Олександр Якович - колишній професійний український та радянський тенісист. Батько та тренер Олександра Долгополова-молодшого, колишньої 13-ї ракетки світу, володаря трьох титулів ATP та чвертьфіналіста Australian Open 2011.
Ми поспілкувалися про актуальні проблеми дитячого та юнацького тенісу в Україні, про те, як досягти успіху в тенісі, яка роль батьків та тренерів у становленні гравця, які турніри треба грати та як виховати гравця рівня топ 100 ATP. Це все та більше вас чекає в нашому інтервʼю.
- Олександре Яковичу, в першу чергу вас знають, як неймовірного тренера, який зміг виховати таких гравців, як Олександр Долгополов та Андрій Медведєв. Це два найкращих тенісисти за всю історію незалежності України. Скажіть, будь ласка, чи займаєтесь ви зараз тренерською діяльністю? Якщо так, то розкажіть, кого ви тренуєте.
- Так, я зараз треную 15-річного хлопчика Павла Боднарчука. Я його знаю вже досить давно і зараз ми працюємо разом.
Павло талановитий гравець, я бачу в ньому великий потенціал, тому на даний момент я треную тільки його.
На жаль, ми всі бачимо, що український чоловічий теніс зараз переживає не найкращі часи. Всього лише один український гравець знаходиться в топ-200 світового рейтингу. Тому одна з моїх задач - це зробити для України ще одного топ гравця.
- Які якості та характеристики повинні бути в молодого гравця, щоб ви взялися та почали його тренувати?
- Одержимість. 100% повинна бути повна одержимість, а потім вже все інше. Також в гравця, якому 15 років, повинні вже проявлятися справжні чоловічі задатки - повна дисципліна та самостійність.
В 15 років гравець вже повинен бути мінітренером для самого себе, його не повинні заставляти йти на корт та працювати батьки чи хтось інший.
- Талант, мотивація, дисципліна, працьовитість, фінанси, удача, тренер, психологія. Виділіть три найголовніші пункти із вищевказаних, які повинен мати гравець для того, щоб досягти успіху в тенісі.
- Перше - це талант тренера, друге - це талант гравця, третє - фінанси.
Для наших тенісистів, ви самі розумієте, що фінанси - це дуже важлива складова успіху в тенісі. Наприклад, в Іспанії та Італії вони в себе вдома тренуються, грають цілу купу різних турнірів і в них затрати на гравця у 2-3 рази менші ніж в Україні.
За нинішньої ситуації я б рекомендував нашим талановитим хлопцям та дівчатам приєднуватися до різних програм, які пропонують тенісні академії, тому що одному без допомоги та фінансування зараз пробиватися та тренуватися дуже важко.
- Що робити батькам, які мають великі амбіції та хочуть зробити з дитини тенісиста, але не мають фінансової змоги повноцінно тренуватися та возити дитину на турніри? Є шанс в таких дітей заграти, чи стати топгравцями без фінансів це неможливо?
- Я знаю багато випадків коли в гравця та його батьків не було грошей, але вони змогли заграти.
Був один тенісист, який стояв в топ-20, прізвище якого я називати не буду. В першій половині дня він прибирав номери в академії Ніка Болотьєрі, а в другій половині дня він тренувався. В підсумку він потрапив до 20 найкращих гравців світу.
Але це скоріше казка, яка трапляється одна на мільйон, ніж реальність. Шанс є завжди і за нього треба боротися. Але фінанси та гроші - це неймовірно важлива складова в сучасних умовах тенісного світу.
- В світі українського тенісу є багато прикладів батьків-тренерів. Розкажіть про свій особистий досвід роботи в такій моделі. Як не погіршити стосунки з дитиною через теніс?
- На жаль, така взаємодія дуже часто погіршує особисті стосунки між дитиною та батьками. По-перше, дуже важливо, щоб амбіції дитини збігалися з амбіціями батьків.
Часто бачив такі випадки, коли батьки мали амбіції зробити з дитини першу ракетку світу, а дитині було все одно - вона просто цього не хотіла. Така ситуація - це тупик, який не дасть ніякого результату.
Якщо казати з особистого досвіду, то я намагався додатково наймати тренерів та робити так, щоб Сашко більше займався в групі.
Тому що коли ти 12 місяців на рік проводиш час з дитиною, як на корті, так і поза ним, то це неймовірний психологічний тиск, який не треба допускати. В нас була група тренерів до якої входили Андрій Литвинов, Кирило Васильчишин та інші.
Ми часто їздили на збори до Криму, нам це дуже допомагало, бо Саша міг займатися з різними тренерами, що звичайно психологічно спрощувало весь процес.
- Як організатор дитячих тенісних турнірів я часто бачив дітей, які мають великий потенціал та талант, але їх поведінка на корті просто жахлива. Вони часто обманюють, кричать «камони» прямо в обличчя іншому гравцю та проявляють неповагу до оточуючих.
Чия це проблема? Хто повинен займатися вихованням поведінки дитини на корті? Це задача батьків чи задача тренера?
- Тренер. Однозначно тренери повинні цим займатися.
Але тут є деякі тонкощі. Дуже часто батьки неадекватно реагують на гру своєї дитини, починають щось кричати, заважати і звісно це також впливає на поведінку гравця.
Тому проблематика в тому, що відбувається ситуація при якій тренер потрапляє під вплив батьків, тому що ті їм платять гроші. Через це вони починають відмовчуватися, через що потім і виникає ситуація коли дитина починає себе неадекватно вести на корті.
Коли я бачу, що батьки зависають над гравцем - я одразу розумію, що з цього нічого не вийде та перестаю тренувати таку дитину.
- Тобто батьки взагалі не повинні втручатися в гру дитини: підказки, викрики - це все тільки збиває гравця?
- Так, щоб дитина навчилася нормально грати та нормально себе поводити, вона повинна самостійно проходити через всі труднощі на тенісному корті, а потім це все аналізувати.
Якщо гравець не буде приймати рішення самостійно, а буде завжди слухати підказки та вигуки батьків, то тенісистом він ніколи не стане.
Це дуже тонкий лід, батьки не повинні втручатися в рахунок, втручатися в суддівство та в будь-які інші моменти під час матчу своєї дитини.
На жаль, всі батьки думають, що вони найкращі експерти і дуже сильно розуміються в тенісі, але коли слухаєш їх підказки, то просто волоси дибом стають.
- Чи варто змушувати дитину грати в теніс, якщо вона цього сама не хоче? Чи є хоч якась ефективність при такій взаємодії, коли батьки вимагають, а гравцю це не просто не цікаво та не потрібно?
- Ні, це навіть не обговорюється. В цьому немає жодного сенсу ні для дитини, ні для батьків.
Заставляти тренуватися та грати в такий вид спорту, як теніс коли на корті треба ночувати і взагалі з нього не виходити - це просто марна трата часу для всіх.
Батьки повинні відкинути власні амбіції і прислухатися до дитини, щоб зрозуміти, що вона дійсно хоче робити та чим хоче займатися.
- Що ви можете сказати стосовно важливості отримання турнірної ігрової практики для дітей? З якого віку треба починати грати турніри?
- Починати грати дитячі турніри - це дуже важливий крок. Це дуже круто для практики дітей, для адаптації до стресових ситуацій та для прогресу дитини.
З самого раннього віку дитина повинна вчитися поразкам, вчитися не ламатися після них. Треба навчити дитину, щоб після поразки в неї не було трагедії, а був аналіз своєї гри та поведінки.
Після поразок батьки не повинні топити свою дитину - вони повинні підтримати. Сісти та провести спільний аналіз з нею.
Даю пораду для всіх батьків, які хочуть виховати сильних тенісистів: обʼєднуйтесь разом з тренером, створюйте команду та завжди підтримуйте свою дитину, проводьте аналіз і тоді у вас зʼявиться результат.
- Які саме турніри треба починати грати та чи треба будувати турнірний план гравця на рік?
- Звісно треба починати з якихось внутрішніх клубних турнірів, далі переходити та брати участь вже в регіональних.
Турніри - це завжди свято, чим більше турнірів граєш, тим краще. Після клубних та регіональних вже можна переходити до всеукраїнських турнірів, а згодом вже і до європейських.
Тому 100% можу сказати, що дітки обовʼязково повинні грати турніри. Гравець повинен змагатися, повинен конкурувати та знаходитися в соціумі.
В мене Саша коли починав грати, його одразу ж з першого турніру в першому матчі обдурили на два гейми, він був загублений та не знав, що робити.
Але це був досвід, який він отримав і далі вже міг чітко відстоювати свою позицію на корті.
- А що можете сказати про турніри вихідного дня? Коли матчі на турнірі проводяться в скороченому форматі та складаються з одного сету. Деякі люди стверджують, що такі турніри це погано та від них нема жодної користі. Дитина виходить потім грати в повноцінному двосетовому форматі і не може нічого показати. Це правда чи це все просто вигадки?
- Це круто! Це дуже круто!
Діти повинні грати такі турніри, в цьому нема нічого поганого. Ми в свій час теж грали такі турніри, і короткі сети були, і тай-брейки і нічого страшного все вийшло. Це повинно бути.
Друзі, теніс - це серйозний вид спорту, треба вміти грати в будь-яких форматах. Не смішіть, будь ласка, що це за гравець тоді, який одне не грає, бо там такий формат, інше не грає, бо там інший формат.
Якщо ти майбутній чемпіон, то ти повинен бути готовим до всього, грати з усіма та грати та вигравати в будь-якому форматі.
Друга частина інтервʼю з Олександром Яковичем Долгополовим буде доступна вже в середу о 18:00!
