Леся Цуренко: «Те, що я продовжу грати й мій лікоть дивом заживе, було скоріше сном»

Українська тенісистка Леся Цуренко (№66 WTA) поділилася емоціями від виходу у 1/8 фіналу «Ролан Гаррос» та розповіла про процес реабілітації після травми ліктя.

- Ви дозволяєте собі радіти тому факту, що ви в четвертому раунді, у віці 34 років, тут, п’ять років потому? Ви дозволяєте собі хоча б привітати себе чи порадіти зробленому?

- Так, однозначно, тому що є інша частина історії. Коли у мене була довга-довга історія з моїм правим ліктем, я говорила це багато разів, це був жахливий період мого життя, бо кожен день відчувався біль.

Я не могла багато грати в теніс. Я не могла займатися. Я знялася з турнірів, стільки разів виходила з кар'єри, і це було дуже боляче морально. Тож це інша частина мого життя.

- Лесю, тільки на лікті, чи ти цього року щось ще робила, щоб було легше, чи це просто час реабілітації?

- Ой, я перепробувала все на цьому світі, тому що запалення пішло на кістку, а лікувати кістку справді проблема. Ви, мабуть, можете запитати будь-якого лікаря в цьому світі. Вони сказали б вам, що просто потрібен час.

Моїм бажанням було продовжувати грати, я мріяла. Знаєте, це був скоріше сон, що я продовжу грати й мій лікоть, напевно, дивом заживе.

Тож наприкінці минулого року я зробила перерву. Ми багато працювали над балансуванням всього тіла, і це спрацювало. Я все ще відчуваю біль, але це набагато менше, і деякі дні проходять без болю, але не надто багато.

Мій лікоть відновлюється, і це добре. Увечері я можу відчувати трохи сильніший біль, але коли я прокидаюся, він зменшується, і це чудово. Я можу грати та тренуватися.

Теніс – це кохання всього мого життя, тому мені дуже подобається бути тут, - сказала Цуренко.